Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 12. Фінанси домогосподарствСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Домашнє господарство як соціально-економічна категорія. Домашнє господарство – важлива ланка фінансової системи. В системі національних рахунків, прийнятою ООН і рядом міжнародних організацій в 1993 р., домашнє господарство визначається як "невелика група людей, які проживають спільно на одній житловій площі, вносять свій дохід і багатство повністю або частково до загального фонду і спільно споживають деякі товари та послуги, в основному – житло і продукти харчування". Відповідно до статті 1 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення", домогосподарством визначається сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь яких із цих стосунків або бути у тих чи інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи. Як суб'єкт фінансової системи домогосподарства взаємодіють із державою і підприємствами. Сектор домашнього господарства поставляє на ринок економічні і трудові ресурси, попит на які проявляють підприємства (фірми). Одержані домашнім господарством доходи використовуються для задоволення власних потреб індивідуумів, в основному у вигляді споживання товарів і послуг. Домашні господарства є також найважливішим джерелом внутрішніх заощаджень, що є вагомим інвестиційним джерелом фінансової системи, та споживачем фінансових послуг, які пропонуються фінансово-кредитними установами. Основний мотив участі домашніх господарств в економічній діяльності – максимальне задоволення потреб учасників домашнього господарства. Таким чином, фінанси домашнього господарства це сукупність грошових відносин з приводу формування, розподілу та використання цільових грошових коштів, у які вступає домашнє господарство та його окремі учасники в процесі своєї соціально-економічної діяльності. Фінансові відносини домогосподарства формуються як у середині самого домогосподарства між його членами, так і із зовнішніми, по відношенню до нього, ринковими об'єктами. Внутрішні фінансові відносини можуть бути з приводу формування таких грошових фондів, як підтримка рівня поточного споживання, придбання дорогих предметів довгострокового використання, подальше інвестування й ін. Зовнішні фінансові відносини домашнього господарства є більш розгалуженими та значущими. Це відносини з: - іншими домашніми господарствами з приводу формування і використання спільних грошових фондів (крім відносин взаємного обміну); - підприємствами з приводу участі у їх акціонерному капіталі; - комерційними банками, з приводу поповнення дефіциту бюджету домашнього господарства, а також з приводу розміщення тимчасово вільних грошових коштів домашніх господарств на банківські рахунки з метою зберігання і отримання додаткового доходу; - іншими фінансово-кредитними установами (ломбарди, кредитні спілки, лізингові компанії та ін.); - страховими організаціями з приводу формування і використання різного роду страхових фондів; - державою з приводу освіти та інших соціальних послуг, використання державного бюджету та цільових позабюджетних фондів, придбання державних цінних паперів і ін. Фінанси домашнього господарства виконують наступні функції: розподільча, інвестиційна, регулююча, контрольна. Фінанси домашніх господарств як елемент фінансової системи суттєво відрізняються від інших її ланок. Специфіка фінансів домашніх господарств визначається тим, що ця сфера фінансових відносин мінімально регламентована державою. Держава не має інструментів прямого впливу на процес розподілу доходу домашніх господарств. В той же час держава здатна впливати на загальну величину доходу, який має домашнє господарство. Фінансові рішення в домашніх господарствах приймаються двох типів: по-перше, вирішується яким чином формувати фонд робочого часу (кількість працюючих членів домашнього господарства, місце їх роботи та інше); по-друге, вирішується, як формувати структуру своїх майбутніх активів з урахуванням тих, що вже є у нього, тобто чи потрібно здійснювати капітальні витрати (придбати нову нерухомість, автомобілі, меблі і т. ін. або цінні папери і ін.), визначається співвідношення між придбаними активами. Перша група рішень впливає на рівень доходів домашніх господарств, друга група – визначає долю доходів, які ідуть на споживання і які накопичуються і визначають рівень майбутніх інвестиційних доходів (дивіденди по акціям, відсотки по депозитним вкладам тощо). Ухвалення рішень домашніми господарствами, як правило, документально не оформлюється і проводиться на основі життєвого досвіду. Це обумовлено тим, що зв'язки мі окремими членами домашнього господарства мають не стільки економічний характер (прибуток), як на підприємствах, а більш соціальний характер (виховання дітей, відпочинок). Економічні цілі виконують підлеглу роль в порівнянні із соціальними й направлені на максимальну реабілітацію останніх. Джерела фінансових ресурсів домашніх господарств. Джерела фінансових ресурсів домашніх господарств можна представити як певні раніше накопичені активи і сукупний грошовий дохід. Раніше накопичені активи поступають у володіння домогосподарств як надані