Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Донецький університет економіки та праваСтр 1 из 14Следующая ⇒
Донецький університет економіки та права Кафедра фінансів О.М. Закацола, канд. екон. наук, доцент
Фінанси
Навчальний посібник Для самостійного вивчення дисципліни
Донецьк ДонУЕП 2008 ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Фінанси» являють собою одну з нормативних дисциплін циклу загальноекономічної підготовки бакалаврів. Предмет дисципліни: економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів у грошовій формі. Мета дисципліни: формування базових знань з теорії фінансів, засвоєння закономірностей їх функціонування на на макро- і мікро рівнях як теоретичної основи фінансової політики і розвитку фінансової системи. Завдання дисципліни: вивчення сутності, функцій та ролі фінансів у ринковій економіці; закономірностей їх еволюційного розвитку; теоретичних основ державних, корпоративних і міжнародних фінансів; засад функціонування фінансової системи держави. Навчальний посібник підготовлено із врахуванням таких нормативних документів, як: «Нормативні програми дисциплін фундаментального циклу підготовки бакалаврів з економіки та підприємництва», затверджені науково-методичною комісією з економічної освіти Міністерства освіти України, навчальна програма дисципліни, робочий навчальний план.
ЗМІСТ КУРСУ
Заліковий модуль 1. Змістовий модуль 1.
Тема 1. Тема 1 Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів. Предмет науки про фінанси. Фінанси як специфічна форма суспільних відносин. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення. Необхідність фінансів в умовах товарного господарювання. Сфери фінансів: державні, приватні, міжнародні. Ланки фінансових відносин. Поняття фінансової системи України. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин. Склад та особливості централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. Функції фінансів як прояв істотних найважливіших ознак, властивостей, суспільного призначення фінансів. Розподільна функція та її зміст. Об'єкти та суб'єкти розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту. Контрольна функція. Фінансова інформація та її роль у реалізації контрольної функції. Проблемні питання щодо функцій фінансів. Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва. Фінансове стимулювання як один із методів державного впливу на відтворювальний процес. Зростання ролі фінансів в умовах переходу до ринкових відносин. Тема 2. Генезис і еволюція фінансів. Об'єктивні передумови виникнення фінансів. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія. Фінансова система. Функції фінансової системи та їх еволюція. Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки. Становлення науки про фінанси в працях представників класичної економічної теорії. Розвиток фінансової науки у ХІХ столітті. Теорія держави загального добробуту. Вклад у її розвиток А. Пігу (Велика Британія), Е. Хансена (США), Г. Мюрдаля (Швеція), Л. Ерхарда (Німеччина) та інших. Дослідження в області державних фінансів В. Парето, П.Самуєльсона, А. Пігу. Сучасна наука про фінанси. Тема 4. Фінансове право і фінансова політика. Правове регулювання фінансових відносин. Фінансове право. Розвиток фінансового законодавства в Україні. Фінансова політика як складова частина економічної та соціальної політики держави. Реалізація фінансової політики. Фінансовий механізм як сукупність форм та методів організації фінансових відносин. Взаємодії фінансового механізму з фінансовою політикою. Управління фінансами. Фінансовий контроль
Змістовий модуль 2
Тема 5. Податки. Податкова система. Сутність і функції податків. Класифікація податків та їх ознаки. Види податків. Податкова система: поняття, основи побудови. Принципи та методи оподаткування. Організація збору податків. Порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Основні етапи становлення податкової системи України. Тема 6. Бюджет. Бюджетна система. Бюджет як економічна і юридична категорія. Розподільна та контрольна функції бюджету. Бюджетний механізм фінансового регулювання в умовах переходу до ринкових відносин. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи. Види бюджетів України. Розподіл доходів і витрат між ланками бюджетної системи. Бюджетне регулювання. Поняття закріплених і регулюючих доходів. Бюджетний процес. Касове виконання дохідної та витратної частини державного бюджету. Формування доходів державного бюджету, їх склад та структура. Видатки державного бюджету. Основні напрямки використання бюджетних коштів. Тема 7. Бюджетний дефіцит. Бюджетний дефіцит. Поняття та причини появи бюджетного дефіциту. Проблеми скорочення бюджетного дефіциту. Джерела покриття бюджетного дефіциту. Тема 8. Державний кредит. Економічна сутність державного кредиту, його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави та покриття дефіциту бюджету. Відмінності державного кредиту від банківського. Види державного кредиту. Внутрішній та зовнішній кредит. Розвиток міжнародного й умовного державного кредиту. Державний кредит. Капітальний та потоковий державний борг. Причини та наслідки збільшення державного боргу. Джерела погашення державного боргу. Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання. Сутність місцевих фінансів, їх склад і роль у здійсненні політики щодо зміцнення економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань в умовах ринкових відносин. Фінансові ресурси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети, їх доходи та витрати. Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів. Фінансування витрат місцевого господарювання. Спеціальні та валютні фонди місцевих рад, їх значення у формуванні ресурсів регіону. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання. Субсидії, субвенції, дотації, їх значення в збалансованості бюджетів різних рівнів. Порядок упорядкування, розгляд й затвердження проектів місцевих бюджетів. Касове виконання дохідної та витратної частини місцевого бюджету.
Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди. Економічна доцільність формування фондів цільового призначення. Постійні та тимчасові державні цільові фонди. Система державного соціального страхування. Формування і використання коштів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Склад та мета створення тимчасових фондів цільового призначення.
Заліковий модуль 2. Змістовий модуль 3.
Тема 11. Фінанси суб'єктів господарювання. Фінансові відносини суб'єктів господарювання та організація їх фінансової діяльності. Сутність фінансів суб'єктів господарювання. Грошові потоки підприємств, їх зміст, економічна характеристика та класифікація. Фінансові ресурси суб'єктів господарювання. Амортизаційні відрахування як джерело формування фонду простого відтворення основних фондів. Оборотні кошти підприємств, їх економічна сутність і організація. Показники стану й ефективність використання оборотних коштів. Джерела фінансування розширеного відтворення основного капіталу. Формування прибутку як фінансового результату діяльності суб'єктів господарювання. Умови раціонального використання прибутку. Тема 12. Фінанси домогосподарств. Фінансові ресурси домогосподарств. Джерела формування фінансів домогосподарств. Чинники, які формують фінансові ресурси домогосподарств. Проблеми формування і використання фінансових ресурсів населення. Тема 13 Страхування і страховий ринок. Економічна необхідність та роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва. Особливості фінансових відносин у сфері страхування. Форми та методи страхування. Система страхових фондів. Класифікація страхування по об'єктах і по ознаках ризику. Принципи обов'язкового та добровільного страхування. Види особистого, обов'язкового та добровільного страхування. Перестрахування. Необхідність перестрахування для забезпечення сталості страхових операцій. Прибутки та витрати страховика. Страховий ринок. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні. Тема 14. Фінансовий ринок. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів. Класифікація фінансових ринків. Грошовий ринок. Ринок капіталів. Види цінних паперів, що можуть випускатися й обертатися в Україні. Основні характеристики цінних паперів. Правове регулювання фінансового ринку. Фондова біржа. Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.
Тема 15. Фінансовий менеджмент. Концептуальні основи фінансового менеджменту. Система забезпечення фінансового менеджменту та методичний інструментарій фінансових розрахунків. Менеджмент державних фінансів, бюджетний менеджмент, фінансовий менеджмент у підприємницьких структурах, менеджмент у системі оподаткування, менеджмент на фінансовому ринку. Правова основа фінансового менеджменту.
