Орфографічні та пунктуаційні вміння

Перевіряється вміння списувати та перевіряти на­писане, зіставляючи його зі зразком; писати під дик­товку матерія, що складається зі слів, занесених до списків для запам'ятовування, слів на ті правила, са­мостійне застосування яких передбачене програмою відповідного класу.

Оцінювання правописних умінь здійснюється в З і 4 класах двічі на рік. За 1 варіантом курсу у першо­му семестрі проводять списування, у II семестрі — зорово-слуховий диктант (дві контрольні роботи протягом року). За II варіантом курсу — раз на се­местр пропонують списування.

Обсяг тексту для списування та диктанту

Клас	1 варіант	II варіант
	Списування	Зорово-слуховий диктант	Списування	Зорово-слуховий диктант
	35—45 слів 45—55 слів	30—40 слів 40—50 слів	30—40 слів 40—50 слів	— —

Оцінювання здійснюється на таких підставах:

— орфографічні та пунктуаційні помилки вважа­ються однаково вагомими;

— помилка в тому самому слові, яка повто­рюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах, вважаються різними помилками;

— розрізняють грубі та негрубі помилки: дві негрубі вважають однією помилкою (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

— п'ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

— орфографічні та пунктуаційні помилки на не­вивчені правила виправляються: під час оцінювання списування їх враховують, під час оцінювання зорово-слухового диктанту — не враховують.

Критерії оцінювання списування та зорово-слухового диктанту:

Бали	Кількість помилок
	1 варіант	II варіант
	19—20 і більше	20—21 і більше
	17-18	18-19
	15-16	16-17
	13-14	14-15
	11-12	12-13
	9-10	10-11
	7-8	8-9
	5-6	6-7
	3-4	4-5
	1—1 (негруба) —2	2-3
		1—1 (негруба)
	1 (негруба)	1 (негруба)

Нормативи для 1—10 балів не цілком жорстко визначають кількість помилок, передбачаючи мож­ливість урахувати поступ кожного учня в навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (на­приклад, у 1 варіанті курсу 4 бали можна ставити за ІЗ або 14 помилок). Для 11 та 12 балів такого варіювання не передбачено.

Техніка письма та культура оформлення письмових робіт

Перевіряється вміння писати з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і розташовувати слова на лініях сітки зошита.

Перевіряється також уміння оформити письмову роботу: розташувати на рядку заголовок тексту, до­тримуватися полів, виділяти абзаци, акуратно підкреслювати та робити інші позначки тощо.

Оцінювання техніки письма (графічні навички та швидкість письма) здійснюється раз на семестр, по­чинаючи з другого семестру 3 класу.

З цією метою пропонується списування з друко­ваного тексту протягом 3 хвилин. Кількість списаних учнем знаків (літер та пунктуаційних знаків) підрахо­вується і виводиться швидкість письма: кількість знаків, записаних протягом хвилини.

Оцінювання техніки письма здійснюється за та­кими критеріями:

Рівень	Бали	Критерії оцінювання
Початковий	1-3	Учень певною мірою оволодів гра­фічною навичкою, але спотворює форму багатьох букв, робить неправильні поєднання; пише надто дрібними (ви­сотою до 2,5 мм) або надто великими (понад 6 мм) літерами, не витримує однакового нахилу літер
Середній	4-6	Учень пише досить розбірливо, але припускається значної кількості від­хилень у написанні букв та їх поєд­нанні, окремі букви уподібнюються між собою за формою, що утруднює сприймання тексту
Достатній	7-9	Учень пише розбірливо, в цілому пра­вильно виписуючи та поєднуючи бук­ви; форма тієї самої букви у всьому тексті переважно однакова, розміри букв, їх нахил близькі до норми; наяв­на безвідривність у всіх природних поєднаннях букв, однак не завжди пра­вильно здійснені відривні поєднання
Високий	10-12	Учень пише чітко, правильно випису­ючи та поєднуючи букви; розміри букв, їх нахил у межах норми; письмо відзначається індивідуальністю, однак без витіюватих елементів, які могли б заважати сприйманню написаного і гальмувати швидкість письма

Під час оцінювання техніки письма враховується також його швидкість.

Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року):

Клас	1 варіант	II варіант
	20—25 знаків за хв	15—20 знаків за хв
	25—30 знаків за хв	20—25 знаків за хв

 

Учень, у якого швидкість письма нижча за норму,.одержує оцінку на 1 бал меншу, ніж та, на яку він за­слуговує за загальну якість письма. При цьому на­прикінці 1 семестру беруть за основу оцінювання швидкості норму попереднього класу; наприкінці II семестру — норму даного класу.

Культуру оформлення письмових робіт оцінюють раз на семестр, починаючи з 3 класу. Це здій­снюється на основі загального аналізу зошитів для поточних та контрольних робіт учнів (раз на семестр учневі виставляють узагальнену оцінку у колонці класного журналу з позначкою "Зошити").

V. Знання з мови та мовні вміння

Перевіряються вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці (1 варіант курсу), а також розуміння значення слова, уміння правильно вимовляти слова, утворювати форму сло­ва, будувати (доповнювати, трансформувати) сполу­чення слів та різні за синтаксичною будовою речен­ня (1, II варіанти курсу).

Для контрольної перевірки використовують за­вдання тестового характеру, складені на матеріалі ок­ремих слів, сполучень слів, речень. Форма роботи фронтальна. Учням пропонують 4 завдання, які пе­редбачають вибір правильної відповіді серед кількох запропонованих варіантів. Окрім того, до кожного із завдань учневі треба дібрати власний приклад. За кожне із завдань учень одержує по 2 бали, за приклад до кожного пункту — ще по 1-му балу.

