Досудове врегулювання господарських спорів

 

Досудове врегулювання господарських спорів – це сукупність заходів, які підлягають здійсненню підприємствами та організаціями, права яких порушені, та підприємствами та організаціями, які порушили ці права для безпосереднього вирішення між ними спорів без звернення до господарського суду.

Досудове врегулювання спору відбувається шляхом пред’явлення підприємством-потерпілим письмової претензії до підприємства-порушника.

Досудове притримання претензійного порядку сьогодні передбачене лише щодо спорів, які виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв’язку та договору, що ґрунтується на державному замовленні. Цей порядок передбачено ЦК України, Кодексом торговельного мореплавства України, Статутом залізниць України, Статутом автомобільного транспорту України, у правилах надання послуг поштового зв’язку та ін.

Досудове врегулювання господарських спорів не поширюється.

1. На справи за заявою прокурора, його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету та його регіональних відділень.

2. На справи про визнання договорів недійсними, спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів НБУ з комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ і спори про звернення стягнення на заставлене майно

3. Спори щодо провадження у справі про банкрутство.

    Порядок досудового врегулювання господарських спорів визначено у ст. (5-11) розділу ІІ ГПК України «Досудове врегулювання господарських спорів».

Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (у додатку 15.1 подано зразок претензії на оплату послуг і пені.

У претензії зазначають: а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії;б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;в) вимоги заявника;г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.Претензію підписує повноважна особа підприємства, організації або їхнім представником, надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.Претензію розглядають у місячний строк, який обчислюють з дня одержання претензії.Якщо до претензії не додано всі документи, потрібні для її розгляду, то їх витребують у заявника з зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. Перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у визначений строк не надійшли, то претензію розглядають за наявними документами.Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.Про результати розгляду претензії заявника повідомляють у письмовій формі. У відповіді на претензію зазначають: а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;б) коли претензію визнано повністю або частково, – визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;в) коли претензію відхилено повністю або частково, – мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обгрунтовують відхилення претензії;г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.Відповідь на претензію підписує повноважна особа підприємства, організації або їхній представник та надсилають рекомендованим або цінним листом чи вручають під розписку.Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначають визнану суму.Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.    Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів, проводять так: підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у визначений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.