Який порядок оскарження рішень і дій ВККС України передбачено Законом України “Про судоустрій і статус суддів ”, Регламентом ВККС України і Кодексом адміністративного судочинства України?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Який порядок оскарження рішень і дій ВККС України передбачено Законом України “Про судоустрій і статус суддів ”, Регламентом ВККС України і Кодексом адміністративного судочинства України?



Задача №1

 

Апеляційний суд Харківської обл. під час вивчення роботи судів області з виїздом в закріплені суди здійснив аналіз справ, строк розгляду по яких перевищує шість місяців; справ щодо неповнолітніх, а також справ, пов’язаних із виконанням Указу Президента України “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”; кримінальних справ про злочини в сфері інтелектуальної власності. Було досліджено рівень оперативності розгляду судами справ та забезпечення доступу громадян до правосуддя. Проаналізовано судову практику розгляду судами справ про: застосування примусових заходів виховного характеру, корупційні правопорушення, порушення митних правил та податкового законодавства тощо. Унаслідок такої діяльності на підставі п. 4 ст. 27 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” загальні збори суддів Апеляційного суду Харківської обл. затвердили постанову про надання місцевим судам Харківської обл. методичної допомоги в застосуванні законодавства при розгляді відповідних категорій кримінальних та цивільних справ.

Чи відповідають дії Апеляційного суду Харківської обл. чинному законодавству? Чи мають право апеляційні суди надавати методичну допомогу місцевим судам із питань застосування законодавства? Назвіть форми методичної допомоги вищих судів нижчим. Яке значення має методична допомога для забезпечення єдності судової практики?

Відповідь:

1. Чи відповідають дії Апеляційного суду Харківської обл. чинному законодавству? – Так, дії Апеляційного суду Харківської обл. відповідають чинному законодавству, оскільки відповідно до п.3 ст.27 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційний суд аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, а також суди вищого рівня. У даному випадку, Апеляційний суд Харківської обл. здійснював аналіз справ, аналізував судову практику, тому його дії відповідають чинному законодавству.

2. Чи мають право апеляційні суди надавати методичну допомогу місцевим судам із питань застосування законодавства? – Так, апеляційні суди мають право надавати методичну допомогу місцевим судам із питань застосування законодавства. Дане право закріплено у п.4 ст.27 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у якому вказано, що апеляційний суд надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства.

3. Назвіть форми методичної допомоги вищих судів нижчим. − Методична допомога надається у різних формах розробка оглядів і узагальнень судової практики; проведення семінарів з розгляду та обговорення питань однакового застосування норм права з окремих категорій справ. Зміст методичної допомоги кожен раз визначається на підставі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами методичної допомоги можуть бути відповіді на запити суддів нижчих судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо.Вказані повноваження можуть здійснювати як судові палати, так і суд в цілому. Використовуючи дані судової статистики, беручи до уваги виявлені недоліки при узагальнені судової практики, вищий спеціалізований суд надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування ними норм Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів у практичній діяльності. Це здійснюється різними засобами, серед яких: надіслання відповідних листів нижчестоящим судам; безпосередній виїзд на місця суддів вищого спеціалізованого суду для надання практичної допомоги; проведення навчання з суддями; видання рекомендацій, постанов, положень тощо. Особливо важливими є рекомендаційні роз'яснення при зміні законодавчої та нормативної бази, зміні регулювання відповідних правовідносин.

4. Яке значення має методична допомога для забезпечення єдності судової практики? – Методична допомога відіграє важливе значення для забезпечення єдності судової практики, оскільки, вона дозволяє створити уявлення стосовно практики застосування місцевими судами певного регіону норм права, труднощі у тлумаченні цих норм та щодо допущених помилок.

Задача №4.

У січні 2014 р. невідомі вбили суддю Автозаводського районного суду м. Кременчук. Вбивство мало місце неподалік від багатоквартирного будинку, в якому мешкав цей суддя. У зв’язку з цим Рада суддів України звернулася до органів державної влади й правоохоронних органів із зверненням, у якому просила ужити заходи для забезпечення безпеки суддів й недопущення випадків незаконного втручання в їх діяльність.

Оцініть правомірність дій Ради суддів України. Який порядок забезпечення безпеки суддів в Україні? Чи достатніми є заходи по забезпеченню безпеки суддів, які передбачені чинним законодавством?

 

Відповідно до п.2 ч.5 ст.131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада суддів України розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань, тому дії Ради суддів України є правомірними.

 

Стаття 138. Державний захист суддів та членів їхніх сімей

 

1. Судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

 

2. Вчинені у зв'язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.

