Мета, етапи і цілі гармонізації фз

ЗАСТОСУВАННЯ МСФЗ В УКРАЇНІ

МСФЗ виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Забезпечення прозорості суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їх ризики.

1998 р. – КМУ прийняв Постанову «Програма реформування бух обліку» - перехід на МСБО.

1998 р.- перехід укр. банків на МСФЗ

1999 р. прийнято закон про Бухоблік

2000 – затверджено перші 10 ПСБО

2001 – 2007 р. – прийнята решта ПСБО (11- 32).

2012 – перехід на МСФЗ публічних АТ (ПАТ), страховиків, фінпосередників

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль - реформування БО - розпорядженням КМУ від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування МСФЗ в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства ЄС

Одними із основних напрямів реалізації Стратегії є законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов’язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, ЦП яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами.

Стратегією передбачаються заходи щодо забезпечення Мінфіном співробітництва з Радою міжнародних стандартів фінансової звітності щодо запровадження в Україні міжнародних стандартів та їх офіційного оприлюднення. З цією метою між Мінфіном та Фондом Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ФКМСБО) укладено Угоду про відмову від авторських прав на обмежених територіях, яка набрала чинності з 1 жовтня 2007 року. Предметом угоди є відмова ФКМСБО від авторських прав на переклад українською мовою МСБО, МСФЗ та Тлумачень, виданих Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності чи Постійним комітетом з тлумачень,

.

МЕТА, ЕТАПИ І ЦІЛІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ФЗ

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 року створений Комітет з міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (КМСБЗ). Він був заснований на підставі угоди, укладеного професійними організаціями бухгалтерів.

Мета КМСБЗ - формулювання, видання й удосконалення в інтересах суспільства стандартів БО, які необхідно дотримувати при поданні ФЗ, а також сприяння прийняттю й дотриманню їх у всіх країнах.

Діяльність КМСБЗ в цьому напрямку можна розділити на п'ять етапів:

1973 - 1979 р. Випуск загальних стандартів.

1980 - 1989 р. Розробка більше детальних стандартів.

1990 - 1995 р. Зменшення гнучкості стандартів.

1995 - 1999 р. Підготовка базових стандартів відповідно до угоди з IOSCO.

З 2000 року Конвергенція й глобальне впровадження.

КМСБЗ видав 41 МСБО, з яких сьогодні діє 30. З 1983 до 2000 року членами КМСБЗ були всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ).

У травні 2000 року був прийнятий новий Статут, відповідно до якого індивідуальне членство було скасовано, а Комітет був перейменований у Р аду за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - I AS В).

У своїй діяльності РАДА переслідує наступні цілі:

- розробка єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів БО, що мають обов'язкову чинність, згідно яким у ФЗ повинна розкриватися якісна, прозора й порівнянна інф.

- поширення й забезпечення строгого дотримання даних стандартів;

-забезпечення максимального зближення (конвергенції) нац.. стандартів БО з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального рішення питань бухгалтерського обліку й звітності.

Цілі орієнтовані на забезпечення практичного застосування МСБО й їхню конвергенцію з національними системами обліку.

МСФЗ — це стандарти й інтерпретації, що включають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS); — Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS); — Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретаціям (SIC).

Стандарти головним чином визначають методи оцінки в обліку й підходи до подання інформації у фінансовій звітності.

Тому після реорганізації в 2001 році РМСБО перейменував стандарти з «Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» на «Міжнародні стандарти фінансової звітності. Для розуміння й практичного застосування стандартів важливе значення має Концептуальна основа (Framework складання й подання фінансових звітів. Вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. не входить до складу МСФЗ.

 

СКЛАД І ПЕРЕЛІК МСБО- МСФЗ

МСФЗ

МСФЗ 1Застосування міжнародних стандартів фінансової звітності вперше

МСФЗ 2Виплати з використанням акцій

МСФЗ 3Об'єднання підприємств

МСФЗ 4Страхові контракти

МСФЗ 5Непоточні активи, призначені для продажу, і діяльність, що припиняється

МСФЗ 6Дослідження та оцінка корисних копалин

МСФЗ 7Фінансові інструменти: розкриття

МСБО 1 "Розкриття облікової політики" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 4 "Облік амортизації" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фін. звітах" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" (переглянутий у 1992 р.).

МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 9 "Витрати на дослідження та розробки" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 11 "Будівельні контракти" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 12 "Облік податків на прибуток" (переглянутий у 1996 р.)

МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань" (переформатований у 1994 р).

МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 16 "Основні засоби" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 17 "Облік оренди" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 18 "Дохід" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 22 "Об'єднання компаній" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 23 "Витрати на позики" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 25 "Облік інвестицій" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

МСБО 33 "Прибуток на акцію".

Інші розкриття.

У примітках до фінансових звітів варто також розкривати:

1) суму дивідендів, запропонованих чи оголошених до того, як фінансові звіти були затверджені до випуску, але не визнаних як розподол капіталу між власниками протягом звітного періоду, і зв'язану суму на акцію;

2) суму будь-яких невизнаних кумулятивних привілейованих дивідендів.

Крім того, якщо це не відбито у фінансових звітах, у примітках варто подати наступну інформацію:

— місце розташування і юридична форма підприємства, країна його реєстрації й адреса

зареєстрованого офісу (чи основне місце діяльності);

— опис характеру операцій підприємства і його основної діяльності;

— назва материнського підприємства і кінцевого материнського підприємства групи.

Приклад

Земля придбана разом зі старим будинком за 600000 грн. Для забудови земельної ділянки старий будинок знесений. Витрати, зв'язані зі зносом (зарплата), рівняються 10000 грн. У результаті ліквідації будинку отримані будівельні матеріали на суму 2000

грн. У цьому випадку собівартість придбаної земельної ділянки буде становити:

600000 + 10000 - 2000 = 608000 (грн.). Ці операції варто відбити такими записами:

а) плата за придбану земельну ділянку:

Дт рахунку «Основні засоби» 600000 Кт рахунку «Кошти» 600000;

б) витрати на знесення старого будинку:

Дт рахунку «Основні засоби» 10000 Кт рахунку «Нарахована зарплата» 10000;

в) вартість отриманих матеріалів:

Дт рахунку «Матеріали» 2000 Кт рахунку «Основні засоби»

Об'єкт основних коштів може бути придбаний в обмін на немонетарний актив (активи) або комбінацію монетарних і немонетарних активів. Собівартість такого об'єкта оцінюють по справедливій вартості, крім випадків, коли:

а) в операції обміну відсутня комерційна сутність; б) справедливу вартість ні отриманого активу, ні переданого активу неможливо вірогідно визначити.

ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ПРИДБАНИХ У КОМПЛЕКСІ Собівартість об'єктів основних засобів, придбаних у комплексі, визначається шляхомрозподілу собівартості такого майнового комплексу на підставі справедливої вартості об'єктів.

ОЦІНКА БЕЗКОШТОВНО ОТРИМАНИХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ Безкоштовно отримані об'єкти основних коштів мають нульову собівартість. Тому такіоб'єкти відображають за балансом. Якщо підприємство застосовує модель переоцінки

основних коштів, то надалі такі об'єкти дооцінюють до їхньої справедливої вартості.

ОЦІНКА СТВОРЕНИХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ. Якщо об'єкт основних коштів виготовлений власними ЗУСИЛЛЯМИ, а підприємствотакож виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єктавизначається відповідно до положень МСБО 2 «Запаси». Надходження основних засобів, виготовлених власними силами, відображають в обліку записом:

Дт рахунку «Незавершене будівництво» Кт «Виробництво» або «Готова продукція».

Собівартість основних коштів, побудованих власними чинностями, відображається записом:

Дт рахунку «Основні кошти» Кт рахунку «Незавершене будівництво»

НАСТУПНІ ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ОСНОВНИМ ЗАСОБАМИ. Після визнання основних коштів у підприємства можуть виникати витрати, пов'язані з них:

- ремонтом і технічним обслуговуванням; - добудуванням або дообладнуванням;

- модернізацією й заміною значних частин (компонентів).

Виходячи із загальних принципів визнання, витрати на поточний ремонт й обслуговування (огляд, мастильні матеріали й т.п.) основних коштів списують на витрати того звітного періоду, у якому вони виникають.

У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Дт рахунку «Витрати на ремонт й обслуговування»

Кт рахунку «Матеріали», «Нарахована зарплата» і т.п.

Натомість, витрати на дообладнування об'єкта, що відповідають критеріям визнання

активу, відображають в обліку як визнання нового об'єкта основних коштів, тобто:

Дт рахунку «Основні кошти» Кт рахунку «Кошти» або інших рахунків.

