Поняття, суб’єкти підприємництва, ознаки, принципи та види підприємницької діяльності

 

    У ст. 42 ГК України зазначено, що підприємництво – це самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

    Правове регулювання створення і діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в Україні здійснюється відповідно до норм Господарського, Цивільного кодексів України та деяких інших законодавчих актів. Законодавство не дає чіткого узагальненого поняття «суб’єкт підприємницької діяльності». Тому для визначення цього поняття можна використовувати поняття та види суб’єктів господарювання, які зазначені у ст. 55 ГК України, і про які вже йшлося у попередній темі.

    Суб’єктами підприємництва (господарювання) є:

    1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у визначеному законом порядку;    2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

    Суб’єкти підприємництва можуть здійснювати підприємницьку діяльність у статусі фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб.

    У ст. 44 ГК України передбачені такі принципи підприємницької діяльності:

- вільний вибір виду підприємницької діяльності;

- самостійне формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, самостійний вибір постачальників, споживачів своєї продукції, самостійне формування політики ціноутворення відповідно до вимог законодавства;

- вільний найм працівників;

- власний комерційний розрахунок і комерційний ризик;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, обов’язкових платежів до бюджету;

- самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності в рамках законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Можна виділити такі основні ознаки підприємницької діяльності.

Перша ознака підприємницької діяльності – її ініціативність і самостійність.

Друга ознака підприємницької діяльності — творчий та інноваційний характер, що виявляється у пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє, його оцінюють як незалежного і такого, що покладається на самого себе, – інноватора.

Третя ознака підприємницької діяльності – систематичність (регулярність, професійність, постійність). кою, тоді як регулярна, професійна, постійна діяльність є такою.

Четверта ознака підприємницької діяльності – ризиковий характер.

П’ята ознака – цільове спрямування на одержання прибутку. Мета одержання прибутку є основною, але не єдиною метою. У ст. 42 ГК України як мету підприємництва позначено не тільки одержання прибутку, а й досягнення економічних і соціальних результатів.

    Шоста ознака – самостійна юридична відповідальність.

Сьома ознака підприємницької діяльності – соціально відповідальний характер. Соціальну відповідальність розуміють як суспільну відповідальність, тобто очікування того, що компанії повинні діяти в інтересах суспільства і робити свій внесок у вирішення суспільних і соціальних проблем.

Так, підприємництво поділяється на:

1) виробниче (до нього належить діяльність, спрямована на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, збирання, оброблення та надання інформації, що підлягає наступній реалізації споживачам);

2) комерційне, зміст якого становлять торговельно-обмінні операції, а суть операцій – договори купівлі-продажу.

До виробничого підприємництва зачисляють інноваційну, науково-технічну діяльність, безпосередньо виробництво товарів, їх виробниче споживання, а також інформаційну діяльність у цих сферах.

До комерційного підприємництва належить: торгове, торгово-закупівельне, торгово-посередницьке підприємництво, пов’язане з діяльністю товарних бірж.

Як самостійний вид підприємництва також визначають фінансове підприємництво (де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар: гроші, валюта, цінні папери), однак воно називається різновидом комерційного підприємництва.

Крім того, деякі вчені вважають, що в останні десятиріччя у багатьох економічно розвинутих країнах світу відокремлюється такий самостійний вид підприємництва, як консультативний (консалтинг), різновидами якого є загальне управління, адміністрування, фінансове управління, управління кадрами, маркетинг, виробничо-інформаційна технологія, спеціалізовані послуги.

Є також спроби класифікації підприємництва відповідно до кола його суб’єктів. Підприємницьку діяльність поділяють на дві категорії відповідно до кола її суб ’ єктів:

1) індивідуальне та колективне підприємництво громадян;

2) підприємництво юридичних осіб.

Крім названих класифікацій, трапляється поділ підприємництва на:

1) традиціоналістське (яке має традиціоналістський характер);

2) інноваційне підприємництво (яке має інноваційний характер);

Визначальними для характеристики підприємництва є його класифікації:

1) за критерієм предмета – на виробниче та комерційне;

2) за критерієм суб’єкта – здійснюване фізичними та юридичними особами.