Дефіцит товарів, надлишок товарів та рух ринкової ціни

Регулюючу

Стимульююча

Розподільча

Алокаційна

Інтеграційна

Інформаційна

Посередницька

Фіаско ринку — це ситуація, коли ринок не здатний виконувати одну або більше зі своїх функцій. Внаслідок цього ринок може розпастися, певні товари можуть не пропонуватися або в кращому випадку пропонуватися за завищеними цінами. Поняття фіаско ринку граничить також із поняттям недосконалої конкуренції.

8. Ринковий механізм

Ри́нкова еконо́міка — вид організації економіки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.

Довільна система, яка дає можливість покупцям вступати в контакт з продавцями називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю.

Отже, механізм регулювання ринкової економіки — це спосіб її організації і забезпечення ефективного функціонування відповідно до вимог економічних законів, посередництвом якого реалізуються економічні інтереси суб'єктів ринку.

Сучасний ринковий механізм—багатогранна й складна система осподарських відносин, здатна забезпечити функціональні потреби
суспільного виробництва й обміну. Через ринковий механізм
визначається критерій взаємовигідності технологічних та
економічних зв'язків між товаровиробниками; через постійно
змінювані ціни й послуги, відсоткові ставки на кредит, коливання-
попиту й пропозиції ринок дає його учасникам інформацію про
суспільне необхідні обсяги та витрати виробництва, якість і
асортимент тих товарів і послуг, які кожний із них купує та
продає. Однією з важливих складових частин ринкового механізму є
конкуренція, яка змушує підприємців постійно «тримати руку на
пульсі» кон'юнктури цін, стежити за альтернативними варіантами
ефективного вкладу капіталу та освоєння нових видів продукції.

9. Попит. Функція попиту закони попиту

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення величини попиту.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в ціломузакон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Пропозиція

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний згідно з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості (див. Крива виробничих можливостей), стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування

Нецінові фактори пропозиції:

1. зміна цін на сировину (ресурси)

2. кількість продавців на певному ринку

3. зміна рівня технології виробництва

4. державне вручання (податки, дотації)

5. ціни на інші товари

6. очікування (ефекти очікувань)

11. взаємодія попиту та пропозиції. ринкова рівновага

При наявності конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо кількість благ, які споживачі планують купити, перевищує кількість благ, котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців' змушена буде змінювати свої плани.

 

Звичайно, можлива така ситуація, коли при певній ціні кількість благ, запропонованих виробниками для продажу, дорівнює тій кількості благ, яку споживачі бажають купити за певною ціною, тобто плани виробників та споживачів співпадають і їх не потрібно змінювати. В цьому випадку економісти кажуть, що ринок перебуває в стані рівноваги. Ціну, при якій величина пропозиції дорівнює величині попиту, називають рівноважною ціною, або ціною рівноваги.

Дефіцит товарів, надлишок товарів та рух ринкової ціни

Дефіцит - перевищення попиту над пропозиціями. Дефіцит свідчить про розбіжність попиту та пропозиції й відсутності ціни, що врівноважує.

На більшості ринків першою ознакою дефіциту є різке зменшення товарних запасів. Коли кількість запасів зменшується й падає нижче запланованого, то продавці можуть спробувати заповнити запаси, нарощуючи випуск або, якщо вони самі не роблять товар, вони можуть збільшити замовлення виробникові. Деякі продавці будуть покористуватися зі зрослого попиту, збільшуючи ціну, тому що вони знають, що покупці готові заплатити більше.

Надлишок пропозиції виникає у тому разі, якщо величина пропозиції товару за певною ціною перевищує величину попиту на нього.

Надлишок пропозиції призведе до того, що склади готової продукції будуть переповненими, магазини затовареними, виробники почнуть скорочувати виробництво товарів і знижувати ціни на товари, щоб зацікавити споживачів. Величина пропозиції скорочуватиметься

Фіксовані ціни. Суперечливі наслідки державного врегулювання цін

Фіксовані — це ціни, які встановлюються державою через систему органів влади та управління (наприклад, управліннями цінової політики обласних державних адміністрації). Такі ціни встановлюються шляхом введення державних прейскурантів, тобто офіційних збірників цін і тарифів на товари та послуги, що затверджуються відповідними державними органами. Фіксовані ціни встановлюються на окремі види продукції базових галузей (вугілля, електроенергія) та на деякі найважливіші товари та послуги, які мають важливе значення для життєзабезпеченнян селення (квартирна плата, сітьовий газ, тарифи на міський електротранспорт). Такі ціни, як правило, вводяться на невизначе-ний термін і можуть бути скасовані тільки спеціальним розпорядженням.

