Система землеробства і її складові ланки. Організаційно-економічна оцінка сівозмін.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система землеробства і її складові ланки. Організаційно-економічна оцінка сівозмін.



Система ведення господарства –це правильна спеціалізація підприємства, раціональне поєднання галузей, які разом із комплексом соціально-економічних, агротехнічних та організаційних заходів спрямовані на всебічне використання виробничого потенціалу підприємства, одержання максимального прибутку.

Класифікація систем ведення господарства здійснюється за:

· регіональним рівнем (системи ведення господарства для країни, зони, області, району, підприємства);

  • галузевим принципом (системи – рослинництва; тваринництва; допоміжних і обслуговуючих виробництв для підприємства);

· технологічною ознакою (системи – землеробства; одбрив; годівлі худоби; машин; оплати праці тощо);

· структурним принципом (виробнича, організаційна, соціальна структура підприємств);

На формування системи ведення господарства сільськогосподарського підприємства, її розвиток впливає сукупність факторів і умов виробництва. Головним із них є ресурсний потенціал, тобто наявність матеріально-технічних, трудових і земельних ресурсів підприємства.Система рослинництва – це сукупність технічних, технологічних, організаційних та економічних заходів щодо ведення його галузей.

Система землеробства є організаційно-технологічною основою рослинництва. Економічну оцінку систем землеробства здійснюють у двох напрямках: за рівнем інтенсивності та економічної ефективності.

 


Рівень інтенсивності визначають за такими показниками:

  • розміром матеріальних, трудових ресурсів та коштів в розрахунку на одиницю земельної площі;
  • кількість добрив в діючій речовині, внесених на одиницю земельної площі;
  • рівень розораності земель;
  • питома маса площі посіву у площі ріллі;
  • склад культур і структура посівних площ;
  • обсяг механізованих робіт в умовних еталонних гектарах на гектар сівозмінної площі.

Економічну ефективність визначають за такими показниками:

  • вихід валової і товарної продукції на гектар сівозмінної площі, одиницю вартості виробничих фондів і виробничих затрат, людино-годину;
  • розмір прибутку на одиницю земельної площі;
  • урожайність сільськогосподарських культур;
  • продуктивність праці на виробництві окремих видів продукції і у господарстві в цілому;
  • собівартість одиниці продукції;
  • рівень рентабельності с.-г. виробництва, його галузей і окремих культур.

Найбільш ефективною вважається така система землеробства, яка забезпечує виробництво максимальної кількості продукції при найменших затратах праці і коштів на її виробництво, що адекватно максимуму прибутку на одиницю земельної площі.

Сівозміна– це науково обґрунтований порядок чергування культур в часі і просторі. Вона повинна сприяти безперервному росту родючості ґрунту, раціональному використанню землі, праці і засобів виробництва.

Види сівозмін:

  • польові;
  • кормові;
  • спеціальні.

Зміст і методика складання бізнес – плану с.-г. підприємства.

Бізнес-план –це документ в якому викладено суть підприємницької діяльності, шляхи і засоби її реалізації, а також подано характеристику ринкових , виробничих, організаційних і фінансових аспектів передбачуваного бізнесу та особливості його управління.

Бізнес-план – це засіб залучення ззовні капіталу, що необхідний для розвитку бізнесу. Він забезпечує всебічну (виробничу, ринкову, організаційну та фінансову) інформацію про майбутній бізнес і є основою конструктивних відносин з потенційними інвесторами.

У сучасних умовах в Україні бізнес-план здійснює ще одну важливу функцію – він є інструментом процесу приватизації державних підприємств.

Бізнес-план підприємства, охоплює досить тривалий період, звичайно 3-5 років.

Бізнес-план — це своєрідний рекламний документ, па підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власни­ків. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану. Бізнес-план. як і будь-який інший документ, підлягає певним ви­могам щодо стилю написання: бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інфор­мації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який місти­тиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати. Існують також певні правила технічного оформлення бізнес-пла­ну. Вони передбачають:

  • наявність титульного аркуша;
  • наявність сторінки змісту;
  • розміщення резюме на початку бізнес-плану;
  • розміщення п кінці бізнес-плану додатків;
  • наявність приміток та посилань, на джерела використаної ін­формації.

 

ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Складові Зміст
1. Титульний лист А. Повна назва та адреса фірми Б. Імена та адреса засновників
2. Зміст бізнес-плану А. Перелік основних розділів Б. Перелік таблиць, рисунків
3. Резюме 2-3 стор. Тексту, де узагальнено ключові положення бізнес-плану
4. Галузь, підприємство та його продукція А. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі Б. Підприємство і концепція його поведінки в галузі В. Опис продукції (послуг) Г. Стратегія зростання підприємства
5. Дослідження ринку та маркетинг-план А. Покупці, місткість і динаміка росту Б. Конкуренція. Оцінка обсягу продажу В. Маркетингова стратегія Г. Політика ціноутворення і торгова політика, реклама
6. План виробництва А. Виробничий процес Б. Приміщення, обладнання В. Постачальники сировини і матеріалів
7. Організаційний план А. Форми організації бізнесу (організаційно-правова форма бізнесу) Б. Власники фірми і керівники В. Організаційна схема і розподіл обов’язків Г. Планування чисельності персоналу
8. Оцінка ризику і програма управління ним А. Перелік можливих ризиків і проблем Б. Шляхи мінімізації ризиків
9. Фінансовий план А. План доходів і витрат Б. Розрахунок беззбитковості В. Рух грошової готівки Г. Баланс підприємства
10. Інвестиційний план А. Потреба у фінансуванні Б. Використання фондів В. Повернення коштів інвесторам
11. Додатки А. Технічні дані про продукцію Б. Схеми виробничих потоків В. Організаційна схема

Бізнес-план дає можливість:

  • економічно обґрунтувати напрями розвитку фірми;
  • обчислити очікувані фінансові результати діяльності, насамперед обсяги продажу і прибутку;
  • визначити джерела фінансування;
  • визначити ресурси, щоб реалізувати цей проект;
  • визначити ризики та шляхи запобігання їм.

Кожне завдання плану може бути реалізованим тільки у взаємозв’язку з іншими. Матеріал у бізнес-плані викладається чітко й зрозуміло, він має бути доступним навіть для тих, хто має обмежені знання в цій галузі.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.250.105 (0.004 с.)