Модернізація або заміна окремих компонентів об'єкта основних коштів означають, що

значний компонент активу вилучаються й заміняється аналогічним компонентом (заміна) або компонентом іншого типу, що має більше високі характеристики (удосконалення). Заміна окремих важливих компонентів основних коштів (двигунів, сидінь, даху ит. п.) відображається в обліку як придбання нового об'єкта основних коштів і списання старого об'єкта.

МСБО 16 передбачає дві моделі оцінки основних засобів ( малий. 10.4).

Модель собівартості означає, що основні засоби враховуються за собівартістю за винятком накопиченої суми амортизації й накопиченого збитку від зменшення корисності.

Модель переоцінки можна застосувати для основних засобів, справедливу вартість яких можна вірогідно оцінити. У цьому випадку основні засоби враховують по переоціненій вартості, який є справедлива вартість на дату переоцінки, за винятком подальшої накопиченої амортизації й подальшого накопиченого збитку від зменшення корисності.

Отже, балансовою вартістю (Carrying Amount) основних засобів є сума, у якій актив визнаний після відрахування накопиченої амортизації й накопиченого збитку від зменшення корисності.

 

ПРЯМОЛІНІЙНИЙ МЕТОД

При використанні прямолінійного методу (Straight-Line method) вартість об'єкта основних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації. Сума щорічних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома способами.

При першому способі розрахунок здійснюють розподілом вартості об'єкта, що підлягає амортизації, на рядків його корисної експлуатації.

Метод зниження залишку (Diminishing Balance Method) передбачає визначення суми

амортизаційних відрахувань множенням балансової вартості об'єкта основних коштів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації. Норму розраховують по формулі:

де n - кількість років корисної експлуатації об'єкта.

Різновидом розглянутого методу є метод подвоєного зниження залишку. При цьому методі як норма амортизації використають подвоєну ставку амортизаційних відрахувань, розраховану методом прямолінійного списання. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації варто помножити на балансову вартість об'єкта на початок звітного періоду.

Амортизаційні відрахування = 2 х Норма амортизації х Балансова вартість.

Метод одиниць продукції передбачає нарахування амортизації на підставі сумарного вироблення об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру. Норму амортизації розраховують на одиницю діяльності по формулі: Норма амортизації = (Собівартість об'єкта - Ліквідаційна вартість)/

Розрахунковий обсяг діяльності (виробництва)

Припинення нарахування амортизації. Згідно МСБО 16 нарахування амортизації активу варто починати, коли він придатний до використання, тобто коли цей актив перебуває в місці й у стані, необхідному для його використання способом, передбаченим керівництвом. Нарахування амортизації об'єкта припиняється з дати, що наступає раніше: дати, коли об'єкт класифікують як призначений для продаж (або включають з ліквідаційну групу, призначену для продаж) відповідно до МСФО 5, коли припиняється визнання його активом.

Нарахування амортизації не припиняються на годину простою активу або його вибуття з експлуатації й утримання для наступного продаж, поки цей актив не буде повністю амортизований. Однак у випадку застосування виробничого методу (методу суми одиниць) амортизації амортизаційні відрахування можуть рівнятися нулю під час простою виробничих потужностей.

Облік амортизації. Використовують окремий регулюючий рахунок, що має назву «Накопичена амортизація основних засобів». Підприємства, які ведуть фінансовий облік витрат по їхніх елементах, відображають нараховану амортизацію записом: Дт «Витрати на амортизацію» Кт «Накопичена амортизація основних коштів».

Якщо фінансовий облік витрат здійснюється по їхній функціональній ознаці, нарахована амортизація буде відбита записом: Дт рахунку «Виробничі накладні витрати»; Дт рахунку «Витрати на збут»; Дт рахунку «Загальні й адміністративні витрати»; Кт рахунку «Накопичена амортизація основних коштів».

Отже, частина амортизаційних відрахувань (наприклад, адміністративних будинків і т.п.) включають до складу витрат звітного періоду й відображають у Звіті про прибутки й збитки, а частина (наприклад, амортизацію виробничого встаткування) - до складу запасів (незавершеного виробництва або готової продукції), які приводять у балансі.

 

Приклад

Автомашина, чиста балансова (залишкова) вартість якої становить 40000 діл., анакопичена амортизація - 10000 діл., була продана за 60200 діл.Залишок дооцінки машини - 12500 діл.

