РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ



РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

«ПРОБНІ УРОКИ І ЗАНЯТТЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.01010201 «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

 

 

РІВНЕ - 2010


 

Розроблено викладачем Горчак Т.Г.

Затверджено на засіданні циклової комісії педагогічних дисциплін

(протокол № 2 від 28 вересня 2010р.)

Горчак Т.Г.Методичні рекомендації до педагогічної практики «Пробні уроки і заняття» (для студентів спеціальності 5.01010201 «Початкова освіта»).

 

© Рівненський економіко-гуманітарний

та інженерний коледж, 2010.


Педагогічна практика «Пробні уроки і заняття».

 

Педагогічна практика є обов’язковим компонентом процесу фахової підготовки майбутніх педагогів, важливим етапом їхнього професійного зростання. Практична підготовка забезпечує встановлення безпосереднього зв’язку між теорією та практикою, оскільки в умовах реальної професійної діяльності відбувається інтеграція теоретичних знань і практичних умінь студентів, що зумовлює оволодіння ними складниками професійної компетентності.

Ефективність педагогічної практики залежить від дотримання таких умов: теоретична обґрунтованість системи підготовки студентів до практики, її навчальний і виховний характер, комплексний підхід до визначення завдань, змісту, форм і методів організації та проведення практики, забезпечення наступності та системності на різних етапах її проведення.

Педагогічна практика “Пробні уроки і заняття” проводиться у VII семестрі впродовж 5 тижнів після вивчення або паралельно з вивченням теорії навчання та фахових методик.

Метою педагогічної практики “Пробні уроки і заняття” є вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці; формування в студентів особистісної готовності до роботи вчителем початкових класів та вмінь організовувати і проводити навчальну роботу з молодшими школярами.

Основними завданнями практики є:

- виховання особистісно-мотиваційної готовності студентів педагогічного інституту до роботи вчителя початкових класів;

- формування вмінь і навичок спостерігати навчально-виховний процес та аналізувати його результати;

- вивчення практикантами змісту і системи планування навчальної роботи учителя початкової школи;

- вироблення практичних професійних вмінь і навичок організації та здійснення навчально-виховної роботи з учнями;

- навчання студентів творчому застосуванню на практиці знань, отриманих при вивченні психолого-педагогічних дисциплін і фахових методик;

- оволодіння студентами методами, прийомами і засобами проведення уроків, занять, а також навичками керівництва пізнавальною діяльністю школярів відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей.

Зміст педагогічної практики

У процесі проходження практики студенти повинні виконати такі види діяльності в початкових класах:

1. Ознайомлення з організацією навчально-виховного процесу в початковій школі, з роботою досвідчених учителів.

2. Написання конспектів пробних уроків і позакласних занять.

3. Проведення пробних уроків і позакласних занять (всього 13).

4. Спостереження та аналіз пробних уроків, занять практикантів підгрупи.

5. Ведення документації практики.

6. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу.

7. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

8. Індивідуальна робота.

У процесі підготовки до педагогічної практики та її проведення студенти повинні знати:

- структуру і зміст навчального плану та навчальних програм початкової школи;

- структуру і зміст планування учителем початкових класів навчальної роботи з молодшими школярами;

- методи навчання учнів;

- види домашніх завдань та ступінь самостійності учнів при їх виконанні;

- структуру і зміст різних типів уроків, методику їх підготовки і проведення;

- зміст і особливості організації позакласної навчальної роботи з предметів початкової школи.

У ході педагогічної практики “Пробні уроки і заняття” студенти повинні оволодіти такими вміннями:

- планувати уроки і позакласні заняття з предметів, розробляти конспекти уроків, позакласних виховних занять;

- працювати з методичною літературою, шкільними підручниками і програмами, творчо осмислювати матеріал, добирати наочні посібники до уроків та занять;

- обирати найбільш ефективні форми, методи та прийоми проведення уроків і позакласних занять з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил в класі;

- здійснювати самоаналіз та самооцінку результатів власної діяльності, а також аналізувати пробні уроки і заняття інших практикантів своєї групи, записуючи спостереження та аналіз в щоденник по практиці;

- готувати дидактичне обладнання до уроків і виховних заходів.

Обов’язкові результати практики:

1. Вміти планувати уроки і позакласні заняття з різних предметів.

2. Проводити уроки, позакласні заняття різних типів з різних предметів.