 

3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

 

Відповідно частини 7 статті 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів (у редакції Закону від 16.01.2014 № 721-VІІ) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, розглядають і надають письмову відповідь протягом 10 днів з дня надходження такого звернення. У разі неможливості розгляду звернення у визначений строк зазначені органи повідомляють про це листом з викладенням причин продовження строку розгляду, який не може перевищувати 30 днів з дня його отримання .

Також, відповідно до нової редакції Закону зазначено про те, що відповідь у межах повноважень надається безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого направлено звернення.

З набранням чинності внесених до Закону змін, посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, до яких надійшло звернення Ради суддів України, зобов’язані негайно вжити заходів до усунення загроз безпеці суддів, а за необхідності - притягти винних до відповідальності.

Тому, підсумовуючи вище сказане та згідно з чинним законодавством, в Україні є достатньо заходів по забезпеченню безпеки суддів.

 

 

Задача №6

Верховна Рада України відповідно до Закону України “Про Конституційний Суд України” обрала до складу вказаного суду шістьох суддів. Обрані до складу Конституційного Суду України судді займали суддівські посади в апеляційних загальних судах та Верховному Суді України. Для того, щоб оформити їх переведення на нове місце роботи, Верховна Рада України винесла постанову про звільнення вказаних суддів із займаних посад із формулюванням “у зв’язку з обранням до складу Конституційного Суду України”. Вказана постанова Верховної Ради України була оскаржена до Вищого адміністративного суду України у зв’язку зі звільненням суддів із посад з підстав, не передбачених Конституцією України та , Вищий адміністративний суд України внаслідок розгляду скарги постановив внести зміни до постанови Верховної Ради України у частині визначення причин для звільнення суддів із посад, вказавши в якості такої “у зв’язку з виходом у відставку”. Дайте оцінку рішенню Вищого адміністративного суду. Чи має він право вносити зміни до актів Верховної Ради України?

 

Розв’язання

Рішення Вищого адміністративного суду неправильне, оскільки суд немає права змінити постанову, бо до актів Верховної Ради вносить зміни тільки сама Верховна Рада, у цьому випадку суд тільки може визнати постанову незаконною (Кодекс адміністративного судочинства ст.171) і потім Верховна Рада сама вносить зміни до цієї постанови.

Суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений органом, який його обрав або призначив виключно з підстав передбачених ЗУ та КУ за поданням Вищої Ради Юстиції (ст.111 Закону України «про судоустрій та статус суддів»). Парламент не має права самовільно звільняти суддів з посад без подання ВРЮ. Таким чином Верховна Рада не мала права виносити постанову щодо звільнення суддів. ВР має право тільки призначати суддів до Конституційного Суду України.

Задача №9

Під час кримінального провадження в суді першої інстанції по звинуваченню X., І. та В. у вчиненні навмисного вбивства з хуліганських спонукань, враховуючи велику небезпеку злочину, склад суду було сформовано в кількості трьох суддів. Підсудний X. заявив клопотання про те, щоб справа слухалася судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Суд відмовив X. у клопотанні на тій підставі, що підсудні І. та В. були проти участі присяжних у розгляді їх справи.

Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Охарактеризуйте правові форми і правову природу участі представників народу у здійсненні правосуддя.

 

П. 1 ст. 15 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

КПК, Стаття 31. Склад суду

1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев’ятою цієї статті.

2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

КК України, Стаття 115, п. 2 Умисне вбивство: 7) з хуліганських мотивів карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Тобто у даному випадку кримінальне провадження у суді першої інстанції повинне здійснюватися судом у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, враховуючи ступінь суспільної небезпечності злочину та наявності клопотання з боку одного з підсудних.

Задача 10

10. Звинувачений у вчиненні посадового злочину К. заявив у суді клопотання про здійснення судочинства регіональною мовою. Потерпілий по кримінальному провадженню клопотання не підтримав, зазначивши, що він вільно володіє державною мовою, а регіональною значно гірше.

Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про задоволення клопотання підсудного, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний знаходиться в більш складному становищі у порівнянні з потерпілим, тому його клопотання має пріоритет у порівнянні із думкою потерпілого. Останньому роз’яснили, що якщо окремі слова регіональної мови для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе один з суддів або секретар судового засідання.

Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Охарактеризуйте зміст і значення принципу мови судочинства. Назвіть правові гарантії його реалізації.