Дт рахунку «Накопичена амортизація» 10000; Дт рахунку «Кошти» 60200; Кт рахунку «Основні засоби» 50000; Кт рахунку «Прибуток від продажу основних засобів»

(60200 - 40000) 20200

На суму залишку дооцінки машини: Дт рахунку «Дооцінка» 12500; Кт рахунку «Нерозподілений прибуток» 12500 37.ВИЗНАЧЕННЯ, ВИЗНАННЯ, ОЦІНКА, ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ З ІНВЕСТНЕРУХОМОСТІ. ВІДОБРАЖЕННЯ НА СХЕМАХ РАХУНКІВ

Згідно МСБО 40 інвестиційна нерухомість (Investment Property) — це нерухомість (земля або будинки — або частина будинку — або земля й будинок), утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) про залучення орендних платежів або збільшення капіталу або для досягнення конкретних цілей, а не для: користування у виробництві або при поставці товарів або наданні послуг для адміністративних цілей; продажу у звичайному ході діяльності.

Отже, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки в значній мірі незалежно від інших активів підприємства. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятий власником. Нерухомість, зайнята власником — це нерухомість утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) для використання у виробництві або поставці продукції або наданні послуг або для адміністративних цілей. Нерухомість, зайнята власником, генерує грошові потоки, зв'язані не тільки із цією нерухомістю, але й з іншими активами, використовуваними у виробництві, поставці продукції (наданні послуг) і т.п.

Тому облік такої нерухомості і її подання у фінансовій звітності здійснюються відповідно до МСБО 16 «Основні засоби».

Прикладом інвестиційної нерухомості є:

- земля, утримувана для довгострокового збільшення капіталу, а не для короткострокового продажу у звичайному ході діяльності;

- земля, утримувана для майбутнього, але ще невизначеного конкретно використання;

- будинок, що є власністю підприємства (або втримувало підприємством відповідно до угоди про фінансову оренду) і надане в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду;

- будинок, що не зайнятий, але втримується для надання в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду.

Відповідно не є інвестиційною нерухомістю:

а) яка призначена для продажу у звичайному ході діяльності або перебуває в процесі будівництва або забудови для такого продажу;

б) яка будується або забудовується з доручення третіх сторін;

в) зайнята власником, зокрема: утримувана для майбутнього використання як нерухомість, зайнята власником; утримувана для майбутньої забудови й наступного використання як нерухомість, зайнята власником; зайнята працівниками (незалежно від того, сплачують ці чи працівники ні орендну плату по ринкових ставках); продаж якої очікується;

г) нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення для майбутнього використання як інвестиційна нерухомість;

д) нерухомість, передана іншому підприємству на умовах фінансової оренди [IAS 40.9].

У певних випадках ідентифікація інвестиційної нерухомості вимагає застосування професійного судження й критеріїв істотності. Наприклад, одна частина нерухомості втримується з метою одержання орендної плати або для збільшення капіталу, а друга частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Якщо ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані у фінансову оренду), підприємство враховує ці частини окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, нерухомість уважається інвестиційної за умови, що тільки незначна її частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг або для адміністративних цілей.

Відображається на рахунку 100 "інвестиційна нерухомість"

 

АНАЛІЗ РИНКОВОЇ АКТИВНОСТІ

До основних показників ринкової активності підприємства належать:

􀁹 реінвестований прибуток характеризує величину реінвестованого прибутку, що лишається після виплати дивідендів;

􀁹 дивіденди характеризують, яка частка прибутку спрямовується на виплату власникам акцій;

􀁹 чистий прибуток, що припадає на 1 акцію визначається відношенням чистого прибутку (збитку) до середньорічної простої кількості акцій;

􀁹 коефіцієнт реінвестування прибутку показує, яку частину реінвестований прибуток займає в загальному обсязі прибутку;

􀁹 коефіцієнт виплати дивідендів характеризує, яку частку займають виплати дивідендів у чистому прибутку за аналізований період;

􀁹 рентабельність статутного капіталу характеризує величину одержанного прибутку у розрахунку на гривню статутного капіталу підприємства;

􀁹 рентабельність внесків власників характеризує величину одержаних дивідендів у розрахунку на гривню статутного капіталу підприємства;

􀁹 рентабельність власного капіталу характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню капіталу власників підприємства.

ЗАСТОСУВАННЯ МСФЗ В УКРАЇНІ

МСФЗ виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Забезпечення прозорості суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їх ризики.

1998 р. – КМУ прийняв Постанову «Програма реформування бух обліку» - перехід на МСБО.