Змістовний модуль 4
Тема 16. Міжнародні фінанси. Поняття зовнішньоекономічного фінансового механізму. Суб'єкти та види зовнішньоекономічної діяльності. Правові норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Валютне регулювання та валютні обмеження. Використання валютних надходжень. Валютний курс. Валютні ринки. Валютні операції. Специфічні особливості та проблеми функціонування валютного ринку в Україні. Державний контроль над здійсненням валютних операцій та своєчасного надходження валюти. Фінансові санкції. Тема 17. Фінансова безпека держави. Сутність фінансової безпеки держави та критерії, які її характеризують. Чинники, які загрожують фінансовій безпеці держави. Вплив бюджетного процесу на економічний і соціальний розвиток країни. Фінансово-бюджетна дисципліна. Державний контроль за виконанням бюджетного законодавства і відповідальність за бюджетні правопорушення. Система державного фінансового контролю в Україні. Заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів.
Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою. Фінанси США. Федеральні фінанси США. Особливості бюджетного процесу в США. Податкова система США. Фінанси штатів і місцевих органів влади. Особливості фінансів підприємств у США. Фінанси Японії. Особливості побудови та функціонування фінансової системи Японії. Доходи та витрати державного бюджету. Бюджети місцевих органів влади. Спеціальні фонди. Фінанси домогосподарств. Тема 19. Фінанси Європейського Союзу. Доходи бюджету ЄС. Видатки бюджету ЄС. Податкова політика в рамках ЄС. Грошово-кредитна політика в странах ЄС. ЄФВС, ЄВІ, ЄЦБ. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Заліковий модуль 1 Змістовий модуль 1 Предмет фінансової науки. У своєму розвитку фінанси як наука пройшли шлях разом з розвитком держави і товарно-грошових відносин. Так, зачатки фінансової науки можна знайти в економічних трактатах древнього світу, де згадується про податки. Однак безпосередній розвиток наукових положень про фінанси відноситься до середніх століть. Саме тоді відбулося відторгнення глави держави від скарбниці; виникли системи державних доходів і витрат; доходи держави стали формуватися за рахунок податків, що виступають у грошовій формі. Безпосереднє поняття “finansia” виникло в Італії в ХІІІ-ХУ століттях для позначення факту грошового платежу в торговельних операціях. Як самостійна наука фінанси сформувалися в першій половині ХІХ століття і являють собою систему окремих наук. У курсі "Фінанси" вивчаються історія фінансів, фінансове право, бюджет, податки, державний кредит. Таким чином, фінанси є історичною категорією, що змінюється в часі. Фінанси – це наука про те, яким чином люди керують витратою і надходженням дефіцитних грошових ресурсів протягом визначеного періоду часу. Спеціальним розділом фінансової науки є наука про державні фінанси. Наука про державні фінанси – це сума знань про способи і методи мобілізації визначених сум коштів і їхнього використання для забезпечення успішного функціонування держави. У рамках цієї науки досліджуються теоретичні основи фінансової діяльності держави і його інститутів, вивчаються правила прийняття загальнодержавних рішень, аналізуються витрати на утримання бюрократії, ефективність діяльності державного сектора, механізм здійснення державних замовлень, фінансові правила екологічної політики, ефективність політики бюджетного перерозподілу, фінансове законодавство й ін. Щоб керувати люди приймають фінансові рішення. Вони приймають такі рішення на загальнодержавному рівні і на рівні своїх підприємств, домогосподарств. Наприклад, людина має кошти, але витратити їх вона повинна так, щоб дістати прибуток. Прийняти правильне рішення вона може тільки після того, як проведе розрахунок та оцінку витрат і майбутніх доходів. Учені звертають нашу увагу на те, що фінансові рішення мають деякі особливості. Так, і витрати, і доходи, по-перше, рознесено у часі, по-друге, вони не можуть бути точно завбачені ні тими, хто приймає рішення, ні ким-небудь іншим. Наприклад: Оцінюючи можливості для створення свого підприємства, вам треба буде максимально точно оцінити усі витрати (будинок, устаткування, сировина і матеріали й ін) і невизначені вигоди (тобто майбутній прибуток), що ви розраховуєте одержати через декілька років. Зробити які-небудь розрахунки ви зможете, якщо знаєте що таке ціна, витрати виробництва, виторг, рентабельність або методи збалансування ризиків і економічної вигоди в умовах вибору напрямків ризикованих інвестицій. Бізнесмен приймає конкретне фінансове рішення і втілює його в життя за допомогою ринків акцій, облігацій, банків, страхових компаній, інших установ і інститутів, що використовуються для виконання фінансових угод, обміну активами, ризиками. Важливим питанням фінансів є вивчення закономірностей еволюції фінансової системи. Фінансова теорія складається з ряду концепцій. Ці концепції дозволяють системно вивчити питання розподілу грошових ресурсів з урахуванням фактора часу. Фінансова теорія містить також набір кількісних моделей, за допомогою яких оцінюються всі альтернативні варіанти, і приймаються фінансові рішення, що втілюються в життя. Ці основні концепції і кількісні моделі застосовуються на всіх рівнях прийняття фінансових рішень: при оцінці можливості оренди автомобіля або проведенні власного бізнесу, при виборі бази оподатковування або методів розподілу дохідної частини бюджету країни. Таким чином, фінанси як наукове поняття відображають ряд економічних процесів: формування статутного фонду підприємства; одержання кредиту в банку; формування прибутку як грошового фонду, що забезпечує розширене відтворення основного капіталу; формування амортизаційного фонду як грошового фонду, що забезпечує просте відтворення основного капіталу; перерахування в бюджети податків і зборів юридичними і фізичними особами; фінансування з бюджетів різних рівнів народного господарства, соціально-культурних заходів і т.д.; випуск, розміщення і погашення облігацій; формування і використання позабюджетних фондів; одержання громадянами державної допомоги, субсидій, пенсій; сплата підприємствами страхових внесків тощо. Дослідження взаємин суб'єктів, що проходять у грошовій формі, дозволяє виділити наступні ознаки фінансів: фінансові відносини відбуваються в грошовій формі, тобто матеріальною основою функціонування фінансів є гроші; фінансові відносини виникають на стадії розподілу ВВП, а також частково торкаються стадії обміну результатами праці; фінансові відносини завжди зв'язані з формуванням фондів коштів, найважливішим з яких є бюджет держави; при формуванні загальнодержавних грошових фондів держава має в сфері грошових відносин особливі повноваження примусового характеру. Визначення фінансової системи. Фінансова система – це сукупність відособлених, але зв'язаних між собою ланок фінансових відносин. Фінансові відносини формуються на наступних рівнях: у межах держави на мікро і макро рівнях, міжнародні фінансові відносини і фінансові відносини, що охоплюють усі рівні фінансової системи. Мікро рівень Ланки фінансової системи: фінанси домогосподарств; фінанси підприємств (фірм); фінанси СПД-фізичних осіб. Фінансові рішення: домогосподарства ‑ про споживання і заощадження коштів; інвестиційні (у які активи вкладати кошти; рішення про фінансування; рішення, зв'язані з керуванням ризиком підприємства (фірми); планування інвестицій; рішення про фінансування оборотного капіталу; управління оборотним капіталом; вибір фінансової політики. Макро рівень Ланки фінансової системи: державні фінанси Суб'єкти фінансової системи: держава (уряд); державні підприємства; комерційні структури; громадяни. Фінансові рішення: рішення про формування дохідної і видаткової частин бюджетів усіх рівнів і коштів державних цільових фондів; рішення про позику коштів (формування державного боргу - внутрішнього, зовнішнього). Міжнародні відносини Ланки фінансової системи: міжнародні фінанси. Суб'єкти фінансової системи: держава (уряд); міжнародні фінансові організації; міжнародні фінансові інститути. Фінансові рішення: формування валютного курсу; грошові позики; повернення боргів; фінансова допомога Усі рівні фінансової системи: Ланки фінансової системи: фінансовий ринок: ринок грошей; ринок капіталів. Суб'єкти фінансової