1. Відповідно до Ст 12. ЗУ "про судоустрій і статус суддів"

1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Виходячи з цього можна стверджувати, що дії суду не відповідають встановленим принципам судової влади. Оскільки суд виносячи ухвалу про задоволення клопотання підсудного щодо ведення судочинства регіональною мовою (мотивуючи це тим, що підсудний знаходиться в більш складному становищі у порівнянні з потерпілим) порушує норму ч.2 ст.12 даного закону.

Підсудному надаватимуться нище наведені гарантії:

Принцип мови судочинства передбачає також гарантії прав учасників судового процесу, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство. Зокрема, особам, які беруть участь у розгляді справи і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право користуватися рідною мовою - робити заяви, давати пояснення і свідчення, заявляти клопотання та ін. Такою, що не володіє мовою провадження судочинства, визнається особа, яка не розуміє або погано розуміє цю мову та не може вільно розмовляти нею.

Особам, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, забезпечується: 1) право на ознайомлення з усіма матеріалами справи й участь у судових засіданнях через перекладача; 2) право виступати в суді рідною мовою; 3) слідчі й судові документи вручаються особам, які беруть участь у справі, за їх вимогою, а обвинуваченому - у будь-якому випадку в письмовому перекладі його рідною або іншою мовою, якою він володіє; 4) залучення до участі в судовому процесі перекладача за рахунок держави (за винятком господарського судочинства, де витрати на це при задоволенні позову покладаються на відповідача, а при відмові в позові - на позивача).

ЗАДАЧА 11

Після відкладення судового розгляду кримінального провадження захисник увійшов до кабінету головуючого і, побачивши там разом із суддею прокурора, запропонував їм обговорити обставини справи у неформальній обстановці. Останні погодилися та на автомобілі прокурора приїхали пообідати до кафе “Дача”. За сусіднім столом обідав цивільний відповідач у справі, який висловив судді побажання скоріше розглянути справу та звільнити з-під варти невинного. Вартість кулінарних страв оплатив захисник за рахунок коштів підсудного.

 

Дайте правову оцінку дій учасників судового розгляду. Які принципи судової влади порушуються у даній ситуації?

(Розв’язок)

Дії захисника, який запропонував судді та прокурору обговорити обставини справи у неформальній обстановці, в кафе є порушенням ч.2 ст.48 ЗУ Про судоустрій та статус суддів, в якій вказано, що - Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Також було порушено принцип безсторонності судової влади, в якому вказано, що – здійснювати правосуддя може суддя, який не має особистої заінтересованості в справі та спроможний виконати роль безстороннього арбітра, що вирішує правовий спір незалежно, підкоряючись лише закону. Функції суду та сторін організаційно й функціонально розмежовані. Суд не повинен ставати на сторону будь-кого з учасників процесу, а захищати закон і сприяти припиненню його порушення. Якщо суддя має будь-яку заінтересованість щодо предмета судового розгляду, або він знаходиться у будь-яких стосунках з однією із сторін, або є інші підстави поставити під сумнів його об’єктивність при розгляді судової справи, він зобов’язаний заявити про свій відвід, і справа передається іншому судді. Право зробити відвід судді є у кожної сторони по справі. Судова справа має бути розглянута об’єктивно, на підставі закону, щоб жодні уподобання, особисті погляди судді не змогли завадити винесенню справедливого рішення.А в нашому випадку суддя разом з прокурором погодились на обговорення суті справи в неформальній обстановці з захисником однієї з сторін по справі.

А що стосується того, що цивільний відповідач у справі висловив судді побажання скоріше розглянути справу та звільнити з-під варти невинного, це являється просто його побажанням. Оскільки для того щоб здійснити розгляд кримінального провадження в більш короткі строки, ніж ті що передбачені КПК України, необхідно звернутись до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням , в якому викласти обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження у більш короткі строки. Дана норма передбачена в ч.6 ст. 28 КПК України. А стосовно того, щоб звільнити з під варти невинного, як заявив цивільний відповідач, то можна посилатися на ч.1 ст.17 КПК України в якій вказано, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Стосовно вартості кулінарних страв, які оплатив захисник за рахунок коштів підсудного, то в даному випадку він повинен був здійснити оплату страв за власний рахунок, оскільки кошти які виділялись підсудним спрямовувались на витрати пов’язані з судовим процесом (судовий збір, оплата експертиз і т.д.), а не на обід його захисника. Хоча договором між підсудним і захисником можуть бути передбачені різні умови і навіть витрати на харчування, все залежить від умов договору між сторонами

 

Задача №12

 

У Фрунзенському районному суді м. Харкова при судовому розгляді цивільної справи про захист честі, гідності та ділової репутації місцевого бізнесмена були присутні представ-ники громадськості і репортери. Представник правозахисної організації “Народний контроль” К. дістав блокнот і почав письмово фіксувати хід судового засідання. Журналіст місцевого телеканалу “Сімон” Ф. непомітно увімкнув портативний диктофон. Кореспондент всеукраїнської газети “Українська правда” Ш. зробив декілька фотознімків залу судового засідання та складу суду, після чого за допомогою професійної апаратури розпочав відеозапис судового розгляду. Побачивши дії присутніх, суддя заборонив зазначеним особам фіксувати порядок судового розгляду, оскільки це відображається у протоколі судового засідання. У разі невиконання його вимог суддя пригрозив розглянути справу в закритому судовому засіданні.

