Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Матеріального збитку, періодів їхнього утворенняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
По справам про розкрадання в підприємствах торгівлі на дозвіл експерта- бухгалтера слідчий (суд) ставить питання про встановлення: - розміру нестачі, матеріального збитку; - періодів їхнього утворення; - матеріально відповідальних осіб, у підзвіті яких утворилися настачі товарно-матеріальні цінності. Матеріальний збиток як економіко-правова категорія - це зменшення кількості чи погіршення якості майна або коштів, що виникли в результаті протиправних дій. Економічна сторона поняття матеріального збитку включає два аспекти: кількість і якість. Кількісний аспект економічної частини матеріального збитку складає нестача, тобто відсутність визначеної кількості товарно-матеріальних цінностей, коштів, що виявлена перевіркою. Причини нестач можуть бути різні: необґрунтовані виплати грошових сум; нестягнення дебіторської заборгованості, термін стягнення, які минули; необгрунтовані витрати і т.п. Якісний аспект економічної сторони матеріального збитку включає псування (ушкодження) товарно-матеріальних і інших цінностей, тобто погіршення якісних показників (товар стає цілком або частково непридатним для використання підприємством по його прямому призначенню), а також зниження їхньої цінності. Незалежно від способу розкрадання і його розміру законодавством встановлено, що матеріальний збиток підлягає відшкодуванню у повному обсязі. Отже, експерт-бухгалтер у ході проведення судово-бухгалтерської експертизи повинен точно визначити розмір матеріального збитку. Визначення розміру збитку і порядок його відшкодування залежать від наступних факторів: - способу заподіяння збитку майна підприємства (наприклад, у результаті нестачі, розкрадання, псування, ушкодження і т.д.); - кола осіб, що заподіяли чи сприяли заподіянню збиток (керівника підприємства, матеріально відповідальних осіб, працівників бухгалтерії); - форми провини (намір чи необережність). Розмір заподіяного підприємству збитку визначається на підставі даних бухгалтерського обліку. При визначенні розміру матеріального збитку експерт-бухгалтер способами документальної, зустрічної перевірки, зіставлення піддає всебічному дослідженню всі дані кількісно-сумового і синтетичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей (накладні, рахунки, товарні звіти, картки складського обліку, відомості і журнали-ордери по руху товарів, Головну книгу, виписки банку). Дані облікових реєстрів експерт-бухгалтер порівнює з даними товарних звітів матеріально відповідальних осіб і оданих до них прибуткових і видаткових документів. При вирішенні питань про наявність і розмір нестачі, матеріального збитку, недоліків у веденні бухгалтерського обліку експерт-бухгалтер досліджує матеріали інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей провадиться відповідно до Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, коштів, документів і розрахунків. Експерт-бухгалтер досліджує відповідність порядку проведення інвентаризації нормативним актам. Експерт-бухгалтер, аналізуючи дані інвентаризації, повинен перевірити правильність заповнення реквізитів у інвентаризаційних документах: - найменування підприємства, терміни проведення інвентаризації; - номер і дату наказу про проведення інвентаризації, склад комісії (прізвище, ім'я, по батькові членів комісії, їхні підписи); - повне найменування товарів, їхній розмір, артикул, сортність, кількість, ціни);
- наявність виправлень і оформлення їх належним чином; - наявність підписок матеріально відповідальних осіб про повне здавання документів голові інвентаризаційної комісії на початок інвентаризації, про прийняття цінностей на відповідальне збереження по закінченні інвентаризації з письмовим підтвердженням перевірки цінностей у натурі; - наявність підписів відповідальних осіб, що підтверджують перевірку цін, правильність таксування і підрахунків по окремим найменуванням товарно-матеріальних цінностей і в цілому по опису. Ціни, що викликають сумнів, необхідно звірити з прейскурантом, із доданими документами при звітах матеріально відповідальних осіб, з цінами у попередніх інвентаризаційних описах. Якщо в інвентаризаційному описі частково відсутні ціни, а також деякі інші реквізити, необхідно по супровідним документам постачальника (товарно-транспортним накладним, рахункам), карткам складського бліку визначити відсутні ціни. Експерт-бухгалтер повинен мати на увазі, що в оформленні інвентаризаційних описів маються вополнімиє і непоправні недоліки. Так, наприклад, найменування підприємства, терміни проведення інвентаризації, ціна товарів, їхнє повне найменування є недоліками восполнимыми, їхній можна одержати по інших документах. Якщо ж немає в інвентаризаційних описах підписів матеріально відповідальних осіб, то ці недоліки є непоправними. І експерт-бухгалтер повинен з'ясувати, чому матеріально відповідальна особа (особи) відмовилися підписати описи, наприклад, у зв'язку з порушенням правил проведення інвентаризації. У зв'язку з цим експерт-бухгалтер не може зробити категоричний висновок про результати інвентаризації. У ході експертного дослідження експерт-бухгалтер звертає увагу на ознаки, що свідчать про порушення при проведенні інвентаризації: - необумовлені виправлення цін, кількості і суми визначених товарно-
