Слухання і розуміння прослуханого (аудіювання)

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фрон­тально у 1 класі на кінець року, в 2—4 класах — в кінці кожного семестру.

Перевіряються вміння: сприймати на слух незнайо­мий текст і розуміти в 1 класі з одного-двох прослуховувань, а в 2—4 класах — з одного прослуховування:

1—2 класи	3—4 класи
— елементи фактичного змісту (хто, що, де, коли, як); — запам'ятовувати послі­довність подій.	— фактичний зміст; — — причинно-наслідкові зв'язки; — основну думку висловлю­вання.

 

У 1 класі для перевірки якості сформованості аудіативних умінь можна використовувати уривок казки або оповідання і кілька пронумерованих малюнків-ілюстрацій, прикріплених на дошці. Учні ма­ють знайти той малюнок, який відповідає змісту сприйнятого на слух тексту, і записати на аркуші па­перу його порядковий номер.

У 2—4 класах учитель читає незнайомий учням текст, а потім пропонує тести, що складаються із за­питань з варіантами відповідей. Учні вислуховують кожне запитання та варіанти відповідей до нього, обирають один із варіантів і записують номер запи­тання і поряд — номер відповіді (1.2).

У 2 класі учням пропонують 4 запитання з двома варіантами відповідей, у 3—4 класах — 8 запитань з двома варіантами відповідей. Запитання мають сто­суватися фактичного змісту, послідовності подій, го­ловної думки.

Матеріал для контрольного завдання: зв'язний текст художнього стилю відповідно до вимог програ­ми для кожного класу.

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:

Клас	Обсяг тексту	Тривалість звучан­ня в хвилинах
	80—100 слів	до 1 хвилини
	120-200	1-2
	220-300	2-3
	320-400	3-4

Одиниця контролю: у 1 класі — рівень са­мостійності у виборі малюнка-ілюстрації до прочита­ного тексту (уривка), в 2— 4 класах — правильність виконання тестових завдань.

Оцінювання: якість розуміння сприйнятого на слух тексту (уривка) визначається за чотирма рівнями:

Клас	Рівень	Бали	Критерії оцінювання аудіативннх умінь
3-4	Початко­вий	-   -   1-3	Учень зумів вибрати малюнок-ілюс­трацію лише за допомогою до­поміжних запитань учителя. Учень правильно вибрав відповідь лише на 1 запитання. Учень правильно вибрав відповідь лише на 1—2 запитання
3-4	Середній	-     - 4-6	Учень зумів вибрати малюнок-ілюс­трацію після логічного виділення вчителем того місця в тексті (урив­ку), яке ілюструє малюнок. Учень впорався з 2 запитаннями. Учень впорався з 3—4 запитаннями до тексту
3-4	Достатній	-     - 7-9	Учень вибрав малюнок-ілюстрацію самостійно і правильно після повтор­ного перечитування тексту (уривка). Учень правильно вибрав відповідь на 3 запитання. Учень правильно виконав 5—6 тес­тових завдань
3-4	Високий	-     -   10-12	Учень вибрав малюнок-ілюстрацію до тексту (уривка) самостійно і без­помилково після першого прослуховування. Учень правильно вибрав відповідь на всі тестові запитання. Учень правильно вибрав відповідь на 7—8 запитань

Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

Перевірка сформованості діалогічного та моно­логічного (усного) мовлення здійснюється індивідуаль­не. Її проведення планується так, щоб кожен учень протягом семестру мав можливість виявити перед кла­сом свої досягнення й одержав окремі бали за ці види мовленнєвої діяльності (у 1—2 класах визначаються тільки рівні сформованості відповідних умінь). На тому чи іншому уроці вчитель пропонує двом учням протя­гом 4—5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розігра­ти його перед класом. Бали (рівень) виставляються кожному учневі. Те саме стосується і монологічного висловлювання, з тією різницею, що завдання пропо­нується одному учневі. Бали (рівні) виставляються про­тягом семестру в окрему колонку, відведену в журналі. Вчитель стежить, щоб до кінця семестру вміння кожно­го учня були перевірені і зафіксовані в журналі.

