Конституціинии статус Президента України

обороні від афесії і скасовується після укладення мирної угоди з протилежною воюючою стороною. Такий стан може бути введений в окремих місцевостях або на всій території України. Воєнний стан вво­диться указом Президента протягом двох діб після його звернення до народу України з приводу факту зовнішньої афесії або афесії стосовно іноземних країн, щодо яких Україна згідно з міжнародними договора­ми несе зобов'язання щодо участі у колективних механізмах безпеки.

2) Інститут надзвичайного стану. Введення надзвичайного стану¹ є крайнім, вимушеним заходом обмеження основних прав і свобод, який за своїм змістом є засобом усунення реальної та дійсної зафози безпеці населення, його благополуччю². Це особливий правовий ре­жим діяльності органів публічної влади, фізичних та юридчних осіб, який передбачає на основі Конституції України обмеження деяких основних прав і свобод та покладає на них додаткові обов'язки, пов'язані із забезпеченням безпечного життя населення, його благо-получчя.

Підставою для введення режиму надзвичайного стану є стихійні лиха, аварії і катасфофи, епідемії та епізоотії, необхідність захисту основних прав і свобод, конституційного ладу при масових порушен-нях правопорядку, що створюють зафозу життю і здоров'ю громадян, або за спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства за наявності реальної загрози без­пеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, забезпечення основних прав і свобод, нормального функціонування конституційних органів вла­ди, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.

Згідно з частиною фетьою ст. 83 та п. 21 ст. 106 Конституції України, ст. 9 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» цей правовий режим на території України вводиться шляхом видання указу Президента, який підлягає негайному схваленню Верховною Радою не пізніш як у дводобовий строк. Надзвичайний стан на всій території України може бути введено на строк не більше 30 діб і не

' Закон України «Про надзвичайний стан» // Конституційне законодавство Ук­раїни. — К., 2000. — С. 258-267.

² Кравець Є. Національна безпека України: права людини в умовах надзвичайного стану // Правова держава: Щорічн. наук, праць. — К., 1998. — С. 38.

Розділ 19

більше 60 діб в окремих місцевостях. Парламент може пролонгувати дію режиму цього стану не більш як на 30 діб.

19.4. Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України та допоміжних органів і служб

Для забезпечення нормального здійснення своїх функцій Прези­дент України насамперед спирається на діяльність Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Також Президент може створю-вати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Серед таких допоміжних органів насамперед можна виділити Секре-таріат Президента України.

Рада національної безпеки і оборони України. Здійснення Президен­том арбітражних функцій у сфері національної безпеки та у військовій забезпечується Радою національної безпеки і оборони України. У силу свого статусу РНБО покликана забезпечити функції по координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони (частина друга ст. 107 Консти-туції), і вона не є консультативним, дорадчим органом при Президен-тові в сенсі п. 28 ст. 106 Конституції.

Головою РНБО є Президент України, який формує персональний склад цього органу. Таке повноваження Президента є дискреційним, і він може залучати до формування РНБО відомих фахівців у галузі національної безпеки і оборони. До складу РНБО за посадок» входять: Прем'єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, голова Служби безпеки. Членами РНБО можуть бути керівни-ки інших центральних органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. 107 є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентов! України. Згідно зі спеціальним Законом «Про Раду національної безпеки і оборони України»¹ на РНБО покладено такі функції (ст. 3): а) внесення пропозицій Прези-дентові щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у цій сфері у мирний

¹ Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.

Конституційний статус Президента Украіни

час; в) координація та здійснення контролю за діяльністю органів ви-конавчої влади в умовах военного і надзвичайного стану та при виник-ненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці Ук­раїни; г) прогнозує наслідки рішень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики у галузі національної безпеки.

До складу РНБО входять: голова, секретар, постійні члени та чле­ни ради. Президент здійснює загальне керівництво, безпосередньо секретар забезпечує організацію та виконання рішень РНБО, тобто здійснює поточне керівництво діяльністю цього органу влади. Поточ-не керівництво діяльністю РНБО здійснює секретар РНБО.

