Взаємодія попиту та пропозиції.Ринкова рівновага.Теорія ринкової ціни А.Маршалла

Якщо поєднати на одному графіку криві попиту та того ж самого товару, то отримаємо модель, яка ілюструє одночасно поведінку попиту, пропозиції цього товару. В економічній теорії така модель отримала назву моделі часткової ринкової рівноваги (рівноваги на ринку одного товару). При цьому вважається, що вона є моделлю функціонування вільного ринку. Точка перетину кривих попиту і пропозиції буде точкою ринкової рівноваги. Дуже часто цю точку зазначають буквою Е (від лат. equilibrium – рівновага). Ринкова рівновага (Е) тоді, коли кількість товару, яку покупці хочуть купити, дорівнює кількості товару, що продавці хочуть продати, і коли відсутня тенденція зміни ціни і кількості. Ціна рівноваги (Це) – ціна такого рівня, при якому величина пропозиції дорівнює величині попиту (Те). Модель часткової ринкової рівноваги представлена на рис. 5.

 

Рис. 5. Модель часткової ринкової рівноваги.

Чи стійка така рівновага ринку? Якщо ціна стане вище рівноважної, наприклад, підніметься до рівня Ц1, то на ринку нашого товару утворюється надлишок товару – при надто великій ціні на ринку буде мало покупців, але багато продавців (Пр > П). Запаси, що не реалізуються, примусять продавців поступово знижати ціну. І це буде відбуватися до тих пір, поки надлишок не ліквідується, тобто ринок не попаде у стан рівноваги.

Якщо встановиться ціна нижче рівноважної (Ц2 < Це), то більша кількість покупців захоче купити дешевий товар, але менша кількість продавців захоче запропонувати товар за низькими цінами. Утворюється дефіцит товару (П > Пр). Знову почнуть діяти ринкові механізми, змінюватися ціни, у відповідності з цим буде змінюватися співвідношення попиту та пропозиції, поки ринок даного товару не попаде в стан ринкової рівноваги.

Проте слід розуміти, що дія розглянутого ринкового механізму в повній мірі проявляється тільки за умов досконалого (або вільного) ринку, тобто, коли численні виробники пропонують численним покупцям якийсь стандартний продукт. При цьому кожний виробник володіє малою часткою ринку і не може впливати на ціну, він тільки пристосовується до неї тощо. А оскільки такі умови є майже науковою абстракцією, то і модель часткової рівноваги, яка представлена на рис. 5, є в певній мірі ідеальною, теоретичною. В реальному житті, а особливо за умов сучасного, недосконалого ринку, завжди діють сили, які заважають вільному встановленню рівноважної ціни. Які ж чинники руйнують дію ринкового механізму? Це і монопольні утворення, і ціни, які встановлює (або фіксує) держава, податки тощо.

На основі дослідження взаємодії ціни, попиту та пропозиції А. Маршалл розробив теорію ринкової рівноваги. Це такий стан економіки, коли є відповідність між попитом і пропозицією, між ресурсами і потребами. Для аналізу цінового механізму рівноваги вчений увів в економічну науку категорію рівноважної ціни - ціни, яка врівноважує попит і пропозицію на ринку конкурентного товару, де встановлюється рівновага. Графічно рівноважна ціна визначається точкою (Е) перетину кривої попиту (2)) та кривої пропозиції (5), які формуються за законами попиту та пропозиції. Графік, на якому перетинаються криві попиту і пропозиції, прийнято називати хрестом Маршалла (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Хрест Маршалла

Хрест Маршалла свідчить про те, що: 1) тільки при ціні РЕ бажання одних і готовність інших збігаються в кількості (}Е; 2) крива Б виражає закон спадної граничної корисності певного товару для споживачів; 3) крива 8 так само виражає закон зростання граничних витрат для виробників; 4) ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності і граничних витрат. Обидві величини взаємно регулюють одна одну.

 

25.Конкуренція в ринковій економіці.

