Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації

Харчування - це сукупність механічних, фізичних та хімічних процесів, що сприяють засвоєнню організмом поживних речовин, потрібних для підтримання життя, здоров’я та працездатності людини. Тому педагогам і батькам важливо усвідомити, що раціональне харчування є важливим складником здорового способу життя дитини, а значить, сприяє збереженню і зміцненню її здоров'я.

Кількість і якість продуктів харчування повинна відповідати потребам людини, а саме: віку, статі, рівню фізичного або розумового навантаження. Поживні речовини виконують в організмі пластичну і енергетичну функції. Нагадаємо, що пластична функція реалізується переважно за рахунок білків, а енергетична - за рахунок вуглеводів і жирів.

Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продукту, становить його енергетичну цінність. Кількість енергії, що надходить до організму з поживними речовинами, має бути збалансована з його енерговитратами, тобто повинен зберігатися енергетичний баланс. Це запобігає виникненню ожиріння або дистрофії.

Визначаючи калорійність їжі, виходять з того, що 1 г білків при повному окисленні звільняє 4,2 ккал енергії, 1 г вуглеводів при повному окисленні звільняє 4,2 ккал, 1 г жирів при повному окисленні звільняє 9,3 ккал енергії. Знаючи кількість білків, жирів і вуглеводів у харчовому продукті, можна обчислити його енергетичну цінність.

Засвоюваність різних харчових продуктів неоднакова. Продукти тваринного походження засвоюються в середньому на 95%, а рослинного — на 70 – 80%, бо клітковина не перетравлюється в органах травлення. Мішана їжа засвоюється на 85 – 90%.

У дітей обмін речовин та енергії відбувається інтенсивніше. На 1 кг ваги в них припадає більша площа поверхні тіла. В результаті тіло швидше охолоджується. Тому енергетичні втрати у дітей більші, ніж у дорослих. Якщо, наприклад, доросла людина втрачає на добу на 1кг ваги 42 ккал, до десятирічна дитина — 70 ккал, а місячна дитина — 91 ккал. Отже, щоб компенсувати відносно великі енергетичні втрати, в їжі дітей повинна бути достатня кількість жирів і вуглеводів як основного джерела енергії. А щоб забезпечити ріст дитячого організму, в їжі повинні бути в достатній кількості повноцінні білки.

Норми фізіологічних потреб дітей шкільного віку в основних харчових речовинах та енергії подані в табл. 13-15. При визначенні калорійності харчування враховують довжину (зріст) і масу тіла, вік, стать, характер діяльності, пору року, клімат, температуру приміщення тощо. Розраховуючи добову калорійність, спираються на вікові й статеві норми фізіологічної потреби в харчових речовинах і енергії (табл.13).

Таблиця 13.

Добова потреба дітей шкільного віку в білках, жирах вуглеводах та енергії [9]

 

Вікові групи	Енергія, кілокалорій	Білки, г	Жири, г	Вуглеводи, г
усього	тваринні
6 років (учні)
7-10 років
11-13 років (хлопчики)
11-13 років (дівчатка)
14-17 років (юнаки)
14-17 років (дівчата)

 

Потрібно пам'ятати, що надмірна калорійність раціонів не менш шкідлива, ніж недостатня. Переїдання, як і гіподинамію, вважають однією з причин розвитку патологічного ожиріння, яке спостерігається не лише в дорослих, але й у школярів.

Як уже зазначалося, раціональне харчування передбачає наявність у раціоні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та води відповідно до потреби в них і в оптимальних для засвоєння співвідношеннях залежно від віку, статі, маси тіла та навчальних вимог, що ставляться до дітей і підлітків.

Добова потреба у воді для дітей шкільного віку становить 1,5-2 л. Потребу у воді задовольняють за рахунок рідких страв, овочів, фруктів, м'яса, риби, а також молока, чаю, різних напоїв. Потрібно уникати вживання підсолоджених напоїв зі штучними барвниками і консервантами, а надавати перевагу натуральним сокам, компотам, киселям з фруктів.

Оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у добовому раціоні як дорослих, так і дітей становить 1:1:4.

Норми фізіологічної потреби дітей шкільного віку у мінеральних речовинах подано у табл.14.

Таблиця 14.

Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах⁸

Вікові групи	Ca, мл	P, мл	Mg, мл	Fe, мл	Se, мкг	Cu, мл	Zn, мл	J, мкг
6 років (учні)						1,5
7-10 років						1,5
11-13 років (хлопчики)						2,0
11-13 років(дівчатка)						1,5
14-17 років (юнаки)						2,5
14-17 років (дівчата)						2,0

 

Без задоволення норми фізіологічної потреби в мінеральних речовинах порушуються нормальний ріст, розвиток і життєдіяльність організму. Мінеральні солі містяться у продуктах харчування, тому при раціонально організованому харчуванні немає потреби їх уводити штучно.

