Переоцінка основних засобів, умови, форми та відображення в обліку і звітності. Відображення на схемах рахунків

МСБО 16 дозволяє здійснювати переоцінку основних коштів виходячи з їхньої справедливої вартості на дату переоцінки. При цьому переоцінюються тільки ті об'єкти основних коштів, справедливу вартість яких можна вірогідно оцінити.

Справедливою вартістю основних засобів є їхня ринкова вартість, визначена експертною оцінкою. Експертну оцінку землі й будинку звичайно здійснюють професійні оцінювачі.

МСБО 16 підкреслює, що переоцінки варто провадити досить регулярно, щоб балансова вартість основних засобів істотно не відрізнялися від їхньої справедливої вартості на дату балансу. У випадку незначного коливання справедливої ринкової вартості об'єктів основних коштів можна проводити їхню переоцінку кожні три або п'ять років. Варто пам'ятати, що коли переоцінюється певний об'єкт основних коштів, потрібно переоцінити весь клас (ГРУПУ) основних засобів, до якого відноситься цей об'єкт.

Клас основних засобів — це група об'єктів, однакових по характері й способі використання в діяльності підприємства. Прикладами окремих класів основних коштів є наступні: земля; літаки; будинки; автотранспорт; машини й устаткування; меблі й приналежності; кораблі; офісне устаткування.

У процесі переоцінки об'єкта основних засобів переоцінюють не тільки його балансову, але й ліквідаційну вартість (у випадку наявності) і суму накопиченої амортизації. При цьому МСБО 16 передбачає два підходи до накопиченої амортизації переоцінюваного об'єкта основних коштів:

1) накопичену амортизацію перераховують пропорційно зміні валової первісної вартості об'єкта так, що балансова вартість цього об'єкта після переоцінки рівняється його переоціненоївартості. Цей метод часто застосовують, коли актив переоцінюють за допомогою індексаціїйого амортизируємої відтвореної собівартості;

2) накопичену амортизацію виключають із валової (первісної) вартості об'єкта й переоціненої чистої балансової вартості. Цей метод використається, зокрема, для будинків, переоцінюваних до їхньої ринкової вартості.

Результати першої після надходження об'єкта основних засобів переоцінки відображають в обліку в такий спосіб: суму дооцінки враховують по кредиту рахунку «Дооцінка» (або «Капітал від переоцінки») і показують у балансі в складі власного капіталу підприємства; суму уцінки списують на витрати підприємства й відображають у Звіті про прибутки й збитки в складі витрат звітного періоду.

Відбиття результатів наступних переоцінок залежить від тенденції й величини зміни справедливої вартості об'єкта основних коштів. У випадку дооцінки раніше зниженого в ціні об'єкта дооцінку в межах суми попередніх уцінок, списаних на витрати, включають до складу доходу звітного періоду. І навпаки, суму уцінок у межах залишку попередніх дооцінок списують у дебет рахунку «Дооцінка».

Приклад. Первісна вартість устаткування — 800000 грн., сума його накопиченоїамортизації на дату першої переоцінки — 200000 грн.У результаті експертної оцінки встановлено, що відновлювальна вартість цьогоустаткування на дату переоцінки рівняється 1200000 грн.Ставка податку на прибуток — 25 %.

Варіант 1. Пропорційна переоцінка накопиченої амортизації

При застосуванні цього підходу накопичена амортизація у результаті переоцінкизросте пропорційно збільшенню валової балансової вартості, тобто в 1,5 рази(1200000: 800000).

У результаті переоцінки одержимо:

До переоцінки Після переоцінки

Валова балансова вартість 800000 1200000

Накопичена амортизація 200000 300000

Чиста балансова вартість 600000 900000

Дт рахунку «Основні засоби» 400000; Кт рахунку «Дооцінка» 225000; Кт рахунку «Відстрочене податкове зобов'язання» 75000; Кт рахунку «Накопичена амортизація основних засобів» 100000

Варіант 2. Виключення суми накопиченої амортизації в процесі переоцінки

При цьому підході суми накопиченої амортизації об'єкта основних засобів на момент переоцінки не враховують, тому розрахунок буде мати такий вигляд:

До переоцінки Після переоцінки

Валова балансова вартість 800000 900000

Накопичена амортизація 200000 -

Чиста балансова вартість 600000 900000

Дт рахунку «Основні засоби» 100000; Дт рахунку «Накопичена амортизація основних коштів» 200000; Кт рахунку «Дооцінка» 225000; Кт рахунку «Відстрочене податкове зобов'язання» 75000. Отже, в обох варіантах торба дооцінки становить 225000 грн.

