Вимірювання середнього діаметра.

а) Середній діаметр різьби (D2(d2)) перевіряють під інструментальним або універсальним мікроскопом.

б) Середній діаметр зовнішньої різьби вимірюють за допомогою гладкого мікрометра та трьох каліброваних дротиків. Три дротики певного діаметра відповідно до кроку різьби вкладають в западини різьби і гладким мікрометром визначають розмір М, а потім середній діаметр зовнішньої різьби розраховується за формулою:

d₂ = M – 3d + 0,866P

де d – діаметр дротика, мм;

Р – крок контрольованої різьби, мм.

 

5.2.3 При відносно точних вимірюваннях середнього діаметра зовнішньої різьби використовують різьбовий мікрометр. Будова різьбового мікрометра аналогічна гладкому мікрометру і відрізняється від нього лише вставками конічними та призматичними. При вимірюванні різьби,конічну вставку вкладають в западину різьби, а призматичною охоплюють вершину різьби. Щоб можна було вимірювати різьбу з різним кроком, до різьбового мікрометра додають набір вставок.

 

5. 2.4 Вимірювання кроку різьби:

- можна вимірювати під універсальним та інструментальним мікроскопом;

- у невідповідальних різьб крок перевіряють за допомогою

шаблонів-різьбомірів.

 

5.2.5 Вимірювання половини кута профілю.

Половину кута профілю точної різьби (до п’ятого ступеню точності) можна вимірювати за допомогою універсального або інструментального мікроскопа. Для гвинтів 6-го та 7-го ступеню точності використовують граничні профільні шаблони або кутоміри.

 

5.2.6 Перевірка внутрішньої різьби значно складніша, бо діючі прилади дають значні похибки. Внутрішню різьбу часто вимірюють, знімаючи відбитки. Після цього відбиток вимірюють способами і засобами, що використовуються для перевірки зовнішньої різьби в залежності від її точності.

 

Комплексний контроль різьби.

Додержання розмірів різьби болта або гайки забезпечують комплексним методом перевірки, який заснований на застосуванні різьбових граничних калібрів: різьбових кілець або скоб та різьбових калібрів-пробок.

Прохідні калібри (ПР) мають повний профіль і довжину, що дорівнює довжині згвинчування.

Не прохідні різьбові калібри (НЕ) мають укорочений профіль і служать для перевірки середнього діаметра різьби.

 

Розрахунок граничних розмірів різьби та умовних позначень різьби.

Розрахунок граничних розмірів різьби:

Розрахувати граничні розміри різьби М16 – 6f

1) по табл. 1 в залежності від номінального розміру знаходимо крок різьби,

Р = 2 мм

2) по табл. 2 в залежності від кроку різьби знаходимо формулу для розрахунку номінального середнього діаметру різьби,

d2 = d – 2 + 0, 701 = 14,701 мм

3) Розрахуємо граничні розміри зовнішнього та середнього діаметру різьби:

 

d_max = d + es d = 16 + (-0,038) = 15,962 мм

d_min = d +ei d = 16 + (-0,488) = 15,512 мм

d_2max = d₂ +es d₂ = 14,701 + (-0,038) = 14,663 мм

d_2min = d₂ + ei d₂ = 14,701 + (-0,288) = 14,413 мм

 

по табл. 3 в залежності від номінального розміру, кроку різьби та поля допуску знаходимо граничні відхилення:

es d (d₂) = -0,038 мм; ei d = -0,488 мм; ei d₂ = -0,288 мм.

 

 

                       

ТЕМА 11

ДОПУСКИ ТА ПОСАДКИ КУТІВ ТА ГЛАДКИХ КОНУСІВ

 

Допуски на кутові розміри.

Допуски кутових розмірів, кутів конусів і призматичних елементів деталей з довжиною меншої сторони кута до 2500 мм, застосо­ваних в машинобудуванні, встановлені ГОСТ 8908—81.

 

Прийнято такі позначення допусків:

AT — допуск кута (різниця між найбільшим і найменшим граничними- кутами);

AT a — допуск кута, виражений у кутових одиницях;

AT_D — допуск кута конуса, виражений допуском на різницю діаметрів у двох нормальних до осі перерізах конуса на заданій відстані та між ними (визначається по перпендикуляру до осі ко­нуса);

AT_h — допуск кута, виражений відрізком на перпендикулярі до сторони кута, протилежної куту АТ_а, на відстані L від вершини кута; практично цей відрізок дорівнює довжині дуги радіуса L₁, яка стягує кут АТ _а,.

При позначенні допуску кута заданого ступеня точності до позначення допуску кута додається номер відповідного ступеня точності, наприклад АТ5, АТ8

                                                           

Посадки, які фіксуються сполученням конструкційних елемен­тів конусів, що з'єднуються:

а — посадка з зазором; б — посадка перехідна; в — посадка з натягом; / — зовнішній конус; 2 — внутрішній конус; 3 — поле допуску внут­рішнього конуса; 4 — поле допуску зовнішнього конуса

 

 

Встановлено 17 ступенів точності допусків кутів: 1, 2,...,17,

числові значення яких наведено в стандарті.