Емоції. Фізіологічний механізм емоцій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Емоції. Фізіологічний механізм емоцій



Емоції -це суб‘єктивний стан людини, що виникає у відповідь на дію внутрішніх чи зовнішніх подразників і проявляється в формі переживань. Усі емоції поділяють на позитивні (радість, задоволення, любов та ін.) і негативні (гнів, страх, жах та ін.).

Природа емоцій умовно-рефлекторна. У формуванні емоційної поведінки людини і тварин важлива роль належить згір’ю і лімбічній системі, до якої відносять нервові утворення головного мозку, розташовані на медіальному (серединному) боці півкуль, біля верхнього відділу стовбура мозку: поперекову закрутку, яка переходить у гіпокампову закрутку, область гіпокампа, зубчасту фасцію, склепіння і мигдалеподібне тіло.

Під час подразнення електричним струмом підзгір’я і мигдалеподібного тіла або видалення поперекової закрутки у тварин спостерігається реакція лютості, агресивної поведінки. Під час руйнування мигдалеподібного тіла у людини знижується емоційна активність типу страху, гніву, лютості.

Позитивні емоції підвищують силу життєвих процесів: дихання стає глибоким, пульс рівнішим, минає втома. Виявом позитивних емоцій є посмішка, сміх.

Емоції супроводяться активізацією нервової системи і появою в крові біологічно активних речовин, що впливають на діяльність органів дихання, травлення, кровообігу, тощо. Одна з таких речовин — адреналін — гормон надниркових залоз. Фізіологічне значення реакцій, що супроводять емоції — мобілізація сил організму для успішної діяльності або захисту. Виникнення реакцій, що супроводять емоції, пов’язані з функціонуванням великих півкуль головного мозку, особливо кори скроневої і лобової частки та відділів проміжного мозку.

Отже, біологічне значення емоцій виявляється в миттєвій оцінці змін середовища та мобілізації енергетичних ресурсів організму, необхідних для відповідних дій.

 

Динамічний стереотип

Динамічний стереотип — це послідовний ланцюг умовно-рефлекторних актів, які здійснюються в чітко визначеному, закріпленому в часі порядкові і є наслідком складної системної реакції організму на систему позитивних (тих, що підкріплюються) і негативних (або гальмівних) умовних подразників.

Вироблення динамічного стереотипу — приклад складної синтезуючої діяльності кори, він є основою утворення звичок у людини, формування певної послідовності в трудових операціях, набуття вміння і навичок.

Ходьба, біг, стрибки, катання на лижах, гра на роялі, користування під час їди ложкою, виделкою, ножем, письмо — все це навички, в основі яких лежить утворення динамічних стереотипів у корі великого мозку.

У дітей віком 1,5 – 3 роки легко відбувається послідовне утворення багатьох стереотипів без їх зміни. Утворення стереотипів з наступною їх переробкою для дітей цього віку — значно важче завдання, що проявляється в продовженні часу їх утворення.

У віці 6 – 6,5 років послідовне утворення багатьох стереотипів без їх зміни відбувається швидше і легше, ніж у дітей 1,5 – 3 років.

У дітей молодшого шкільного віку дуже швидко, порівняно з дорослими, утворюються нові і відновлюються попередні стереотипи. У дітей середнього (12 – 14 років) і старшого (15 – 16 років) шкільного віку утворення динамічного рухового стереотипу відбувається в основному так само, як у молодших школярів, тобто спочатку збудження іррадіює, що проявляється в значній тривалості рухів і в великих коливаннях їх амплітуди, а потім воно концентрується, зменшується прихований період і тривалість рухів, вирівнюється їх амплітуда.

Стереотипи зберігаються багато років і становлять основу поведінки людини. Стереотипи дуже важко піддаються переробленнюці. Тому труднощі перероблення стереотипів змушують звертати особливу увагу на правильність їх формування, вибору прийомів виховання і навчання дітей з перших років життя.

 
 


Питання для самоперевірки

1. Обґрунтуйте значення та особливості функціонування першої / другої сигнальної системи.

2. Що таке пізнавальна діяльність людини? Охарактеризуйте процес пізнання.

3. У чому полягає біологічне значення уваги? Поясніть фізіологічний механізм уваги.

4. Охарактеризуйте основні види уваги та її властивості.

5. Обґрунтуйте значення пам‘яті у житті людини. Поясніть фізіологічні механізми пам‘яті.

6. Охарактеризуйте основні види пам‘яті. У чому проявляються індивідуальні особливості пам‘яті?

7. Дайте означення поняття "емоції". Охарактеризуйте механізм і біологічне значення емоцій.

8. Дайте пояснення поняттю "динамічний стереотип".

З історії науки

 
 


· Французький учений Поль Брока (1824-1880) у звивині лобної частки лівої півкулі відкрив моторний центр мови, який відповідає за іннервацію апарату формування звуків мови (так звану мовну артикуляцію). При ураженні цього центру (наприклад, унаслідок інсульту) хворий розуміє мову, а вимовляти слова не може.

· Німецький учений К.Вернике (1848-1905) виявив у звивині скроневої ділянки лівої півкулі центр розуміння мови. При його ураженні людина може розмовляти, але не розуміє мови інших людей.

 

Важливо знати, що...

· Без діяльності не утворюються нові умовні рефлекси, гальмуються і зникають наявні, завдяки чому настає так звана деградація особистості, що супроводжується безвіллям, збідненням яскравості сприйняття світу і життя, зниженням культури, появою ганебної поведінки, схильності до різних зловживань.

· У людини, що курить, вживає алкоголь чи наркотики, порушуються усі нервово-психічні процеси, втрачається здатність до запам‘ятовування, а процеси забування, навпаки, відбуваються прискореними темпами.

 

Цікаво знати, що:

· Діти набагато швидше вчаться говорити, якщо з раннього віку з ними постійно розмовляють батьки.

 
 


Література

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: "Либідь", 1997. - С.339.

2. Киселев Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни. - К.: Радянська школа, 1967. - С.68-71.

3. Неведомська Є.О. Формування біологічних понять на різних ступенях пізнання. // Рідна школа. - 2003. - №6. – С.38-44.

4. Присяжнюк М.С. Людина та її здоров‘я: Пробн. навч. посібник. - К.: Фенікс, 1998. - С.47-54.

5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. - К.: УСМП, 2001. - С.215-216.

6. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология. – М.: "Просвещение", 1978. - С.88-91.

Лекція 22

ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ

 

План

1. Типи вищої нервової діяльності.

2. Особливості вищої нервової діяльності дитини.

3. Сон та його гігієнічне значення

4. Порушення вищої нервової діяльності дітей шкільного віку та їх профілактика.

5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення.

 

Основні поняття:темперамент, сон, сновидіння, невроз, неврастенія, невроз нав'язливих станів, істеричний невроз, "шкільний невроз", дидактогенні неврози, психогігієна, стрес.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.27.11 (0.007 с.)