Розвиток судово-бухгалтерської експертизи

В своєму розвитку судово-бухгалтерська експертиза пройшла еволюцію, обумовлену ускладненням господарськи дій людей, виникнення потреби обліку знаряддя праці та розподілом їх між членами племені, роду.

З розвитком суспільства виникла необхідність в здійсненні контролю, використанні даних урахування в доведені істини при вирішенні майнових спорів.

Облік господарської діяльності людей, як достовірне доведення при вирішенні спірних питань в комерційних операціях, був використаний ще в давнині. Так, у Стародавньому Єгипті (3400-2980 рр. до н.е.) спеціальні писарі з метою контролю за достовірністю даних про отримання та видачі срібла, хліба тощо вели на свитках папірусу щоденний облік рухомого та нерухомого майна.

В Іудеї облік набуває спеціальних контрольних функцій. Так, на Пасху жерці Єрусалимського храму не починали службу до тих пір, доки головний писар Іудеї не підрахує підсумки на всіх рахунках і не складе звіт, а контролююча особа (експерт) не затвердить його достовірність. Спеціальною інструкцією передбачається порядок обліку пожертвувань храму. Головні жерці храму враховували всі доходи. Таким чином, з’являється експертиза достовірності звітності та контроль цінностей.

У Персії (522-486рр. до н.е.) оплата виконаних робіт здійснювалась частково грошима, а частково натурою. Працівник отримував вимогу-наряд у конторі та надавав його скарбникові, який записував документ у платіжну відомість та робив визначення про видачу грошей. Облік вели писарі, а достовірність записів перевіряли незалежні контролери.

У Стародавній Греції облік набуває правового характеру: була закріплена матеріальна відповідальність конкретної особи за отримані цінності; підзвітні особи обирались лише з заможних людей, які могли внести великий завдаток;

нестача покривалась із застави, а якщо нестачу було кваліфіковано як розтрату, то вона стягувалася у десятикратному розмірі.

З розвитком економічних відносин вдосконалюється облік, зростає його роль і значення в доказах майнової відповідальності. В середні століття виникає професія мандрівних писарів. Вони за плату складали звіти феодалам, виступали їх представниками в різних судових інстанціях при розгляді майнових спорів. В цей час вдосконалюється облік – виникає подвійна бухгалтерія, яку потім великий

німецький поет Гете назвав великим відкриттям людства.

VIII ст. (початок епохи Відродження) характеризується зародженням подвійної бухгалтерії в містах Італії (Флоренція, Генуя), що розповсюдилась на всі країни Європи, включаючи Київську Русь. При будівництві Софійського собору (XI ст.) в Києві монахи вели книгу обліку витрачених матеріалів, відпрацьованих людино-днів та інше.

У містах Північної Італії в ІХ ст. видаються книги з бухгалтерського обліку. Найбільш досконала з них – це “Трактат про рахунки та записи” франциськанського ченця – вченого-математика Луки Пачолі (1445-1515 рр.), якого вважають творцем подвійного запису, що зберігся до нашого часу. В книзі облік представлений як система показників господарської діяльності людей. Дані обліку використовувались для контролю за збереженням власності торговця, при цьому використовувались елементи експертизи для перевірки достовірності даних обліку.

Розвиток товарно-грошових відносин в умовах капіталістичного суспільства сприяв підвищенню ролі бухгалтерського обліку в конкурентній боротьбі фірм, корпорацій, використанню даних обліку з метою охорони приватної власності. У той час з’явилися аудиторські фірми, які проводили контрольні перевірки стану обліку та достовірності звітності. В судовій практиці висновки експертів-бухгалтерів широко використовувались при розгляданні справ, які стосувалися фінансових відносин, відшкодування збитків, сплати пені, штрафів, тощо.

Починаючи з перших років Радянської влади органи розслідування й суди широко використовували висновки судово-бухгалтерської експертизи при вирішенні кримінальних та цивільних справ. Призначення експертизи та процесуальне положення експерта визначались Кримінально-процесуальним кодексом РРФСР, затвердженим ВЦВК 23 лютого 1923 року. Для забезпечення належної якості судово-бухгалтерської експертизи необхідно було створення спеціальних закладів судово-бухгалтерських експертиз, які мали б у своєму складі

висококваліфікованих фахівців у галузі бухгалтерського обліку.

