Наукові основи управління якістю товарів від Демінга до загального управління якістю (тqм). Коло Демінга. Трилогія Джурана.

Сім принципів Тагучі

Наукові основи управління якістю товарів від Демінга до загального управління якістю (ТQМ).

Засновниками теорії управління якості і розроблювачами його класичних методів є американські вчені Демінг, Джуран, Флейгенбаум. Вони працювали в Японії і створили першу наукову школу менеджменту якості. Представники цієї школи японські вчені Ішікава, Тагучі і інші зробили вагомий вклад у розвиток методів планування якості і статистичного аналізу. Класичні методи менеджменту якості базуються на технічних підходах (широке використання статистичних методів оброблення інформації, фізичних методів контролю якості, тощо) і широкому застосуванні методів управління. Сучасні методи менеджменту якості відрізняються соціальною спрямованістю в широкому змісті. Сучасні методи найбільш повно відбито в концепції «загального управління якістю».

Коло Демінга.

Едвард Демінг одним із перших звернув увагу на організовані аспекти управління якістю, роль вищого керівництва й управлінські аспекти забезпечення якості.

Дослідження і методичні розробки Демінга покладено в основу сучасної концепції менеджменту якості. Нинішню лідируючу позицію японських фірм у сфері якості вважають заслугою Демінга.

Демінг сформулював 14 основних принципів для керівників підприємств:

1. Ставити за мету постійне поліпшення якості продукції і підвищення продуктивності праці.

2. Виходити з філософії неприпустимості помилок (затримки у відвантаженні, дефектної сировини, непрофесійної роботи).

3. Вмонтовувати якість у продукт з метою виключення необхідності масового контролю.

4. Оцінювати постачальника не лише з погляду ціни; прагнути до встановлення з ним довгострокових зв’язків.

5. Знижувати витрати за рахунок підвищення якості продукції і продуктивності праці.

6. Постійно підвищувати кваліфікацію співробітників.

7. Запроваджувати нові методи контролю, що спонукають працівників працювати краще.

8. Розряджати напруженість, що сковує працівників, в інтересах підвищення продуктивності праці.

9. Руйнувати перешкоди між різними підрозділами підприємства і застосовувати психологічні підходи при розв’язанні проблем.

10. Не вимагати від працівників такої продуктивності праці, що не може бути забезпечена наявними засобами виробництва.

11. Скасовувати кількісні норми. Застосовувати статистичні методи для підвищення якості продукції і продуктивності праці.

12. Підтримувати задоволення працівників результатами праці.

13. Забезпечувати можливість підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог прогресу.

14. Вносити у свідомість вищого керівництва відповідальність за якість.

Для реалізації цих просто сформульованих принципів на підприємстві необхідно розробити і впровадити комплекс складних заходів.

Наведемо приклад того, як на підприємстві можуть бути реалізовані 14 принципів Демінга.

1. Постійне поліпшення якості продукції. У комплексі заходів може бути щорічний перегляд і підвищення вимог діючих стандартів, удосконалювання процесів і відновлень технологій.

2. Філософія неприпустимості помилок. Упровадження системи «нуль дефектів». Основний принцип такої системи – повернення на доробку всієї партії продукції, в якій шляхом вибіркової перевірки було виявлено дефекти.

3. Вмонтовування якості в продукт. Розробка методик забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції. Контроль за виконанням таких методик.

4. Оцінка постачальника не лише з огляду на ціну. Розробка методик оцінки постачальника, уведення реєстру даних про постачальників, уведення реєстру даних про постачальників і результати контролю й випробувань закупленої продукції.

5. Зниження витрат за рахунок підвищення якості продукції і продуктивності праці. Введення в інформаційну систему реєстрації збитків через невідповідності в процесі виробництва і низьку якість продукції. Аналіз за допомогою такої системи економічного ефекту діяльності у сфері якості продукції. Планування економічного ефекту подальшої діяльності в області якості.

6. Постійне підвищення кваліфікації співробітників. Упровадження програм щорічного навчання й атестації працівників.

7. Уведення нових методів контролю, що спонукають співробітників працювати краще. Уведення самоконтролю, «особистого клейма майстра» тощо

8. Розрядження напруги з метою підвищення продуктивності праці. До факторів, що знижують напругу, належать інтер’єр виробничих приміщень, обстановка на робочому місці, елементи культури виробничих відносин. Керівник підприємства може залучи до обладнання приміщень професійних дизайнерів, включити в штат психолога-консультанта.

9. Руйнування перешкод між різними підрозділами підприємства і застосування психологічних підходів при розв’язанні проблем. Залучення професійної організації для оптимізації організаційної структури підприємства і розробки системи гнучкого реагування на скарги і пропозиції працівників.

10. Неприпустимість вимагання від співробітників такої продуктивності праці, якою не може бути досягнуто наявними засобами виробництва. Залучення професійних організацій для нормування трудової діяльності.

11. Застосування статистичних методів для постійного підвищення якості продукції і продуктивності праці. Уведення системи статистичного оброблення інформації.

12. Підтримка задоволення співробітників результатами праці. Розробка системи матеріального і морального стимулювання. Таку систему необхідно постійно оптимізувати за допомогою регулярного вивчення думок працівників.

13. Забезпечення можливості підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог прогресу. Включення в річний план курсів, семінарів, стажувань.

