Тема 1. Цивільне право в системі права. Цивільне законодавство

 

Семінарське заняття – 4 години

Питання:

1. Поняття цивільного права як галузі права.

2. Предмет цивільного права.

3. Метод цивільного права.

4. Принципи цивільного права.

5. Функції цивільного права.

6. Система цивільного права.

7. Поняття та структура цивільного законодавства.

8. Дія актів цивільного законодавства.

9. Характеристика основних рис цивільного права зарубіжних країн.

 

Мета заняття: поглиблення і закріплення знань про місце цивільного права у системі правових галузей, визначення ролі цивільного права при переході країни до ринкових відносин; поняття і структуру цивільного законодавства; поняття, предмет і методи науки цивільного права; ознайомлення з основними рисами цивільного права зарубіжних країн; набуття навичок роботи з нормативними матеріалами.

 

Опорні поняття теми: цивільне право; предмет цивільного права; метод цивільно–правового регулювання; функції цивільного права; система цивільного права; поняття цивільного законодавства; акти цивільного законодавства.

 

Теми рефератів:

· Європейські системи приватного (цивільного) права.

· Розвиток цивільного права і законодавства України.

· Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.

Самостійна робота – 4 години

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми, звернувши, при цьому увагу на дефініцію цивільного права, його предмет та метод, роль і місце у цивільному праві.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план - відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Приватне право та його джерела.

При вивченні цього питання необхідно визначити що таке приватне право, тобто його дефініція. Серед джерел приватного права важливе місце посідають норми природного права, які створюють своєрідне правове підґрунтя взаємин приватних осіб між собою, а також зазначених осіб із суспільством. Наступним джерелом приватного права є норми національних систем права, хоча ці норми ґрунтуються на певних загальних уявленнях про свободу індивіда, але будучи пропущеними через специфічну (місцеву, національну) свідомість, вони набувають відповідного ідеологічного забарвлення та за допомогою колізійних норм впливають на зміст приватного права. До джерел приватного права відносять і міжнародно-правові угоди з питань правового становища приватних осіб. При вивченні джерел необхідно звернути увагу на основне джерело приватного права – римське право, що є своєрідним еталоном європейських систем приватного права.

2. Приватне право та цивільне право.

Розглядаючи це питання курсанти та студенти повинні звернути увагу на спільне та відмінності між приватним правом та правом цивільним, а також їх місце у системі права взагалі. Треба відзначити, що цивільне право — це приватне право, метою існування якого є захист приватних інтересів. У відносинах, які опосередковує приватне право, держава як влада не бере участі. Приватне право регулює суспільні відносини на засадах координації суб'єктів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб'єктивного розсуду учасників відносин. Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин: відносини власності, товарно-грошового обігу, сфери особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності. Суттєвими характеристиками цивільного права є риси, що визначені в ст. 1 ЦК України — це юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність учасників цивільних відносин.

3. Цивільне право як наука.

Вивчаючи це питання, необхідно ознайомитися з доктринами вчених-цивілістів, їх поглядами на науку цивільного права, її вивчення та перспективи розвитку. Слід зазначити, що наука цивільного права (цивілістична доктрина) і цивільне право тісно пов'язані між собою. Але цивілістична доктрина має свій предмет, методологію, історію розвитку, школи, відомих представників. Положення цивільно-правової науки не тільки складають основу для створення цивільно-правових норм, а й розробляють самостійні теоретичні категорії, як наприклад, цивільно-правовий обіг — сукупність угод усіх учасників і зобов'язальні відносини, що виникають на підставі цих угод.

4. Цивільне право як навчальна дисципліна.

Як навчальна дисципліна цивільне право вивчається протягом двох років, при цьому весь курс ділиться на дві частини першу та другу, але деякі вчені, наприклад, Стефанчук Р.О., вважають, що дисципліну цивільного права необхідно ділити на три частини: загальну, особливу та спеціальну. Необхідно звернути увагу на те, що система курсу цивільного права не збігається з системою цивільного права як галузі права і системою цивільного законодавства. Вона являє собою певне поєднання цих систем і відображає призначення навчальної дисципліни цивільного права — навчити курсантів та студентів використовувати правову інформацію на підставі аналізу сутності цивільно-правових категорій та теоретичного обґрунтування закріплених у законодавстві норм.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 461. – Глава 1.

3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

4. Про міжнародні договори України. Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. - Ст.540.

5. Про міжнародне приватне право. Закон України від 23.06.2005р. № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.

* * *

6. Гражданское право: Учебник. Часть 1 / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1997. – С.3-58.

7. Канзафарова И.С. Гражданское и торговое право зарубежных стран. Отдельные институты: Учебное пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 352с.

8. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 583 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

9. Харитонов Є.О., Дрішлюк А.І. Цивільне право України. Елементарний курс: Навчальний посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2006. – 352 с.

10. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – С.7-26, 50-61.

11. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т. 1. За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтор. – Харків: Еспада, 2008. – С.17 – 155.

12. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2006. – С.3-65.

13. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. Ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо – Фадєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – С.5-80.

14. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Кн. 1. – С.5-50.

15. Цивільне та сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. – С.5-54.

16. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. – С.7-8.

17. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – Ч. 1. – 692 с.

* * *

18. Єфімов О. Цивільне законодавство України // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. – 2003. - № 36. – С.60-63.

19. Коржанський М., Литвак О. Новий Цивільний кодекс України: думки вчених // Право України. – 2003. - № 9. – С.126-127.

20. Пономаренко А. Цивільний та господарський кодекси: спільне та відмінності // Все про бухгалтерський облік. – 2003. - № 84. – С.23-25.

21. Стефанчук Р.А. Гражданский кодекс Украины — первая в Восточной Европе попытка систематизации законодательства о личных неимущественных правах // Сравнительное конституционное обозрение. — 2006. — № 3 (56). — С. 39-46.

22. Стефанчук Р.О. До питання про особисті немайнові відносини як структурну складову предмету цивільного права // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 3. — С. 136-149.

23. Стефанчук Р.О. Цивільний кодекс України: до питання системного вдосконалення // Римське право і сучасність: Тези доповідей міжнародної наукової конференції (19-20 травня 2006 р., м. Одеса). — Одеса: Фенікс, 2006. — С. 16-19.