У 1921 році у Петрограді при Північно-західній обласній торгівельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який в подальшому був перетворений в Інститут відповідальних бухгалтерів.

У 1925 році була створена Спілка працівників обліку при Московському губернському відділі профспілки радянських і торгових службовців, в функції якого входило проведення бухгалтерських експертиз.

Важливим шляхом в організації судова-бухгалтерської експертизи було створення в 1925 році Інституту державних бухгалтерів-експертів при народному Комісаріаті Робітничо-Селянської Інспекції СРСР з широкою мережею місцевих

органів. Співробітникам створеного Інституту надавалось право за вимогою державних органів проводити судово-бухгалтерські експертизи. Однак більшість співробітників інституту працювали за сумісництовом в інших наукових закладах, що ускладнювало своєчасне проведення експертиз.

У 1930 році Інститут державних бухгалтерів-експертів був ліквідований, а його функції передані Всесоюзне товариство соціалістичного обліку при ВЦСПС, утвореному на основі попередніх об’єднань працівників обліку. Експертизи в цих закладах проводили спеціальні сектори судово-бухгалтерських

експертиз. Об’єднання експертів-бухгалтерів у одному закладі, ліквідація паралелізму в їх діяльності сприяло підвищенню якості експертиз, створювало можливість добору постійних кадрів – експертів–бухгалтерів, розробки методик, інструкцій щодо проведення судово-бухгалтерських експертиз.

У 1936 році при Прокуратурі СРСР було створено Центральне бюро судово-бухгалтерської експертизи з філіями в республіках, краях та областях. Цим було покладено початок існування в СРСР спеціалізованого закладу, основною діяльністю якого було проведення судово-бухгалтерських експертиз, розробка методик експертного дослідження, підготовка та перепідготовка кадрів експертів-бухгалтерів. Однак у 1937 р. Центральне бюро було передано до Наркомату юстиції СРСР, а у 1938 році ліквідовано.

У 1952 році при Міністерстві фінансів СРСР було створено Бюро державної

бухгалтерської експертизи з філіями при Міністерствах фінансів союзних та автономних республік, крайових та обласних фінансових відділах.

Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР проводило значну методичну роботу з експертного дослідження. До складу бюро включалася Методична рада, в яку входили висококваліфіковані експерти-бухгалтери, представники прокуратури СРСР, Міністерства юстиції СРСР та державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР. За час свого існування Бюро розробило багато методичних листів з питань методики бухгалтерських експертиз в різних галузях народного господарства, які в сучасний час не втратили свого професійного значення.

У 1957 році Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР було ліквідовано, а його філії при міністерствах фінансів союзних республік перетворені в самостійні бюро державної бухгалтерської експертизи, підпорядковані міністерствам юстиції союзних республік.

У 1990 році Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві

юстиції Російської Федерації передані до складу інститутів судових експертиз цього самого Міністерства, де вони були перетворені в спеціалізовані лабораторії економічних експертиз.

У сучасний час в системі Міністерства юстиції в Україні діють науково-дослідницькі інститути судових експертиз, працівники яких здійснюють проведення судово-бухгалтерських та інших експертиз.

Розглядаючи розвиток судово-бухгалтерської експертизи можна зробити висновок, що найширше вона використовується в правоохоронній діяльності, пов’язаній з матеріальними збитками.

Необхідність в проведенні судово-бухгалтерської експертизи виникає у випадках, коли мають місце розкрадання, нестачі, псування, збитки матеріальних цінностей, безгосподарність та інші негативні явища в фінансово-господарській діяльності, які відображені в бухгалтерському обліку і стали об’єктами розслідува-

вання правоохороними органами.

Таким чином, судово-бухгалтерської експертиза є економічним дослідженням конфліктних ситуацій у фінансово-господарській діяльності підприємств, які стали об’єктами розслідування правоохороними органами, з метою їх усунення і запобігання у майбутньому.