ТОП 10:

Місцеве самоврядування в У крапп



ловлена думка про необхідність поряд з «первинним колективним суб'єктом місцевого самоврядування (територіальною громадою) виділяти «первинний індивідуальний суб'єкт місцевого самовряду­вання» — «громадян України та осіб без громадянства»К Особливими статусними характеристиками серед місцевих жителів наділяється громадянин. Громадянин — член відповідної територіальної громади самостійно та вільно вирішує питання участі у загальних зборах, місцевому референдумі чи виборах до органів місцевого самовряду­вання. Громадянин вправі вільно висувати кандидатура у тому числі й власну, до органів місцевого самоврядування.

Державна влада здебільшого здійснюється обмеженою кількістю осіб, які отримали доступ до неї у спадщину (монарх), у результаті ви-борів або за призначенням. Місцеве самоврядування, й у цьому його особлива соціальна роль, включає усіх без винятку громадян у пронес управління справами суспільства та держави, робить їх вільними та самостійними суб'єктами політичноїсистеми.

По-четверте, варто вказати на принцип локально-територіальної обмеженості, що завжди кореспондує місцевому самоврядуванню. Місцеве самоврядування функціонує і розвивається на законодавчо оформлених нижніх і верхніх територіальних рівнях (наприклад, місто, село, волость, повіт, район, округ тощо) залежно від традицій тієї чи іншої держави. Це простір, що вирізняється визначеною цілісністю, позначається адміністративними, географічними, економічними, інформаційними й іншими кордонами. В Україні територіальну осно­ву місцевого самоврядування утворюють село, селише, місто.

По-п'яте, місцеве самоврядування виступає як система самоор-ганізації життєдіяльності населення на відповідній території та є су-купністю виборних і інших органів і інститутів безпосереднього здійснення публічноі влади. Зокрема, це місцеві референдуми, місцеві вибори, загальні збори або конференції жителів за місцем проживання, місцеві ініціативи тощо. Ця сукупність функціонує як єдиний цілісний механізм і забезпечує організаційну відособленість, авто-номність місцевого самоврядування. Тобто муніципальна влада забез-печується такими формами безпосереднього вираження публічноі влади, які відсутні у системі державної влади. За визнання місцевого

1 Хоменець Р. Особливості правового статусу фізичних осіб як суб'єктів місцевого са­моврядування // Право України. — 2001. — №11. — С. 36.


Розділ 26

самоврядування різновидом державної влади, як це іноді пропо-нується у літературі, «за бортом» залишаються властиві лише місцево-му самоврядуванню та надзвичайно важливі для розвитку громадянсь-кої ініціативи та самостійності публічно-владні форми діяльності населення або демократія за місцем проживання. Тому місцеве само­врядування здійснюється ефективно, якщо усередині територіальної громади існують горизонтальні взаємозв'язки і взаємодії, що форму-ються, закріплюються і сусідськими зв'язками, і мережами дружніх відносин, і зусиллями політичних партій і громадських рухів.

По-шосте, місцеве самоврядування відрізняється від державної влади незвичайною деталізацією, конкретикою, прив'язаністю до да-ного місця. Держава має справи з загальними тенденціями та зако-номірностями функціонування соціальних груп людей (класів, станів), муніципальна влада — з конкретними особливостями кон­кретно! територіальної громади у конкретний момент часу. Тому муніципальна влада «працює» с конкретними жителями, миттєво реагує на поточні зміни ситуації.

По-сьоме, місцеве самоврядування організовується і функціонує як структура, що враховує історичні, національні, етнічні, культурні й інші особливості, спільні риси відповідної територіальної спільноти. Місцева специфіка, причому не тільки природно-географічна, а й традиції, уклад життя, культура значно впливають на формування інститутів самоврядування, характер їхньої взаємодії, визначають управлінську активність жителів, правила і процедури прийняття уп-равлінських рішень. Це дає змогу будувати місцеве самоврядування та його діяльність з максимальною розмаїтістю.

По-восьме, місцеве самоврядування — це більш «прозора» (порівняно з державною) влада. Воно реально підзвітне і відповідаль-не перед населенням, що забезпечується (має забезпечуватися) активною участю громадськості у здійсненні контролю за наданням населению соціальних послуг у системі місцевого самоврядування; гласністю у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування; можливістю більш точного визначення потреб населення, оператив­но реагувати на місцеві ініціативи; включенням населення — споживачів послуг до організації їх надання тощо'.

1 Кравченко В. В. Форми участі неурядових структур у розвитку місцевого самовряду­вання // Актуальні проблеми виконання законів України «Про місцеве самовряду­вання в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» / За ред. В.В. Кравченка. — К., 2003. —С. 51.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.243.114 (0.003 с.)