Показники норми контакту зубів в передачі.

Для отримання надійних зубчастих передач, зуби парних зубчастих коліс повинні дотикатись по всій довжині контактних ліній. В цьому випадку питоме навантаження в зачепленні достатньо рівномірно розподіляється вздовж контактних ліній, виключається концентрація навантаження, що діє на зуби, створюючи умови для рівномірного змащення зачеплення. Рівномірність контакту зубів передачі легко визначити по плямі контакту. Для цього на робочу поверхню контрольного зубчастого колеса наносять рівномірний тонкий шар контрастної фарби, яка при обертанні зубчастих коліс переноситься на робочу поверхню контрольованого зубчастого колеса і утворює на ньому пляму контакту.

Пляма контакту, отримана на кожному зубі, являє собою сукупність миттєвих слідів прилягання робочих бокових поверхонь зубів і дає повну уяву про характер контакту зубів і рівномірність розподілення питомого навантаження.

Sn.k = (a-c/b)% = пляма контакту

Повнота контакту зубів залежить від ряду поелементних похибок, до яких відносять:

1. Відхилення осьового кроку, що вимірюється по нормалі до направлення зуба.

2. Похибка кроку зачеплення.

3. Непаралельність осей зубчастих коліс.

 

Умовне позначення зубчастих коліс на кресленні.

При виборі ступені точності зубчастих коліс і передач, враховуючи їх призначення, умови роботи передачі, вид обробки зубчастих коліс, колова швидкість зубчастих коліс, характер та величина навантаження, вимоги до точності та плавності обертання зубчастих та інше.

Існує 3 методи вибору ступені точності:

1. Розрахунки – ступені точності для окремих норм точності призначають на основні розрахунки.

2. Дослідний – ступені точності для проектування передач призначають керуючись досвідом експлуатації зубчастих передач.

3. Табличний – ступені точності підбирають по таблицям; які містять рекомендації по застосуванню окремих ступенів точності.

ГОСТ1643-81 встановлює 12 ступенів точності, які позначаються за порядком зниження точності 1...12

Для ступенів точності 1-2 допуски і граничні відхилення не передбачено.

Ступінь точності встановлюють в залежності від відповідних вимог до механізмів:

· Легкові автомобілі – 5...8 ступінь точності.

· Вантажні автомобілі – 7...9 ступінь точності.

· Трактори – 7...10 ступінь точності.

· Будівельні дорожні та с/г машини – 6...11 ступінь точності.

· Редуктори – 6...9 ступінь точності.

Для кожної ступені точності встановлюється відповідно норма кінематичної точності, плавності роботи, норм контакту зубів передачі.

Незалежно від ступенів точності встановлюється 6 видів спряжень зубчастих колів: A, B, C, D, E, H та 8 видів допусків бічного зазору: Tjn→ x; y; z; a; b; c; d; h.

Встановлено 6 класів відхилень міжосьової відстані: I-VI – найгрубіші найточніші.

 

 

 

Тема 18

МІЖГАЛУЗЕВІ СИСТЕМИ СТАНДАРТІВ

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД).

Це система постійно діючих технічних і організаційних вимог, що забезпечують взаємний обмін конструкторською документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській розробці, спрощення форми документів і скорочення їх номенклатури, а також єдність графічних зображень; механізовану і автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості до найкоротшого терміну.

Стандарти системи ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою 2.

Єдина система конструкторської документації. До 1968 р. в промисловості існували різні відомчі системи, з’єднані в збірники “Креслення в машинобудуванні” і “Система креслярського господарства”, що встановлюють порядок, і оформлення конструкторської документації. Оскільки ці стандарти не передбачали спрощених правил виконання деталей елементів конструкцій, що найчастіше застосовується (підшипників, зубчастих коліс, зірочок і т. і) і не регламентувати умовних графічних позначень елементів в електричних, гідравлічних та пневматичних і радіосхемах, то вони доповнювались різними галузевими і заводськими технічними матеріалами. Слід особливо зазначити, що правила виконання креслень в області електротехніки і радіотехніки практично не було стандартизовано.

Істотним недоліком діючої системи, конструкторської документації було також неможливість використання обчислювальної техніки для переробки інформації, що вміщується в первинних документах.

В 1965 р. було ухвалене рішення про утворення Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД). До розробки ЄСКД було притягнуто 39 організацій різних міністерств. ЄСКД введено в дію з 1 січня 1971 р.

Єдина система конструкторської документації являє собою комплекс стандартів, що встановлюють єдиний порядок розробки, виконання, оформлення, узгодження, внесення змін, обліку й зберігання конструкторської документації у всіх галузях промисловості, будівництва, транспорту.

Всі стандарти ЄСКД розбиті на 10 груп:

1.Основні положення.

2.Класифікація й позначення виробів і документів.

3. Загальні правила використання креслень.

4. Правила виконання креслення деталей в машинобудуванні.

5. Правила обігу конструкторських документів (обік, зберігання, дублювання, коригування, внесення змін).

6. Експлуатаційна й ремонтна документація.

7. Правила виконання схем.

8. Правила виконання документів будівельних і судноверфі.

9. Спеціальні стандарти.

0. Загальні положення.

Згідно ЄСКД до конструкторської документації варто відносити графічні й текстові документи, які визначають склад і пристрій виробу й містять всі необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації й ремонту.

До конструкторських документів відносять:

1. Креслення деталей.

2. Складальні креслення.

3. Креслення загального виду.

4. Теоретичне креслення.

5. Габаритне креслення.

6. Монтажне креслення

7. Схеми.

8. Відомість специфікацій.

9. Відомість посилальних документів.

10. Відомість покупних виробів.

11. Відомість узгодження застосування виробів.

12. Відомість власників оригіналів

13. Відомість технічної пропозиції.