В більшості розвинених країн ринки регулюються державою. Однією із форм державного регулювання є контроль над цінами. Для покупця ціна товару оцінюється ним як його витрати. Тому покупці вважають підвищення цін несправедливим. Для виробників, власників економічних ресурсів ціна обумовлює величину їх доходу. Зниження ціни вони оцінюють як загрозу свому добробуту. Тому і перші, і другі часто прагнуть заставити уряд не допускати таких змін. Крім того, ринкова економіка не здатна забезпечити виробництво суспільних благ в необхідній кількості, "продукує" негативні зовнішні ефекти (забруднення навколишнього середовища тощо), розвивається циклічно з притаманними економічному циклу інфляцією чи дефляцією. В таких випадках з мстою послаблення негативних наслідків функціонування ринку держава вдається до регулювання механізму ринкового ціноутворення шляхом встановлення максимальної і нижньої межі ціни.

Еластичність попиту на його кривій не постійна для всіх інтервалів цін і величин попиту. Еластичність зменшується із рухом униз по кривій попиту. Таке правило пояснюється тим, що у верхньому куті відсоткова зміна кількості запитуваної продукції велика, тоді як зміна ціни є величиною відносно незначною. У нижньому правому куті ситуація протилежна.

Точкова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту обумовлену відносною зміною ціни в характерній точці кривої попиту. Для визначення точкової еластичності попиту застосовують формулу:

Еd в точці А = ОР / РТ

Безмежно еластичний попит

Точкова еластичність попиту демонструє всі види еластичності попиту. Для аналізу використаємо криву попиту у вигляді прямої лінії. Припустимо, що точка А розташована вище середини кривої попиту Еd в точці А = ОР2 / Р2Т. оскільки ОР2 > Р2Т, то Еd в точці А більша за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним, як і у всіх точках, що знаходяться вище від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю ціни.

Дещо виправити розрахунки можна, використовую-чи для розрахунку відсоткових змін середні значення ціни та попиту. Однак це не дасть точних результатів для практичного застосування, оскільки еластичність на початку кривої та в її кінці суттєво відрізняється. Ось чому потрібно розраховувати еластичність для кожної точки кривої попиту.

Припустимо, що маємо справу з лінійною кривою попиту. Вона має постійний нахил в усіх точках але не постійну еластичність, яку мозк-

на розрахувати через співвідношення відрізків на осі цін. На рис.

Тоді розрахунок еластичності попиту за ціною набуде такого вигляду:

Отримані результати можуть бути використані також для кривих попиту з нелінійною залежністю. Для цього в точці, де потрібно визначити еластичність, проводять дотичну до кривої попиту та визначають співвідношення відрізків на осі цін: відрізка від початку координат до рівня ціни, що відповідає точці на кривій попиту, та відрізка від цього рівня ціни до точки перетинання дотичної з віссю цін.

Хоча існують декілька чинників, що впливають на еластичністьпропозиції за ціною, вагомішим є період, за який виробники «присто-совуються» до змін у цінах. Чим більший цей період, тим пропозиціябільш еластична за ціною. Наприклад, якщо ціна зростає, виробник незможе зразу до неї пристосуватися. Якщо ціна пшениці зростає, а полевже засіяне, виробник може використовувати більше добрив або най-няти більше працівників для прополювання, але все ж йому необхіднобуде чекати наступного сезону, щоб засіяти більше пшениці. Якщо ці-

На малолітражних автомобілів зростає, то виробникам необхідно пере-устаткувати існуючі заводи й побудувати нові, перш ніж вони істотнозбільшать випуск продукції. Отже, з перебігом часу виробники при-стосовуються до зміни в цінах, і пропозиція, відповідаючи на ці зміни,стає еластичнішою.

Задоволення потреб.

Споживчий вибір

В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Пріоритети можна ранжирувати. Люди можуть ранжирувати альтернативні набори (комбінації) товарів у такій послідовності, яка відображає їх пріоритети. Мова не йде про те, щоб вимірювати інтенсивність пріоритетів (в скільки разів, на скільки відсотків і т.д.) Досить того, що людина уявляє, який варіант найкращий.

Пріоритети транзитивні. Транзитивність означає, що якщо людина надає перевагу набору А порівняно з набором В, а останньому порівняно з набором С, то вона повинна надавати перевагу набору А порівняно з набором С.

Теорія корисності передбачає, що ціна, яку готовий заплатити покупець на ринку за товар, є категорією суб'єктивною. Корисність - це спроможність товару задовольняти потреби, бажання, смаки і вподобання споживача. Корисність товару - це задоволення, яке отримують від споживання. Не можна ототожнювати корисність і користь, тобто функціональну придатність. Так, картини відомих художників можуть не приносити користі з практичної точки зору, але мають величезну корисність для любителів живопису.

Корисність товару має дві властивості: 1) вона є різною для різних людей, оскільки залежить від смаків і вподобань. Наприклад, конкретна телевізійна програма (лялькова вистава) може давати неоднакове задоволення чи корисність для різних членів сім'ї. Якщо діти будуть надзвичайно задоволені, дивлячись цю програму, то дорослі можуть нудьгувати, бо віддають перевагу серйозним фільмам чи політичним програмам; 2) корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж людини в різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто взимку і влітку, ліки для здорової та хворої людини, парасолька під час дощу і за доброї погоди.