3. Використовувати найбільш ефективні методи, форми і прийоми навчання.

4. Враховувати особливості фізичного і психічного розвитку школярів при виборі форм і методів роботи на уроках.

5. Грамотно записувати дані спостережень у щоденнику, аналізувати їх.

6. Організовувати учнів, створювати робочу атмосферу, підтримувати інтерес і свідому дисципліну молодших школярів.

7. Проявляти винахідливість, педагогічний такт в різних педагогічних ситуаціях.

8. Проводити індивідуальну та диференційовану роботу.

ПАМ'ЯТКИ ПРАКТИКАНТУ

Спостереження початку уроку

1. З чого почався урок? Що зробив вчитель для організації порядку в класі, мобілізації уваги вчиться, швидкого включення всіх в активну діяльність?

2. Як була сформульована вчителем ціль уроку, чи була вона прийнята всіма або більшістю вчиться? Якими прийомами, методами скористався практикант, щоб ціль уроку стала метою діяльності кожного учня?

3. Чи були в класі учні, які з самого початку уроку випали із загального ритму роботи? Яких заходів вжив до них вчитель-практикант?

4. Як би ви побудували початок цього уроку? Дайте обґрунтування запропонованого варіанту.

 

Спостереження за перевіркою знань

Учнів на уроці

 

1. Яке місце на уроці займає перевірка знань? Скільки часу витрачає на неї вчитель? Скількох чоловік було опитано, які відмітки поставлені?

2. Які форми перевірки знань використовує вчитель (фронтальне, індивідуальне опитування, самостійна робота, колективні вправи та інше)?

3. Який вид пізнавальної діяльності формується питаннями вчителя? Які питання залишилися без чіткої вичерпної відповіді?

4. Які форми взаємоперевірки знань учнів використовувалися на уроці? Дайте оцінку їх ефективності і доцільності.

5. Які оцінні думки (позитивні, нейтральні, негативні) частіше за все використовує практикант? Наведіть приклади оцінних думок вчителя. Як вони сприяли активізації учнів у ході опитування?

6. Які пропозиції можна внести по вдосконаленню опитування і інших методів перевірки і оцінки знань з позицій нових вимог до навчального процесу в школі?

 

Аналіз вибору методів на уроці

 

1. Які цілі ставив вчитель на уроці, виходячи з наявного матеріалу?

2. Які методи були використані?

3. Наскільки вживані методи навчання відповідали цілям уроку, змісту, особливостям учнів?

4. Як реалізувалися обрані методи?

5. Якими засобами користувався при цьому практикант?

6. Виведення результативності застосованої методики.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ З МОВИ

 

При аналізі уроку з мови увага звертається на наступні основні моменти:

1. Якою мірою структура і зміст уроку відповідають типу уроків з граматики і орфографії, основним етапам у формуванні граматичного поняття, орфографічного навику в розвитку мови учнів, чи правильно підібраний дидактичний матеріал, наочні посібники, ТЗН.

2. Чи вміє майбутній вчитель при проведенні на уроці вправ, спрямованих на вдосконалення каліграфічного навику, чітко пояснити спосіб написання букви, показати типи з'єднань з урахуванням характеру написання попередньої і наступної букв; зв'язок вправи в каліграфії з темою і задачами уроку.

3. Чи володіє вчитель методикою словарно-каліграфічної роботи: як вводиться нове слово, які ознаки первинного закріплення використовуються на уроці, якими видами знань, що сприяють кращому запам'ятовуванню слів з орфографічними труднощами, володіє майбутній вчитель і чи уміє він вибрати ті з них, які дозволяють найбільш успішно включити словарно-орфографічні вправи в загальну систему роботи по граматиці, орфографії і розвитку мовлення на даному уроці.

4. Чим обгрунтований вибір методу пояснення нового граматичного поняття або орфографічного правила, чи правильно відібраний мовний матеріал: чи дозволяє він максимально чітко виявити ознаки нового поняття, орфограми, підвести учня до необхідних висновків, реалізувати навчальні, виховніі і розвиваючі задачі.

5. Наскільки повно враховуються при відборі вправ специфіка матеріалу, що вивчається, можливість опори на різні види сприйняття матеріалу, необхідність проведення робіт творчого характеру, вправ, пов'язаних із розвитком усного і писемного мовлення учнів з підвищенням його культури. При проведенні нової вправи необхідно чітко уміти роз'яснити завдання, озброїти учнів необхідними прийомами його виконання. Які прийоми використовує вчитель для перевірки виконання вправи, як контролюється робота слабких учнів, яка допомога на уроці їм надається.