14. Відомість технічного проекту.

15. Пояснювальну записку.

16. Технічні умови.

17. Програму й методику випробувань.

18. Розрахунок.

19. Таблицю.

20. Експлуатаційні документи.

21. Ремонтні документи.

Основні положення ЕСКД встановлюють нові визначення понять виробу і його видів. Зміна цих понять забезпечує можливість організації спеціалізованих виробництв як самого виробу, так і будь-якій складовій його частини. Під виробом розуміють будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємствах.

Установлено наступні види виробів:

Деталь – виріб, виготовлений з однорідного по найменуванню й марці матеріалу без застосування складальних операцій;

Складальна одиниця – виріб, складові частини якого підлягають з’єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачі; комплекс – два й більше вироби, не з’єднаних на підприємстві між собою, але призначених для виконання взаємозалежних функцій; комплект – два й більше вироби, не з’єднаних на підприємстві між собою, але виробів, що представляють набір, для загального експлуатаційного призначенням.

ЕСКД установлює також основні стадії розробки нового виробу: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, досвідчений зразок, настановну партію й стале серійне або масове виробництво.

Стандарти ЕСКД регламентують спрощення відображення на кресленнях окремих елементів конструкції: підшипників, кріпильних деталей, і нарізних сполучень і т. д.; обмежують номенклатуру розмірів, допусків і посадок за рахунок введення “довідкових розмірів”; вводять умовні зображення радіо і електротехнічних елементів у схемах електричних машин, електромагнітів, трансформаторів, дроселів в т. д. Одночасно система ЕСКД установлює додаткові формати креслень, масштаби.

При створенні ЕСКД були враховані рекомендації міжнародних організацій по стандартизації в області креслень і технічної термінології.

Впровадження ЕСКД забезпечує ріст продуктивності праці інженерно-технічних працівників підприємств на 20-25% внаслідок стабілізації номенклатури документації, спрощення виконання креслень, механізації конструкторських робіт, застосування сучасної розмножувальної техніки, раціональної організації зберігання й обліку документів, можливості передачі документації на будь-яке підприємство й підготовки виробництва нового виробу за допомогою ЕОМ.

Роботи з розвитку ЕСКД не припиняються, у цей час розробляються стандарти по вдосконалюванню методів проектування й уніфікації проектної документації. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД).

 

Єдина система технологічної документації (ЄСТД).

Ця система встановлює обов’язковий порядок розробки, оформлення і збереження всіх видів технологічної документації на машино і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування, встановлення і ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної документації здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв’язки між відділами і цехами підприємств, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником).

Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації передачу документації на інші підприємства.

Стандарти ЄСТД позначають перед номером стандарту цифрою 3.

Єдина система технологічної документації. Якщо на конструкторську документацію існували збірники стандартів, що регламентують однакові вимоги до креслень, то технологічна документація розроблялася вся цілком по відомчих керівних матеріалах. У діючій технологічній документації передбачалось більше 100 різних технологічних форм.

Багато дані як конструктивного, так і технологічного характеру, доводилось заносити у форми багаторазово. Це дублювання великої кількості показників, у ряді випадків просто непотрібних, вело до значних втрат праці інженерно-технічних працівників підприємств. Непродуктивно затрачалась праця не тільки на запис цих показників, але й на наступні зміни й ув’язування їх між собою. Але головним недоліком діючої технологічної документації була т-обставина, що вона не містила повної вихідної інформації, необхідної для виконання технологічних і виробничих розрахунків за допомогою сучасної обчислювальної техніки. Це значно ускладнювало розрахунки обліку праці й заробітної плати, завантаження встаткування й використання виробничих площ, витрати матеріалів і т. д. Ці причини змусили Держстандарт і ряд провідних міністерств приступитися в 1968 р. до створення Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

ЄСТД, так само як і ЄСКД, являє собою комплекс стандартів, що встановлюють основні положення системи; стадії розробки, види й комплектність технологічних документів; правила їхні оформлення й загальні вимоги до них; правила обліку й оформлення документації на різні технологічні процеси у всіх галузях промисловості.

В 1970-1971 р. був розроблений основний комплекс стандартів ЄСТД, що регламентує єдиний порядок розробки, оформлення й обіги технологічної документації й порядок обліку застосовності деталей і технологічного оснащення. В основу розроблених форм покладені наступні принципи:

- уніфікація й скорочення технологічних форм, як по кількості самих форм, так і по кількості показників у них;

- застосування однократного запису даних;

- можливість, обробки показників новітньою обчислювальною технікою;

- впровадження безтекстових форм технологічних процесів;

- можливість застосування технологічної документації для різних видів виробництва – масового, крупно і дрібносерійного й індивідуального;

- широке застосування типових технологічних процесів (для деталей з невеликою кількістю операцій).

Єдиним і обов’язковим технологічним документом для різних видів і етапів виробництва встановлена маршрутна карта технологічного процесу. Технологічні операційні карти повинні прийматися тільки в ході обробки найбільш відповідальних і трудомістких деталей. Для виконання відповідальних операцій обробки деталей і збирання виробів обумовлене обов’язкове оформлення спеціальних ескізів обробки. Також обов’язково виконувати ескізи для контролю найважливіших операцій.

Головною перевагою розроблених форм ЄСТД є можливість обробки даних і проведення різних технологічних і виробничих розрахунків за допомогою електронно-обчислювальних машин.

З 1 липня 1973 р. єдина система технологічної документації введена в дію. Роботи з удосконалювання ЄСТД і її впровадженню в промисловість тривають і в цей час.

 

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСЗЄВ).

Ця система відіграє в наш час особливу роль. В сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань складають в середньому 10% загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50 – 60% (електронна, радіотехнічна та інші). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і порівнюваністю вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни.

Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.