Олександрійський педагогічний коледж

Імені В.О.Сухомлинського

Гавриш Л.Є.

Методичні рекомендації:

Комплекс методичного забезпечення

Педагогічної практики

(методичний посібник)

М. Олександрія

Р.

Методичний посібник висвітлює теоретико-методичні основи організації та проходження педагогічної практики студентами вищих педагогічних закладів I-II рівня акредитації, спеціальності „Початкове навчання”.

Головна мета методичного видання є якісна підготовка практиканта до самостійної професійної діяльності на посаді вчителя початкових класів з додатковою кваліфікацією.

В посібнику розкривається суть, основні завдання та зміст практики. Даються практичні поради студенту-практиканту у підготовці до практики, зразки оформлення документації практики, критерії оцінювання діяльності, перелік індивідуальних завдань під час проходження практики. Значення посібника полягає у забезпеченні послідовної, систематичної, комплексної підготовки студента до професійної діяльності.

 

Рецензенти Шевченко І.А. – заслужений учитель України, кандидат

педагогічних наук;

Настасьєв Г.К. – заслужений учитель України, кандидат

педагогічних наук;

Гайдук С.М. – кандидат педагогічних наук,старший вчитель;

Зенченко Т.І. – викладач-методист, заслужений учитель

України, заступник директора з

навчально-виховної роботи початкової школи Олександрійського колегіуму

Козярська Г.І. - викладач-методист Олександрійського

педагогічного коледжу ім. В.О.Сухомлинського

 

Друкується за рішенням наукової ради Олександрійського педагогічного коледжу імені В.О.Сухомлинського.

 

 

Комп’ютерний набір Гутнєвої С.В.

Кучерявої Л.І.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Комплекс методичного забезпечення

Педагогічної практики

Розглянуто та затверджено

на засіданні предметно-циклової

комісії викладачів психолого-

педагогічних дисциплін

коледжу

Протокол № 1 від 28.08.2004р.;

 

на засіданні наукової ради коледжу

Протокол № 2 від 24.02.05 р.

 

 

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………..

 

Розділ 1 Методичне забезпечення педагогічної практики

«Позакласна та позашкільна виховна робота»

 

1.1. Суть та особливості практики з позакласної та

позашкільної виховної роботи ………………………………….

1.2. Організація педагогічної практики ………………………………….

1.3. Перелік умінь і навичок, якими студенти педагогічного коледжу

повинні оволодіти під час практики з позакласної та

позашкільної виховної роботи……………………………………..

1.4. Зміст педагогічної практики……………………………………….

1.5. Програма педагогічної практики………………………………….

1.6. Рекомендована тематика заходів………………………………….

1.7. Вимоги до ведення щоденника педагогічної практики………….

1.8. Обов’язки практиканта …………………………………………….

1.9. Азбука майбутнього вихователя…………………………………..

 

 

Три шляхи ведуть до знання: шлях

Міркувань – цей шлях

найблагородніший;

Шлях наслідувань – це

найлегший шлях;

І шлях досвіду – цей

Шлях найтяжчий.

Конфуцій

 

Педагогічна практика – важлива ланка в системі професійної практичної підготовки вчителя. Її довготривалість та неперервність забезпечують фундамент для основних умінь та навичок майбутнього вчителя.

Головна умова результативності фахового становлення – взаємодія теоретичної і практичної підготовки.

Які б форми не мала освіта, завжди головною фігурою в ній буде вчитель.

„Без особистісного впливу вихователя на вихованця справжнє виховання неможливе, - писав К.Д.Ушинський. – У вихованні все повинно базуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виходить тільки із живого джерела людської особистості”.

Система знань педагога з'ясовує систему знань учня.

Соціальна функція вчителя - трансформувати вимоги суспільства до особистості учня і вимоги особистості до самої себе, збагатити підростаюче покоління соціально-культурним досвідом.

Компетентне виконання педагогічної діяльності можливе через володіння вміннями, які можна сформувати лише на практиці:

- вміння ставити і розв’язувати педагогічну задачу;

- вміння організації педагогічного процесу як співпраці і взаємодії;

- комунікативні вміння;

- вміння організовувати навчальний матеріал як систему пізнавальних задач, здійснювати міжпредметні зв’язки, формувати загально дидактичні і спеціальні уміння і навички;

- вміння орієнтуватися на дитину, її індивідуальні особливості;

- прогностичні та проектувальні вміння;

- методичні вміння;

- самоосвітні вміння і навички.