системи: ринки(біржі), фінансові установи (банки, компанії інвестиційні, страхові), фірми, що надають фінансові послуги (консалтингові фірми). Фінансові рішення: де знайти клієнта, щоб зробити йому фінансову послугу; як вигідно продати фінансовий продукт тощо. Фінансовий ринок (фінансова система у вузькому розумінні) містить у собі фінансові інститути, фірми, що надають фінансові послуги й ін. інститути, за допомогою яких домогосподарства, приватні компанії й урядові організації реалізують прийняті ними фінансові рішення. У сучасному світі на фінансовому ринку активно працюють банки, різні біржі – фондова біржа, біржа ф'ючерсів і опціонів. Значну роль у розподілі фінансових ресурсів виконують позабіржові ринки акцій, облігацій і валюти. Вони в основному представлені глобальними комп'ютерними і телекомунікаційними мережами, що поєднують торговців цінними паперами усього світу і їхніх клієнтів у єдину структуру. Фінансові потоки. Фінансові потоки формуються між суб'єктами господарювання. Суб'єкти фінансових відносин вони ж економічні суб'єкти на мікро рівні (домогосподарства, підприємства) постійно вирішують питання про інвестування коштів. При цьому у одних суб'єктів формується надлишок фінансових коштів, а в інших дефіцит коштів. Але і сам по собі надлишок коштів ще не говорить про достатність грошей для інвестування. Кошти через різні елементи структури фінансової системи перетікають від громадян, підприємств, у яких є надлишок фінансових ресурсів, до тих, у кого існує їхній дефіцит. Наприклад. 1. Якась родина накопила гроші за рахунок поточного доходу і бережуть їх для використання як пенсійне забезпечення. 2. Підприємство сформувало прибуток, але цього прибутку не вистачає, щоб розширити виробництво або впровадити нову технологію. Родини або підприємства, доходи яких перевищують їхні потреби у фінансових ресурсах, необхідних для реалізації інвестиційних проектів, відтворення робочої сили в поточному періоді, називаються суб'єктами, що мають надлишкові кошти. Домогосподарства, підприємства, яким не вистачає фінансових ресурсів для подальших інвестицій, називаються суб'єктами з дефіцитом ресурсів. Наприклад. 1. Родина вирішила придбати будинок, але не вистачає коштів достатніх для його покупки. 2. Підприємство, щоб витримати конкуренцію в поточному періоді, повинне провести відновлення устаткування і підвищити якість продукції, але власних коштів у нього не вистачає для вирішення цієї задачі. Фінансові потоки переміщаються від економічних суб'єктів, що мають надлишкові кошти до економічних суб'єктів яким цих коштів не вистачає. Фінансові кошти переміщаються через ринки і безпосередньо від економічних суб'єктів, що мають надлишкові фінансові засоби до економічних суб'єктів з дефіцитом фінансових засобів. Розглянемо принцип переміщення фінансових потоків через ринки. Приклад: Домогосподарство має вільні кошти (економічний суб'єкт, що володіє вільними коштами) і придбає акції в підприємства (дефіцитний економічний суб'єкт). Підприємство продає акції для залучення коштів (фінансових ресурсів). Домогосподарство купує акції безпосередньо в підприємства, якщо вже має його акції, і підприємство здійснює програму реінвестування дивідендів. Але домогосподарство може купити акції в дилера або брокера, тобто в торговців цінними паперами. Дилери одержать гроші від домогосподарства і зарахують їх на рахунок підприємства, що ці акції емітувало. Значна частина фінансових потоків не проходять через ринки. Фінансові ресурси переходять від економічних суб'єктів, що мають надлишкові фінансові засоби до економічних суб'єктів з дефіцитом фінансових засобів через фінансові установи (інститути) – банки, інвестиційні компанії, страхові. Приклад. Якщо ви поклали свої заощадження на банківський рахунок, банк використовував ці кошти і надав їх у позику якому-небудь підприємству. Ви не можете зажадати свої гроші у підприємства-позичальника. Ви поклали гроші в банк на депозит, і у вас є грошові вимоги до банку. До підприємства-позичальника грошові вимоги має банк. Виникає питання. Хто більше ризикує, віддаючи гроші, Ви або банк? Або ви однаково