Ііі. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з підручниками. Відгадування загадки.

— Відгадайте загадку, і ви дізнаєтеся, що допомагатиме вам у навчанні.

Бачить — не бачить.

Чути— не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Діток навчає, втоми не знає. (Книга)

2. Робота з виставкою книг.

— Розгляньте виставлені книги.

- Хто може прочитати їх назви?

- Які з цих книг вам відомі?

- Чи є книги у вас удома?

Вправи для очей:

"Маятник" — рух очей вправо-вліво.

"Стовпчик" — рух очей вгору — вниз.

"Квадрат" — рух по "квадрату".

Подивитися на далекий предмет, а потім на близький.

Перші помічники у навчанні.

Цю найпершу книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш... («Буквар»)

Буквар — найперша і найголовніша книжка у вашому житті. Бо саме з неї починається чарівне слово — навчання.

А в наш час, щоб будувати, Космос вічний підкоряти. Треба в школі дуже добре Математику вам знати. (Вчитель показує підручники «Математика» і «Буквар».) — Ці книги називаються підручниками. Вони допомагатимуть вам у навчанні і завжди будуть у вас під руками. Тому й називають їх — підручники.

(Вчитель коротко розповідає, як створювали підручники, скільки праці у них вкладено, як треба ставитися до цих книжок.)

І\/. Фізхвилинка. Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

\/. Закріплення вивченого.

1. Робота за «Букварем» (с. З).

Розгляд обкладинки «Букваря».

— Розгляньте обкладинку «Букваря». Що на ній зображено?

Бесіда про рідний край.

— Як називається наша країна?

- Як називається головне місто нашої країни?

- Як називається наше місто?

- На якій вулиці ви живете?

Україна — це край, де ми народилися і живемо. Край чудовий, багатий, ма­льовничий. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут — корінь українського народу.

Висновок: Україна — це і наша школа, і наш дім, в якому живемо, і наше місто, і наша вулиця, і та стежина, якою поспішаємо до школи. Україна — це наша Батьківщина.

Колективне заучування вірша «Рідний край».

Виконання завдань у зошиті «Супутник Букваря від А до Я» (с.З).

. Складання речень за малюнками (завд. І). усна робота

Ознайомлення з шкільним приладдям.

На столі — книги, зошит, пенал, лялька, лінійка, м'яч, портфель, іграшковий автомобіль.

— Назвіть речі, що лежать на столі.

- Які з цих предметів не потрібні школяреві для навчання?

- Як їх назвати одним словом?

- А що візьме хлопчик до школи? (Речі, необхідні учням у школі, називаються навчальним приладдям.)

3. Гра «Допоможи Зайчику зібратися до школи».

— До нас на урок завітав Зайчик. Він теж хоче ходити в школу. Допоможемо йому зібрати портфель.

Учні стрілками з'єднують малюнки речей, які візьме Зайчик до школи, з ма­люнком портфеля.

— Молодці! Ви впорались із завданням. Отже, Зайчик теж став школярем. Він ходитиме до лісової школи.

\/І. Підсумок уроку.

Гра «Мікрофон»

— Хто був гостем нашого першого уроку?

- Що вам найбільше сподобалося?

- Про що ви дізналися?...

 

Урок № 2

Тема: Письмове приладдя. Правила сидіння за партою.

Мета: Дати початкове поняття про письмове приладдя;

ознайомити із зошитом для письма, правилами сидіння за партою; вчити орієнтуватися на сторінці зошита;

формувати уважність.

Виховувати бережливе ставлення до шкільного приладдя, любов до школи.

Обладнання: Плакат "Правильно сиди за партою"; казковий герой Зайчик. аркуш; паперу формату А4 із завданнями; коро­на; таблички з малюнками знака оклику, питання; малюнки про правильне та неправильне сидіння під час письма; чарівна скриня Бабака (картонна коробка, у якій лежать однакові ручки за кількістю учнів у класі, зошити-прописи), музичні уривки, магнітофон.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

(На партах у дітей лежить лише аркуш паперу формату А4 із завданнями для творчої ро­боти.)

 

— Ось і пролунав перший дзвоник. Відсьогодні ви — школярі. Ця радісна звістка облетіла все місто. Але ж у вас є друзі в інших містах чи селах нашої держави. Чи не так? Як же сповістити їм про цю новину? Так, можна зателефо­нувати і розповісти про свято Першого дзвоника. А раптом у них не працює те­лефон? Що ж тоді робити? Відповіді дітей.

 

— Справді, можна завітати до них у гості на вихідні і розповісти про свій святковий настрій, поділитися враженнями. А ще можна повідомити через Ін-тернет. А легше за все взяти і написати листа. Так роблять усі дорослі, бо вони вміють писати. А чи вмієте писати ви? (Ні.) Та нічого страшного в цьому немає, бо через півроку ви вже самі зможете написати листа бабусі чи своєму найкра­щому другу і розповісти в ньому про свої успіхи у навчанні, про свої досягнен­ня, перемоги. А я намагатимусь навчати вас писати так, щоб вам було цікаво, І обіцяю, що через кілька місяців кожен з вас напише свого першого листа.

 

Кожен урок буде у нас незвичайним, бо на кожному уроці ви будете вчитися писати нову літеру. А ще ми будемо подорожувати різними країнами, цікавими містами, навіть планетами. От і сьогодні ми перенесемося до іншої країни, яка називається Письмолякдією. Давайте заплющимо очі й уявимо, що ми — чарівні зірочки і зараз полинемо у політ на пошуки цієї невеличкої, але гарної, квітучої, веселої, цікавої країни. Вона знаходиться недалеко, на відстані вашої фантазії.

Учні заплющують очі. Звучить музика. Учні, сидячи на місцях, імітують рухи польоту зірки.