Поява елементів управління якості товарів на основі розвитку та впровадження стандартизації.

       

        В сучасних умовах управління якістю багато в чому базується на стандартизації. У 1987 р. Міжнародна організація з стандартів – МОС (Internatonal Organzation for Standartization – ISO) після консультацій із усіма зацікавленими національними органами розробила стандарти ISO 9000, 9001, 9002, 9003 і 9004.

Як відомо, стандарти систем якості базуються на прийнятних раціональних принципах, таких як індивідуальна відповідальність, фіксування даних і розроблення ефективних адміністративних процедур.

Вони містять вимоги і процедури, стосовно наступного:

­ відповідальності управляючих;

­ системного підходу до якості;

­ управління проектуванням;

­ оцінювання змісту контрактів;

­ контролю документації;

­ управління закупівлями і постачанням продукції;

­ опису продукту та послуги;

­ відстеження надання та просування послуги;

­ контролю і перевірки обладнання для проведення випробувань і вимірювань;

­ оцінки ролі перевірок та контролю неузгодженостей, організації коригувальних дій;

­ ведення записів про якість;

­ внутрішнього аудиту якості;

­ підвищення кваліфікації (тренінгу) персоналу;

­ обслуговування клієнтів.

Порівняльний аналіз підходів до управління якістю базуються на стандартах ISO 9000...9004 і концепції TQM (Total Quality Management –Комплексного Управління Якістю).      

      Аналіз дозволяє стверджувати, що:

- на рівні виробничого процесу за поданням закінченої послуги, що охоплює як підрозділи одного оператора, так і інших операторів, для управління якістю послуг необхідно використовувати показники, для яких є або можуть бути розроблені стандарти. При цьому послуги можуть бути надані як кінцевому, так і внутрішньому користувачу;

- показники якості послуги й обслуговування для кінцевого користувача повинні мати кількісний вираз, зрозумілий будь-якому самому недосвідченому клієнту і деклароване або самим оператором, що надає послугу, або органом, що регулює діяльність служби (підгалузі). Під декларуванням розуміється публікація даних про кількісне значення показника, досягнення і забезпечення якого гарантується суб’єктом, який надає послугу;

- показники якості послуг для внутрішніх користувачів (взаємних послуг) повинні відповідати міжнародним або національним стандартам і відображати як технічні характеристики роботи обладнання і систем зв’язку, так і якість їх обслуговування. При цьому рівень виконання зобов’язань з цих послуг повинен бути обумовлений в угодах (договорах) про взаємодію між операторами або в ліцензії на право діяльності оператора, або в інших внутрігалузевих документах.

        Стандартизація являє собою нормативний спосіб управління. Її вплив на об'єкт здійснюється шляхом встановлення норм і правил, оформлених у вигляді нормативного документа і мають юридичну силу. 

       Стандарти розробляються і використовуються в зв'язку з тим, що відповідні кола суспільства (виготовлювачі, споживачі, торгівля) стикаються з проблемами, що вимагають спільних рішень. Стандарти базуються на загальновизнаних результатах науки, техніки і досвіду.

       Стандарт - це документ, виданий і затверджений офіційним органом для постійного використання, що містить керівництва, правила або характеристики, спрямовані на забезпечення оптимальних результатів.

Стандарт - це нормативно-технічний документ, який встановлює основні вимоги до якості продукції. 

      Стандарти визначають порядок і методи планування підвищення якості продукції на всіх етапах життєвого циклу, встановлюють вимоги до засобів і методів контролю і оцінки якості продукції.

      Система управління якістю продукції базується на комплексній стандартизації.  Управління якістю продукції здійснюється на основі: державних, міжнародних, галузевих стандартів і стандартів підприємств. 

     Державна стандартизація виступає засобом захисту інтересів суспільства і конкретних споживачів і поширюється на всі рівні управління. Важлива роль в управлінні якістю належить технічним умовам (ТУ). 

      Технічні умови - це нормативно-технічний документ, що встановлює додаткові до державних стандартів, а при їх відсутності самостійні вимоги до якісних показників продукції, а також прирівнюються до цього документа технічний опис, рецептура, зразок-еталон. 

       Вимоги, передбачені в технічними умовами, не можуть бути нижче, ніж в державних стандартах. Стандарт ДСТУ ISO 9000:2007 описує основні положення та визначає термінологію стосовно систем управління якістю.

      Система управління якістю продукції базується на комплексній стандартизації. Стандарти визначають порядок і методи планування підвищення якості продукції на всіх етапах життєвого циклу, встановлюють вимоги до засобів і методів контролю і оцінки якості продукції. Управління якістю продукції здійснюється на основі: державних, міжнародних, галузевих стандартів і стандартів підприємств.