Тема 3.1. Основи технічних вимірювань.

1 Стандартизація, метрологія і вимірювальна техніка – три основні ланки, рівень і темпи розвитку яких чинять випереджаючий вплив на якість всієї промислової продукції.

 

Метрологія (від грецьких метрон – міра і лотос – вчення) – це вчення про вимірювання, методи та засоби, за допомогою яких досягається потрібна точність: це – наука з єдиними принципами, методами, засобами.

На сучасному етапі розрізняють теоретичну метрологію, яка розглядає загальні теоретичні проблеми вимірювання, історичну метрологію, курс якої викладається в історично-архівному інституті, законодавчу метрологію, що охоплює комплекси взаємозв’язаних загальних правил, вимог і норм, а також інші питання, які потребують регламентації і контролю з боку держави, прикладку метрологію, яка вирішує питання практичного застосування методів і засобів вимірювання.

Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології.

 

2 Вимірювання – це сукупність дій, що виконуються за допомогою засобів вимірювання з метою знаходження числового значення даної величини, яке виражається в прийнятих одиницях, або це є встановлене з деякою точністю відношення вимірювальної величини відносно другої однорідної, яка прийнята за одиницю вимірювання.

3

Розмір величини існує реально, незалежно від того, знаємо ми його чи ні. Визначити розмір величини можна за допомогою одиниць вимірювання цієї величини у вигляді її числового значення.

За одиницю вимірювання в металообробці прийнято 1 мм, а при вимірюванні відхилень від номінальних розмірів 1 мкм.

Між розміром і числовим значенням величини є принципова різниця: числове значення при застосуванні другої одиниці вимірювання змінюється, тоді як розмір величини залишається незмінним.

Дійсне значення величини – числове значення, що виражає дійсний розмір величини в даних одиницях вимірювання.

Виміряне значення величини – це числове значення, одержане внаслідок вимірювання: воно тільки наближено відповідає дійсному розміру. Ступінь наближення залежить від точності методу і засобів вимірювання.

 

3 Похибкою вимірювання називається різниця між значенням вимірювального розміру, одержаного за допомогою вимірювального засобу, і дійсним значенням.

 Похибки бувають абсолютними, відносними, систематичними, випадковими, грубими, інструментальними. 

 

Абсолютна похибка – це похибка, яка виражена в одиницях вимірювальної величини.

Відносна похибка є відношення абсолютної похибки вимірюваної величини до дійсного значення цієї величини.

 

Системні похибки мають постійне значення і постійний знак або змінюється за певним законом.

 

Випадковими називаються похибки, не визначені за величиною і знаком, які важко враховувати заздалегідь при вимірюванні. До цих похибок спричинюються неминучі коливання режиму вимірювання (температури, освітлення, вимірювального зусилля), обмежена чутливість вимірювальних приладів, неточне встановлення деталі внаслідок перекосів, різна оцінка тією самою особою розмірів поділки шкали.

 

Груба похибка вимірювання суттєво перевищує ту, яку можна передбачити за даних умов.

 

Інструментальна похибка результату вимірювання є складовою похибкою результату вимірювання і залежить від похибки застосованих засобів вимірювання.

 

 

Тема 6

МЕТРОЛОГІЯ ТА ОСНОВИ ТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ

Метрологія та її задача.

Метрологія (від грецького слова метрон – міра і логос – вчення) – це вчення про вимірювання, методи та засоби за допомогою яких досягається потрібна точність.

На сучасному етапі розрізняють теоретичну метрологію, яка розглядає загальні теоретичні проблеми вимірювання, історичну метрологію, курс якої викладається в історико-архівному інституті, законодавчу метрологію, що охоплює комплекси взаємопов’язаних загальних правил, вимог і норм, а також інші питання, які потребують регламентації і контролю з боку держави, прикладну метрологію, яка вирішує питання практичного застосування методів і засобів вимірювання. Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології.

 

Задачі метрології:

1. Створення і удосконалення теоретичних основ системних одиниць вимірювання.

2. Створення і удосконалення еталонів та зразків вимірювальних засобів.

3. Розробка та удосконалення методів вимірювання.

4. Розробка теоретичних основ, передачі одиниць вимірювання від еталонів до робочих вимірювальних засобів.