Діалогічне мовлення

Рівень сформованості діалогічного мовлення пе­ревіряється в 1 класі в другому семестрі, в 2—4 кла­сах — у першому семестрі.

Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету (ввіч­ливі слова, українські форми звертання тощо), дотримуватись правил спілкування (не перебивати

співрозмовника, зацікавлено й доброзичливо вислухову­вати його тощо), додержуватись норм літературної мови.

Матеріал для контрольного завдання: у 1—2 класах — створити діалог за малюнком ситуативного характеру на побутові теми або теми з шкільного життя ("У ма­газині", "Вдома" тощо), у 3—4 класах — побудувати діалог за словесно описаною вчителем мовленнєвою ситуацією, наприклад: "Уявіть собі, що ви прийшли в бібліотеку. Там є дуже багато книжок. Подумайте, про що б ви запитали бібліотекаря чи попросили. Один з вас буде читачем, інший — бібліотекарем".

Одиниця контролю: діалог, складений двома учня­ми чи учнем і вчителем. Обсяг діалогу орієнтовно визначається так:

Клас	Кількість реплік на кожного учасника діалогу без ура­хування етикетних формул початку та кінця розмови
	2—3 репліки
	3-4
	4-5
	5-6

Оцінювання. Уміннявести діалог оцінюється за такими критеріями:

Клас	Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
1-2   3-4	Початко­вий	-   1-3	Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається більше трьох помилок у мовленні, будує діалог з 1 репліки (у 1—2 класах), 1—2 реплік (у 3—4 класах)
1-2   3-4	Середній	-   4-6	Учень достатньо швидко вклю­чається в діалог, хоч і робить паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, не завжди вживає сло­ва ввічливості, припускається до трьох помилок у мовленні, будує діалог з 1—2 реплік (у 1—2 класах), 2—3 реплік (у 3—4 класах)
1-2     3-4	Достатній	-     7-9	Учень у міру швидко включається в діалог, швидко добирає потрібні сло­ва, вживає їх у потрібних граматичних формах, демонструє належну культуру спілкування. При цьому припустився 1—2 помилок у мовному оформленні реплік, які тут же сам виправив. Діалог будує з достатньої кількості для відповідного класу реплік
1-2     3-4	Високий	-     10-12	Учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілку­вання, вміння уважно й доброзичли­во слухати співрозмовника, вислов­лює спою думку з приводу предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

Монологічне мовлення

Усний (письмовий) переказ, усний (письмовий) твір Уміння будувати усний переказ перевіряється в І класі в другому семестрі, в 2—4 класах — у першому семестрі. Перевірка рівня сформованості умінь скла­дати усний твір розпочинається з 2 класу і здійснюється в другому семестрі.

Перевірка умінь писати переказ розпочинається з 3 класу і проводиться в кожному семестрі.

Уміння усно переказувати чи створювати текст перевіряються індивідуально: учитель пропонує уч­ням певне завдання (переказати текст дослівно, стис­ле чи вибірково; самостійно створити висловлюван­ня на відповідну тему) і дає час на підготовку.

Перевірка вміння переказувати текст письмово здійснюється фронтально: учням пропонується напи­сати переказ тексту, прочитаного вчителем.

Перевіряються вміння: переказувати тексти роз­повідного й описового типу, прослухані або прочи­тані самостійно; будувати зв'язні висловлювання на задану тему; викладати матеріал логічно, послідовно; дотримуватись норм літературної мови, вдало корис­туючись лексичним, граматичним багатством мови. Матеріал для контрольного завдання: а) Переказ. Матеріалом для переказу (усного чи письмового) може бути текст-розповідь, опис чи міркування. Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:

Клас	Кількість слів
	Для усного переказу	Для письмового переказу
	50-55	-
	60-65	I семестр — 40—45 II семестр — 50—55
	70-75	I семестр — 60—65 II семестр — 70—75
	80-90	I семестр — 80—85 II семестр — 90—100

Примітка: обсяг письмових переказів для 2 класу подається як орієнтир для навчальних переказів.