Чи законними є дії судді? В яких випадках згідно з чинним законодавством суд проводить закритий судовий розгляд? Чи існують особливі обмеження принципу гласності на стадіях апеляційного і касаційного розгляду судової справи?

 

Відповіді на поставленні питання:

 

I. Законність дій суду.

Законність дій суду у даній справі слід розглядати в розрізі дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу. Щоб дати відповідь на поставлене запитання слід проаналізувати наступні міжнародні документи (чинні для України) та національні НПА, у яких передбачено попередньо згаданий принцип:

• Загальна декларація прав людини

У статті 10 зазначено: « Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно…».

Стаття 11 містить положення, яке передбачає: «Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду…».

Частиною 2 Статті 29 закріплено: «При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві».

• Міжнародний пакт про громадські і політичні права

Частина 1 статті 14: «…Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його права та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи... . Преса і публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або - в тій мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним, - при особливих обставинах, коли публічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова постанова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми».

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 Конвенції подає гласність як одну з головних складових справедливого судового розгляду: «Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя».

• Конституція України

Статтею 129 КУ передбачено основні засади судочинства:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

• ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»

Статтею 11 вищезазначеного закону передбачено принцип гласності та відкритості судового процесу. Для відповіді на поставлене перед нами питання слід розглянути наступні положення даної статті:

ч.3 ст.11: «Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.

Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав».

ч.4 ст.11: «Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом».

ч.5. ст.11: «При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом».

• Цивільний процесуальний кодекс України

До уваги слід взяти статтю 6 ЦПК України, якою передбачено принцип гласності та яка відкритості судового розгляду та містить наступні положення:

ч.1 ст.6: «Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито».

ч.3 ст.6: «Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність».

ч.8 ст.6: «Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».

ч.9 ст.6: «Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні...».

Отже, проаналізувавши вище зазначені міжнародні документи (чинні для України) і національні НПА; та враховуючи, що даний судовий розгляд проводився у відкритому судовому засіданні можна зробити наступні висновки:

- дії суду, які полягали у заборонні фіксування судового розгляду, були не законними щодо представника правозахисної організації «Народний контроль» К. (письмово фіксував хід судового засідання у блокноті) та журналіста місцевого каналу «Сімон» Ф. (запис ходу судового засідання на портативний диктофон), оскільки особам присутнім на відкритому судовому засіданні,

відповідно до чинного законодавства України, дозволяється робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої;

- що стосується поведінки кореспондента всеукраїнської газети «Українська правда» Ш., який зробив декілька фотознімків зали судового засідання і складу суду та за допомогою професійної апаратури здійснив відеозапис судового розгляду, - дії суду щодо нього були не законними в частині заборони здійснювати фіксацію судового розгляду за допомогою фото фіксації, оскільки чинним законодавством України особам надано право проводити фотозйомку з використанням портативних відеотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. Дії суду були законними, в частинні заборони Ш. здійснювати відеозапис судового розгляду за допомогою професійної апаратури, оскільки проведення такої зйомки допускається лише на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Відповідно, для проведення відео зйомки за допомогою професійної апаратури Ш. повинен був попередньо звернутися до суду для отримання дозволу на здійснення таких дій;

- суд не мав права погрожувати К., Ф., та Ш., що у разі не виконання ними вимог суду справа в подальшому буде розглядатися в закритому судовому засіданні, що випливає з ст.11 ЗУ «Про судоустрій і статус суду». Крім того, ч.3 ст.6 ЦПК України чітко передбачені підстави для проведення закритого судового засідання («Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі…»

 

II. Суд проводить закритий судовий розгляд, згідно чинного законодавства України, у таких випадках:

ч.4 ст.11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: «Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом».

ч.3 ст.6 ЦПК України передбачає випадки за яких є допустиме проведення закритого судового засідання: «Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність».

 

III. Особливі обмеження принципу гласності на стадіях апеляційного і касаційного розгляду судової справи:

Перш за все слід сказати, що порядок розгляду (перегляду) судової справи в апеляційній та касаційній інстанції регулюється окремим V розділом ЦПК України.

