За критерієм домінування персональних чи майнових елементів:

1. Персональні товариства (домінують персональні елементи):

Повне товариство - класичне персональне господарське товариство.

Командитне товариство - перехідна форма від персонального товариства до товариства об’єднань капіталів, однак з домінуванням персональних елементів.

2. Товариства об’єднання капіталів (домінують майнові елементи):

Акціонерне товариство - класичне об’єднання капіталів.

Товариство з обмеженою відповідальністю - поєднання рис акціонерного та повного товариства, проте з домінуванням майнових елементів.

Товариство з додатковою відповідальністю - різновид ТОВ, учасники якого несуть обмежену субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.):

1. Акціонерне товариство.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю.

3. Товариство з додатковою відповідальністю.

4. Повне товариство.

5. Командитне товариство.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими засвідчую акціями.

Нормативно-правове регулювання діяльності акціонерних товариств відбувається відповідно до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»; «Про холдингові компанії в Україні», окремих положень ст. 80 і ст. 82 ГК України та 152-162 статей ЦК України.

Основі ознаки АТ такі.

· Поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, які називають акціями.

· Поділ АТ за типом на публічні та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного АТ не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне АТ може публічно та приватно розміщувати акції. Приватне АТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.

АТ може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

· АТ не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.

· Акціонерами товариства визнають фізичних і юридичних осіб, а також державу в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальну громаду в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

· Засновниками АТ визнають державу в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальну громаду в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

    Засновники можуть укладати засновницький договір, у якому визначають порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

· Спеціальний порядок створення АТ:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх потрібних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

· Установчим документом АТ є його статут.

· Особливості формування та функціонування статутного капіталу АТ.

Мінімальний розмір статутного капіталу АТ повинен становити 1250 мінімальних заробітних плат, враховуючи ставку мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) цього АТ.

    Фонди АТ.

    Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

· АТ має право формувати резервний капітал у розмірі не менше, ніж 15 % статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства.

· Управління в АТ.

    Загальні збори акціонерів - вищий орган його управління. АТ зобов’язане щороку скликати загальні збори. Річні загальні збори товариства проводять не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

    До виключної компетенції загальних зборів належить:

    - визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;

    - внесення змін до статуту товариства;

    - прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

    - прийняття рішення про зміну типу товариства;

    - прийняття рішення про розміщення акцій;

    - прийняття рішення про збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства;

- прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;

- затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган і ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

- затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;

- затвердження річного звіту товариства;

- розподіл прибутку і збитків товариства;

- затвердження розміру річних дивідендів;

- прийняття рішення про виділення та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою ст. 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

- інші питання (відповідно до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Наглядова рада АТ - орган, який захищає права акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом і цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження виконують загальні збори.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

- затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;

- підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їхнього проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

- прийняття рішення про проведення чергових і позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;

- прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;

- прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;

- обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу та інших органів товариства;

- затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуть з членами виконавчого органу, визначення розміру їхньої винагороди;

- вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;

- визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тім числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;

- інші питання (відповідно до ст.52 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Виконавчий орган АТ здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган АТ підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, визначених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган АТ може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор). Членом виконавчого органу може бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора). Для АТ з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирають ревізійну комісію), а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія.

Ревізійну комісію (ревізора) можуть обирати для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період, але не більше, ніж на п’ять років. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором): член наглядової ради, член виконавчого органу, корпоративний секретар, особа, яка не має повної цивільної дієздатності, члени інших органів товариства.

Обмеження щодо посадового складу. Посадовими особами органів АТ не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це таке товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Спеціальне нормативно-правове регулювання діяльності ТОВ здійснюють: ГК України (ч.3 ст.80), ЦК України (статті 140-150), Закон України «Про господарські товариства» (статті 50-64).

Характерні ознаки ТОВ:

· Різновид господарського товариства, що належить до товариств об`єднань капіталів.