Письмові перекази в 3 класі учні пишуть за ко­лективно складеним планом, а в 4— план переказів школярі складають самостійно.

б) Т в і р. Для перевірки вміння складати усні твори у 2 класі можна пропонувати дітям будувати розповідь за картиною, опорними словами і зачином; описувати нескладні предмети (після їх розгляду та бесіди про істотні ознаки) за зразком; будувати най­простіші міркування за даним початком і зразком. Обсяг усного твору другокласників має становити 4— 5 речень.

У 3 класі учні складають розповідь за малюнком, опорними словами, вводять елементи опису; опису­ють найпростіші явища, предмети за зразком та за поданим планом; будують міркування за даним по­чатком та опорними словосполученнями. Обсяг ус­них творів у 3 класі — 5—6 речень.

У 4 класі школярі складають розповіді за опорни­ми словами і картиною, за аналогією з прочитаним, за окремими епізодами кінофільму, сценами дитячо­го спектаклю, вводять елементи опису; будують порівняльні наукові та художні описи за опорними словами; складають міркування за даним початком. Обсяг творів — 7—8 речень.

Письмові твори у початкових класах проводять тільки з навчальною метою.

Одиниця контролю: усне (писемне) висловлюван­ня учнів.

Оцінювання: у монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення).

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення (орієнтовно спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, — зважа­ючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

За писемне висловлювання виставляється одна оцінка, яка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення (грамотність) роботи. Уміння будувати зв'язне висловлювання оцінюється за такими критеріями:

Клас	Рівень	Бали	Характеристика зв'язних висловлювань
1-2   3-4	Початко­вий	-   1-3	Учень будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; припускається 9—11 помилок (орфографічних, пунктуаційних, у будові речень і вживанні слів)
1-2   3-4	Середній	-   4-6	Школяр будує текст, який відзна­чається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у роботі наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір): непо­вно розкрито головну думку, є недоліки в структурі тексту (відхилення від плану, відсутні зачин або кінцівка); допущено 6—8 помилок (орфографічних, пунктуаційних, у будові речень, у зв'язках між ними або вживанні слів)
1-2   3-4	Достатній	-   7-9	Учень досить вправно будує текст, розкриває його головну думку і за­гальний зміст; у тексті наявні всі складові частини, але допущено 3— 5 помилок (орфографічних, пункту­аційних, у будові речень і вживанні слів)
1-2   3-4	Високий	-   10-12	Учень вправно будує текст, зміст яко­го відповідає темі, заголовку; у тексті розкрито головну думку, наявні за­чин, основна частина і кінцівка: твір написано за планом, складові части­ни тексту виділено абзацами; будова речень граматично правильна, між реченнями є логічні зв'язки; слова дібрано залежно від мети висловлю­вання; допущено 1—2 помилки у по­будові речень або вживанні слів; не­має орфографічних і пунктуаційних помилок на вивчені правила

 

Читання

Клас

Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально в кінці кожного семестру. На кінець першого семестру — на матеріалі опрацьованих букв та типів складів. На кінець другого — на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів.

Перевіряються вміння. Наприкінці першого се­местру фіксується тільки спосіб читання, напри­кінці другого — спосіб, правильність, виразність, швидкість читання.

Матеріал для перевірка: на кінець першого семес­тру — групи слів, невеликі речення з опрацьованої частини букваря, на кінець року — текст з дитячих книжечок, що відповідає віковим особливостям шко­лярів. Орієнтовна швидкість читання на кінець І класу — 20—30 слів за хвилину.

Одиниця контролю: озвучений учнем текст (групи слів, речення).