Компетентність вчителя виражається в загальній ерудиції, педагогічній ерудиції, педагогічній цілеспрямованості педагогічного мислення, інтуїції, здатності до імпровізації, педагогічного оптимізму, педагогічної рефлексії.

Педагогічна діяльність має творчо-пошуковий характер, на це вказували Я.А.Коменський, А.Дістервег, К.Д.Ушинський, А.В.Блонський, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський.

 

 

Вчитель повинен приймати оперативні, гнучкі рішення в умовах багатоваріантного педагогічного процесу.

Компоненти підготовки до педагогічної діяльності:

- когнітивний – базова культура особистості вчителя, професійні знання;

- мотиваційний – усвідомлення значимості педагогічної діяльності, професійного удосконалення, професійної свідомості;

- процесуальний – педагогічні вміння і навички щодо передачі знань, формування вмінь і навичок у вихованців, створення умов для саморозвитку кожного з них;

- організаційні – вміння раціонально використовувати час, організовувати робоче місце, самоконтроль та самооцінку;

- морально-вольові – допитливість, критичність, працездатність, вміння мобілізувати свої сили, цілеспрямованість та ін.

Педагогічні здібності – індивідуальні стійкі якості особистості, які полягають у специфічній чутливості до об’єкту, засобів, умов педагогічної праці, створення продуктивних моделей, формування необхідних якостей особистості учня.

Педагогічні здібності – якості особистості вчителя, які є запорукою успішного виконання педагогічної діяльності:

- комунікативні – здатність до спілкування, співпраці;

- дидактичні – здатність пояснити, передати знання, навчати;

- організаційні – здатність включати учнів у різні види діяльності, формувати пізнавальні інтереси;

- конструктивні- здатність до пізнання, задоволення від нього;

- прогностичні – здатність бачити внутрішній світ дитини, розуміти її стан;

- експресивні – здатність до емоційного забарвлення діяльності.

Усвідомлення особистісної важливості суті власної діяльності дає можливість самовиразитися, самоствердитися у педагогічній діяльності.

Оволодіння педагогічною діяльністю і її суть чітко окреслюють місце педагогічної практики в професійному становленні майбутнього вчителя. Саме процес безпосереднього спілкування з дітьми дає можливість взаємопов’язати теоретичні знання з педагогічними здібностями, вміннями та навичками.

Завдання педагогічної практики:

- з’ясувати рівень правильності вибору професії;

- міру відповідності особистісних якостей з професіограмою вчителя.

 

Функції (за М.М.Рубінштейном):

- набуття педагогічних навичок;

- діагностичної служби;

- освітній засіб.

Педагогічна діяльність на практиці базується на основі змісту фактичного матеріалу і результатів на основі вражень та спостережень. Розв’язання протиріч між запасом знань і їх необхідністю веде до самоосвіти, формування творчої індивідуальності.

 

 

„Діяльність повинна бути моя, виходити із моєї душі, вона повинна бути вільна, щоб творити власне діло” – писав К.Д.Ушинський (Т.10 – с.544).

Основні завдання педагогічної практики:

- поглиблення і закріплення теоретичних знань студентів;

- формування і закріплення основних професійно-педагогічних умінь, навичок, досвіду у відповідності із стандартами освіти, вимог кваліфікаційної характеристики спеціаліста;

- розвиток у майбутнього спеціаліста педагогічної свідомості, професійно значимих якостей особистості;

- розвиток професійної культури;

- вироблення основ володіння педагогічними технологіями і педагогічною технікою;

- навчання методам вивчення і аналізу педагогічного досвіду, використання його в педагогічній діяльності;

- формування творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, пошукового підходу до неї;

- профорієнтація, професійне виховання;

- вироблення вмінь здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до дітей;

- оволодіння методикою вивчення дітей та дитячого колективу;

- розвиток потреби в педагогічній самоосвіті і постійному удосконаленні;

- професійна діагностика придатності до вибраної професії;

- вивчення сучасного стану навчально-виховної роботи в різних типах закладів освіти.

Функції:

- адаптаційна;

- навчальна;

- виховна;

- розвиваюча;

- діагностична.

Адаптаційна – звикання до ритму професійної діяльності, роботи з дітьми, орієнтування в системі внутрішкільних зв’язків та відносин.