матеріальних цінностей в інвентаризаційному опису; - неправильне таксування і підрахунок підсумків на окремих сторінках і в інвентаризаційному опису в цілому; -відсутність в інвентаризаційному опису підпису матеріально відповідальних осіб. Це засвідчує, що всі документи і цінності були пред'явлені комісії; - неправильне збалансування одиниць товарів по сторінках інвентаризаційного опису; - невідповідність кількості одиниць товарів по сторінках опису кількості, визначеній інвентаризаційною комісією; - наявність у інвентаризаційному опису підпису осіб, що здали цінності, і відсутність підпису осіб, що прийняли цінності, і навпаки; - наявність двох примірників одного інвентаризаційного опису, у яких зазначена різна кількість визначених товарно-матеріальних цінностей і ін. Встановлення розміру нестачі, матеріального збитку можливо шляхом складання порівняльної відомості. При дослідженні матеріалів про нестачі (надлишки) товарів, при визначенні матеріального збитку експерт-бухгалтер перевіряє правильність складання бухгалтерією порівняльної відомості і визначення результатів інвентаризації, перевіряє облікові і фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, які зазначені у порівняльній відомості. Досліджуючи дані порівняльної відомості експерт-бухгалтер повинен перевірити за даними первинних документів, доданих до товарних звітів, правильність визначення облікових залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець інвентаризаційного періоду, які потім звіряє з фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей по інвентаризаційним описам. Порівняльні відомості складаються по тим товарам, з яких виявлені розбіжністі між обліковими даними і фактичними даними, зазначеними у інвентаризаційному опису. У ході експертного дослідження експертом-бухгалтером можуть бути виявлені істотні недоліки при визначенні результатів інвентаризації і складанні порівняльних відомостей бухгалтерами. У цьому випадку при наявності в матеріалах справи всіх необхідних документальних даних, що підтверджують облікові і фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, експерт-бухгалтер для встановлення нестачі складає порівняльну відомість заново. Уточнивши правильність внесення в порівняльну відомість облікових і фактичних залишків товарів, експерт-бухгалтер перевіряє правильність проведення заліку пересортиць і визначення суми природної втрати. Пересортица товарно-матеріальних цінностей утвориться в тому випадку, якщо будь-які однойменні товари виявляються одночасно й у надлишках і у нестачі. Варто мати на увазі, що нестачі (надлишки) можуть утворюватися не тільки у результаті пересортиц, але і внаслідок неоприбуткування товарів, завищення цін, здійснення безтоварних операцій. Пересортиці можуть утворюватися в результаті помилок матеріально відповідальних осіб (наприклад, покупцям відпущені товари більш низької якості, ніж зазначено в накладних, товари ж більш високої якості реалізують потім через роздрібну мережу), помилкових і навмисних записів у первинних документах і бухгалтерських реєстрах. З метою приховування нестач (надлишків) товарно-матеріальних цінностей під виглядом пересортиці нестачі одних товарів перекривають надлишками інших, обчислюють надлишки і нестачі товарів тільки в грошовому вираженні, не враховуючи кількісні показники, роблять заліки пересортиці у різних матеріально відповідальних осіб за різні інвентаризаційні періоди. При проведенні заліку пересортиць (взаємного заліку нестач і надлишків) у підприємствах торгівлі експерт-бухгалтер повинен керуватися Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, товарно–матеріальних цінностей, нематеріаль-них активів, коштів, документів і розрахунків. Відповідно до Інструкції залік
пересортиц дозволяється проводити у випадку, якщо: - надлишки і нестачі товарів виявлені у однієї матеріально відповідальної особи; - надлишки і нестачі виявлені за один межінвентаризаційний період; - у надлишках і нестачі маються товари одного найменування або однієї товарної групи; - у тих товарів, по яким провадиться взаємний залік, повинна бути невелика різниця у ціні. При наявності цих умов керівник підприємства дає дозвіл на проведення взаємного заліку пересортиць. У практиці допускається залік пересортиці товарів однієї і тієї ж групи, якщо товари мають подібність по зовнішньому вигляді чи запаковані в однаковій тарі. У цьому випадку експерт-бухгалтер повинен засновувати свої висновки на результатах висновку експерта-товарознавця, який повинен встановити, чи відносяться товари, виявлені в надлишку чи нестачі, до однієї товарної групи чи мають ці товари зовнішню подібність чи однакове упакування. Після взаємного заліку надлишків і нестач утворюються сумові різниці. Якщо вартість товарів, виявлених як нестача, вище вартості товарів, що виявлені в надлишку, то сумова різниця (недобір у цінах) повинна бути віднесена на винних осіб. Експерт-бухгалтер повинен перевірити правильність відображення в обліку недобору у цінах. Сумові різниці, що утворилися у результаті реалізації товарів одного сорту по більш високій ціні товарів іншого сорту (перебір у цінах), повертають покупцю і відображаються в обліку на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». У випадку, якщо конкретний покупець не встановлений, суму перебору в цінах перераховують у бюджет. Після заліку пересортиць, при встановленні факту нестачі, роблять нарахування і списання суми природної втрати.