Оцінювання: сформованість уміння читати в І класі оцінюється за такими критеріями:

Оцінювання. визначається за

Рівень сформованості уміння читати такими критеріями:

Рівні	Критерії оцінювання навички читання
Початковий	Учень читає текст відривними складами, при­пускаючись багатьох помилок у вимові слів, інтонуванні речень. Швидкість читання — до 20 слів за хвилину
Середній	Учень читає текст плавно складами, припус­каючись окремих відхилень у вимові слів та інтонуванні речень. Швидкість читання — 20—24 слова за хвилину
Достатній	Учень досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтону­ванні речень. Швидкість читання — 25—29 слів за хвилину
Високий	Учень вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримується відповідної інтонації. Швидкість читання — 30 і більше слів за хвилину

2— 4 класи

У 2—4 класах перевірка читання як виду мов­леннєвої діяльності на уроках рідної мови передбачає виявлення учнівських умінь щодо засвоєння школя­рами найважливіших нормативних вимог до читання із суто мовного погляду і здійснюється індивідуально в другому семестрі.

Перевіряється: дотримування найважливіших ор­фоепічних норм української мови в системі голосних (ненаголошені [є], (й], чітка вимова звука [о]); чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; нормативне вимовляння звуків [дж], [дз], [дз'], [г], Іф]; правиль­не вимовляння слів, передбачених програмою для кожного з класів; наголошування; інтонування ре­чень, різних за метою висловлювання — роз­повідних, питальних, спонукальних; правильне відтворення інтонації прохання, побажання, вимоги, наказу, заклику тощо у спонукальних реченнях.

Матеріал для перевірки: невеликий текст (30—60 слів), в якому є ті слова, особливості вимови яких розглядались на уроках, а також інтонування речень. Протягом кількох (2—3) хвилин учень готується, а потім читає текст перед класом.

Одиниця контролю: озвучений учнем текст.

 

Клас	Рівень	Бали	Критерії оцінювання уміння читати
3-4	Початко­вий	-   1-3	Учень читає, відриваючи слова одне від одного, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск складів, слів; вимовляє в ба­гатьох випадках слова, відповідно до їх написання, а не до норм вимови
3-4	Середній	-   4-6	Учень читає, в основному правильно інтонуючи кінець речення, але при­пускається помилок у поділі речень на смислові частини, логічному наго­лошуванні слів, а також в інтонуванні речень, різних за метою висловлю­вання; читання не досить плавне; припускається орфоепічних помилок
3-4	Достатній	-     7-9	Учень читає плавно, досить пра­вильно інтонує речення, різні за ме­тою висловлювання, роблячи логічні наголоси: темп, сила голосу, тембр читання не пов'язані з пев­ним комунікативним завданням; емоційне забарвлення тексту не відповідає авторському задуму; на­явні орфоепічні помилки
3-4	Високий	-   10-12	Учень читає виразно, з доброю дикцією; інтонація, сила голосу, емоційне забарвлення читання відтворюють авторський задум; учень уміє узгоджувати характерис­тики свого читання з певним ко­мунікативним завданням, визначе­ним учителем: у читанні наявні лише окремі орфоепічні помилки

 

Письмо

Перевірка письма як виду мовленнєвої діяльності передбачає виявлення учнівських умінь правильно висловити свою думку, користуючись графічною си­стемою і додержуючись правил написання графічних знаків та правил правопису; уміння належним чином оформити письмову роботу.

Уміння будувати писемне висловлювання, пере­казуючи твір, перевіряється фронтально один раз на семестр, починаючи з 3 класу.

Письмові твори в початковій школі носять навчальний характер і контрольній перевірці не підлягають.

Критерії оцінювання змісту учнівської письмової роботи ті самі, цю й для усного переказу. Обсяги текстів для письмового переказу подано у розділі "Монологічне мовлення" (Переказ).

У процесі навчальної роботи перевірка писемного висловлювання передбачає виправлення вчителем усіх наявних у роботі помилок. А в його оцінюванні вчитель бере до уваги насамперед змістову сторону та помилки в словах за вивченими правилами.

У підсумкових перевірних роботах з розвитку зв'язного писемного мовлення береться до уваги тільки змістова сторона учнівського твору.