1998 р.- перехід укр. банків на МСФЗ

1999 р. прийнято закон про Бухоблік

2000 – затверджено перші 10 ПСБО

2001 – 2007 р. – прийнята решта ПСБО (11- 32).

2012 – перехід на МСФЗ публічних АТ (ПАТ), страховиків, фінпосередників

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль - реформування БО - розпорядженням КМУ від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування МСФЗ в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства ЄС

Одними із основних напрямів реалізації Стратегії є законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов’язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, ЦП яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами.

Стратегією передбачаються заходи щодо забезпечення Мінфіном співробітництва з Радою міжнародних стандартів фінансової звітності щодо запровадження в Україні міжнародних стандартів та їх офіційного оприлюднення. З цією метою між Мінфіном та Фондом Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ФКМСБО) укладено Угоду про відмову від авторських прав на обмежених територіях, яка набрала чинності з 1 жовтня 2007 року. Предметом угоди є відмова ФКМСБО від авторських прав на переклад українською мовою МСБО, МСФЗ та Тлумачень, виданих Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності чи Постійним комітетом з тлумачень,

.

МЕТА, ЕТАПИ І ЦІЛІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ФЗ

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973 року створений Комітет з міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (КМСБЗ). Він був заснований на підставі угоди, укладеного професійними організаціями бухгалтерів.

Мета КМСБЗ - формулювання, видання й удосконалення в інтересах суспільства стандартів БО, які необхідно дотримувати при поданні ФЗ, а також сприяння прийняттю й дотриманню їх у всіх країнах.

Діяльність КМСБЗ в цьому напрямку можна розділити на п'ять етапів:

1973 - 1979 р. Випуск загальних стандартів.

1980 - 1989 р. Розробка більше детальних стандартів.

1990 - 1995 р. Зменшення гнучкості стандартів.

1995 - 1999 р. Підготовка базових стандартів відповідно до угоди з IOSCO.

З 2000 року Конвергенція й глобальне впровадження.

КМСБЗ видав 41 МСБО, з яких сьогодні діє 30. З 1983 до 2000 року членами КМСБЗ були всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ).

У травні 2000 року був прийнятий новий Статут, відповідно до якого індивідуальне членство було скасовано, а Комітет був перейменований у Р аду за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - I AS В).

У своїй діяльності РАДА переслідує наступні цілі:

- розробка єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів БО, що мають обов'язкову чинність, згідно яким у ФЗ повинна розкриватися якісна, прозора й порівнянна інф.

- поширення й забезпечення строгого дотримання даних стандартів;

-забезпечення максимального зближення (конвергенції) нац.. стандартів БО з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального рішення питань бухгалтерського обліку й звітності.

Цілі орієнтовані на забезпечення практичного застосування МСБО й їхню конвергенцію з національними системами обліку.

МСФЗ — це стандарти й інтерпретації, що включають:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS); — Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS); — Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтерпретаціям (SIC).

Стандарти головним чином визначають методи оцінки в обліку й підходи до подання інформації у фінансовій звітності.

Тому після реорганізації в 2001 році РМСБО перейменував стандарти з «Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» на «Міжнародні стандарти фінансової звітності. Для розуміння й практичного застосування стандартів важливе значення має Концептуальна основа (Framework складання й подання фінансових звітів. Вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. не входить до складу МСФЗ.

 

СКЛАД І ПЕРЕЛІК МСБО- МСФЗ

МСФЗ

МСФЗ 1Застосування міжнародних стандартів фінансової звітності вперше

МСФЗ 2Виплати з використанням акцій

МСФЗ 3Об'єднання підприємств

МСФЗ 4Страхові контракти

МСФЗ 5Непоточні активи, призначені для продажу, і діяльність, що припиняється

МСФЗ 6Дослідження та оцінка корисних копалин

МСФЗ 7Фінансові інструменти: розкриття

МСБО 1 "Розкриття облікової політики" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 4 "Облік амортизації" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фін. звітах" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" (переглянутий у 1992 р.).

МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 9 "Витрати на дослідження та розробки" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 11 "Будівельні контракти" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 12 "Облік податків на прибуток" (переглянутий у 1996 р.)

МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань" (переформатований у 1994 р).

МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 16 "Основні засоби" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 17 "Облік оренди" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 18 "Дохід" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 22 "Об'єднання компаній" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 23 "Витрати на позики" (переглянутий у 1993 р.).

МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 25 "Облік інвестицій" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах" (переформатований у 1994 р.).

МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

МСБО 33 "Прибуток на акцію".