• Обмеження принципу гласності під час розгляду справи в судах апеляційної інстанції:

Статтею 304 ЦПК України передбачено порядок розгляду справи апеляційним судом. Зокрема, ч.1. цієї статті передбачає, що: «Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Положення стаття 304-1 ЦПК України встановлює особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ. Так, ч.1 ст.304-1: «Розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі». Але при цьому слід зазначити, що пункт 2 частини 1 статті 15 ЦПК виключено на підставі Закону №2453-V від 07.07.2010 року (передача до юрисдикції адміністративних судів та вилучення з цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації).

Отже, врахувавши вищезазначені мною положення, я можу зробити висновок про те, що принцип гласності під час розгляду судової справи в судах апеляційної інстанції не має особливих обмежень вищезгаданого принципу. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з такими винятками і доповненнями: розгляд здійснюється колегією у складі трьох суддів; зміст рішення (ували), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази, доповідає суддя-доповідач; першою пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач;

суд може обмежити тривалість виступів в дебатах. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий період часу для виступу; підстави для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) визначаються на розсуд апеляційного суду.

Вважаю, що такі особливі обмеження принципу гласності передбачалися статтею 403-1, але як на мене на сьогоднішній день положення цієї статті втратило свою актуальність, а її збереження у ЦПК України є незрозумілим, враховуючи що положення до якого дана стаття застосовувалася (п.2 ч.1 ст.15 ЦПК) було виключено. Стаття 403-1 передбачає скорочений вид апеляційного розгляду справи за скаргами на рішення, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК (спори фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг). Апеляційний розгляд таких справ здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі. Виклик не здійснюється і тоді, коли про це клопочуть сторони. Водночас, якщо суд дійде висновку про необхідність заслухати пояснення однієї чи обох сторін, суд вправі викликати їх в судове засідання. У попередній редакції ЦПК (до 07.07.2010 р.) вищеперелічені справи були наведені саме у п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК. Проте на даний час ці справи належать до юрисдикції адміністративних судів.

• Обмеження принципу гласності під час розгляду справи в судах касаційної інстанції:

Статтею 333 ЦПК України передбачено порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, ч.1 ст.333 ЦПК встановлює,що: «У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі».

З статті 333 випливає, що розгляд справи в суді касаційної інстанції відбувається в судовому засіданні, яке провадиться в приміщенні суду касаційної інстанції. В судове засідання ні скаржник, ні особи, які брали участь у справі, не викликаються. У разі необхідності вони можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Необхідність виклику осіб вирішує суд касаційної інстанції.

Отже, Статтею 333 ЦПК встановлено порядок розгляду справи судом касаційної інстанції, який є відмінним від порядку, встановленого для судів першої та апеляційної інстанцій. У зв'язку з цим, зокрема у касаційній інстанції, не застосовуються правила про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК), про зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (стаття 31 ЦПК), про пред'явлення зустрічного позову (стаття 123 ЦПК), про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами (стаття 125 ЦПК), про об'єднання і роз'єднання позовів (стаття 126 ЦПК), про визнання позову (стаття 174 ЦПК), про залишення позову без розгляду

 

(пункт 5 частини першої статті 207 ЦПК). Не застосовується також правило про недопустимість вирішення справи за умови неявки позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 169 ЦПК), оскільки у касаційному порядку справа розглядається без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 333 ЦПК). Відповідно, що свідчить й про обмеження принципу гласності в судах касаційної інстанції.

 

Задача 13

Перед судовим розглядом кримінального провадження по обвинуваченню К. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 і ч. 2 ст. 368 ст. КК України, до судді Ленінського районного суду м. Полтави зателефонував голова місцевої ради та попросив поблажливо підійти до вирішення долі підсудного, пообіцявши сприяти у розв’язанні проблеми надання житла суддям Ленінського районного суду м. Полтави. Суддя відповів, що розгляне справу відповідно до закону, а винному призначить покарання, яке відповідатиме тяжкості вчиненого злочину.

У процесі судового розгляду перед будинком суду голова місцевої ради організував мітинг, учасники якого тримали гасла “Ні - політичній розправі над К.”, “Суддю - у відставку!”, “Свободу К.!”.

Після оголошення обвинувального вироку голова місцевої ради дав інтерв’ю кореспондентові газети “Полтавські вісті”, у якому назвав ухвалене рішення суду незаконним та висловив готовність дійти до Європейського суду з прав людини з метою доведення невинності К.

&



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.34 (0.037 с.)