Зміст господарського розрахунку як основного методу ринкової економіки, його функції. Принципи господарського розрахунку.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зміст господарського розрахунку як основного методу ринкової економіки, його функції. Принципи господарського розрахунку.



Господарський розрахунок – це метод організації ведення господарства при якому кожне підприємство порівнює в грошовій формі витрати і результати виробництва (надання послуг), намагається відшкодувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність і оптимальну рентабельність виробництва. Він виступає важливим фактором підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції і забезпечення прибутковості виробництва. А це означає, що за рахунок виручки від реалізації продукції і послуг підприємство покриває всі витрати на виробництво продукції і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

Основними принципами госпрозрахунку є : самостійність господарської діяльності товаровиробників, повна господарська і юридична відокремленість, самофінансування, самоокупність, матеріальна зацікавленість і відповідальність, фінансова відповідальність

Самостійність господарської діяльності товаровиробників.Дотримання даного принципу дає змогу керівникам підприємств самим вирішувати питання організації виробництва, розвинути ініціативу працівників, краще використовувати засоби виробництва.

Повна господарська і юридична відокремленістьпідприємств виявляється в тому, що вони повністю розпоряджаються власними і наданими засобами виробництва, мають право юридичної особи, ведуть фінансове господарство.

Самофінансування – суть цього принципу полягає в тому, що за рахунок виручки від реалізації продукції підприємство покриває всі витрати і отримує прибуток, який дає змогу вести розширене виробництво.

Самоокупність- суть цього принципу полягає в тому, що кожне підприємство намагається відшкодувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність.

Принцип матеріальної заінтересованості – об’єктивна його необхідність диктується основною метою підприємницької діяльності – отримання прибутку.

Принцип матеріальної відповідальності –означає наявність певної системи відповідальності за результати фінансово-господарської діяльності та виконання договірних зобов’язань.

Фінансова відповідальність –є підсумковим принципом комерційного розрахунку і забезпечує його дійовість. Сутність цього принципу полягає в тому, що підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Отримані збитки покриваються за рахунок власних коштів.

В умовах ринкової економіки господарський розрахунок стає комерційним,який передбачає:

· дійсне самофінансування підприємств, тобто відшкодування власних поточних і капітальних витрат за рахунок власних коштів та банківських кредитів;

· повну економічну самостійність у прийнятті рішень;

· ефективну матеріальну заінтересованість;

· реальну матеріальну відповідальність за результати поточної, господарської та інвестиційної діяльності;

· отримання прибутку як кінцевої мети.

 

Економічна суть внутрішньогосподарського розрахунку, його принципи, взаємозв’язок з господарським розрахунком підприємства.

Внутрішньогосподарський розрахунок – це метод планової організації господарської діяльності підрозділів підприємства з виконання планових завдань, збільшення виходу продукції високої якості при зниженні витрат на її одиницю на основі матеріальної заінтересованості в кінцевих результатах роботи.

При внутрішньогосподарському розрахунку підрозділи не мають права юридичної особи, вони є частиною сільськогосподарського підприємства.

Принципи внутрішньогосподарського розрахунку:

  • самостійність господарської діяльності товаровиробників;
  • принцип самофінансування означає повну окупність витрат на виробництво і реалізацію продукції;
  • прибутковість означає, що отримані доходи мають не тільки покрити проведені витрати, а й сформувати прибуток;
  • принцип матеріальної заінтересованості – основна його мета отримання прибутку;
  • принцип матеріальної відповідальності – означає відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності та виконання договірних зобов’язань.

При внутрішньогосподарському розрахунку в усіх виробничих підрозділах підприємства впроваджуються госпрозрахункові відносини між ними та адміністрацією підприємства. При цьому земля, продуктивна і робоча худоба, техніка, інші основні засоби виробництва розподіляються за одним із трьох варіантів:

  • передаються підрозділам адміністрацією господарства в користування;
  • передаються підрозділам адміністрацією господарства в оренду;
  • передаються підрозділам на пайовій основі.

У перших двох випадках кожному госпрозрахунковому підрозділу відповідно до його спеціалізації адміністрація господарства доводить річне госпрозрахункове завдання щодо обсягів і структури виробництва продукції, послуг, робіт і ліміту виробничих витрат.

У третьому випадку (коли підрозділи стають власниками основних засобів виробництва) госпрозрахункові завдання підрозділам можуть не доводитися.

Вироблена госпрозрахунковими підрозділами продукція реалізується сільгоспвиробнику за внутрішньогосподарськими розрахунковими цінами.

Суть, значення і функції фінансів. Джерела грошових надходжень і статті їх використання.

Фінанси –сукупність грошових ресурсів, які використовують для здійснення процесу розширеного відтворення засобів виробництва, робочої сили й існуючих відносин економічної власності.

Фінанси –сукупність грошових відносин щодо формування і використання грошових ресурсів, забезпечення взаємних розрахунків між різними економічними суб’єктами.

Економічними суб’єктами фінансів є працівники; постачальники сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; держава (за сплати податків і одержання дотацій з бюджету або окремих державних фондів); банки (в разі одержання кредитів і сплати боргів); акціонери; лізингові компанії; покупці товарів і послуг; страхові компанії та ін.

Функції фінансів:

· розподільча – суть її полягає в розподілу і перерозподілу національного доходу країни;

· регулююча – це регулювання цін виробника у вигляді надання дотацій, цін підтримки та ін.;

· контролююча – це здійснення фінансового контролю за раціональним використанням ресурсів, за фінансовою діяльністю с.-г. підприємств, пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва.

Види фінансів:

· фінанси держави – це створення, розподіл і використання доходів держави;

· фінанси підприємств – це створення, розподіл і використання доходів с.-г. підприємств;

· фінанси населення – це доходи громадян за рахунок трудової, господарської чи підприємницької діяльності або за рахунок отриманого спадку.

Джерела фінансових ресурсів:

Власні

· грошові засоби отримані від випуску та реалізації акцій та облігацій;

· резервний капітал, який утворюється внаслідок відрахувань від прибутку та їх інвестування у виробництво;

· пайові внески членів трудового колективу;

· частина статутного капіталу, який складається із внесків засновників в оборотні фонди;

· відрахування від чистого доходу.

Залучені

· капітал, який утворюється за рахунок банківського довготермінового кредиту;

· кошти отримані від випуску облігацій;

· орендовані підприємством засоби виробництва.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.112.123 (0.006 с.)