Системи одиниць SI . Система інтернаціональна.

Одиниці систем SI одиниці фізичних величин визначені міжнародною системою одиниць SI, яка складається з 7 основних і 2 допоміжних одиниць та регламентуються ГОСТ8.417-81.

 

Основні одиниці системи SI:

1. Одиниця довжини                       метр    м – m

2. Одиниця маси                              кілограм  кг – kg

3. Одиниці часу                             секунда с – s

4. Термодинамічна температура Кельвін К – K

5. Сила електричного струму         Ампер   А – A

6. Сила світла                                Кандела кд – cd

7. Кількість речовини                    моль     моль – mol

Допоміжні одиниці системи

:

Плоский кут – радіан – рад – rad

Радіан – кут між двома радіусами, довжина дуги між якими дорівнює радіусу.

Тілесний кут (об’ємний кут)- Стерадіан – ср – sr.

Стерадіан – це центральний кут, який вирізає на поверхні сфери площу, що дорівнює квадрату радіуса.

 Та 17 твірних одиниць, які мають спеціальне призначення.

                  Наприклад: V = м/с

 

 

Поняття вимірювання та його методи.

Вимірюванням називається знаходження фізичних величин дослідним шляхом за допомогою спеціальних вимірювальних засобів.

Системою вимірювань в державі займається державна система забезпечення єдності вимірювання ДСВ.

Нагляд за засобами вимірювання здійснюється державною і відомчими метрологічними службами.

Під методом вимірювання розуміють широке поняття, що включає сукупність принципів засобів вимірювання, характеристики вимірювальних приладів і установчих мір, температурний режим вимірювання, умови відліку та інші фактори, супутні вимірювання будь-якої деталі.

 

 

Методи вимірювання.

Вимірювання буває:

1. Пряме (абсолютне);

Ø Пряме вимірювання – знаходження фізичної величини дослідним шляхом значення якої зчитується безпосередньо зі шкали вимірювального засобу з відповідною точністю.

Приклад: штангенциркуль, мікрометр.

Метод безпосередньої оцінки – це метод вимірювання, при якому значення величини визначають безпосередньо на відліковому пристрої вимірювального приладу прямої дії. До таких приладів відносяться штангенциркуль, мікрометр, амперметри, вольтметри, ватметри, витратоміри, тягоміри, динамометри, манометри, циферблатні терези.

 

2. Непряме (відносне).

Ø Непряме – значення, розраховуємо по відповідній залежності між цим значенням та значенням, яке отримуємо прямим вимірюванням.

Приклад: важільна скоба, індикаторний нутромір.

При вимірюванні деталей, точність розміру залежить від похибки вимірювання.

 

Похибкою вимірювання називається різниця між значенням вимірюваного розміру, одержаного за допомогою вимірювального засобу і дійсним значенням. Похибки бувають абсолютними, відносними, систематичними, випадковими, грубими, інструментальними.

 

Абсолютна похибка – це похибка, яка виражена в одиницях вимірюваної величини:

ΔХ = Х_вим. – Х

де Х_вим. – значення, одержане при вимірюванні; Х – дійсне значення вимірюваної величини.

Оскільки дійсне значення вимірюваної величини залишається невідомим, на практиці можливо знайти лише наближену оцінку похибки вимірювання.

 

Відносна похибка є відношення абсолютної похибки вимірюваної величини до дійсного значення цієї величини:

Δ = ΔХ/Х

Систематичні похибки мають стале значення і сталий знак або змінюються за певним законом. Такі похибки виникають, наприклад, при вимірюванні деталей мікрометром з невірно встановленим нулем або мікрометром, у якого спрацьований чи недостатньо точно виготовлений мікрометричний гвинт. Прикладом систематичних похибок може бути похибка вимірювання плунжера важільною скобою, коли розмір вихідної міри визначено з тією чи іншою помилкою. Отже, систематичні похибки зумовлюються неточностями виготовлення і спрацювання частин приладів, неправильною градуїровкою шкали, похибкою установочних мір та ін. Ці похибки можна визначити і виключити з результатів спостережень атестацією вимірювальних засобів.

Випадковими називаються похибки, не визначені за величиною і знаком, які важко врахувати заздалегідь при вимірюванні. До цих похибок спричинюються неминучі коливання режиму вимірювання (температури, освітлення, вимірювального зусилля), обмежена чутливістю вимірювальних приладів, неточне встановлення деталі внаслідок перекосів, різна оцінка тією самою особою розмірів поділки шкали.

Груба похибка вимірювання суттєво перевищує ту, яку можна передбачити за даних умов.

Інструментальна похибка результату вимірювання є складовою похибкою результату вимірювання і залежить від похибки застосованих засобів вимірювання.