Практичний модуль 4. Технології навчання природознавства

Розвиток критичного мислення на уроках природознавства. (2год.)

План.

1. Характеристика технологій розвитку критичного мислення на уроках природознавства.

2. Особливості методики проведення уроків теми «Людина та її організм»

3. Структура уроків теми «Людина та її організм».

Очікувані результати: студенти мають засвоїти особливості розвитку навичок критичного мислення на уроках природознавства, методику ознайомлення дітей з основними системами органів тіла людини – опорно-руховою, травною, дихальною, кровоносною, органами чуття, навчити розуміти значення основних систем органів тіла в житті людини, навчитися формувати навички здорового способу життя, здорове харчування, дбайливого ставлення до власного організму, ознайомитися з методикою визначення правильної постави, вимірювання частоти пульсу, ознайомитися з особливостями проведення уроків даної теми.

Базова термінологія: система органів, здоров’язбережувальна навичка, трикутник здорового харчування, «золоті правила харчування», технології здоров’язбереження, тренінг, пальмінг, офтальмодренаж.

 

Методичні рекомендації: Критичне мислення — це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстою­ванні своєї позиції.Технологія розвитку критичного мислення має такі цілі та завдання:формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми), розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримання пізнавальної активності учнів, спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критич­ним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, адже її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми — це збирання інформації про неї, бо роздумувати «на порожньому міс­ці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення — це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкуван­ня, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

У Державних стандартах відокремлено п’ять наскрізних ліній формування понять про організм людини: людина і здоров’я, природні умови здоров’я, соціальні умови здоров’я, етноздоров’я, індивідуальне здоров’я. Поняття про організм людини формується на таких уроках (56 - 64) «Як працює наш організм», «Для чого потрібні скелет і м’язи», «З чого складається травна система», «Що корисно істи», «Для чого потрібне дихання», «Яке значення має кровообіг», «Яке значення має шкіра», «Про що повідомляють органи чуття», «Перевір, як ти вмієш застосовувати знання про людину та її оранізм». Мета навчання і виховання в цьому розділі передбачає збереження та зміцнення здоров’я учнів шляхом формування понять про організм людини як про цілісну систему. Під час вивчення теми учні мають набути знання про: будову організму людини, умови вироблення і збереження правильної постави; функції шкіри, органів дихання, травлення, кровообігу, виділення, нервової системи, органів чуттів; гігієна шкіри, ротової порожнини, органів дихання, травлення, кровообігу, органів чуттів; раціональне харчування, раціональний режим дня; уявлення про типи темпераменту та особливості поведінки людини відповідно її типу темпераменту, про спеціальні методи дослідження здоров’я (діагностика власного стану, визначення частоти пульсу, температури, тощо);

Специфіка проведення уроків з теми «Людина та її організм» передбачає чіткого дотримання послідовності вивчення матеріалу: значення системи органів; їх будова; властивості органів;функції;попередження захворювання та правила першої допомоги.

Завдання самоконтролю:

1. Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

2. Назвіть, які макроетапи має урок як основна форма організації процесу навчання природознавства?

3. Від чого залежить макроструктура уроку теми «Людина та її організм»?

Практичначастина:

1.Складіть конспект уроку до однієї з тем: «Як працює наш організм», «Для чого потрібні скелет і м’язи», «З чого складається травна система», «Що корисно істи», «Для чого потрібне дихання», «Яке значення має кровообіг», «Яке значення має шкіра», «Про що повідомляють органи чуття», «Перевір, як ти вмієш застосовувати знання про людину та її оранізм.Продумайте методику використання засобів наочності, основні методи навчання на уроках цієї теми.

Дослідницький практикум:

1. Ознайомтесь з методикою організації спостережень за власним організмом, діагностикою стану організму. Обґрунтуйте необхідність її використання на уроках в початковій школі.

 

Література:

1. Володарська М. О. Природознавство. 3 клас. (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). — Х.: Вид. група «Основа», 2014. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

2. Електронний конструктор уроку. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). Версія 3.0 Методичний комп’ютерний посібник35 конспектів усіх уроків до курсу «Природознавство. 3 клас» у форматі doc (Microsoft Word)35 медіа-презентацій до усіх уроків у форматі ppt (Microsoft PowerPoint)

Методика вивчення теми «Різноманітність природи рідного краю» (2год.)

План.

Очікувані результати: студенти мають ознайомитися з методикою проведення уроків теми, навчитися використовувати відповідні до теми засоби наочності, проводити зв’язки між положенням певної природної зони України та її кліматичними умовами, навчитися формувати знання учнів про живу і неживу природу та працю людей свого краю, формувати уявлення про різноманітні професії людей рідного краю, формувати вміння читати нескладний план, географічну карту, глобус, навчитись орієнтуватися на місцевості за допомогою компаса та місцевих ознак

Базова термінологія: кліматична зона, карьа, краєзнавчий принцип навчання.

Методичні рекомендації: Вивчаючи тему «Різноманітність природи рідного краю» діти мають змогу зрозуміти закономірності між зміною клімату, розташуванням природної зони на планеті, освітлення її на протязі року,особливості пристосування до умов існування рослин та тварин.

Відбувається формування уявлень про залежність побуту людей минулого від природи місцевості, на якій вони жили, формування переконань у тому, що для збереження і продовження життя людини в сучасному необхідно знати, як воно зберігалося в минулому, формування уяви про історико-етнографічне районування, про різноманітність традиційного народного житла і одягу різних частин України. (Середня Наддніпрянщина, Полісся, Поділля, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина, Таврія, Буковина, Гуцульщина, Бойківщина, Волинь).

Послідовність вивчення природних зон України вивчається за таким планом:

1) розташування природної зони на території України;

2) форми поверхні природної зони;

3) погода в природній зоні в різні пори року;

4) рослини природної зони та їх пристосування до умов середовища;

5) тварини природної зони та їх пристосування до умов середовища;

6) праця людей в умовах природної зони.

Вивчення історико-етнографічні регіони України показуємо учням у зв’язку природними зонами. В процесі ознайомлення учнів з життям минулих поколінь українців, бажано, щоб учні висловлювали гіпотези щодо житла, одягу, їжі, традиційних занять в різних регіонах, виходячи з природних умов тієї чи іншої зони.

Практичначастина:

Розробіть детальний конспект уроку (тема на вибір Лісостеп, степ. Карпатські гори Кримськи гори). З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література:

1. Володарська М. О. Природознавство. 3 клас. (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). — Х.: Вид. група «Основа», 2014. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

2. Електронний конструктор уроку. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак). Версія 3.0 Методичний комп’ютерний посібник35 конспектів усіх уроків до курсу «Природознавство. 3 клас» у форматі doc (Microsoft Word)35 медіа-презентацій до усіх уроків у форматі ppt (Microsoft PowerPoint)