Перший закон Госсена — закон насичення потреб: зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення потреб споживача вона дорівнюватиме нулю. Строгою формою першого закону Госсена у сучасній теорії споживання є опуклість відношення переваги.

Двома основними показниками кардиналістського підходу до аналізу корисності є: 1)загальна корисність (ТU) -- це сумарна величина задоволення споживання конкретної кількості товару Q; 2) гранична корисність (MU) -- це зміна загальної корисності внаслідок споживання додаткової одиниці блага, тобто додаткове задоволення споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару.

Властивість загальної корисності (ТU): змінюється не пропорційно кількості одиниць спожитого блага. В міру збільшення споживання блага (ТU) зростає усе повільніше, досягає максимуму (відбувається насичення потреби), потім зменшується. Властивість граничної корисності (MU): має тенденцію дод зниження (при ТU= max, MU=0).

У властивостях ТU, MU знаходить прояв дії "Закон спадної граничної корисності" -- при споживанні кожної наступної одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується. Даний закон отримав назву першого закону Госена (від німецького вченого Г.Госена).

U — функція корисності,

Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінними, то точка перетину лінії бюджетних обмежень з віссю Y залишиться попередньою. Зниження цін на товар X призведене до повороту лінії бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю X, більш віддаленої від початку координат. І, навпаки, підвищення цін на товар X повертає цю лінію в точку, що лежить ближче до початку координат.

Крива "ціна - споживання" показує, як змінюється обсяг закупок товару X (точки X,, X,, Х3 на рис. 4.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Від кривої "ціна - споживання" можна перейти до кривої індивідуального попиту. Для цього потрібно лише замінити на осі ординат позначення: замість витрат на всі інші товари (PYY) відобразити на ній ціну Рх. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару X.

Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар X) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рх) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис. 4.7).

Попит (demand) — це та кількість продукту, яку споживач готовий та може придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива "ціна — споживання" — це два різні способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).

Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголо-шує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

Наприклад, хтось харчується м'ясом і рибою. Після падіння ціни на м'ясо він вирішує, що жертвуючи певною кількістю риби, він може купити собі відносно більше м'яса. В результаті споживання риби скорочується, а споживання м'яса збільшується надпропорційно зниженню ціни.

 

 

Регулюючу

Стимульююча

Розподільча

Алокаційна

Інтеграційна

Інформаційна

Посередницька

Фіаско ринку — це ситуація, коли ринок не здатний виконувати одну або більше зі своїх функцій. Внаслідок цього ринок може розпастися, певні товари можуть не пропонуватися або в кращому випадку пропонуватися за завищеними цінами. Поняття фіаско ринку граничить також із поняттям недосконалої конкуренції.

8. Ринковий механізм

Ри́нкова еконо́міка — вид організації економіки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.

Довільна система, яка дає можливість покупцям вступати в контакт з продавцями називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю.

Отже, механізм регулювання ринкової економіки — це спосіб її організації і забезпечення ефективного функціонування відповідно до вимог економічних законів, посередництвом якого реалізуються економічні інтереси суб'єктів ринку.

Сучасний ринковий механізм—багатогранна й складна система осподарських відносин, здатна забезпечити функціональні потреби
суспільного виробництва й обміну. Через ринковий механізм
визначається критерій взаємовигідності технологічних та
економічних зв'язків між товаровиробниками; через постійно
змінювані ціни й послуги, відсоткові ставки на кредит, коливання-
попиту й пропозиції ринок дає його учасникам інформацію про
суспільне необхідні обсяги та витрати виробництва, якість і
асортимент тих товарів і послуг, які кожний із них купує та
продає. Однією з важливих складових частин ринкового механізму є
конкуренція, яка змушує підприємців постійно «тримати руку на
пульсі» кон'юнктури цін, стежити за альтернативними варіантами
ефективного вкладу капіталу та освоєння нових видів продукції.

9. Попит. Функція попиту закони попиту

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення величини попиту.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в ціломузакон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Пропозиція

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний згідно з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості (див. Крива виробничих можливостей), стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування

Нецінові фактори пропозиції:

1. зміна цін на сировину (ресурси)

2. кількість продавців на певному ринку

3. зміна рівня технології виробництва

4. державне вручання (податки, дотації)

5. ціни на інші товари

6. очікування (ефекти очікувань)

11. взаємодія попиту та пропозиції. ринкова рівновага

При наявності конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо кількість благ, які споживачі планують купити, перевищує кількість благ, котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців' змушена буде змінювати свої плани.

 

Звичайно, можлива така ситуація, коли при певній ціні кількість благ, запропонованих виробниками для продажу, дорівнює тій кількості благ, яку споживачі бажають купити за певною ціною, тобто плани виробників та споживачів співпадають і їх не потрібно змінювати. В цьому випадку економісти кажуть, що ринок перебуває в стані рівноваги. Ціну, при якій величина пропозиції дорівнює величині попиту, називають рівноважною ціною, або ціною рівноваги.

Дефіцит товарів, надлишок товарів та рух ринкової ціни