ризикуєте? Ви утрачаєте свої гроші, якщо банк збанкрутує. Якщо банк надійний, ступінь вашого ризику значно менше, ніж у банку. Кредит, що банк видав підприємству, виступає в якості одного з активів банку. Ваш депозит цілком надійний і ліквідний (тобто в будь-який момент Ви можете зняти з рахунка свою суму). Для банку ситуація інша. Позика може бути не погашеною. Банк ризикує. Таким чином, як видно із приклада, при переміщенні через банк фінансових потоків від економічних суб'єктів з вільними фінансовими коштами до дефіцитних, рівень ризику і ліквідності, створюваних при цьому фінансових інструментів, може сильно змінюватися. Власники банку приймають на себе основний ризик по позиці. Фінансові інститути часто направляють фінансові потоки на фінансові ринки. Приклад. Подружня пара середнього років, зібрала визначену суму в якості майбутнього пенсійного забезпечення (економічна одиниця з вільними коштами), і може внести її на рахунок страхової компанії. Страхова компанія інвестує ці кошти в які-небудь акції й облігації (на фінансовому ринку). Таким чином, чоловік і жінка побічно, через страхову компанію, забезпечують фінансовими ресурсами підприємство, що випустило акції й облігації в обіг (дефіцитні економічні суб'єкти). Фінансові інститути можуть діставати грошові кошти на фінансових ринках. Приклад. Фінансова компанія надає позику домогосподарству. Гроші для позики компанія одержала в результаті того, що випустила акції й облігації і продала їх на фінансовому ринку. Макро рівень. На макро рівні фінансові рішення приймає уряд від імені держави. Приклад фінансового рішення – сформувати дохідну частину державного бюджету на наступний бюджетний рік. Платники податків (громадяни, юр. особи, фіз. особи - СПД) сплачують податки, збори, обов'язкові платежі відповідно до норми ст 67 Конституції України за правилами діючого в Україні податкового законодавства Відповідно, фінансові потоки йдуть від платників податків у Державний бюджет. Приклад 1. Громадянин України сплачує в державне казначейство податки, збори відповідно до кодів бюджетної класифікації, державне казначейство збирає грошові кошти відповідно до кодів бюджетної класифікації і розподіляє їх між бюджетами усіх рівнів. Зібрані кошти розподіляються між користувачами відповідно до затверджених кошторисів. Приклад 2. Громадянин сплачує в бюджет податок з доходу фізичної особи 15 % від фонду оплати праці, ПДВ ‑ 20 % від договірної ціни, акцизний збір, нарахування на заробітну плату у Фонди соціального державного страхування від 0,5 % до 5 % від фонду оплати праці ін. Підприємства сплачують з доходу податок на прибуток – 25 % від оподатковуваного прибутку, ресурсні платежі (за спеціальне водокористування тощо), платежі за послуги, що надає держава (податок із власників транспортних засобів, платежі за забруднення навколишнього природного середовища) і ін. Податкові і прирівняні до них платежі в бюджет – це фінансові ресурси держави. Фінансові потоки від платників формують бюджет держави. Напрямки і обсяг фінансових потоків регулюються законодавством і закріплюються Законом України про відповідний бюджет на конкретний календарний рік. Крім бюджету в Україні централізовано формуються Державні грошові фонди цільового призначення (ДГФЦП) – (Державний Пенсійний фонд України (ДПФУ), Державний фонд обов'язкового соціального страхування за тимчасової втрати працездатності (ДФОССТВП), Державний фонд обов'язкового соціального страхування за умови втрати роботи (ДФОССВР), Державний фонд обов'язкового соціального страхування за умови нещасного випадку на виробництві (ДФОССНВ). Приклад 3. Громадянин Н. у найманні на підприємстві "А" сплачує в ДПФУ – 2 % від ФОТ, – ДФОССТВП 0,5 % від ФОТ, – ДФОССВР 0,5 % від ФОТ Власник підприємства "А" сплачує в ДПФУ 33 % від ФОТ за рахунок собівартості Т (Р,П). Функції фінансової системи. Характеристику функціонального призначення фінансової системи із врахуванням існуючих у світі технологій формування та напрямів руху фінансових потоків представлено у підручнику –"Фінанси" Эві Боді і Роберта Мілтона (с. 64-74). Вони виділяють як головну функцію фінансової системи спроможність її впливу на ефективний розподіл фінансових ресурсів. Виконання головної функції припускає, що фінансова система реалізує ще шість базових функцій. Це такі функції, як: 1) забезпечення способів переміщення економічних ресурсів у часі, між суб'єктами фінансової системи в межах держави, через границі держави, з одних галузей економіки в інші. 2) забезпечення способів управління ризиком 3) забезпечення способів клірингу і здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі. 4) забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів і поділу володіння на різних підприємствах. 