Далі експерт-бухгалтер визначає остаточний результат, нестачу, надлишки, сумові різниці. При вирішенні питань про матеріальний збиток експерт-бухгалтер а підставі спеціальних знань, враховуючи дані бухгалтерського обліку, визначає наявність і розмір конкретних нестач і втрат товарно-матеріальних цінностей. Використовуючи висновок судово-бухгалтерської експертизи та інші докази у справі, слідчий остаточно встановлює розмір збитку. Встановлення періоду утворення нестачі, як правило, зв'язано з дослідженням документальних даних інвентаризаційних періодів. Якщо проміжні (у період з моменту прийняття товарів матеріально відповідальною особою до їхньої передачі) інвентаризації товарів у матеріально відповідальної особи не проводилися, експерт-бухгалтер досліджує документи за весь період роботи зазначеної матеріально відповідальної особи і при встановленні у неї нестачі вказує на те, що нестача утворилася за весь період його роботи. Якщо за час роботи матеріально відповідальної особи проміжніінвентаризації проводилися, то у випадку, якщо матеріали проміжних інвентаризацій документальними даними чи іншими матеріалами справи не спростовуються, експерт-бухгалтер може встановити період утворення нестачі по окремим інвентаризаційним періодам. Так, нестача може утворитися за період з моменту прийняття товарів матіриально відповідальною особою до першої інвентаризації, а між проміжними інвентаризаціями, за останній інвентаризаційний період. Якщо ж дані проміжних інвентаризацій визнані експертом-бухгалтером недоброякісними, то експерт може об'єднати для дослідження декілька інвентаризаційних періодів, що охоплюють діяльність зазначеної матеріально відповідальної особи і взяти за основу дослідження інвентаризаційні описи, що не викликають сумніву. Іноді експерт-бухгалтер, виходячи з документальних даних про рух товарів щоденно, має можливість визначити термін утворення нестачі в межах
одного інвентаризаційного періоду точніше. Важливим моментом в експертному дослідженні є встановлення матеріально відповідальних осіб, у підзвіті яких враховувалися відсутні товарно-матеріальні цінності. Це питання експерт-бухгалтер вирішує на підставі дослідження наказів про призначення робітника на посаду з матеріальною відповідальністю, договорів про матеріальну відповідальність, а також дослідження за документами питань визначення, хто з матеріально відповідальних осіб фактично здійснював операції по прийому і відпустці товарно-матеріальних цінностей, надавав звітність з їх руху, а також з’ясовує, чи проводилася інвентаризація у присутності матеріально відповідальної особи. Контрольні питання 1. Дати характристику об’єктівдослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями. 2. Які методичні прийоми застосовує експерт-бухгалтер при дослідженні товарних операцій? 3. Які нормативні документи використовує експерт-бухгалтер при дослідженні операцій надходження товарів від постачальника? 4. Які нормативні документи використовує експерт-бухгалтер при дослідженні операцій реалізації товарів? 5. Якими нормативними документами регламентується порядок організації і проведення інвентаризації товарів? 6. Які документи вивчає експерт-бухгалтер при дослідженні результатів інвентаризації? 7. У яких бухгалтерських реєстрах експерт-бухгалтер перевіряє оприбуткування товарів, які надійшли від постачальника? 8. Яким способом експерт перевіряє реальність сальдо по рахунку “Товари”, відображеному у балансі?
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 427; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.166.45 (0.007 с.) |