Завдання зайчика. Написання ламаних і півовальних ліній у рядку.

Зайчик з їжачком у лісі серед травички знайшли чудові грибочки. Між ними виникла суперечка. Який грибочок кращий? Допоможемо звіряткам.

а) Виховна бесіда «Обережно отруйні гриби!».

Зайчик просить вас звернути увагу на шапочки грибочків.

Яку вони мають форму? (відповіді дітей).

– А тепер подивіться в зошит, розгляньте верхній рядок. Що нагадують ці лінії? (шапочки грибів).

– Візьміть правильно ручки. Знайдіть початок рядка.

б) Написання півовальних ліній у повітрі, обведення їх по крапочках у зошиті, самостійне дописування рядка.

Зайчик дуже задоволений вашою роботою. Він повертається до свого будинку.

в) Написання ламаних ліній у повітрі, обведення їх по крапочках у зошиті, самостійне дописування рядка.

Звернути увагу дітей на те, що ламані лінії схожі на рухи зайчика під час стрибків.

 

Динамічна пауза. Гімнастика для очей.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Час прийшов нам спочивать.

Так, піднесли руки вгору.

Нумо, глянемо на зорі,

А тепер всі руки в боки,

Як зайчата, скоки-скоки.

Десять, дев’ять, вісім, сім –

Час за парти сісти всім.

Завдання білочки. Зображення хвилястих і петельних ліній.

Білочка просить вас звернути увагу на її фото.

– Яку форму має її хвостик? (форму хвилястої лінії).

– Написання хвилястих ліній у повітрі, обведення їх по крапочках у зошиті, самостійне дописування рядка. Звернути увагу дітей на безвідривне обведення хвилястих ліній.

VІ. Закріплення знань.

Обведення та розфарбовування малюнків. Робота в парах.

- Всі звірятка дуже вдячні вам за гарну роботу. Вони дарують вам чудові малюнки і пропонують обвести їх по контуру і розфарбувати.

 

VІІ. Підсумки.

Завдання яких звіряток найцікавіше було виконувати

Урок № 11

Твма. Моя родина. Слова — назви істот і неживих пред­метів.

Мета: вчити дітей уважно слухати оповідання та сприйма­ти його зміст; збагачувати знання учнів про номіна­тивну роль слова; навчати розрізняти слова — на­зви істот і неживих предметів та ставити запитання до них; виховувати увагу, розвивати усне мовлення, удосконалювати навички роботи з реченням.

Обладнання; робочий зошит із читання; плакат та картки (для гри-лото) із зображеннями різних істот і неживих предметів.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Учитель просить дітей пригадати, чим вони займалися та про що дізналися на попередньому уроці. (Розглядали картинки, пра­цювали зі схемами речень, познайомилася з різними розділовими знаками, говорили про немовні звуки.) Діти дають пояснення опра­цьованим поняттям.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель. Сьогодні ми продовжимо розмову про родину і знову повернемося до ілюстрацій у букварику, з якими ми працювали минулого разу. Але тепер ми ні' будемо фантазувати і складати за ними розповідь. Далі в нашому букварі є оповідання, до якого й намальовані ці картинки. Ми з вами прочитаємо це оповідання та з’ясуємо, про що ж та про кого в ньому йдеться. Усе це нам допо­можуть зрозуміти слова та речення, із яких складається це оповіда­ння. А ще ви сьогодні навчитеся розрізняти назви істот і неживих предметів та ставити запитання до них.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слухання оповідання «Як Івасик братика колисав».

Педагог читає дітям оповідання «Як Івасик братика колисав» (за А. Ковельським).

2. Відповіді на запитання за прослуханим текстом.

• У Івасика була молодша сестричка чи братик?

• Як звали меншого Івасевого братика?

• Чи одразу вдалося Івасику заколисати Андрійка? Чому?

3. Виконання завдання за робочим зошитом

Учитель просить дітей завершити завдання 2 на с. 2 робочого зо­шита. Педагог пояснює, що першим у реченні написане слово ти­хо. Він пропонує учням поміркувати і за дією схемою скласти ре­чення, яким би міг звернутися до всіх Івасик, прохаючи не будити його маленького братика.

Учні будують речення: Тихо, братик заснув.

4. Фізкультхвилинка.

 

5. Ознайомлення учнів зі словами — назвами істот і неживих пред­метів та запитаннями до цих слів.