Наприклад, учень, який правильно вибрав відповіді у всіх 4 завданнях (8 балів) і дібрав прикла­ди на 3 з них (3 бали), одержує 11 балів.

Тестова перевірка знань з мови та мовних умінь здійснюється 2 рази на семестр. Обсяг роботи пла­нується таким чином, щоб учень середнього рівня підготовки міг виконати її за 15—20 хвилин уроку.

Усне опитування стосовно знань з мови та мов­них умінь використовується для навчальних, а не для контрольних завдань.

Підсумкова оцінка за семестр (за рік) виводиться на основі перелічених вище показників. У 1—2 кла­сах така оцінка є описовою, у 3—4 класах вистав­ляється за 12-бальною шкалою.

ЧИТАННЯ

(російська мова та мови інших національних меншин)

Класи

Перевіряється вміння читати вголос та мовчки й розуміти прочитане; сформованість певного кола літературознавчих знань та умінь; уміння самостійно працювати з книгою, користуватися бібліотекою.

Читання вголос

Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, з додержанням орфоепічних та інто­наційних норм.

• Перевірка окремого учня здійснюється раз на се­местр. Вчитель дає учневі текст, опрацьований на по­передніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом. Обсяг тексту виз­начається так. щоб час його озвучення учнем (з нор­мативною швидкістю) дорівнював 1—2 хвилини.

У 2 класі читання вголос оцінюють словесно, у 3 — за 12-бальною шкалою.

Читання вголос у 3,4 класах оцінюється за таки­ми критеріями:

Рівень	Бали	Критерії оцінювання
Початковий	1-3	Учень значну частину слів у тексті чи­тає складами, недостатньо правильно членує текст на речення, не пов'язує належним чином слова в реченні між собою, робить недоречні паузи; припу­скається значної кількості пропусків, перестановок, заміни звуків та складів
Середній	4-6	Учень читає цілими словами (окремі слова — складами); поділяє текст на речення, правильно інтонуючи кінець речення; однак читає не досить плавно, зі швидкістю, що не відповідає нормам, припускається помилок в інтонаційно­му (смисловому) пов'язуванні слів у ре­ченні; окремих пропусків, замін, пере­становок звуків та складів
Достатній	7-9	Учень читає правильно, плавно, зі швидкістю, близькою до норми, але припускається недоліків в поділі речен­ня на смислові відрізки, інтонуванні речень різної синтаксичної будови
Високий	10-12	Учень читає правильно, плавно, з на­лежною швидкістю, вправно поділяє речення на смислові відрізки, інтонує речення відповідно до змісту тексту, орієнтує читання на певну слухацьку аудиторію

Швидкість читання вголос на кінець 1 та 11 се­местрів орієнтовно визначається так: у 1 класі — 20— 30 слів за хв, у 2 класі — 30—50 слів за хв, у 3 класі — 50—70 слів за хв, у 4 класі — 70—90 слів за хв.

Швидкість читання у 3, 4 класах оцінюється та­ким чином: бали 7—12 може одержати той учень, швидкість читання якого не нижча за норму для відповідного класу. Тому учневі, який не виконує цієї умови, знижують оцінку на 1 бал. Читання мовчки

Читання мовчки як перевірний вид роботи засто­совується, починаючи з 3 класу. Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній чи художньо-науковий текст відповідного обсягу та ступеня складності і зрозуміти його.

Робота здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця. Вчитель фіксує початок роботи, а також те, хто з учнів про­читав з мінімально прийнятною швидкістю (напри­клад, 60 слів за хвилину у 3 класі), хто показав вищу, а хто нижчу за цей мінімум швидкість.

Розуміння прочитаного виявляється у такий са­мий спосіб, як і при аудіюванні: учням пропонують шість запитань за текстом з трьома варіантами відповідей для вибору. Правильний вибір відповіді на одне запитання дає 2 бали. Запитання й варіант відповідей читає вчитель після того, як усі прочита­ли текст. Можливий і інший (більш складний) варіант: учитель дає кожному учневі аркуш із серією запитань, учні самостійно (мовчки) читають і позна­чають обрані ними варіанти відповідей.

Під час оцінювання читання мовчки визначають та­кож його швидкість. Слід мати на увазі, що ця швидкість має бути хоча б трохи вищою, ніж при чи­танні вголос, однак бажано, щоб вона була вищою при­наймні у 1,5—2 рази. Отже, нормою для читання мовчки наприкінці 3 класу є швидкість 60—140 слів за хвилину, наприкінці 4 класу — 80—180 слів за хвилину.

Швидкість читання оцінюється таким чином: ба­ли 10—12 може одержати учень, швидкість читання якого не нижча за мінімальний показник для даного класу. Той, хто не виконує цієї умови, одержує на І бал менше. Наприклад, учень правильно відповів на 5 з 6 запитань за текстом, але одержує не 10, а 9 балів, якщо швидкість його читання нижча за норму. При цьому наприкінці 1 семестру враховують норму попереднього класу, наприкінці 11 семестру — норму даного класу.

У 2 класі вміння учнів читати мовчки оцінюють описово.

Підсумковий (семестровий, річний) бал за на­вчальні досягнення учня з читання виводять на ос­нові оцінювання читання вголос, читання мовчки, читання напам'ять визначених програмою творів, а також усних відповідей, які виявляють розуміння уч­нем змісту, основної думки твору; вміння оцінити події, персонажі, описані у творі, співвіднести їх з власним життєвим досвідом. Враховується також сформованість елементарних літературознавчих знань та умінь: практичне розрізнення творів, що належать до різних жанрів (вірш, казка, оповідання, п'єса, загадка та ін.); творів, що об'єднані певною те­мою, розуміння особливостей побудови твору, його мови. Важливою складовою підсумкового бала з чи­тання є уміння самостійно працювати з книгою, ко­ристуватися бібліотекою.