Окремі види господарських договорів

 

Договори про передачу майна у власність

 

Договори про передачу майна у власність – це найчисленніша група договорів у сфері господарювання. Сюди належать: договір купівлі-продажу, договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, договір міни (бартеру), договір дарування, договір управління майном.

Договір купівлі-продажу

Правове регулювання договору купівлі-продажу. Інститут купівлі-продажу не знайшов відображення в ГК України; лише ч. 4 ст. 263 Кодексу засвідчує, що, зокрема, господарськими договорами купівлі-продажу опосередковується господарсько-торговельна діяльність. Правове регулювання відносин купівлі-продажу безпосередньо регулюють §§ 1–2 гл. 54 ЦК України, Закон України від 12 травня 1991 р. «Про захист прав споживачів», а також інші нормативні акти різної юридичної сили залежно від:

- особливостей предмета договору (угоди з земельними ділянками – Земельним кодексом України; угоди з цінними паперами – Законом України «Про цінні папери та фондову біржу»; угоди з державним майном – об’єктами приватизації – законами України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» тощо;

- умов договору (купівля-продаж на умовах поставки – Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення та про поставки товарів народного споживання, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 р. № 888; купівля-продаж на умовах комісії, консигнації – відповідними положеннями ЦК України);

- способу укладення договору (біржові угоди – Законом України «Про товарну біржу»; угоди, що укладають на аукціонах, – Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448, Положенням про порядок організації і проведення аукціонів з продажу природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1998 р. № 1424). Відносини, які виникають під час закупівлі продукції за державні кошти, регулюються Законом України від 01.06.2010 р. «Про здійснення державних закупівель».

Поняття договору купівлі-продажу. Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов ’ язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов ’ язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки

Поняття договору поставки. Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник, що є суб’єктом господарювання, зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари) у власність (господарське відання, оперативне управління) для використання його у господарській діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Характерні ознаки договору поставки.

1. Предметом договору поставки, за визначенням, є товар.

2. Згідно зі ст. 712 ЦК України відповідна продукція передається «у власність».

3. Сторонами договору поставки є постачальник і покупець.

4. Об’єктом договору поставки є продукція виробничого призначення (сировина, матеріали тощо), або товари для продажу на ринку.

5. Підставами укладення договору поставки може бути державне замовлення або вільне волевиявлення сторін (ч. 2 ст. 265 ГК України).

6. Постачальник передає замовникові продукцію у визначені строки.

7. Покупець зобов’язаний прийняти продукцію, яку поставили.

8. Замовник зобов’язаний оплатити продукцію за визначеними договором цінами.

9. Договори поставки, зважаючи, зокрема, на тривалий характер відносин між постачальниками і покупцями, укладають у письмовій формі: повній – шляхом підписання єдиного документа чи скороченій – шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, радіограмами тощо.