Учитель. Справді, не так легко було Івасикові заколисати Ан­дрійка. Адже надворі, де стояла колисочка з немовлям, весь час було гамірно: гудів різний транспорт, галасували тварини. Спокій­ному сну малюка заважали як неживі предмети — машини, трак­тор, літаки, так і живі істоти — кури, гуси, собака. Хто з вас, діти, повторить слова, якими можна назвати всіх, хто заважав Андрій­кові спати? {Діти виконують завдання.)

Які з цих слів називають живих істот? Які слова означають не­живі предмети?

Ці дві групи слів різняться між собою тим, що до них можна поставити різні запитання.

Педагог пояснює, що слова — назви істот відповідають на запи­тання хто?, а назви неживих предметів — на запитання що?

6. Практичне ознайомлення зі словами — назвами істот і неживих предметів.

1. За ілюстраціями учні від­повідають на запитання: Хто зриває смородину? Куди діти кладуть ягоди? Які овочі виростили на городі? Які фрукти дозріли в саду? Хто продає овочі і фрук­ти? А хто купує їх у магазині? Чим доставляють овочі і фрукти в місто?

— До назв людей і тварин, — підсумовує вчи­тель, — ми ставимо питання хто? хто це? А про неживі предмети запитуємо що? що це?

— Розгляньте малюнки на сторінці зліва і справа і скажіть, що тут намальовано. (Діти називають різні овочі і фрукти.)

— Ви, мабуть, помітили, що в казках немовби ожи­вають різні предмети. Вони можуть ходити, говорити, виконувати різноманітні дії, як живі люди. Ось послу­хайте українську народну казкову пісеньку «Ходить гарбуз по городу», де овочі розмовляють між собою.

Ходить гарбуз по городу

(Народна пісня-гра)

Ходить гарбуз по городу,

питається свого роду:

— А чи живі, чи здорові

всі родичі гарбузові?

 

Обізвалась жовта диня,

гарбузова господиня:

— Іще живі, ще здорові

родичі гарбузові.

 

Обізвались огірочки,

гарбузові сини й дочки:

— Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!

 

Обізвались буряки,

гарбузові свояки:

— Іще живі, ще здорові

родичі гарбузові!

 

Обізвалася морквиця,

гарбузовая сестриця

— Іще живі, ще здорові

всі родичі гарбузові!

 

А про які овочі ця загадка

Стоять коні на припоні, ^:

не їдять, не п'ють,

а все гладші стають. (Огірки, гарбузи.)

2.Вправляння в називанні окремих предметів та доборі до них загальної назви (а) морква, буряк, капуста, картопля, помідори, цибуля, пе­рець — овочі; б) яблука, груші, сливи, абрикоси, персики — фрукти; в) костюм, піджак, штани, спідниця, сорочка, кофта — одяг.

3. Вправи зворотного характеру — до загальної (ро­дової) назви учні добирають видові: а) взуття: чоботи, туфлі, черевики, кеди, кросівки, тапочки; б) посуд: чашка, чайник, миска, тарілка, блюдце.

 

Педагог спонукає учнів знову повернутися до робочого зошита і виконати завдання.2 на с. 2.

Учитель пояснює, що діти мають роздивитися картинки. Якщо на малюнку зображена істота, до слова — назви якої ми ставимо запитання хто?, у квадратику біля цього малюнка слід поставити знак «+». А якщо на картинці зображений неживий предмет, до якого ставимо запитання що?, у квадратику біля неї треба поста­вити знак «-».

Після цього першокласникам пропонується виконати завдання на с. 11 букваря таким самим чином, але усно. Учні розглядають малюнки і роблять висновки, хто заважав спати Андрійкові (Сірко, курка) та що заважало йому спати (машина, трактор, літак).

Учні виконують завдання без допомоги педагога. Далі діти по­яснюють результат і хід виконання завдання.

6. Складання речень за текстом. Робота з графічними схемами речень.

Учні з допомогою вчителя складають речення з підкреслених у тексті слів:

Івасик заспівав пісню.

Гей, машини, не сигнальте!

Тихше, тихше, братик спить!

Літаки, убік зверніть.

Як тобі не соромно?

Івасик з Андрійком заснули.

Учитель просить першокласників знайти на с. 8-9 букваря схе­ми відповідних речень, показати та пояснити їх.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

Запитання та завдання для учнів

• На які дві групи діляться всі слова належно від того, що во­ни означають?

• Яке запитання можна поставити до слів, що означають істот?

• Яке запитання ми ставимо до слів — назв неживих предметів?

• Дітям пропонується ще раз уважно роздивитись ілюстрації до оповідання і назвати слова-назви спершу істот, а потім неживих предметів, зображених на цих ілюстраціях, яких діти під час уроку не згадували.