Формою прийняття рішень є засідання РНБО, на яких може бути присутнім Голова Верховно!' Ради, а також можуть бути запрошеними голови комітетів парламенту, народні депутата, керівники централь-них органів виконавчої влади. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів (ст. 10 закону), які вводяться ука­зами Президента України. Для опрацювання і комплексного розв'язання проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та програмного супроводження діяльності РНБО можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та кон-сультативні органи (ст. 14).

Парламентський контроль за діяльністю РНБО здійснює профільний комітет Верховно!' Ради (Комітет з питань державної без­пеки і оборони). Нагляд за законністю у діяльності РНБО забезпечує Генеральний прокурор України.

Секретариат Президента України. Як допоміжний орган Секре-таріат Президента сприяє ефективній реалізації Президентом його конституційних повноважень. Діяльність Секретаріату Президента має експертно-аналітичний та інформаційно-консультативний характер. Основним призначенням Секретаріату є стратегічне плану-вання заходів Президента та прогнозування основних тенденцій роз-витку соціальної, політичної, економічної, культурно!' сфери суспільства. 3 цією метою до роботи в Секретаріаті залучаються відповідні фахівці, експерти, науковці. Метою діяльності цього орга­ну є забезпечення прозорої, публічної та ефективної реалізації повно­важень Президента на засадах верховенства права.

До кінця 2004 р. органом, що забезпечував нормальну діяльність глави держави, була Адміністрація Президента. Становлення інститу-ту Адміністрації Президента пов'язують із відомим політиком та її першим главою Д. Табачником, який відіграв важливу роль у визна-

Розділ 19

ченні загальної стратеги її розвитку. Вже через рік, у 1995 р., Адміністрація відігравала своєрідну роль «мадридського палацу» при Президентові, що виражалося у неформальному її впливі на діяльність Кабінету Міністрів. За глави Адміністрації Президента В. Медведчука цей інститут вже реально посідав важливу роль у ме-ханізмі виконавчої влади, фактично дублюючи її діяльність. В деяких галузях державного управління (зовнішні справи, оборона, національна безпека тощо) Адміністрація Президента була центром прийняття управлінських рішень.

Дуже неоднозначно Адміністрація як інститут влади проявилася під час виборів Президента восени 2004 р. За твердженням більшості політологів, саме Адміністрація Президента була провідником фаль-сифікації виборів, зокрема маніпулювання їх результатами у першому та другому турах голосування. Це опосередковано проявлялося в то­му, що з незрозумілих причин ЦВК протягом майже двох тижнів підбивала підсумки голосування, хоча в зарубіжних країнахдля цього достатньо кількох днів. Непомірне втручання у діяльність парламен­ту та уряду, критика непублічних методів діяльності привели до ре-формування цього органу у вигляді Секретаріату Президента.

До складу Секретаріату Президента входять голова Секретаріату, перший заступник і заступник голови Секретаріату, прес-секретар Президента, постійні представники Президента у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, а також головні служби та служби. Сьогодні у складі Секретаріату Президента функціонують 17 служб (наприклад, головні служби зовнішньої, внутрішньої, гуманітарної, регіональної і кадрової політики тощо).

Секретариат для виконання покладених на нього функцій може брати за дорученням Президента України участь в опрацюванні про-ектів указів і розпоряджень Президента України у Кабінеті Міністрів, РНБО та інших державних органах; запитувати та одержувати в уста-новленому порядку інформацію, документи і матеріали від держав­них органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, уста-нов, організацій і посадових осіб. Секретаріат може використовувати державні, в тому числі урядові, системи зв'язку і комунікацій, мережі спеціального зв'язку та інші технічні засоби; користуватися в уста-новленому порядку базами даних державних органів. 3 метою підго-товки виважених і компетентних актів Президента Секретаріат може залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт і завдань, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому