Тема 1.4 Стандартизація і управління якістю продукції.

1 Терміни і визначення основних понять в галузі (стандартизації) якості і управління якістю продукції.

Якість продукції або послуг є одним із важливіших факторів успішної діяльності будь - якого виробництва (організації). Нині в усьому світі значно підвищились вимоги споживача до якості продукції. Підвищення вимог супроводжується необхідністю постійного підвищення якості, без чого неможливо досягнення і підтримання ефективної економічної діяльності.

Якість – сукупність властивостей і характеристик продукції або послуг, які придають продукції або послугам здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби людства (ІСО 8402-86).

Потреби звичайно вважаються у властивостях і кількісних характеристиках цих властивостей. Потреби можуть включати такі аспекти, як функціональна придатність, безпечність, експлуатаційна готовність, надійність, ремонтопридатність, економічні фактори і захист оточуючого середовища.

Термін «якість» практично самостійно не вживається. Замість нього використовуються такі:

1) відносна якість, коли продукція або послуги класифікуються в залежності від їх ступеня переважності або засобу порівняння:

2) рівень якості і міра якості, коли точна технічна оцінка визначається кількісно.

У деяких довідкових джерелах якість пояснюється як придатність до експлуатації, відповідність призначенню, задоволення потреб споживача, або як відповідність вимогам.

На якість продукції або послуг впливають такі взаємозалежні види діяльності, як проектування, виготовлення або процес обслуговування і ремонту.

Вся промислова продукція з метою оцінки її рівня якості поділена на два класи: та, що витрачається при використані, і та, що витрачає (спрацьовує) свій ресурс.

У першому класі продукції виділяють три групи: сировина і природне паливо: матеріали і продукти: спрацьовуючі вироби.

Другий клас продукції ділиться на групи: неремонтні роботи: ремонтні роботи.

До першої відносяться сировина і різні види природного палива, наприклад, рідке, тверде і газоподібне, природні будівельні матеріали та ін.

До другої групи входять матеріали і продукти, наприклад штучне паливо, мастила, матеріали будівельної індустрії, лісоматеріали, електро- і радіотехнічні матеріали тощо.

До третьої групи відносяться такі матеріали, як рідке паливо в бочках, балони з газом, дріт і кабелі в котушках.

До четвертої групи входять неремонтні вироби, наприклад резистори, конденсатори, болти, гайки, підшипники, шестерні та ін.

П’яту групу складають ремонтні вироби, наприклад технологічне обладнання різних галузей промисловості, автоматичні лінії і автоматизовані комплекси, дорожно - будівельні, транспортні машини, вимірювальні прилади, засоби автоматизації і систем управління, радіоелектронні і електронні прилади тощо.

Продукція першого класу витрачається за призначенням у процесі використання (експлуатації).

При використані продукції другого класу за призначенням відбуваються витрати її ресурсу. При цьому продукція використовується до технічного або морального спрацювання. 

 

 

Показники якості продукції.

Показники якості продукції в залежності від характеру задач, які вирішуються при оцінці рівня якості продукції, можна класифікувати за різними ознаками.

Рівень якості продукції оцінюється за її властивостями. Показники, що характеризують ці властивості, діляться на кілька груп.

Показники призначення характеризують властивості продукції, які визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і обумовлюють галузь її застосування. Так при оцінці рівня якості вантажного автомобіля або дорожно – будівельної машини номенклатура показників призначення буде різною для експлуатації в різних умовах. До групи показників призначення відносяться такі підгрупи: класифікаційні показники: показники функціональні й технічної ефективності: конструктивні показники, показники складу і структури.

До класифікаційних показників, наприклад, відносяться: потужність електродвигуна, місткість ковша екскаватора: передачне число редуктора.

Показники функціональної і технічної ефективності характеризують корисний ефект від експлуатації і прогресивність технічних рішень, закладених у продукцію.

Конструктивні показники характеризують проектно – конструкторські рішення, зручність монтажу і установки продукції, можливість її агрегатування і взаємозамінності. До них відносять: габаритні розміри: приєднуючі розміри: коефіцієнт взаємозамінності: коефіцієнт складальності виробів та ін.

Показники надійності оцінюють надійність виробу як в цілому, та і в його окремих складових частин шляхам поєднання експериментальної інформації, одержаної внаслідок випробування або експлуатаційних досліджень, основної інформації і додаткової, взятої з різних джерел.

До показників надійності відносять безвідмовність, яка характеризує властивості технічного об’єкта, що зумовлюють здатність його безперервно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого заробітку. До показників безвідмовності відносять: ймовірність безвідмовної роботи: середнє напрацювання до відказу: інтенсивність відказів: параметр потоку відказів: напрацювання на відказ.

Показники довговічності характеризують властивість технологічного об’єкта зберігати працездатність да настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. До показників ремонтопригодності відносять показники збереження, комплексні показники надійності.

Ергономічні показники характеризують систему людина – вибір і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, які виявляються у виробничих і побутових процесах.               

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми: цільність композиції: досконалість виробничого використання продукції і сталість товарного вигляду.

Показники технологічності характеризують властивості продукції, що зумовлюють оптимальний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовлені і експлуатації продукції. До основних показників технологічності відносять показники трудомісткості, матеріаломісткості і собівартості.

Показники уніфікації характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами. Складовими частинами виробу є деталі, складові одиниці, комплекти і комплекси.

Показники транспортування характеризують пристосування продукції до транспортування і вибираються стосовно до конкретного виду транспорту (автомобільного, залізничного та ін.), а інколи і до конкретного виду транспортних засобів.

У транспортуванні основними є показники, які характеризують витрати, зумовлені виконанням операцій що до транспортування продукції, а також підготовчих і заключних робіт.

Патентно – правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є суттєвими факторами при визначені її конкурентоздатності.

Патентно – правові показники визначаються при завершені розробки продукції і при її атестації.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникають при експлуатації або споживані продукції. До них відносять наявність шкідливих домішок, які викидаються в оточуюче середовище, ймовірність викидання шкідливих часток, газів, випромінювання при збережені, транспортуванні й експлуатації.

Показники безпечності характеризують особливості продукції, які забезпечують при її експлуатації або споживанню безпеки людини. До показників безпечності відноситься, при санкціонованих умовах в режимах експлуатації або споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, збереження і транспортування захист від механічних, електричних, теплових впливів, отруйних і вибухових парів, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань та ін.

Взаємозамінність – основна властивість сукупності виробів яка визначає якість продукції і характеризуються інтенсивністю, наявністю відношень між елементами виробів з врахуванням їх особливості і специфічності, зовнішніми і внутрішніми проявами.

Властивість взаємозамінності проявляється інтенсивно, і її пов’язують з кількісною оцінкою властивості за допомогою номінальних величин, граничних відхилень і допусків параметрів елементів. Допуск виступає як міра переходу виробів в інший стан.

Взаємозамінність вказує на зв’язок її з іншими властивостями якості – точністю, надійністю, однорідністю (подільністю), довговічністю.                             

Взаємозамінність дозволяє не тільки краще організувати виробництво продукції, а й скоротити час, затрачений на її виготовлення, підвищити якість ремонту виробів у процесі експлуатації. Забезпечення взаємозамінності в заводському виготовлені дешевше, ніж при монтажі в польових умовах: при експлуатації часом дешевше замінити деталь (вузол) ніж її ремонтувати.

 

Атестація якості.

Головним стимулом підвищення якості продукції є атестація якості.