Основні обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання

Клас	Кількість слів	Час звучання (в хв)
	80-100	1-1,2
	120-160	1,5-2
	180-240	2-2,5
	260-300	2,5-3

За результатами перевірки визначаються рівні аудіювання. У 1—2 класах учень вибрав правильні відповіді на 4 запитання — високий рівень, на 3 — до­статній, на 2 — середній, на 1 — низький. У 3—4 кла­сах відповідно: на 5 запитань — високий рівень, на 4 — достатній, на 3 — середній, на 2 і менше — початковий.

II. Говоріння (діалогічне й монологічне мовлення)

1. Діалогічне мовлення.

Перевіряються уміння:

— складати й розігрувати діалог відповідно до за­пропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);

— додержуватись правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі);

— вживати етикетну лексику й українські форми звертання;

— дотримуватись норм української літературної мови.

Методика перевірки.

У 1—2 класах учитель пропонує ситуативний ма­люнок на побутову тему або тему з шкільного життя. На ньому художник змалював обставини реальної дійсності, у зв'язку з якою учні мають будувати діалог. Учні розглядають малюнок, учитель призна­чає їх на ролі, ставить мовленнєве завдання залежно від змісту малюнка, і діти після обдумування вступа­ють у діалог.

У 3—4 класах для перевірки умінь діалогічного мовлення пропонується уявна ситуація, у зв'язку з якою учні мають провести діалог. Учитель призначає двох учнів на ролі й визначає мовленнєве завдання.

Наприклад:

— Уяви собі, що тебе, Михайлику (Оленко і т.д.), запросив до себе в гості твій друг (подруга).... Але ти не знаєш, де він (вона) живе — уявна ситуація мовлення. Отже, ти,..., будеш другом (подругою) і запрошуєш у гості, а ти, Михайлику (Оленко),... маєш розпитати свого друга (подругу), де він живе, як доїхати — мовленнєве завдання.

Після 1—2 хвилин обдумування учні вступають у діалог. Перевірка умінь діалогічного мовлення здійснюється у парах. У процесі перевірки береться до уваги не тільки кількість реплік, а й самостійність (без підказки вчителя чи з підказкою (допомогою) — однією чи кількома), а також інші вимоги, які став­ляться до діалогічного мовлення.

Обсяги діалогів у 1 класі становлять 2—3 реплі­ки, у 2 класі — 3—4; у 3 класі — 4—5 реплік, у 4 кла­сі - 5-6.

 

Монологічне мовлення.

У початкових класах, починаючи з 1, формують­ся уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією до роз­повіді за опорними словами, малюнком, планом та без них з орієнтацією на слухача чи слухачів.

У середині та наприкінці навчального року (у І класі лише в кінці) перевіряються уміння:

— дослівно переказувати текст, сприйнятий на слух (1 клас);

— переказувати стисло чи вибірково (2—4 класи) текст, сприйнятий на слух або прочитаний са­мостійно;

— будувати зв'язне висловлювання (розповідь чи опис) за змістом малюнка (2—4 класи). Під час оцінювання враховуються такі критерії: — самостійність (міра допомоги) під час перека­зування тексту чи при його побудові; — рівень розкриття теми;

— змістовність, логіка викладу, стилістична вправність;

— орфоепічна, граматична й лексична пра­вильність мовлення.

Методика перевірки.

Перевірка сформованості діалогічного та моно­логічного мовлення проводиться так, щоб кожен учень протягом року мав можливість одержати одну конт­рольну оцінку за діалогічне й одну — за монологічне мовлення. (Поточні оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначені датою, орієнтуючись на які учитель виводить підсумковий бал).

Усний переказ. Для переказування близько до тексту добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем безпосеред­ньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мов­лення: у 1 і 2 класах — двічі, а в 3—4 класах — один раз.

Обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова)

Клас	Кількість слів
	45-50
	55-60
	60-65
	70-75

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового перека­зування може бути наполовину більшим.

Усний т в і р. Для перевірки умінь складати текст-розповідь добирається нескладний за змістом сюжетний малюнок, для опису — предметний.

Орієнтовні обсяги складених учнями текстів: у 2 класі — 3—4 речення, у 3 класі — 5—6 речень, у 4 класі — 6—7 речень.

Рівні мовлення і бали визначаються за такими критеріями:

Клас	Рівень	Бали*	Критерії оцінювання
1-2     3-4	Початко­вий	—     1-3	Діалогічне мовлення. Учень повторює діалог, опрацьований на попередніх уроках, потребує значної допомоги вчителя, допускає паузи, лексичні та орфоепічні помилки (6 і більше) Монологічне мовлення. Учень роз­повідає із значною допомогою вчите­ля у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь урив­часті, багато повторів, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допус­кає більше 6 лексичних, граматичних та орфоепічних помилок
1-2     3-4	Середній	—     4-6	Діалогічне мовлення. Учень вступає в діалог, уміє вислухати співрозмовника, але допускає паузи під час відповіді, потребує допомоги (підказки) вчителя, допускає помилки у формі звертання, лексичні й орфоепічні (до 4—5). Обсяг діалогу — 2 репліки на кожного Монологічне мовлення. Учень перека­зує (розповідає) текст, при цьому потребує допомоги вчителя. Роз­повідь складається з 3 двоскладних речень. Допускає до 6 орфоепічних, граматичних та лексичних помилок
1-2     3-4	Достатній	—     7-9	Діалогічне мовлення. Учень швидко вступає у діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лекси­ку. Однак у процесі діалогу допускає паузи, лексичні помилки, окремі (1— 2) орфоепічні помилки, які виправ­ляє після зауваження вчителя. Кількість реплік відповідає вимогам Монологічне мовлення. Учень са­мостійно переказує текст чи будує розповідь за малюнком змістовно, логічно. При цьому допускає повтори слів, паузи, 1—2 орфоепічні чи грама­тичні помилки та 1—2 — лексичні
1-2     3-4	Високий	—     10-12	Діалогічне мовлення. Учень швидко вступає у діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лек­сику. Допускає 1—2 орфоепічні, граматичні чи лексичні помилки, які сам або з незначною допомогою вчителя виправляє. Кількість реплік відповідає вимогам Монологічне мовлення. Учень самос­тійно переказує текст чи будує його за змістом малюнка зв'язно, логічно, змістовно, стилістично вправно. Об­сяг тексту відповідає вимогам. Допус­кає окремі помилки в мовленні (1—2), які виправляє самостійно або з не­значною допомогою вчителя

* Орієнтиром у визначенні того чи іншого бала в межах одного рівня є більша чи менша кількість помилок та влас­ний досвід учителя.

III. Читання і письмо

Читання.

Починаючи з 2 класу, перевіряються уміння чита­ти вголос правильно, свідомо, плавно, з нормальною для усного мовлення швидкістю (не уповільнено і не надто швидко), дотримуючись логічних пауз, інтону­ючи кінець речень відповідно до розділових знаків.

Методика перевірки. Перевірка умінь читати вголос здійснюється індивідуально. Для цього учневі пропону­ється для читання прозовий чи віршований текст, в тому числі й українознавчого характеру, який опрацьовувався на попередніх уроках, і дається завдання прочитати його вголос перед класом. Після читання у 2 класі ставиться 4, а в 3—4 класах — 5 запитань з варіантами відповідей (те­сти) для з'ясування розуміння змісту прочитаного, основ­ної думки, значення окремих слів та виразів.

Для читання добираються невеликі за обсягом тексти чи закінчені уривки текстів або більший текст, поділений на частини для читання кожної ок­ремими учнями.

Орієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос

Клас	Кількість слів
	35-45
	45-55
	55-65

 

Швидкість читання вголос не вимірюється. Орієнтиром є плавне читання з нормальною для ус­ного мовлення швидкістю. Як правило, у 3—4 класах учні читають українською мовою майже з такою ж швидкістю, як і російською (відстають лише слабші учні). У 2 класі темп читання українською мовою де­що нижчий, ніж російською, допускається поскладо­ве прочитування окремих багатоскладових слів.

У 2 класі на основі перевірки умінь читати вголос українською мовою виводяться рівні, а в 3—4 класах, крім того, ці уміння оцінюються і в балах.