Навчальна – теоретичні знання використовувати в практиці, виробляти вміння, навички, формувати світогляд.

Виховна – вироблення терпіння, виховання відповідальності, почуття обов’язку, саморозвитку, самовиховання.

Розвиваюча – розвиток педагогічних здібностей, як в особистісному, так і в професійному напрямках.

Діагностична – оцінка емоційного стану, відносин з дітьми, педагогами, професійної придатності.

 

Характер професійної підготовки:

Особистісно-орієнтований, комплексний, ускладнюючий, безперервний, творчий.

Система взаємовідносин керівників та студентів повинна носити характер взаємодії, співпраці. Слід орієнтуватися не лише на виконання плану практики, а й розкривати в кожному студенту особистісні та професійні сторони.

Кожний студент повинен мати можливість висловити власну думку, отримати необхідну консультацію, допомогу.

В ході педагогічної практики реально виробляти основи аналізу та оцінки власної педагогічної діяльності.

Комплексність підготовки полягає в тому, що за час навчання студент виконує всі види діяльності вчителя початкових класів: проводить уроки, виховні та позакласні заходи, роботу з батьками, працює із шкільною документацією тощо.

Практика починається із спостережень і закінчується найбільш складними видами роботи. В ході всього періоду навчання студент зв’язаний із школою та дітьми.

В процесі педагогічної практики у кожного студента розвиваються пошукові здібності, нестандартність дій, артистичність… Практикант повинен проявляти самостійність, ініціативу.

Результативність і ефективність педагогічної практики залежить і від рівня взаємодії навчального закладу з базовим рівнем їх роботи.

З метою підготовки до роботи в умовах сільської школи в процесі практичного навчання необхідно, щоб студенти познайомились з роботою школи сільської місцевості, особливостями її вихованців, провели в ній один із видів педагогічної практики.

В процесі педагогічної практики у студентів повинні сформуватися такі вміння (в галузі дидактичних, виховних, конструктивних та організаційних функцій):

- з’ясувати конкретні навчально-виховні завдання з врахуванням вікових та

індивідуальних особливостей учнів, колективу;

- планувати та аналізувати навчально-виховний процес з врахуванням

дидактичних, психологічних, методичних вимог сучасності;

- добирати ефективні форми, методи та засоби навчання та виховання;

- визначати рівень результативності власної роботи;

- керувати навчальною діяльністю учнів, формувати в них вміння та навички;

- раціонально використовувати час на уроці, виконувати його план;

- здійснювати планування навчально-виховної роботи;

- розвивати пізнавальні інтереси та активність учнів;

- здійснювати виховну роботу в колективі;

- здійснювати індивідуальну роботу;

- проектувати і прогнозувати розвиток особистості і дитячого колективу на основі його вивчення;

 

- формувати потребу в здоровому способі життя;

- використовувати в навчально-виховному процесі ТЗН, комп’ютерну техніку,

наочний матеріал;

- проводити самоаналіз та самооцінку коректування власної діяльності.

 

 

В галузі комунікативних функцій:

- використовувати різні форми педагогічного спілкування з учнями, батьками,

колегами;

- створювати ділові стосунки з усіма учасниками навчально-виховного

процесу.

 

В галузі пошукових функцій:

- вивчати особистість кожного школяра і колективу з метою діагностики та проектування їх розвитку та виховання;

- спостерігати та аналізувати організацію навчально-виховного процесу;

- вивчати передовий педагогічний досвід.

 

Система практики включає:

 

- практику з позакласної та позашкільної виховної роботи;

- пробну педагогічну практику;

- літню педагогічну практику;

- перші дні дитини в школі;

- переддипломну педагогічну практику.

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

„ПОЗАНАВЧАЛЬНА ВИХОВНА РОБОТА”

З м і с т

 

1. Суть та особливості практики з позакласної та позашкільної виховної роботи

2. Організація педагогічної практики

3. Перелік умінь і навичок, якими студенти

педагогічного коледжу повинні оволодіти під час

практики з позанавчальної виховної роботи.

4. Зміст педагогічної практики

5. Програма педагогічної практики

6. Рекомендована тематика заходів

7. Вимоги до ведення щоденника педагогічної практики

8. Обов’язки практиканта

9. Азбука майбутнього вихователя

 

Суть та особливості практики