Особливий порядок письмового повідомлення про підозру

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором або слідчим, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, тобто шляхом виклику або приводу. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання.

У випадку, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після спливу 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Стаття 481

Особливий порядок письмового повідомлення про підозру здійснюється:

1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові – Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;

2) народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати, заступникам Генерального прокурора України – Генеральним прокурором України;

3) судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та засідателю на час здійснення ними правосуддя – Генеральним прокурором України або його заступником;

4) Генеральному прокурору України – заступником Генерального прокурора України.

Статтею передбачено "здійснення письмового повідомлення", а це означає складання тексту письмового повідомлення про підозру правомочним прокурором. Що стосується вручення письмового повідомлення відповідній особі, то у коментованій статті Генерального прокурора України, його заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя не зобов'язано безпосередньо здійснювати такі дії. Вручення письмового повідомлення, як випливає з тексту ст. 278 КПК, за певних умов може здійснюватися у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, тобто направлення поштою, електронною поштою, факсимільним зв'язком тощо.

Таким чином, складання письмового тексту повідомлення про підозру щодо осіб, вказаних у ст. 480 КПК, здійснюється уповноваженим прокурором (Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя). Вручення ж повідомлення може здійснюватися як вказаними особами, так і слідчим, який проводить досудове розслідування, чи прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному провадженні.

Зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, визначеним уст. 277 КПК.

Якщо підозрюваний який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.

Підозрюваний зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у призначений строк. В разі неявки без поважних причин підозрюваний підлягає приводу. Поважними причинами неявки підозрюваного до слідчого в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістка, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого.

 

 

Прокурор під час закінчення ДР у сфері обігу наркот. Засобів і злочинів проти здоровя населення. (Херня якась, треба імпровізувати. Не знайшов нічого конкретного. Застосовувати знання з методики і криміналістики)

Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування

1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

2. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ
ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ

 

Стаття 4. Контрольована поставка

 

З метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які
беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю
з відповідними органами іноземних держав або на підставі
міжнародних договорів України може використовуватися метод
контрольованої поставки, тобто допуск під контролем і оперативним
наглядом відповідних органів ввезення в Україну, вивезення з
України чи транзит через її територію наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів.

{ Зміни до частини першої статті 4 див. в Законі N 5460-VI
(5460-17) від 16.10.2012 }

Контрольована поставка може використовуватися також щодо
незаконного перевезення та пересилання наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів, які здійснюються в межах
території України.

 

Підстави проведення контрольованої поставки визначаються
Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12),
Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17), Митним
кодексом України (4495-17). Порядок проведення контрольованої
поставки визначається нормативним актом центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
податкову і митну політику, Міністерства внутрішніх справ України,
Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону
України, погодженим з Генеральною прокуратурою України і
Міністерством юстиції України.

Стаття 5. Оперативна закупка

 

Для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з
незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів, може бути проведена оперативна закупка - операція
щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або
прекурсорів.

 

Підстави проведення оперативної закупки визначаються Законом
України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) та
Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17). Порядок
проведення оперативної закупки визначається нормативним актом
Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,
погодженим з Генеральною прокуратурою України.

Стаття 6. Конфіскація

 

Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що
знаходяться в незаконному обігу, а також обладнання, яке
використовується для їх незаконного виготовлення, підлягають
конфіскації у встановленому законом порядку.

 

Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори,
використання яких в законному обігу визнано недоцільним, а також
обладнання для їх виготовлення підлягають знищенню в порядку,
встановленому нормативним актом Міністерства внутрішніх справ
України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України,
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я, Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.

 

Білет 12

1. Діяльність прокурора із забеспечення дотримання строків при повідомленні особі пропідозру та при закінченні досудового розслідування.

Згідно із ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки (ч. 1 ст. 28 КПК). Розумними вважаються строки, що об‘єктивно є необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень (ст. 28 КПК України). Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання для відповідних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження наведено у ч.3 ст. 28 КПК України. Ними зокрема є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

До гарантій дотримання розумних строків під час досудового кримінального провадження, які зобов’язаний забезпечити прокурор, належать такі вимоги закону:

1) кожна процесуальна дія або процесуальне рішення під час кримінального провадження повинні бути виконані або прийняті в розумні строки (ч. 1 ст. 28 КПК України);

- 2) розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України);

- 3) кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України);

- 4) підозрюваний, обвинувачений, потерпілий наділяються правом на звернення до прокурора (слідчого судді або суду) з клопотанням, у якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України (ч. 6 ст. 28);

- 5) наявність чіткої системи критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження (ч. З ст. 28 КПК України);

- 6) проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції) (ч. 2 ст. 28 КПК України);

7) дотримання вимог щодо проведення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у розумні строки забезпечує також виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальної справи (ч. 1 ст. 2 КПК України). Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та власне початок досудового розслідування здійснюється слідчим та прокурором невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Лише після внесення вказаних відомостей до ЄРДР починається досудове розслідування кримінального проступку чи злочину.

Кримінальним процесуальним кодексом України з метою запобігання порушенням права особи на розумні строки передбачено також доволі жорсткі строки досудового розслідування, яких необхідно дотримуватись слідчому та прокурору, що здійснює процесуальне керівництво. Зокрема:

- 1) досудове розслідування повинно бути закінчено протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку та протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому граничний строк досудового розслідування не може перевищувати: двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч.1, 2 ст. 219 КПК України);

- 2) строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження (ч. З ст. 294 КПК України);

3) строк досудового розслідування може бути продовжено лише уповноваженим на це прокурором (ст. 294 КПК України). Продовження строків досудового розслідування злочинів є також однією з форм реалізації процесуальних повноважень керівників органів прокуратури щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час дізнання та досудового слідства.

У даному випадку КПК розмежовує повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, тобто прокурора – процесуального керівника, який надає уповноваженому прокурору клопотання про продовження строку досудового розслідування, та керівників органів прокуратури різних рівнів, яких кримінальним процесуальним законом уповноважено безпосередньо розглядати це клопотання та приймати рішення про продовження строку досудового розслідування або відмову в такому продовженні.

- Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі відповідної постанови. Клопотання про продовження строку досудового розслідування розглядається уповноваженим прокурором у строк не більше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування (ч. 4 ст. 295 КПК України).