Соціологічні та інтегровані підходи до вивчення поведінки споживачів

Соціологічні моделі, прикладом яких є модель Торстейна Веблена, на відміну від попередніх теорій, за якими вважалося, що головним є внутрішній світ, акцентує увагу на впливі оточення: людей, класів, груп, сім'ї, культури, соціуму. Згідно з цією теорі­єю кожен зі споживачів відчуває вплив смаків чи переваг інших людей. При цьому люди визначаються як соціальні істоти, а віль­ний вибір споживача — як міф, тому що будь-який вибір абсолю­тно детермінований оточенням. Поведінка споживача є реалізаці­єю сукупності ролей та статусів у межах існуючих соціальних інститутів, що організують спільну діяльність людей з метою за­доволення певних потреб суспільства.

Під інститутами Т. Веблен розумів:

· звичні способи реагування на стимули;

· структуру економічного механізму;

· прийняті сьогодні системи громадського життя.

Головною відмінністю інтегрованих моделей є те, що вони поєднують вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Саме в цьому полягає сутність сучасних підходів до вивчення поведінки споживача.

Ядро моделі — процес прийняття споживачем рішення щодо купівлі (рис. 2.2).

При цьому на споживача діють певні фактори, які умовно мо­жна поділити на три групи.

Перша група — це фактори зовнішнього впливу, які, у свою чергу, можна поділити на спонукальні маркетингові, за допомо­гою яких підприємство намагається вплинути на процес прийн­яття рішення споживачем, і некеровані фактори соціокультурного впливу.

Друга група факторів має назву ситуативних, які багато в чо­му залежать від споживача, його проблем, стилю життя, проте не є глибинними психологічними чи фізіологічними факторами.

Третя група факторів — це фактори внутрішнього впливу, що складаються з психологічних та особистісних характеристик спо­живача. Вони є найбільш несподіваними чинниками що беруть участь у прийнятті рішення про купівлю.

Всі ці складові попадають до «чорної скрині» споживача й у результаті прийняття рішення про купівлю перетворюються в су­купність реакцій: вибір

товару, вибір торгової марки, вибір тор­гового посередника, вибір часу й обсягу покупки Ці фактори є однією з двох частин так званої «Чорної скрині» або підсвідомості споживача. Іншою частиною «Чорної скрині» є процес прийняття рішення про купівлю.

У «чорній скрині» відбувається перетворення стимулів в реа­кцію. Психологічні та особистісні характеристики споживача впливають на сприймання ним стимулюючих засобів та реакції на них, а процес прийняття рішення безпосередньо обумовлює поведінку споживача.

Для того, щоб відповісти на одне з основних запитань марке­тингу — як реагують покупці на різні маркетингові прийоми, маркетологи повинні з'ясувати, що ховається в цій «чорній скрині».

 

Тема 3. Чинники зовнішнього впливу на поведінку споживачів

План:

3.1. Вплив культурних факторів.

3.2. Вплив належності до соціального класу.

3.3. Вплив соціальних факторів.

3.4. Вплив родини.

3.5. Ситуативні чинники.

 

Вивчення поведінки споживачів передбачає аналіз впливу на неї факторів зовнішнього середовища. Поведінка споживача фор­мується під впливом його ціннісних орієнтацій, культурних фак­торів, соціального становища. Значний вплив на формування по­ведінки споживачів чинять родинні стосунки, а також фактори, властиві конкретній ситуації.

 

Вплив культурних факторів

Культура найбільш сильним фактором соціального впливу на судження поведінку споживачів.

Культура — сукупність основних цінностей, потреб і стерео­типів поведінки, що розвинулася у результаті спільного життя людей, а також понять, які член суспільства засвоює в родині та різних соціальних інститутах.

Культура відображає рівень розвитку суспільства, що охоп­лює знання віросповідання, мистецтво, право, мораль, звичаї й будь-які інші навички та звички, набуті членами суспільства.

З точки зору вивчення поведінки споживачів і управління нею, найважливішими є такі функції культури [27]:

- людинотворча забезпечує розвиток творчого потенціа­лу людини в усіх його формах;

- пізнавальна — як засіб пізнання і самопізнання суспільст­ва, соціальної групи й окремої людини;

- інформаційна — функція трансляції соціального досвіду, що серед іншого забезпечує зв'язок часів (минулого, сьогодення і майбутнього);

- комунікативна — функція соціального спілкування, що за­безпечує адекватність взаєморозуміння;

- ціннісно зорієнтована, яка задає певну систему координат, своєрідну «карту життєвих цінностей», у яких існує і на які орієн­тується людина;

- нормативно регулювальна — за якої культура є засобом соціального контролю за поведінкою споживача.

Маркетологи, які працюють на міжнародних ринках, повинні знати особливості національної культури різних країн і відповід­ним чином пристосовувати свої маркетингові стратегії. Вони по­винні прагнути виявляти культурні зрушення, щоб довідатися, які нові товари споживачі хотіли б придбати.

Приклад

У результаті певного зрушення в культурі українці стали бі­льше уваги приділяти своєму здоров'ю й фізичному стану, що привело до розвитку нової галузі, яка виробляє тренажери, спор­тивний одяг, продукти зі зниженим змістом жирів, натуральні продукти й послуги для оздоровлення та спорту.

Кожна культура складається з дрібніших елементів — субкультур.

Субкультура — група людей, яка дотримується певної систе­ми цінностей, заснованої на їх загальному життєвому досвіді та становищі в суспільстві.

Окремі субкультури представлені групами людей, об'єдна­них за національними, релігійними, расовими, віковими, стате­вими ознаками, тих, що мешкають в одному географічному ре­гіоні, зайняті певним видом діяльності, спорту, хобі, осіб пев­ного соціального статусу або представників певної громадської організації.

Культурне середовище впливає на характер споживання. Вио­кремлюють такі загальнокультурні типи купівельної поведінки [12]: варварська (язичницька) та сакральна.

Про варварське споживання говорять тоді, коли під час при­дбання товарів людина користується виключно тими утилітарни­ми функціями, які виконує купований товар. Наприклад, одяг за­хищає від холоду, мобільний телефон забезпечує зв'язок.

Під сакральною поведінкою розуміють наділення товару при­хованим сакральним змістом. Більшість людей під час придбання одягу купують образ, стиль життя, надію на зміни в особистому житті тощо. Товари, пов'язані з сакральною поведінкою, перева­жно є марочними, з високою ціновою премією бренда.

В різних культурах різним є співвідношення варварського і сакрального споживання.