Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості розумової праці. Розумова і фізична працездатність дитини



Процес набуття знань має велике соцiальне i психологiчне значення в життi людини. З перших днів навчання в школі дитина починає реалiзовувати себе у новій для неї сферi розумової працi.

Поширене помилкове уявлення про розумову працю як про легку базується на тому, що при ній енергетичнi витрати (а це один із критерiїв оцiнки складностi працi) значно нижчi за фiзичні. А втім, при розумовiй працi мозок, який складає лише 1,2-1,5% маси тiла, споживає бiльше 20% його енергетичних ресурсiв. Потiк кровi до працюючого мозку збiльшується у 8-10 разiв порiвняно зi станом спокою, зростає споживання ним кисню i глюкози. Погiршуються функцiї зорового аналiзатора — гострота зору, стiйкiсть ясного бачення, контрастна чутливiсть, зорова працездатнiсть.

Розумовiй працi властивий i найбiльший ступiнь напруги уваги: так, під час читання спецiальної лiтератури ця напруга майже вдвічі вища, ніж при водiннi автомобiля по мiсту, i в 5-6 разiв вища, ніж при виконаннi багатьох видiв немеханiзованої фiзичної роботи. Мала рухливість, вимушено одноманiтна поза при розумовiй працi ведуть до послаблення обмiнних процесiв, застійних явищ в м'язах нiг, органах черевної порожнини.

Питання гігієни навчально-виховного процесу нерозривно пов'язані з режимом дня дітей і підлітків, норми навантаження учнів розумовою працею. Тому головним завданням школи є така організація режиму праці й відпочинку школярів, створення таких умов для їхньої роботи, які б забезпечили високу працездатність дітей протягом усього часу навчальних занять, дали б змогу відтягнути час настання втоми і запобігти перевтомі.

Працездатнiстьце здатнiсть людини розвинути максимум енергiї та, економiчно витрачаючи її, досягти поставленої мети, якiсно виконуючи розумову i фiзичну роботи. Розумова i м'язова працездатнiсть тiсно пов'язані з вiком: усi показники працездатностi збільшуються залежно від росту i розвитку дитини.

 
 

Працездатність може змінюватися протягом дня і тижня (рис.84-85).

Працездатність не завжди однакова, і в однієї й тієї ж людини може змінюватися як залежно від пори року (сезонні коливання), так і залежно від дня тижня та години доби. За коливанням добової працездатності розрізняють "голубів", "жайворонків" та "сов".

Рис. 84. Зміна динаміки працездатності протягом доби.  
"Голуби" характеризуються "двовершинною" кривою динаміки працездатності: перший пік настає приблизно о 10-11 год., о 14-15 год. працездатність зменшується, а близько 17-18 год. знову зростає, понижуючись увечері. "Сови" найбільш продуктивно працюють у вечірні години, а "жайворонки" — навпаки, у ранкові.

 
 

Рiчнi темпи зростання показникiв розумової працездатностi вiд 6 до 15 рокiв коливаються у межах вiд 2 до 53%. Якщо взяти такi показники, як продуктивнiсть i точнiсть роботи, то перший значно зростає до 11-13 рокiв, при мінімальному зростаннi другого.

Рис. 85. Зміна динаміки працездатності протягом тижня.

 

Чисельно прирiст продуктивностi у 13-15 рокiв поступається точності роботи. I у 15-17 рокiв продуктивнiсть i точнiсть зростають на 14-26%.

У процесі виконання конкретної роботи працездатність має визначені, закономірні коливання. Спочатку, коли учень тільки розпочинає роботу, працездатність відносно невисока і поступово зростає. Цей період називається фазою входження в роботу. Він включає, по-перше, налаштування нервових і гуморальних механізмів управління тим чи іншим видом діяльності; по-друге, поступове формування необхідного стереотипу рухів; і, по-третє, досягнення потрібного рівня вегетативних функцій. У дітей, порівняно з дорослими, ця фаза дещо коротша, що пояснюється більш високою збудливістю і функціональною рухливістю нервової системи.

Наступною є фаза оптимальної стійкоїпрацездатності. У цей час дитина здатна навчатися найбільш продуктивно і якісно. Природно, що тривалість цієї фази, як і попередньої, індивідуальна і залежить від віку, стану здоров'я, рівня тренованості тощо. Оскільки працездатність починає погіршуватися, розвивається фазастомлення. Загалом, тим учням усiх вiкових категорiй, котрі мають вiдхилення у станi здоров'я, притаманний бiльш низький рiвень розумової працездатностi.

Отже, працездатність школярів може змінюватися у процесi навчальної дiяльностi за певною схемою. Так, у першiй половинi навчальних занять у бiльшостi учнiв молодших класiв працездатнiсть зберiгається на вiдносно високому рiвнi. Пiдйом працездатностi вiдбувається пiсля першого уроку. До кiнця 3-го уроку показники її зменшуються і стають ще бiльш низькими наприкiнці 4-го уроку.

Вiдповiдно до динамiки показникiв працездатностi змiнюється i поведiнка учнiв протягом дня. Наприкінці 4-го уроку погіршується увага, дiти дивляться у вiкно, неуважно слухають учителя, розмовляють i навiть встають з мiсця. Короткий перiод збудження змiнюється в'ялiстю; дiтям важко зберегти потрiбну позу, вони погано стежать за поясненням учителя.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.36.32 (0.007 с.)