Правовий статус господарських об’єднань

 

Господарське об ’ єднання – це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об’єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Правове становище г осподарських об’єднань визначається ГК України (статті 118-127), законами України: «Про банки і банківську діяльність» (статті 9-13), «Про холдингові компанії в Україні», «Про кооперацію» (статті 30-33), «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 26) та ін.

Основні риси г осподарських об’єднань:

· господарські організації корпоративного типу;

· належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у тому числі координацію їх діяльності) і є вторинними структурами;

· вимоги до учасників господарських об’єднань: наявність статусу юридичної особи;

· основна мета діяльності – координація діяльності учасників і об’єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

· відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;

· тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення господарських об’єднань (у випадках, передбачених Законом «Про захист економічної конкуренції») та здійснення цим органом контролю за функціонуванням господарських об’єднань;

· реєстрація в загальному для всіх юридичних осіб порядку (за деякими винятками);

· добровільність виходу учасників з господарського об’єднання (за винятком державних, комунальних та інших об’єднань, що створюються в розпорядчому порядку) з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з господарського об’єднання, їхніх зобов’язань по укладених договорах.

Господарські об’єднання різноманітні, що зумовлює доцільність їх класифікації за різними критеріями. Види г осподарських об ’ єднань:

1. За ознакою засад створення:

1.1. Д обровільні. Вони створюються шляхом вільного волевиявлення їх засновників, що фіксується в засновницькому договорі та/або підписаному усіма засновниками статуті господарського об’єднання.

1.2. Такі, що створюються в розпорядчому порядку. До господарських об’єднань, створених у розпорядчому (примусовому) порядку, належать об’єднання підприємств одного власника (в тому числі державні та комунальні господарські об’єднання), який приймає рішення про створення об’єднання та затверджує його статут, а також холдинги, створенні шляхом поглинання, заснування однією холдинговою (материнською) компанією низки дочірніх господарських товариств/ корпоративних підприємств і в інших випадках, передбачених законом.

2. За ознакою ступеня централізації управлінських повноважень:

2.1. А соціації – створюються з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, без надання об’єднанню права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з учасників.

2.2. К орпорації – створюються на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

2.3. К онцерни – об’єднання, учасники якого перебувають у повній фінансової залежності від одного або групи учасників, який (які) в зв’язку з цим отримує (ють) значні повноваження щодо управління діяльністю решти учасників даного об’єднання.

2.4. Консорціуми – об’єднання підприємств для досягнення їх учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.

3. За ознакою обов’язкового установчого документа:

3.1. Д оговірні – це асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи, які діють на підставі засновницького договору.

3.2. С татутні – це концерни та консорціуми, які діють на підставі статуту.

4. За галузевою ознакою:

4.1. Г алузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі (транспорту, зв’язку, вугільної промисловості тощо).

4.2. Міжгалузеві (до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки).

5. За територіальною ознакою:

5.1. Національні.

5.2. Обласні.

5.3. Міські тощо.

6. За ознакою терміну діяльності:

6.1. Тимчасові – створені на визначений термін (консорціуми, промислово-фінансові групи).

6.2. Б езстрокові – створені на невизначений строк (асоціації, корпорації, концерни);

7. За ознакою наявності чи відсутності в об’єднання статусу юридичної особи:

7.1. Господарські об’єднання, які мають статус юридичної особи (загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 118 ГК України).

7.2. Господарські об’єднання, які не мають такого статусу (промислово-фінансові групи та холдингові групи).

8. Залежно від сфери діяльності підприємств, що входять до складу господарських об’єднань, або їх організаційно-правової форми:

8.1. Банківські об’єднання.

8.2. Кооперативні об’єднання.

8.3. Об’єднання страховиків.

8.4. Об’єднання торговців цінними паперами тощо.

8.5. Державні господарські об’єднання.