Фінансова система держави і принципи її побудови. Державний бюджет та його структура.

 

Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці і відповідно до задіяної моделі економіки значною мірою позначається нею.

Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися по своїй структурі, але вони усі мають загальну ознаку – це різні фонди фінансових ресурсів, що відрізняються по методах мобілізації і їх використанню, однак тісно зв'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні і соціальні процеси в державі, а також на формування і використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.

Можна затверджувати, що кожна ланка фінансової системи є незалежним її елементом, але ця самостійність відносна в середині єдиного цілісного.

Фінансова система розглядається з двох сторін: по внутрішній будівлі й організаційній структурі.

Внутрішня будівля. Фінансова система - сукупність щодо відособлених взаємозалежних фінансових відносин, що відображають специфічні форми і методи розподілу і перерозподілу ВВП.

 

Організаційна структура. Фінансова система – сукупність фінансових органів і інститутів, що керують грошовими потоками.

Внутрішня будівля фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальної для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок.

Сфера характеризує узагальнену по визначеній ознаці сукупність фінансових відносин

Ланки показують відособлену частину фінансових відносин. В основу виділення сфер і ланок покладений рівень економічної системи (рис. 7.1).

Організаційна структура фінансової системи – сукупність фінансових органів і інститутів, що характеризує систему керування фінансами.

В основі виділення органів керування фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Загальне керування фінансовою діяльністю в якій-небудь країні здійснюють органи державної влади і керування. Склад органів і інститутів фінансової системи представлений на рис. 7.2

 

 

Міжнародні фінанси

Світове

Фінансовий ринок

господарство

Державні фінанси

Макро-

Економіка

Фінанси суб’єктом господарювання

Мікро-

Економіка

 

Рис7.1. Сфери і ланки фінансових відносин

 

Фінансо- ві посе-редники

Комерцій-ні банки

Національний банк

Міністерство фінансів

Державна комісія по цінним паперам та фондовомуринку

Пенсійний фонд

Фондова біржа

Лічильна палата

Держ. казначейство

Фонд соціального страхування

Держ. іннова- ційний фонд

Аудитор-ські фірмы

 

 

 

 

Аудитор-ська палата

Рис. 7.2. Керування фінансовою системою

Фінансова політика – основний елемент у системі керування фінансами. Вона спрямована на забезпечення ефективного розподілу і перерозподілу наявних фінансових ресурсів держави для найкращого задоволення потреб відтворення і рости суспільного багатства. Своє конкретне утілення фінансова політика має у фінансовому механізмі держави.

Фінансовий механізм – інструмент фінансової політики, що представляє собою систему встановлених державою форм, видів і методів організації фінансових відносин.

Механізм фінансового регулювання дає можливість державі сформувати такі умови для суб'єктів фінансового механізму, які б примусили їх діяти відповідно до необхідного для суспільства напрямками. Таке регулювання проводиться за допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, податкової політики й ін.

Державний фінансовий контроль покликаний відслідковувати вартісні пропорції розподілу валового національного продукту. Він поширюється на всі канали руху грошових ресурсів і відслідковує повноту і своєчасність їхнього надходження в бюджети і цільове їхнє використання. Державні контролери наділені правом здійснювати ревізії і перевірки як у державному секторі, так і в сфері приватного і корпоративного бізнесу, якщо такі визначені загальнонаціональними економічними інтересами.

Цілями недержавного контролю (головним чином, внутріфірмового), у протиставлення державному, є мінімізація своїх відрахувань у державну скарбницю й інші витрати з метою підвищення норми прибутку на вкладений капітал.

Термін “бюджет” Як економічна категорія, бюджет є системою економічних за своїм змістом відносин з приводу утворення, розподілу і використання централізованого фонду грошових коштів держави. Ці економічні відносини виникають у результаті розподілу валового внутрішнього продукту країни.

За матеріальним змістом бюджет — це сам централізований фонд грошових коштів держави.

Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.

Суть бюджету полягає не в тому, що це певна торба грошових коштів, які знаходяться на певному рахунку, а в тому, що він передбачає напрями спрямування доходів на певні видатки, а сама по собі торба може бути лише зафіксованою в певний період величиною коштів, які надійшли і які вже використані.

Державний бюджет — це встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного улаштую й адміністративно-територіального поділу України.

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:

Доходи бюджету.

Видатки бюджету.

Фінансування бюджету.

Державний борг.

“Доходи бюджету” поділяється на групи, підгрупи, статті і під статті. Групи доходів — це податкові надходження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.

“Видатки бюджету”. Класифікація видатків бюджетів складається з функціональної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків бюджетів України визначає основні напрями державної діяльності:

Державне управління;

Міжнародна діяльність;

Економічна структура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, під статті та елементи витрат.

“Фінансування бюджету” передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.

“Державний борг” наводитися структура державного внутрішнього і зовнішнього боргу.

Економічна структура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, під статті та елементи витрат.