5) постачання ціновою інформацією, що дозволяє координувати процес прийняття рішень у різних галузях економіки. 6) забезпечення способів рішення проблеми стимулювання. Ці проблеми виникають у ситуаціях, коли один з учасників угоди володіє інформацією, який не володіє інший; або якщо один з учасників діє як агента (комісіонера) від імені другого. Управління фінансовою системою в Україні. Управління фінансовою системою припускає наявність органів управління, а також сукупності форм і методів управління, за допомогою яких це управління здійснюється. Наука про управління фінансовою діяльністю на мікро рівні називається фінансовий менеджмент, управління на макро рівні вивчається в навчальних дисциплінах бюджетний менеджмент, податковий менеджмент ін. У курсі "Фінанси" варто засвоїти, які фінансові органи і фінансові інститути працюють у державі, їхні функції і повноваження. Задача всіх органів управління – забезпечити погоджену взаємодію всіх сфер і ланок фінансової системи. Погодженість роботи всіх органів управління досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами й інститутами. Класифікація всіх управлінських структур за цією ознакою дозволяє згрупувати фінансові органи й інститути в 4 блоки. Перший блок включає органи, що функціонують у сфері бюджету держави. Це МФУ і його відособлені підрозділи – державне казначейство і контрольно-ревізійна служба. До цієї групи належить і Державна податкова адміністрація України (ДПАУ), що з 1996 р. виділилася зі складу МФУ. Ці органи входять в один блок, але контролюють різні грошові потоки. ДПАУ контролює грошові потоки, що формують бюджет України, тобто правильність сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Державна кон6трольно-ревізійна служба України (ДКРСУ) контролює вихідні грошові потоки, тобто правильність використання державних коштів. Державне казначейство України (ДКУ) як державний банк контролює виконання державного бюджету. Другий блок складають контрольно-регулюючі органи – Розрахункова палата Верховної Ради України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку України, Комітет з контролю за страховою діяльністю, Аудиторська палата й аудиторські фірми. Третій блок складають фінансові інститути, що працюють на фінансовому ринку – НБУ і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондова біржа і фінансові посередники, страхові компанії. Четвертий блок включає органи управління цільовими фондами: ПФУ, ФСС, Державний інноваційний фонд. Напрямки діяльності усіх фінансових органів і інститутів викладені в підручниках "Фінанси" [20]. Безпосереднім суб'єктом управління фінансами є Міністерство фінансів. У його функції входить: підготовка проекту Державного бюджету України; контроль фінансової діяльності юридичних і фізичних осіб через підлеглі йому органи; аналіз кон'юнктури ринку й інші. Здійснення фінансового контролю покладається на спеціалізовані органи й організації, які наділені контрольними функціями: Державну податкову адміністрацію, міністерства і відомства, державні комітети, контрольно-ревізійні управління. Законодавчі органи влади здійснюють контроль через відповідні комітети і комісії у ході розгляду і затвердження державного бюджету, а також звітів про його виконання. Державні податкові адміністрації здійснюють контроль дотримання податкового законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати в бюджет п
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 244; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.228.88 (0.058 с.) |
63