Серед мінеральних солей тільки поварену сіль (NaCl) доводиться вводити у їжу додатково, особливо в рослинну, адже рослини бідні на натрій. За рекомендаціями ВООЗ, добова кількість вживаної солі не повинна перевищувати 6 г, включаючи сіль, яка знаходиться в готових продуктах. Проте більшість дорослих споживають її набагато більше і привчають до цього дітей. Слід відзначити, що звичка вживати велику кількість солі у дорослому віці може призвести до артеріальної гіпертензії та підвищення захворюваності і смертності від хвороб головного мозку. У регіонах ендемічного дефіциту лікарі рекомендують проводити йодування солі.

Добова потреба організму людини у вітамінах незначна порівняно з потребою в інших харчових речовинах (табл.15).

Таблиця 15.

Добова потреба дітей шкільного віку у вітамінах⁸

 

Вікові групи	A, мкг	D, мкг	E, мл	K, мкг	B1, мл	B2, мл	B6, мл	B12, мкг	PP, мл	C, мл
6 років (учні)					0,9	1,1	1,2	1,2
7-10 років		2,5			1,0	1,2	1,4	1,4
11-13 років (хлопчики)		2,5			1,3	1,5	1,7	2,0
11-13 років (дівчатка)		2,5			1,1	1,3	1,4	2,0
14-17 років (юнаки)		2,5			1,5	1,8	2,0	2,0
14-17 років (дівчата)		2,5			1,2	1,5	1,5	2,0

 

Відомості про вітаміни дають підставу твердити про їх велику роль у нормальній життєдіяльності організму людини, а особливо дитини, що необхідно враховувати при організації харчування.

Овочі, фрукти і ягоди — це багаті джерела вітамінів, але в результаті кулінарної обробки їхні цінні якості значно втрачаються. Тому дітям потрібно давати якомога більше овочів, фруктів і ягід у сирому вигляді і збагачувати вітамінами готові страви, додаючи в них сирі соки і зелень. При підвищених розумових навантаженнях організму дитини (під час підготовки до заліків, підсумкових контрольних робіт, екзаменів тощо) потреба у вітамінах значно зростає. Це потрібно пам'ятати вчителям і батькам під час організації харчування дітей і підлітків у період розумових навантажень.

Проблему добору харчових продуктів, раціонального їх співвідношення допоможе розв'язати піраміда харчування, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону на основі необхідних для здорового харчування продуктів, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє. За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх шарів піраміди, а саме: хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею. Із продуктів, що входять до другого знизу шару піраміди, спеціалісти рекомендують споживати якомога більше овочів та фруктів. Краще вживати їх свіжими, відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва. Припустиме також споживання свіжозаморожених та сушених овочів та фруктів, корисні й консервовані, хоча вони й не містять вітаміну С. Третій знизу шар піраміди закликає до обачливості. У пропорційному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи й бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти. На верхівці піраміди розташовані продукти, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже надходить від інших груп продуктів.

Отже, організовуючи харчування дітей і підлітків, слід мати на увазі, що для них характерні:

1) більш інтенсивний, ніж у дорослих, обмін речовин;

2) більша потреба в білках, мінеральних солях та вітамінах;

3) значні витрати енергії, зумовлені підвищеною рухливістю дітей та своєрідним співвідношенням маси і поверхні тіла (у дітей 1 кг маси відповідає більшій поверхні тіла, ніж у дорослих, що збільшує інтенсивність віддачі тепла організмом);

4) функціональна незрілість травного каналу, яка потребує добору легкозасвоюваних харчових продуктів та їх відповідної кулінарної обробки.

Проблема гігієни харчування дітей і підлітків охоплює питання режиму харчування. У роботах фізіологів, зокрема І.П. Павлова, доведено, що харчовий рефлекс має ту чи ту періодичність, відповідно до якої встановлюється і суворо дотримується режим харчування дітей, згідно з яким прийом їжі має відбуватися кожні 3,5-4 год. Для підлітків, юнаків і дівчат прийоми їжі встановлюються у кількості 3-4 разів на добу, причому на перший сніданок повинно припадати 20 – 25% денної норми, на другий сніданок — 15 – 20%, на обід 40 – 50%, на вечерю — 15 – 20%.

Їду слід починати із закусок - наприклад, салатів. Добре збуджують травну секрецію супи та борщі. Не слід починати з жирної їжі, оскільки жири гальмують травну секрецію. Продукти, багаті на білки (м‘ясо, риба, сир, бобові), рекомендують вживати в період активної діяльності, зазвичай вранці та вдень, оскільки білки активізують обмінні процеси та діяльність нервової системи.

