Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій проводить такі операції:

- надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування НБУ та в порядку, визначеному НБУ;

- надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції терміном на 5 років;

- проводить дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному НБУ;

- купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

- відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореснондентів;

- купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

- зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам’ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

- розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

- приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності тощо.

Керівними органами НБУ є Рада НБУ та Правління НБУ.

Повноваження Ради НБУ:

- відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, контролює за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики;

- аналізує вплив грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

- затверджує Регламент Ради НБУ;

- затверджує кошторис доходів і витрат НБУ та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік;

- приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу НБУ;

- визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки НБУ, розглядає аудиторський висновок і затверджує бухгалтерський баланс НБУ, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс НБУ;

- затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошторису НБУ та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;

- затверджує рішення Правління НБУ про участь у міжнародних фінансових організаціях тощо.

Повноваження Правління НБУ:

- приймає рішення: щодо економічних засобів і монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради НБУ з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти; про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет; про зміну процентних ставок НБУ; про диверсифікацію активів НБУ та їхньої ліквідності; щодо лімітів позабалансових зобов’язань НБУ; про формування резервів і покриття фінансових ризиків НБУ; щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України; щодо мінімального розміру золотовалютних резервів НБУ та ін.;

- подає на затвердження Раді НБУ річний звіт НБУ, проект кошторису доходів і витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до ст. 9 Закону України «Про Національний банк України»; на вимогу Ради НБУ надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності НБУ та банківської системи України, потрібні для виконання її завдань;

- визначає організаційні основи та структуру НБУ, затверджує положення про структурні підрозділи та установи НБУ, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

- затверджує штатний розпис НБУ та форми оплати праці;

- визначає порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на проведення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;

- видає нормативно-правові акти НБУ та виконує інші функції в межах своєї компетенції.

ІІ. Інші банки (далі – банки) – фінансові установи, які на підставі ліцензії НБУ виконують повний набір базових банківських операцій відповідно до законодавства та своїх установчих документів.

За критерієм організаційно-правової форми, у якій вони можуть створюватись і діяти, розрізняють:

- банки у формі акціонерних товариств (публічних);

- кооперативні банки.

Станом на 01.01.2012 р. ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мали 176 банки – усі вони публічні акціонерні товариства.

Кооперативні банки створюють за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (в межах області) кооперативного банку повинна бути не менше, ніж 50 осіб. У разі меншої, ніж мінімальна кількість учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх до мінімальної потрібної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку визначається НБУ відповідно до цього Закону. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Залежно від комплексу банківських послуг, які надають ці установи, розрізняють:

універсальні банки – здійснюють різні види банківської діяльності та банківських операцій. В Україні майже усі комерційні банки є універсальними;

спеціалізовані банки – це банки, в яких понад 50 відсотків їхніх активів (пасивів) одного типу:

- для інвестиційного банку – це емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

- для іпотечного банку – це активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

- для розрахункового (клірингового) банку – це активи, які розміщують на клірингових рахунках;

- для ощадного банку – якщо понад 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб.

В Україні діє один спеціалізований банк – це АТ «Державний ощадний банк України».

За критерієм форми власності, на базі якої вони функціонують, розрізняють:

державні банки – це банки, де 100 % статутного капіталу належить державі, де рішення про створення такого банку приймає Кабінет Міністрів України;

недержавні (приватні) банки – рішення про створення таких банків приймають фізичні та юридичні особи, які не належать до сфери державної власності.

Особливості правового становища державного банку зазначені у ст. 7 Закону:

· створюють за рішенням Кабінету Міністрів України;

· Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок НБУ з приводу наміру створення державного банку; отримання висновку НБУ є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності;

· Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

· в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено витрати на формування статутного капіталу державного банку;

· статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України;

· держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через його органи управління;

· органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку;

· органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний і кількісний склад якої визначає наглядова рада державного банку;

· рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймає Кабінет Міністрів України (щодо наміру зміни розміру статутного фонду державного банку Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок НБУ) тощо.

В Україні діють два державні банки – це публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») та публічне акціонерне товариство «Державний експорно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк»).