Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення

Екологічне підприємництво це багатогалузева сфера підприємницької діяльності, яка може забезпечувати не тільки екологічний, але й значний економічний ефект у загальнодержавному масштабі. В Європейському Союзі створено потужний ринок екологічних робіт, товарів і послуг, який охоплює майже всі стратегічні напрями сталого розвитку:

· зміна нестійких моделей виробництва і споживання (ресурсозберігаючі технології і техніка, природоохоронне обладнання);

· сприяння більш екологічно чистому виробництву;

· сприяння ефективному і безпечному поводженню з відходами, зведення до мінімуму обсягів відходів;

· підвищення якості навколишнього природного середовища, відтворенню порушених екосистем, ландшафтів;

· сприяння розвитку системи екологічних оцінок, екологічного аудиту, інжиніринга, маркетинга;

· страхування екологічної відповідальності, екологічних ризиків.

Через екологічне підприємництво залучаються значні обсяги природоохоронних і природовідтворювальних інвестицій.

Обсяг екологічного ринку вимірюється обсягом загальнолюдського марнотратства: більше 80% товарів викидаються за непотрібністю після одноразового використання, а значна частина іншої продукції не відпрацьовує увесь визначений термін. Більша частина енергії, води губиться ще до того, як їх отримано: ми сплачуємо за них, а вони не приносять ніякої користі.

Розвиток екологічного ринку залежить від формування суспільного попиту на екологічні роботи, послуги, товари, обладнання, технології, здорове якісне навколишнє природне середовище. Це спільне завдання і відповідальність державної, громадської і підприємницької систем екологічного управління. Більш “прозора” і конкретизована екологічна політика, системний аналіз і оцінка масштабів і структури регіональних екологічних ринків сприяють посиленню попиту на екологічні товари і послуги.

Екологічне підприємництво – це переважно малий і середній бізнес, який потребує спеціальної підтримки. Цей бізнес повинен мати рівні права з крупним бізнесом у доступі до кредитів і фінансів. Звичайна висока відсоткова ставка на кредити не сприяє розвитку екологічного підприємництва.

Переважний рівень розвитку екологічного підприємництва – місцевий рівень. Існує проблема непорозуміння і неузгодженості дій місцевих органів влади і підприємницької спільноти.

Правова база розвитку екологічного підприємництва недосконала і потребує розвитку механізмів підтримки і стимулювання.

В Україні створені правові підстави для підтримки екологічного підприємництва. Це Закон України “Про підприємницьку діяльність”, Указ Президента України “Про державну підтримку розвитку підприємницької діяльності. Створені громадські об‘єднання підприємців малого і середнього бізнесу з розгалуженою інфраструктурою в регіонах, які мають посилити спрямованість на екологічне підприємництво. Функціонують багато малих і середніх підприємств у сфері екологічного бізнесу, які потребують підтримки і зміцнення.

Висновки

1. Ринок екологічного підприємництва в Україні знаходиться на стадії формування і по своїй потужності ще значно відстає від європейського. Не визначені пріоритети розвитку цього ринку в екологічній політиці.

2. Громадські об‘єднання промисловців і підприємців України, малого і середнього бізнесу не приділяють адекватної європейському рівню уваги екологічному підприємництву.

3. Державна підтримка і заохочення екологічного підприємництва неефективна і слабо розвинена.

4. Правова база потребує розвитку в частині механізмів взаємодії і підтримки екологічного підприємництва.

5. Не створена інфраструктура мікрофінансування екологічного підприємництва.

Рекомендації

А) першочергові

1. Створення при державних і місцевих органів влади координаційних рад чи комітетів з розвитку екологічного підприємництва, які повинні підготувати і внести законодавчі і адміністративні пропозиції щодо підтримки і заохочення екологічного підприємництва.

2. Підготувати і провести за державної підтримки на базі громадських об‘єднань тематичні цільові семінари щодо завдань і можливостей екологічного підприємництва у контексті національної політики європейської інтеграції і сталого розвитку.

Б) стратегічні

3. Розробити і задіяти цільові державні програми (плани дій) розвитку екологічних ринків і підприємництва з механізмами фінансування взаємодії адміністративних, громадських і підприємницьких структур щодо спільного впровадження національних, регіональних екологічних програм і проектів, виконання міжнародних екологічних зобов‘язань щодо змін клімату збереження біорізноманіття тощо.

4. Розробити і ввести навчальні курси в інженерно-технічних, сільськогосподарських, комерційних вищих навчальних закладах: “Екологічно чисті технології і підприємництво”, “Поводження з відходами і підприємництво”.