6. Як організована робота з підручником для отримання нових знань на уроці, їх узагальнення і закріплення. Чи володіє майбутній вчитель методикою роботи над визначенням граматичного поняття і орфографічного правила, як вчить дітей орієнтуватися в їх змісті.

7. Наявність, обсяг, характер домашніх завдань та їх доцільність.

8. Культура роботи вчителя на уроці: володіння мовою, уміння працювати на класній дошці, увага до дітей, зацікавленість в успіху учнів.

 

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ЧИТАННЯ

 

1. Наскільки глибоко розбирається майбутній вчитель в особливостях тексту, що вивчається на уроці: в природі даного літературного матеріалу (науково-пізнавальний текст або художній твір), в його жанровій специфіці, в особливостях композиції, в мовній організації тексту. Якою мірою специфіка даного тексту відповідає характеру підготовчої роботи, системі опитування на етапах первинного та вторинного синтезу, обраним на уроці прийомам читання, видам переказів і творчих завдань.

2. Як організовується на уроці багаточитання: стимулювання інтересу до перечитування тексту, вибіркове читання, виразне читання окремих уривків і всього тексту, читання по ролях, самостійне читання. Наскільки кожний з цих видів читання мотивований самою логікою аналізу даного тексту.

3. Чи продумана система питань і завдань при аналізі художнього тексту: якою мірою ці питання допомагають дітям зрозуміти фактичний зміст творів, розкрити підтекст, зрозуміти ідейне значення твору, оцінити художні якості.

4. Якою мірою на уроці аналізується читацький досвід учнів, використовуються спостереження дітей за навколишнім світом, природою рідного краю; як поширюються і поглиблюються знання дітей, уточнюються їх уявлення з тем, передбачених програмою і навчальними книгами по читанню.

5. Чи уміє майбутній вчитель працювати з ілюстраціями підручника: чи володіє методикою роботи з ілюстрацією на етапі підготовки до сприйняття тексту, в процесі аналізу літературного матеріалу, при узагальненні знань учнів; як використовує ілюстрації для формування навиків читання, для розвитку творчої уяви і мовлення дітей.

6. Чи ефективно використовуються на уроці читання різні види зорової наочності, діапозитиви, картини, предметна наочність і т.п.

7. Якою мірою вдалося на уроці реалізувати дидактичні, розвиваючі і виховні цілі.

8. Наявність, обсяг, характер домашніх завдань і їх доцільність.

9. Висновки і пропозиції.

 

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ПРАЦІ

1. Тема, цілі, задачі уроку. Місце даного уроку в системі уроків.

2. Підготовка робочого місця. Наявність необхідного матеріалу, інструментів, правил користування інструментами, взаємний контроль в підготовці робочого місця, спільна підготовка робочого місця.

3. Повідомлення теми уроку і постановка цілі перед дітьми:

а) що робити і для чого: суспільно корисна значущість виробу;

б) які знання і уміння треба застосувати, щоб справитися із задачею.

4. Попереднє планування майбутніх трудових дій і складання плану виготовлення зразка, здійснення міжпредметних зв'язків та їх доцільність.

5. Виконання наміченого плану, обробка матеріалів по заздалегідь виконаній розмітці.

6. Перевірка виробу у дії, виправлення недоліків, їх оцінка. Демонстрація виробу, самооцінка, взаємний контроль.

7. Охорона праці дітей і дотримання правил роботи з інструментами.

8. Організація спільної колективної роботи та взаємодопомоги.

9. Підведення підсумків. (Чи досягнута навчальна ціль? Результат праці дітей. Які знання, уміння, навики придбали?

10. Висновки, пропозиції (оцінити досягнуті результати).

 

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ МУЗИКИ

1. Структура уроку, її цілісність, ефективність використовування різних видів музичної діяльності.

2. Методи і засоби навчання, що використовуються на уроці, їх ефективність.

3. Реалізація основних дидактичних принципів на уроці.

4. Художня цілісність уроку музики, як вона досягається.

5. Досягнення навчально-виховної мети уроку.

6. Опитування і педагогічна оцінка на уроці.

7. Висновки, зауваження і пропозиції.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ДО ПІДГОТОВКИ

ПРОБНИХ УРОКІВ І ЗАНЯТЬ.