 

ПРИПИНЕННЯ ВИЗНАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ. ВІДОБРАЖЕННЯ НА СХЕМАХ РАХУНКІВ

Визнання об'єкта основних засобів активом припиняється у випадку: а) його продажу; б) якщо не очікуються майбутні економічні вигоди від його використання або продажу.

При визначенні дати продаж основних засобів варто застосовувати критерії МСБО 18 «Доход» відносно визнання доходу від продаж продукції (товарів), У випадку продаж з наступною орендою застосовується МСБО 17 «Оренда».

Фінансовий результат від списання об»єктів розраховують як різницю між балансовою (залишковою) вартістю об'єкту й очікуваною чистою сумою надходження від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття відображають у Звіті про прибутки й збитки в складі відповідно доходів або витрат (крім випадків, коли МСБО 17 вимагає іншого відносно продажу з наступною орендою). При цьому доход від вибуття основних засобів не слід класифікувати як доход від основної діяльності.

Приклад

Автомашина, чиста балансова (залишкова) вартість якої становить 40000 діл., анакопичена амортизація - 10000 діл., була продана за 60200 діл.Залишок дооцінки машини - 12500 діл.

Дт рахунку «Накопичена амортизація» 10000; Дт рахунку «Кошти» 60200; Кт рахунку «Основні засоби» 50000; Кт рахунку «Прибуток від продажу основних засобів»

(60200 - 40000) 20200

На суму залишку дооцінки машини: Дт рахунку «Дооцінка» 12500; Кт рахунку «Нерозподілений прибуток» 12500 37.ВИЗНАЧЕННЯ, ВИЗНАННЯ, ОЦІНКА, ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ З ІНВЕСТНЕРУХОМОСТІ. ВІДОБРАЖЕННЯ НА СХЕМАХ РАХУНКІВ

Згідно МСБО 40 інвестиційна нерухомість (Investment Property) — це нерухомість (земля або будинки — або частина будинку — або земля й будинок), утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) про залучення орендних платежів або збільшення капіталу або для досягнення конкретних цілей, а не для: користування у виробництві або при поставці товарів або наданні послуг для адміністративних цілей; продажу у звичайному ході діяльності.

Отже, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки в значній мірі незалежно від інших активів підприємства. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятий власником. Нерухомість, зайнята власником — це нерухомість утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) для використання у виробництві або поставці продукції або наданні послуг або для адміністративних цілей. Нерухомість, зайнята власником, генерує грошові потоки, зв'язані не тільки із цією нерухомістю, але й з іншими активами, використовуваними у виробництві, поставці продукції (наданні послуг) і т.п.

Тому облік такої нерухомості і її подання у фінансовій звітності здійснюються відповідно до МСБО 16 «Основні засоби».

Прикладом інвестиційної нерухомості є:

- земля, утримувана для довгострокового збільшення капіталу, а не для короткострокового продажу у звичайному ході діяльності;

- земля, утримувана для майбутнього, але ще невизначеного конкретно використання;

- будинок, що є власністю підприємства (або втримувало підприємством відповідно до угоди про фінансову оренду) і надане в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду;

- будинок, що не зайнятий, але втримується для надання в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду.

Відповідно не є інвестиційною нерухомістю:

а) яка призначена для продажу у звичайному ході діяльності або перебуває в процесі будівництва або забудови для такого продажу;

б) яка будується або забудовується з доручення третіх сторін;

в) зайнята власником, зокрема: утримувана для майбутнього використання як нерухомість, зайнята власником; утримувана для майбутньої забудови й наступного використання як нерухомість, зайнята власником; зайнята працівниками (незалежно від того, сплачують ці чи працівники ні орендну плату по ринкових ставках); продаж якої очікується;

г) нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення для майбутнього використання як інвестиційна нерухомість;

д) нерухомість, передана іншому підприємству на умовах фінансової оренди [IAS 40.9].

У певних випадках ідентифікація інвестиційної нерухомості вимагає застосування професійного судження й критеріїв істотності. Наприклад, одна частина нерухомості втримується з метою одержання орендної плати або для збільшення капіталу, а друга частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Якщо ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані у фінансову оренду), підприємство враховує ці частини окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, нерухомість уважається інвестиційної за умови, що тільки незначна її частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг або для адміністративних цілей.

Відображається на рахунку 100 "інвестиційна нерухомість"