В чому полягає зміст права на розумний строк розгляду справи?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

В чому полягає зміст права на розумний строк розгляду справи?



Для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження . Точкою відліку переважно є момент звернення до суду з позовом. Верховний Суд України своїм листом від 25 січня 2006 року № 1 -5/45 надав таке роз’яснення: у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Які існують критерії визначення розумності строків судового провадження відповідно до національного законодавства і практики Європейського суду з прав людини?

У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені Судом.

Першим критерієм є складність справи, тобто обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки.

Другим критерієм оцінки розумності строку судового розгляду є, за визначенням Європейського суду з прав людини, поведінка заявника. Якщо затримка розгляду справи відбувається з його вини, то це, безумовно, є фактором, що послаблює ефективність скарги.

Третім критерієм є поведінка державних органів.

У деяких випадках затримка розгляду справи й перевищення розумних строків викликаються перевантаженням судової системи.

Останнім критерієм є значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

Куди може подати скаргу громадянин К. щодо судової тяганини?

Відповідно до п.2 ч.1 ст . 92 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» за судову тяганину суддя може нести дисциплінарну відповідальність. Однак це не стосується випадків, коли порушення строків розгляду справи зумовлено поведінкою сторін або великою завантаженістю судді. А, оскільки, в умові задачі вказано те, що порушення строків розгляду справи викликане клопотаннями про перенесення судових засідань як з боку самого К., так і другої сторони по справі, то підстав звинувачувати суддю в судовій тяганині немає.

Заява щодо неправомірних дій (бездіяльності) судді подається на ім'я голови суду, в якому працює працівник.

Органи, які здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; Вища рада юстиції - щодо судців вищих спеціалізованих судів та судців Верховного Суду України.

 

Задача 26

26. До окружного адміністративного суду надійшла скарга на рішення Київської міської ради. Заявник вніс клопотання про слухання справи колегіально судом у складі трьох суддів для забезпечення більшої об’єктивності і законності судового рішення. Клопотання було розглянуто і, враховуючи складність справи, для її розгляду було сформовано склад суду у кількості трьох суддів.

 

Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд адміністративних справ?

 

1.Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу?

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства – « Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді та у місцевому загальному суді як адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також з ініціативи судді в разі їх особливої складності.». У частині другій статті встановлено факультативні випадки розгляду і вирішення справи колегією суддів в окружному адміністративному суді. Так, в окружному адміністративному суді колегія у складі трьох суддів розглядає і вирішує адміністративні справи також:

1) за клопотанням хоча б однієї зі сторін (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору96, їх представників) про колегіальний розгляд справи;

2) з ініціативи судді в разі особливої складності справи.

Отож, виходячи з міркувань забезпечення незалежності суду та фаховості вирішення справи, законодавець не просто обмежився переліком категорій справ, які суд обов'язково повинен вирішувати в колегіальному складі, а й надав можливість сторонам і судді у кожній конкретній справі визначити доцільність її розгляду колегією суддів.

Клопотання сторони про колегіальний розгляд справи, заявлене до початку судового розгляду, є достатньою підставою для призначення колегіального розгляду, незалежно від мотивів такого клопотання. Його навіть не обов'язково вмотивовувати. Суд не може відмовити у його задоволенні.

Особлива складність справи є умовою колегіального розгляду з ініціативи судді, а не сторони, оскільки складність справи для вирішення може визначити суддя, якому її було передано для розгляду (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2). Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо. Вищий адміністративний суд України зауважив, що особлива складність справи - "це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та ін."97.

2. У якому складі суддів здійснюється розгляд адміністративних справ?

 

Відповідно до ч.1 ст.23 Кодексу адміністративного судочинства – «Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.»

Відповідно до ст.24 Кодексу адміністративного судочинства

1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

2. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді та у місцевому загальному суді як адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також з ініціативи судді в разі їх особливої складності. 3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів. 4. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі не менше трьох суддів. 5. Адміністративні справи, підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів. 6. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти суддів. 7. Питання про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України вирішується у Вищому адміністративному суді України колегією у складі п'яти суддів. 8. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально.

 

Задача 27

27. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській обл. звернулося до Харківської обласної ради для затвердження списків присяжних для всіх місцевих загальних судів області з числа громадян, які постійно проживають на території області. Харківська обл. рада надана територіальному управлінню ДСА України в Харківській обл. список виборців області, вказавши, що всіх осіб в ньому можна використовувати в якості присяжних під час судочинства, оскільки вони мають право голосу на виборах.

 

Дайте оцінку дій територіального управління ДСА України та Харківської обласної ради. Назвіть порядок формування списків народних засідателів та присяжних відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

 

Розв’язок

А) Дії територіального управління ДСА України не зовсім законні, оскільки для затвердження списків присяжних територіального управління звернулось до Харківської обласної ради.

А згідно ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, і лише у разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Отже, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській обл. повинне було спочатку звернутися до Харківської міської ради.

 

Б)Дії Харківської обласної ради незаконні, оскільки облрада надала список виборців області, вказавши, що всіх осіб в ньому можна використовувати в якості присяжних під час судочинства, оскільки вони мають право голосу на виборах. Не можна прирівнювати осіб, які мають право бути присяжними та осіб, які мають право голову на виборах, так як вимоги до них різні.
Право голосу на виборах мають громадяни України, що досягли 18-річного віку.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Отже, вимоги до виборців і до присяжних є різними, тому список виборців області не може бути списком присяжних.

При цьому, не підлягають включенню до списків народних засідателів та списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя, присяжного;

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

 

 

В)Порядок формування списків народних засідателів та присяжних відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

 

Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які відповідають вимогам (досягнення тридцятирічного віку і постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду) і дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів формує за зверненням голови відповідного місцевого суду комісія, склад якої затверджує відповідна місцева рада.

Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради (за місцем розташування суду).

Для міжрайонних судів склад комісії та список народних засідателів затверджується рішенням обласних рад.

Список народних засідателів переглядається у разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку.

Після затвердження списку народних засідателів такий список передається до відповідного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов’язані із добором народних засідателів.

 

Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які відповідають вимогам (досягнення тридцятирічного віку і постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду) і дали згоду бути присяжними.

У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на два роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного суду. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов’язані із добором присяжних.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.212.130 (0.014 с.)