 

ПАМ"ЯТАЙТЕ, що кожен урок чи заняття - цс ланка у вашому професійному становленні, це важлива і відповідальна діяльність перед учнями, з якими ви будете працювати.

 

1. Намагайтеся взяти тему уроку чи заняття у вчителя за 1 - 2 тижні до терміну проведення уроку чи заняття.

2. Уточніть у вчителя мету уроку, тип уроку. об’єм матеріалу та перелік умінь і навичок, які необхідно сформувати.

3. Встановіть місце і значення уроку в системі уроків, використовуючи програму з предмету «Я і Україна».

4. Опрацюйте ще раз відповідні розділи програмового матер'алу із методики, досвід роботи вчителів із даної теми (методичні посібники, журнали).

5. Деталізуйте освітню, виховну і розвивальну мету уроку чи заняття.

6. На першій консультації у вчителя поцікавтесь рівнем знань учнів, сформованістю умінь та навичок, рівнем навчаємост, звичними для вчителя і дітей методами та прийомами роботи.

7. Уважно вислухайте поради і зауваження вчителя, порадьтеся, які наочні посібники варто виготовити, чи використати на вашому уроці.

8. Проконсультуйтесь у вчителя про особливості перевірки раніше вивченого матеріалу, пам’ятаючи про раціональний розподіл часу на уроці.

9. Доробіть поради та зауваження вчителя. Зустріньтесь із методистом. Намагайтеся аргументувати вибір методів і форм роботи на вашому уроці.

10. Допрацюйте зауваження та рекомендації методиста, підготуйте зразки наочних посібників.

11. Під час підготовки конспекту уроку чи заняття намагайтесь орієнтуватись на особливості учнів класу, де будете працювати. Враховуйте вікові особливості учнів при підборі форми проведення, методів та прийомів пояснення і закріплення матеріалу, дозування часу на виконання завдань, доступності пояснення, прийомів активізації уваги, поєднання праці та відпочинку, стимулювання учнів.

12. Спробуйте уявити кінцевий результат вашого уроку: освітня мета учні повинні дізнатись і навчитись, розвивальна – над розвитком яких психічних процесів і як ви будете працювати; виховна - які моральні якості та риси характеру, звички ви будете виховувати.

13. На другій консультації у вчителя уточніть яких учнів і за які види діяльності ви будете оцінювати, подумайте види та форми оцінки, порадьтесь хто з дітей потребує вашої індивідуальної уваги, продумайте індивідуальні завдання для сильних учнів, записи у зошитах учнів.

14. Огляньте робоче місце вчителя, продумайте характер записів на дошці, розміщення наочних посібників.

15. Зважте попередні зауваження та поради методиста.

16. Продумайте незвичний, захоплюючий творчий елемент вашого уроку, намагайтесь виробляти власний педагогічний почерк.

17. Доробіть зауваження, отримані на другій консультації у вчителя та методиста; акуратно оформіть чистовий варіант конспекту, вчасно затвердіть його у вчителя та методиста.

18. Вивчіть детально конспект уроку, намагайтесь уявити, змоделювати свою поведінку та дії учнів під час уроку, потренуйтесь у проведенні елементів уроку.

19. Пам’ятайте про створення сприятливої психологічної атмосфери на уроці, про реалізацію методу єдиних педагогічних вимог, про довірливе спілкування на уроці, можливості самоствердження учнів.

20. Розпишіть час уроку на складові частини відповідно до видів діяльності, зробіть орієнтовні помітки олівцем у конспекті.

21. Продумайте доцільність у виробі одягу, зачіски, макіяжу.

22. Намагайтесь настроїти себе на радість спілкування на уроці, на успіх у проведенні уроку, досягненні високої результативності його.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ТА ІНЖЕНЕРНИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

«ПРОБНІ УРОКИ І ЗАНЯТТЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.01010201 «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»

 

 

РІВНЕ - 2010


 

Розроблено викладачем Горчак Т.Г.

Затверджено на засіданні циклової комісії педагогічних дисциплін

(протокол № 2 від 28 вересня 2010р.)

Горчак Т.Г.Методичні рекомендації до педагогічної практики «Пробні уроки і заняття» (для студентів спеціальності 5.01010201 «Початкова освіта»).

 

© Рівненський економіко-гуманітарний

та інженерний коледж, 2010.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.96.236 (0.017 с.)