 

Урок №12

Тема. Міжрядкова (допоміжна) лінія сітки зошита. Складання речень за малюнком. Письмо коротких і довгих вертикальних ліній, ліній із заокругленням.

•

• Мета. Вчити учнів виділяти основний рядок у зошиті, виконувати вправи в ньому; виробляти в них навички правильного розміщення зошита при письмі; виховувати увагу, розвивати вміння аналізувати, порівнювати; збагачувати словниковий запас дітей.

• Обладнання. Казковий герой Білочка; дидактичний матеріал для моделювання речень; кольорові олівці; таблиця із зображенням сітки зошита.

•

• Зміст уроку

•

• I. Організаційний момент.

• II. Повторення вивченого.

• —Діти, до нас на урок завітала загадкова гостя. Відгадайте, хто це?

• Я веселий звірок,

• плиг з ялинки на дубок. (Білка)

• Поділ слова "білка" на склади. Визначення наголосу.

• Розгляд малюнка на дошці.

• Складання речень.

• —Білочка — велика трудівниця. Вона хоче подивитися, як ви працюєте на уроці і пропонує скласти речення зі слів:

•

деревця

білка

лійка

підливає

• (Вчитель ще раз повільно повторює слова.)

• —Побудуйте схему цього речення.

•

• ІІІ. Робота над новим матеріалом.

• 1. Виконання завдання у першому рядку.

• —Діти, пригадайте, яку назву мають лінії рядка? Покажіть початок і кінець рядка.

• —Покажіть допоміжні лінії. Як вони називаються? (Робота з таблицею.)

• —Розгляньте лінії, зображені у першому рядку.

•

• 2. Гра "Що на що схоже?"

• Діти порівнюють предмети на малюнку із зображеннями у рядках. Після детального пояснення написання елементів вчителем діти "виконують" вправу у повітрі, обводять зразки у зошиті і дописують рядок до кінця.

•

• IV.Фізкультхвилинка.

• —Наша гостя підготувала для вас цікаву фізкультхвилинку.

• Раз, два, три, чотири, п'ять!

• Час прийшов нам спочивать.

• Так, піднесли руки вгору.

• Нумо, глянемо на зорі,

• А тепер всі руки в боки,

• Як білчата, скоки-скоки.

• Десять, дев'ять, вісім, сім —

• Час за парти сісти всім.

•

• V. Продовження роботи в зошиті.

•.Виконання комбінованого завдання у другому рядку.Діти обводять контур, "пишуть" у повітрі і самостійно закінчують роботу в рядку. Звертається увага на послідовність елементів, відстані між ними.

• Фізкультпауза. (Гімнастика для пальців, рук, очей.)

• Написання паличок із заокругленнями вгорі та внизу.

•

• VI. Самостійна робота.

• Обведення по пунктирах хвилеподібних ліній.

• —Діти, допоможіть білочці добратися до горішка (завдання у п 'ятому рядку).

•

• VII. Домалюй, розфарбуй.

• Учні домальовують пелюстки квітки і розфарбовують їх.

• —Ви всі гарно попрацювали. Білочці дуже сподобалися квіти, які "виросли" на сторінках ваших зошитів.

• VIII. Підсумок уроку.

•

• Гра «Що переплутав Вітя?» (Відпочинок. Логічна вправа)

• Геть усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя
Каже: "Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі.
Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні.
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки—у бібліотеці".
Ой, який Вітьок дивак!
Ти ж бо знаєш — це не так!
Вчитель.
Діти, звісно, вчаться в...
А комбайн працює в...
Ми лікуємось в...
А стрижемось в...
Ліки беремо в...
А книжки — в.

•

Урок №13

Тема. Мої друзі. Ознайомлення зі словами, що є ознаками предметів. Вправляння у звуковому аналізі мовлених слів. Скла­дання речень. Робота з дитячою книжкою.

Мета: удосконалювати вміння учнів орієнтуватись у звукових моделях слів та пояснювати їх; учити дітей роз­пізнавати слова — назви ознак, добирати їх та ста­вити запитання до них; виховувати вміння товаришувати,розвивати усне мовлення, закріпити уявлення про книж­ку; розвивати уміння слухати.

підтримувати інтерес до дитячого оповідання; фор­мувати в класі добрі, дружні взаємини.

Обладнання: картки-фішки на позначення голосних та твер­дих і м’яких приголосних звуків; робочий зошит із читання, предметні ма­люнки, книжка з казкою «Колобок».

 

Хід уроку