в спадок або даровані. Це може бути нерухомість, готівка, цінні папери ін. Сукупний грошовий дохід (СГД) є основним джерелом фінансових ресурсів домашніх господарств. Грошові джерела домашнього господарства можна класифікувати за джерелами їх надходжень: - оплата праці (40-45 % СГД); - соціальні трансферти (40 % СГД); - доходи від індивідуальної трудової та підприємницької діяльності; доходи, одержані у вигляді відсотків, дивідендів, ренти та ін доходів від власності (менш чи 20 %); випадкові доходи (дарування, спадкоємство майна, виграші в лотерею і т. ін.). З метою соціального захисту держава гарантує населенню мінімальний розмір заробітної плати (МРЗП). Він використовується також і для визначення мінімального рівня стипендій студентам, аспірантам (не менше 50 % МРЗП). Система соціальних трансфертів складається із наступних основних елементів: пенсії, державні допомоги, стипендії. Найбільше значення серед страхових і соціальних виплат відіграють пенсії. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду призначаються наступні пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника. За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковується на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються наступні пенсійні виплати: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя, одноразова виплата. Особи, що входять до складу домашніх господарств одержують різноманітні види соціальної допомоги із фондів соціального страхування. Доходи домашніх господарств розглядаються як номінальні і реальні. Номінальні доходи – це доходи домашніх господарств отримані за певний період часу в грошовій формі. Вони поділяються на нараховані і реально одержані. Реальні доходи – це доходи домашніх господарств, які отримано за певний період часу в грошовій формі, але скореговані на індекс споживчих цін (індекс інфляції). Тому реальні доходи визначаються двома чинниками – наявними доходами і цінами на товари та послуги. Для домашніх господарств реальні доходи, разом з наявним майном і раніше накопиченими заощадженнями, входять до числа найважливіших показників, що визначають рівень їх добробуту. З матеріальної точки зору, фінанси домашнього господарства – це сукупність створених домашнім господарством цільових грошових фондів. Джерелом їх формування є наявний грошовий дохід домашнього господарства. У структуру фінансів домашнього господарства входять наступні основні елементи: - грошовий фонд поточних виплат; - грошовий фонд капітальних витрат; - фонд грошових заощаджень. Витрати домашніх господарств. Витрати домашніх господарств на придбання товарів, робіт і послуг забезпечують їх життєдіяльність і піддаються класифікації по декільком признакам: періодичності здійснення витрат, функціонального призначення витрат. З точки зору періодичності витрат виділяють три групи витрат: короткострокові витрати (продукти, непродовольчі товари, різноманітні послуги); середньострокові витрати (одяг, взуття та ін.); довгострокові витрати (раз в декілька років). В залежності від функціонального призначення витрати поділяють на особисті споживчі товари; податки та інші обов'язкові платежі; грошові накопичення та заощадження. Доходи виступають основним джерелом задоволення потреб домашніх господарств у споживчих товарах та послугах, накопичення і заощадження. Нерозривний зв'язок доходів і витрат домашніх господарств проявляється, перш за все, у залежності структури та обсягу витрат від структури та обсягу доходів. Так, при зниженні загального рівня доходів, зменшується частка витрат на накопичення і заощадження, оскільки існує певний фізіологічний та соціальний мінімум споживчих товарів і послуг, який будь-яке домашнє господарство повинно забезпечити. Для оцінки рівня життя населення України, розробки та реалізації регіональних соціальних програм, планування темпів зростання заробітної плати, пенсій, соціальних допоміг, а також складання бюджетів використовується поняття мінімального споживчого кошика та прожиткового мінімуму. Під споживчим кошиком розуміється мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення її життєдіяльності. Рівень мінімального споживчого кошика характеризує мінімально допустимі межі споживання найважливіших матеріальних благ і послуг (продукти харчування, предмети санітарії та гігієни, ліки, житлово-комунальні послуги) і розраховується виходячи з прожиткового мінімуму диференційованого по основних соціальних групах. Прожитковий мінімум використовується у вигляді вартісної оцінки споживчого кошика, а також обов'язкових зборів та платежів. Питання для самоконтролю 1. Які фінансові відносини домогосподарств слід відносити до внутрішніх, а які характеризуються як зовнішні фінансові відносини? 2.Визначити фінансові ресурси домогосподарств та джерела їх формування. Питання для самостійного вивчення 1.Яка різниця між номінальними і реальними доходами домашніх господарств? 2.Які джерела залучення додаткових фінансових ресурсів використовують домашні господарства в процесі своєї життєдіяльності?
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 302; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.116.61 (0.008 с.) |