Важливе значення має температурний режим їжі. Перші страви повинні мати температуру не нижче 55-65˚С, другі - не нижче 50-60˚С, холодні страви - не нижче 15˚С. Їсти треба не поспішаючи, добре пережовуючи їжу. Важливе значення має відповідне сервірування стола, добрий настрій, відсутність шуму. Треба уникати будь-якої сторонньої діяльності (читання, серйозних розмов, перегляду телевізійних передач тощо), яка гальмує діяльність травних залоз і знижує апетит.

Перед сном небажано вживати продукти, що збуджують нервову систему: гострі приправи, каву, шоколад, какао. Вечеря має бути легкою, не пізніше за 2-3 години до сну. При цьому треба віддавати перевагу молочним (особливо кисломолочним), фруктово-овочевим стравам; вони не потребують значного напруження травної системи і не порушуватимуть сон. Однаково шкідливими є і переїдання, і голодування перед сном, бо вони роблять його тривожним, неспокійним аж до розвитку безсоння.

Порушення в режимі харчування можуть призвести до згасання умовного рефлексу і розладів травлення.

Загальновідомо, що тютюнокуріння і вживання алкоголю чинять негативний вплив на органи травлення і безпосередньо на процеси травлення. Алкоголь подразнює слизові оболонки стравоходу і шлунку, що призводить до хронічного їх запалення — езофагіту, гастриту, виразкової хвороби шлунку. Шкідливий вплив алкоголю поширюється і на печінку, функцією якої є нейтралізація токсичних речовин, які надходять в організм. Поступово внаслідок вживання алкоголю може розвинутися цироз печінки — тяжке захворювання, для якого характерні постійні болі в ділянці печінки (вона стає твердою на дотик, спочатку збільшується в розмірах, а потім зменшується в результаті зморщування), гіркота в роті, свербіння шкіри, порушення процесу травлення.

Шкідливий вплив тютюнокуріння на органи травлення виявляється у подразненні слизової оболонки стравоходу і шлунку, підвищенні кислотності шлункового соку. Нікотин провокує схильність до судом шлунку, кишечнику і у великих дозах може викликати непрохідність кишечнику внаслідок парезу. Це призводить до смерті. Тютюнокуріння погіршує смак, апетит. Загальний отруйний ефект нікотину проявляється у схудненні, нездоровому кольорі обличчя.

Батьки, а також педагоги у своїй повсякденній роботі з дітьми і підлітками повинні надавати велике значення профілактиці шкідливих звичок, вихованню в учнів гігієнічних навичок, у тому числі пов'язаних з прийомом їжі. Школярів слід привчати мити руки перед їжею, їсти і пити з особистого посуду, правильно користуватися індивідуальними столовими приборами, не поспішаючи розжовувати їжу, полоскати рот (або чистити зуби) після прийому їжі, не пити сиру воду тощо. Набуття дітьми цих гігієнічних навичок допоможе уникнути глистяних заражень, а також шлунково-кишкових захворювань.

Таким чином, раціональне харчування включає такі принципи: баланс енергії, тобто рівновага між енергією, що надходить з їжею, і енергією, яка витрачається у процесі життєдіяльності; задоволення потреб організму у тій чи тій кількості і співвідношенні харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і води); дотримання режиму харчування (час, кратність прийому їжі). Саме раціональне харчування з дотриманням усіх гігієнічних приписів вживання їжі повинно задовольнити всі фізіологічні потреби дитячого організму. Це, насамперед, стосується пластичних речовин, з яких будуються клітини, тканини, органи, а також енергетичних, які компенсують витрати енергії, що відбуваються у процесі навчання, гри, спілкування, допомоги по господарству тощо.

Питання для самоперевірки

1. Обґрунтуйте біологічне значення вітамінів для життєдіяльності організму людини.

2. Що є джерелом вітамінів для організму людини?

3. Охарактеризуйте хворобливі стани, що виникають за нестачі вітамінів в організмі людини.

4. Охарактеризуйте хворобливі стани, що виникають за надмірної кількості вітамінів в організмі людини.

5. Поясніть біологічне значення раціонального харчування.

6. Обґрунтуйте основні гігієнічні вимоги до організації харчування дітей шкільного віку.

7. У чому проявляється негативний вплив тютюнокуріння і вживання алкоголю на органи травлення?

 

З історії науки

·

Про вітаміни стало відомо лише у 1880 р., коли російський лікар М.І. Лунін виявив у харчових продуктах невідомі чинники, конче потрібні для життя людини. Наприклад, білі миші, що одержували незбиране молоко, добре росли і були здоровими, але гинули, коли їх годували сумішшю з основних складових цього молока: білком - казеїном, жиром, молочним цукром, мінеральними солями та водою.