14. Внесення у свідомість вищого керівництва відповідальності за якість. Регулярне навчання якості керівників вищого рівня.

Коло Демінга являє собою модель постійного поліпшення якості (рис.15.).

 

 

Рис. 15.  Коло Демінга

Відповідно до цієї моделі будь-яка діяльність може бути поділена на етапи.

Планування

На першому етапі кола Демінга керівник має визначити, чого він хоче досягти, що для цього необхідно змінити і як це слід зробити.

Виконання

На цьому етапі виконується запланований процес.

Контроль

Після виконання накресленого необхідно порівняти заплановані показники з досягнутими й установити різницю між бажаним і наявним.

Коригувальні дії

Після установлення різниці між бажаним і наявним керівник аналізує причини невідповідностей. По установленні причини вживають заходи щодо їхнього усунення. За позитивної оцінки результатів процедуру має бути внесено в нормативну документацію на рівні внутрішнього стандарту підприємства.

Отже, планування – виконання – контроль – коригувальна дія утворюють коловий цикл керування. Результати (позитивні і негативні) враховуються при наступному плануванні.

Управління якістю – складова частина загального управління. Тому етапи циклу Демінга (планування – виконання – контроль – коригувальна дія) є також функціями управління якістю.

Трилогія Джурана.

 

Функція планування являє собою аналіз і облік результатів вивчення ринків, ринкової інформації, коефіцієнта ефективності капітальних витрат, технічного рівня підприємства, ефективності контролю, очікуваної реалізації, передбачуваної собівартості тощо. Планування передбачає визначення очікуваного рівня якості продукції. Якість продукції при цьому має бути виражено в цифрових характеристиках, установлених нормативами, технічними умовами й іншою технічною документацією.

Функція виконання являє собою реалізацію запроектованої якості в готову продукцію. Вона передбачає конструкторське і технологічне проектування, визначення типу використовуваного обладнання, а також методів роботи, методів і методик контролю. Крім того, функція виконання передбачає навчання і стажування виконавців робіт. Усе це в комплексі здійснюється з метою збереження відповідності продукції технічним умовам і дотримання установлених термінів.

Функція контролю являє собою контроль якості процесів, матеріалів і готової продукції для забезпечення їхньої відповідності заданим характеристикам. Після надходження товарів на ринок функція контролю реалізується з метою визначення реакції ринку на запропонований товар. У залежності від можливості або неможливості реалізувати товари відповідно до плану збуту можна зробити висновок до заданих і необхідних характеристик їхньої якості.

Функція коригувальних дій має на увазі вживання заходів до реалізації продукції і проведення заходів з технічного обслуговування (сервісу). Крім того, до неї належить аналіз інформації про якість реалізованого на ринку товару, виявлення можливостей поліпшення його якості вивчення думки користувачів стосовно якості товару для внесення необхідних змін у процес виробництва. Інформація про якість реалізованого товару враховується при наступному його проектуванні.

Джозеф Джуран так само, як і Едвард Демінг, є одним з основоположників менеджменту якості. Його монографія "Трилогія якості" є основою сучасної концепції менеджменту якості. Джуран організував мережу навчальних курсів в Японії для директорів, провідних інженерів і керівників виробництв з питань якості. Він активно пропагував застосування статистичних підходів в організації виробництва. За концепцією Джурана, якістю можна керувати за допомогою трьох процесів (рис. 16).

 

 

 

 

Рис. 16 Структура трилогії Джурана.

 

1. Планування якості. Планування має установити і документально оформити необхідні характеристики продукції і процесів.

2. Регулювання якості. Регулювання містить у собі процеси контролю й оперативного втручання в процеси. Регулювання якості спрямоване на виправлення установлених відхилень від необхідних характеристик і нагромадження інформації для поліпшення якості.

3. Поліпшення якості. Поліпшення якості полягає у розв’язані проблем, що приводять до появи браку, постійному підвищенні ефективності виробництва. Результатом є скорочення витрат за такого рівня обслуговування, що задовольняє покупця.

Основні елементи системи Джурана:     

- спрямованість на задоволення інтересів користувачів;

- система контролю якості;

- оптимізація виробничих процесів з метою поліпшення якості.

Сім принципів Тагучі.

Японський вчений в області статистики Тагучі (нагороджений премією Демінга) першим застосував процес поліпшення якості при плануванні продукції, так зване невиробниче регулювання якості.

Даний підхід має три складові:

- системне проектування;

- проектування параметрів;

- проектування припустимих відхилень.

Тагучі розробив сім основних принципів виробничого регулювання якості:

1. Однією з характеристик, що визначають якість готової продукції, є втрати суспільства, пов’язані з використанням такої продукції.

2. Необхідне постійне підвищення якості продукції і зниження витрат на її виготовлення.

3. Постійне прагнення до зниження коливань вартості продукції.

4. Рівень суспільних втрат через коливання виконавської здатності є пропорційний до квадрата різниці між реальним показником виконавської здатності та її номінальним значенням.

5. Планування продукції і процесів, що суттєво впливають на якість продукції і виробничі витрати на неї.

6. Прагнення до зменшення коливань якості продукції за відповідного зменшення нелінійних ефектів, що впливають на параметри продукту або процесу й ускладнюють виконання запропонованих показників якості продукції.

7. Установлення за допомогою методів статистичного регулювання параметрів продукту і/або процесу у такий спосіб, щоб зменшити коливання виконавської здатності.