· Засновники TOB – фізичні та юридичні особи з відповідним обсягом загальної правосуб’єктності. Максимальне число учасників ТОВ не може перевищувати 10 осіб.

· Можливість створення TOB однією особою, яка, в свою чергу, не може бути товариством однієї особи; відповідно – заборона участі в двох і більше товариствах однієї особи (ч. 2 ст. 141 ЦК).

· Вимоги до майнової бази: а) складу – статутний капітал та резервний фонд (щонайменше 25% від статутного фонду); б) поділ статутного капіталу на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним); в) мінімальний розмір статутного капіталу – не менше суми, що еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент створення товариства; на момент держреєстрації товариства статутний капітал має бути сформований щонайменше на 50%; частина статутного капіталу, що залишається несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності TOB; г) законодавча вимога підтримувати чисті активи TOB на рівні не менше ніж розмір статутного капіталу.

· Відповідальність TOB та його учасників: а) товариство відповідає за власними зобов’язаннями усім своїм майном; б) відсутність в учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки (вони лише несуть ризик збитків у межах своїх сплачених вкладів); в) наявність субсидіарної відповідальності в учасників TOB за умови несплати вкладів (відповідальність – в межах несплаченої частини вкладу); якщо несплата вкладів має місце у двох і більше учасників – вони відповідають солідарно (ч. 2 ст. 140 ЦК).

· Органи управління та контролю TOB: 1) обов’язкові: а) вищий орган – збори учасників; б) виконавчий орган – дирекція або одноособовий директор; 2) ревізійна комісія чи ревізор – необов’язковий контрольний орган, якщо закон не вимагає іншого.

· Обов’язковість для учасників майнової участі в TOB: сплатити (а) основний і (б) додаткові (якщо останні передбачені статутом TOB або рішенням зборів учасників) внески; необов’язковість (за окремими винятками) персональної участі.

· Можливість відступлення учасником своєї частки (її частини) (а) іншому учаснику (учасникам) TOB або (б) третім особам (якщо інше не передбачено статутом TOB) – за умови дотримання переважного права інших учасників на придбання частки, що відступається.

· Обмежений рух учасників: зміна складу учасників відбувається шляхом: а) виключення учасника з TOB; б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі за згодою решти учасників, якщо інше не передбачено статутом TOB; в) успадкування частки учасника-фізичної особи або правонаступництва учасника-юридичної особи з дотриманням передбаченого статутом товариства порядку; г) звернення стягнення на всю частку учасника-боржника на вимогу його кредиторів.

· Додаткові підстави припинення TOB: перевищення передбаченої законом максимальної кількості учасників.

· Припинення участі в товаристві відбувається внаслідок: а) смерті учасника-фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника - юридичної особи; б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі; в) виключення учасника з TOB; г) добровільного виходу учасника з TOB з викупом його частки самим товариством; д) виділення частки учасника, якщо для покриття його боргів не вистачає його власного майна; с) ліквідації товариства.

    Товариство з додатковою відповідальністю – це таке товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Спеціальне нормативно-правове регулювання діяльності ТДВ здійснюють: ГК України (ч.4 ст. 80), ЦК України (ст.151), Закон України «Про господарські товариства» (ст.65), Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 23-93 «Про довірчі товариства».

Характерні ознаки ТДВ:

· Різновид господарського товариства, що належить до товариства об'єднань капіталів; крім того, ТДВ (в українському варіанті) фактично є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю, що зумовлює застосування до ТДВ більшості положень про TOB.

· Субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/або статутом ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів. Характер субсидіарної відповідальності учасників – солідарний.

· Необхідність зазначення в статуті ТДВ розміру кратності відповідальності учасників (2-кратний, 3-кратиий тощо), якщо закон не встановлює певного розміру (щодо довірчих товариств – 5-кратний (відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства»).

· Подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища ТОВ та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов’язаних з цим питань (у т.ч. змісту статуту).