Тобто вони не одержували якихось речовин, без яких їхній організм не міг повноцінно існувати. У 1912 р. польський учений Казимир Функ визначив хімічний склад цих речовин і назвав їх вітамінами.

· Раніше вважали, що такі захворювання як скорбут (цинга), рахіт, пелагра, бері-бері мають інфекційний характер, і вчені особливу увагу приділяли виявленню мікробних збудників цих хвороб. Лише 1912 року вчений Казимир Функ на підставі своїх дослідів та аналізу експериментальних і клінічних спостережень інших авторів дійшов висновку, що причиною цих захворювань є харчування неповноцінними продуктами, в яких не вистачає речовин, названих ним вітамінами.

· Про значення раціонального харчування для здоров‘я писав іще у ХІ ст. видатний лікар Сходу Ібн-Сіна (Авіценна).

Важливо знати, що...

· Потреба організму у вітамінах зростає під час усіх захворювань, важкої фізичної й розумової праці, вагітності, в умовах підвищеної радіоактивності.

· Хоча б один раз на день слід їсти рідку гарячу страву (суп, борщ). Сухоїдіння - дуже шкідливе.

· Дієта - це раціон і режим харчування хворої людини за спеціально підібраною системою. Наприклад, при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів радять вживати знежирену їжу; разом з тим дієта передбачає збільшену кількість овочів і фруктів, що сприяють кращому виробленню та виділенню жовчі.

· Вегетаріанство - система харчування, за якої людина повністю або майже повністю уникає вживання продуктів тваринного походження. Овочі та фрукти - цінне джерело вітамінів, органічних кислот та мінеральних солей. Крім того, овочі та фрукти багаті на так звані баластні речовини (клітковина, харчові волокна), які поліпшують перистальтику (запобігають запорам, самоотруєнню організму), виводять з організму зайвий холестерин (профілактика атеросклерозу). Однак фізіологи і лікарі вважають тваринну їжу джерелом повноцінних, легко засвоюваних білків. Білки, що містяться у більшості необроблених рослинних продуктів, важко піддаються дії травних ферментів, а тому гірше засвоюються, а багато з них (наприклад, білки пшениці, рису, інших злакових) у необробленому вигляді майже не засвоюються. Сучасна наука про харчування стверджує, що харчування людини повинно бути мішаним.

 

Цікаво знати, що...

· У людському організмі мікроелементи переважно накопичуються у певних органах та тканинах, зокрема, йод - у щитоподібній залозі, нікель - у підшлунковій залозі, кадмій - у нирках, хром - у мозку, манган - у серці, станум - в язиці, плюмбум - у довгих кістках, арсен - у нігтях і чоловічому волоссі, аурум - у жіночому волоссі, стронцій - у хребцях, барій - у пігментній оболонці очей.

· Учені встановили, що молекула води, потрапивши до людського організму, перебуває в ньому в середньому 14 днів.

· Учені виявили, що жир, який тільки-но потрапив до організму, відкладається про запас, а витрачається жир з уже готового запасу.

Література

 

1. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії.– К.: Здоров’я, 1986. – 280 с.

2. Подоляк-Шумило Н.Г., Познанський С.С. Шкільна гігієна. Навч. посібник для пед. ін-тов. К.: Вища школа, 1981. — С. 140-155.

3. Принципи здорового харчування. Посібник для поліпшення якості роботи. — К.: Ін-т кардіології АМН України, 2001. — 30 с.

4. Совєтов С.Є. та ін. Шкільна гігієна. Навч. посібник для студентів пед. ін-тів. — К.: Вища школа, 1971. — С. 98-134.

5. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. - К.: УСМП, 2001. - С.145-166.

6. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед ин.-тов / А.Г.Хрипкова, М.В.Антропова, Д.А.Фарбер. — М.: Просвещение,1990. — С. 201-213.

7. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Гигиена и здоровье школьника. — М.: Просвещение, 1988. — С. 91-99.

 

Лекція 15

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ВИДІЛЕННЯ.

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ОРГАНІВ СЕЧОВИДІЛЕННЯ

План

1. Органи і шляхи виділення кінцевих продуктів обміну.

2. Сечова система: будова, функції.

3. Механізм сечоутворення.

4. Регуляція процесу сечоутворення.

5. Хвороби сечової системи та запобігання їм.

 

Основні поняття: органи виділення,органи сечовиділення, нирки, сечовивідні шляхи, сечовід, сечовий міхур, сечівник, нефрон, сеча, первинна сеча, вторинна сеча, реабсорбція.