У системі ринкових відносин найважливішим елементом є конкуренція, тобто суперництво між учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва, продаж й купівлю товарів, за отримання максимального доходу та корисності. Конкуренція (від лат. concurere – зіткнення) як форма економічних відносин між суб’єктами господарства є досить складним явищем ринкової економіки, виступає у різних формах, здійснюється різними методами.

Конкуренція може бути внутрішньогалузевою (між подібними товарами) та міжгалузевою (між товарами різних галузей). Конкуренція може бути ціновою та неціновою. Цінова передбачає продаж товарів та послуг за цінами, які нижче, ніж у конкурента. Зниження ціни можливо або за рахунок зменшення витрат виробництва й обігу, або за рахунок зменшення прибутку (останнє, як свідчить практика господарювання, можуть дозволити собі тільки великі підприємства). Нецінова конкуренція базується на продажу товарів більш високої якості, яка досягнута завдяки технічним перевагам виробництва, своєчасного поновлення властивостей товару відповідно до зміни моди, вдосконалення послуг, що супроводжують реалізацію тощо.

В залежності від того, яким чином конкурують проміж собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну) і недосконалу конкуренцію та відповідні ринки: ринок вільної конкуренції та ринок недосконалої конкуренції. Чим менший вплив окремих виробників на ціну продукції, тим більш конкурентним (досконалим) вважається ринок.

Досконала конкуренція, яку досить ґрунтовно охарактеризував лідер неокласиків А.Маршалл, являє собою ідеальний вид конкуренції, при якій на ринку взаємодіють досить багато незалежних один від одного продавців та покупців з рівними можливостями та правами, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. При цьому не один з продавців не може впливати на роздрібну ціну, оскільки частка кожного з них у загальному обсязі продукції незначна. Товари, які представлені на ринку вільної конкуренції, однорідні, ще не набули специфічних властивостей та якостей.

Необхідно розуміти, що досягти досконалої конкуренції в її повному обсязі неможливо. До неї можна тільки наближатися. Вчені-економісти з певними припущеннями вважають досконалою конкуренцією, яка існувала приблизно до середини-кінця XIX століття.

Об’єктивні зміни у суспільному виробництві, що почали відбуватися під впливом НТП у XIX столітті, обумовили динамічний процес концентрації виробництва, виникнення монополій, появу нових тенденцій у ринкових попиту та пропозиції. Все це привело до перетворення досконалих конкурентних відносин у недосконалі. Під недосконалою конкуренцією в економічній літературі розуміють відносини, за умов яких не виконується хоча б одна з умов вільної конкуренції.

Недосконалу конкуренцію можна поділити на три етапи: 1) монополістична конкуренція – на ринку продовжує залишатися велика кількість продавців та покупців, однак виникає нове явище – диференціація продукту, тобто наявність у продукту таких властивостей, що відрізняють його від подібних товарів конкурентів. Такими властивостями є висока якість продукту, певна специфіка споживчих якостей, високий рівень обслуговування тощо. Власник такого диференційованого товару в певній мірі стає монополістом і отримує можливість впливати на ціну. Оскільки обсяг продажу кожного продавця відносно невеликий, то підприємств-монополістів багато і кожне з них має обмежений контроль над ринковою ціною; 2) олігополістична конкуренція (з грецької oligos – кілька, poleo – продати) передбачає, що в окремій галузі народного господарства діє не одна, а декілька великих корпорацій, які конкуруючи одна з однією, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар. Саме наявність конкуренції всередині цього співтовариства й повна або часткова її відсутність зовні дає олігополії можливість ефективно функціонувати. На олігополістичному ринку ціни встановлюються по принципу лідерства. Це означає, що більшість продавців намагаються встановити приблизно таку ж ціну, як найбільш сильні на цьому ринку виробники. Явищем, яке є зворотним олігополії, є олігопсонія, коли на ринку діє декілька не продавців, а покупців; 3) чиста монополія існує на ринку у тому випадку, коли в його межах діє тільки один продавець, у якого нема конкурентів. Особливість чистої монополії полягає в тому, що продавець може змінювати ціну в дуже широких межах, а максимально висока ціна обмежується тільки платоспроможним попитом населення.