Договір комерційної концесії

Правове регулювання договорукомерційноїконцесії. В Україні правове регулювання відносин щодо комерційної концесії забезпечує:

ГК України: глава 36 «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)».

ЦК України, глава 76 якого («Комерційна концесія» – статті 1115-1129) містить положення, які аналогічні (з деякими відмінностями) до відповідних положень ГК України.

Поняття договору комерційноїконцесії. Поняття договору комерційної концесії випливає з самого поняття комерційної концесії. Отже, комерційна концесія – це підприємницька діяльність, що здійснюється на підставі договору комерційної концесії іполягає у наданні однією стороною концесійних відносин (правоволодільцем) другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку права використання на платній основі комплексу належних правоволодільцеві виключних прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Комерційна концесія (зарубіжні аналоги – франчайзинг, франшиза) – оптимальний засіб забезпечення розширення бізнесу комерційних організацій (зазвичай крупних) без тягаря створення філій і дочірніх підприємств у певній місцевості й навіть на території іншої держави. За допомогою системи договорів комерційної концесії комерційна організація – правоволоділець має змогу збільшити виробництво певних товарів (надання певних послуг) з підтриманням відповідних (зазвичай високих) стандартів їхньої якості, залучивши до цього інших суб’єктів підприємництва та контролюючи їхню діяльність. У такий спосіб швидко створюється розгалужена мережа бізнесу комерційної організації-правоволодільця. Комерційну концесію здійснюють зазвичай на підставі договору комерційної концесії.

 

Договори на виконання робіт (підрядні договори)

 

Правове регулювання договору підряду становлять такі нормативно-правові акти.

1. Кодекси:

ГК України– глава 33 «Капітальне будівництво» (ст. 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 – договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) і ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

ЦК України–глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт».

2. Закони України:

- від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який передбачає основні права та обов’язки учасників інвестиційної діяльності в будівництві;

- від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування», що визначає основні засади організації та здійснення містобудівної діяльності;

- від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначаєосновні засади проведення науково-технічної експертизи, враховуючи експертизу інвестиційних та інноваційних програм і проектів) тощо.

Поняття договору підряду. Підрядні договори – один з видів господарських договорів. Відповідно до такого договору одна сторона (Підрядник) зобов ’ язується виконати у встановлений строк обумовлені договором роботи, а інша сторона (Замовник) зобов’язується передати Підряднику необхідну для виконання робіт документацію, прийняти та оплатити виконані роботи (об’єкт).

У сфері господарювання широко застосовуються договори підряду на будівництво, договори підряду на виконання проектно-пошукових робіт, договори на виконання і передачу науково-технічної продукції.

 

Договори про надання послуг

 

З економічного погляду послуга – це цілеспрямована діяльність людини (групи людей), результати якої виявляються в корисному ефекті, що задовольняє будь-яку потребу суспільства. Цей суспільно корисний ефект (або благо) виступає не у формі речей, а у формі діяльності.

Перелік послуг є надзвичайно широкий. Тому не дивно, що відносини з надання того чи іншого виду послуг врегульовують різні договори: договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу, договір транспортного експедирування, договір страхування, агентський договір, договір комісії, договір зберігання.