Скласти таблицю наступності наукової спадщини методистів.

Історичний час

Вчений методист

Наукова спадщина

Вимоги до знань та умінь студентів:

Студенти повинні знати предмет та завдання методики викладання природознавства, її становлення, спадщину видатних вчених, вміти робити аналіз навчального матеріалу.

Питання до самоаналізу знань:

1. Які обставини сприяли введенню природознавства в школу в другій половині 18 ст.?

1. Яке значення мала педагогічна діяльність В.Ф.Зуєва, О.Я. Герда та інших вчених - методистів?

2. Як можна охарактеризувати основні етапи розвитку природознавства в школі та розвитку методики викладання природознавства?

Завдання до самоперевірки:

1. Яка мета та завдання методики викладання природознавства як педагогічної науки?

2. Що є предметом вивчення методики викладання природознавства?

3. Які рівні виділяються в змісті методики природознавства, в чому їх суть?

Література основна:

1. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

2. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302с.

Додаткова

1. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика, 1980.

РЕАЛІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА В КУРСІ ПРИРОДОЗНАВСТВА. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КРАЄЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ. РОЗРОБКА ТЕМАТИЧНОЇ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСКУРСІЇ “МОЄ МІСТО - ХЕРСОН”

Методичний орієнтир: Проблема формування та розвитку понять, в тому числі і краєзнавчих, як в теорії методики викладання, так і в практиці навчання – одна з найбільш актуальних та складних. Разом з тим, вона дозволяє розв’язувати складне питання методики – взаємовідносини між змістом та методом. Проблема формування та розвитку понять привертала увагу багатьох вчених-методистів, серед них – К.Д. Ушинський, К.П.Ягодовський, М.М.Скаткін, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов та інші. Зміст природознавства початкової школи базується на основних принципах притаманних природознавству в цілому: фенологічному, краєзнавчому, батьківщинознавчому. Світоглядний принцип, сформульований видатним українським філософом просвітителем Г. Сковородою „Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе” якнайкраще відображає зміст краєзнавства, визначає його особливе місце в сучасному навчально-виховному процесі. З теорії та історії педагогіки відомо, що краєзнавча діяльність виникає, розглядається і розвивається як форма педагогічного впливу на людину ще з середньовіччя – у працях Ф. Рабле, М. Монтеня, Т. Мора, Т. Кампанелли, Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці, Р. Оуена і А. Дістервега та інших відомих педагогів.

Краєзнавча діяльність, в процесі якої формуються краєзнавчі поняття, - це інтегративна форма навчально-виховного процесу, що сприяє вибору оптимального комплексу психолого-педагогічних умов і засобів всестороннього впливу на особистість учнів. Сутність поняття “краєзнавство” визначається як сукупність трьох складових: природознавчої, історичної та соціальної. Сукупність відомостей про кожну з цих складових входить у сутність поняття “краєзнавчий матеріал”. Саме через краєзнавство формуються системні уявлення про природу рідного краю, історико-культурне середовище, відновлюються зв’язки між ландшафтом, рослинним і тваринним світом та людиною, яка, спілкуючись із цим світом, інтегрується в нього, уособлює себе як його невід’ємна частина. Сукупність відомостей про кожне з цих складових входить у сутність поняття “краєзнавчий матеріал». Успішність краєзнавчої роботи визначається сукупністю дидактичних умов. Краєзнавчий матеріал повинен бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами, доступним для розуміння та емоційним. У початковій школі закладаються основи світогляду дитини, виховується любов до рідного краю, повага до свого народу, формується відповідальне, гуманне ставлення до природи. Одним із засобів, що допомагають успішному вирішенню цих завдань і сприятиме формуванню краєзнавчих понять є поєднання вивчення природи і історії краю та історії родини. Саме такий підхід дає можливість школярам одержати відповіді на питання: хто ми? чиї діти? яких батьків? Тому зрозумілим стає вибір учнями такого краєзнавчого об’єкта, як історія свого роду.

Змістові лінії Державних стандартів чітко визначають напрями залучення краєзнавчого матеріалу в контекст природознавства початкової школи. Так змістова лінія „Наша Батьківщина – Україна” забезпечує втілення у програму знань про розташування України на фізичній карті світу і глобусі, різноманітність її природи; природоохоронну і господарську діяльність, традиційні заняття населення України.

Один з напрямів— формування уявлень про залежність побуту людей минулого від природи місцевості, на якій вони жили.

Другий напрям формування краєзнавчих понять – зміст теми „Твій рідний край”. Тема передбачає знайомство з географічним положенням рідного краю на мапі України, вивчення погоди та клімату, корисних копалин та грунтів, природних угруповань, розвиток промисловості, тваринництва, рослинництва та охорона природи рідного краю.

Третій напрям –тема „Людина — частина природи”, і як все живе на землі, вона живе у згоді з біоритмом землі, на якій народилася, пізнає природу, досліджує умови свого життя. Вивчення народних свят, скарбів України, славетних українців, державних та історичних символів та пам’яток є важливою умовою формування краєзнавчих понять. Виходячи з умов середовища, людина створює традиції в харчуванні, в побудові житла, в одязі; відповідно до умов середовища життя формується і духовна культура людей, відбита в народному календарі, в піснях, приказках, казках тощо..Під час вивчення теми доцільно створити умови для максимального переживання дітьми того, що вони вивчають. Теоретичний матеріал бажано доповнювати системою бесід в умовах екскурсії, значною кількістю різноманітних завдань (вікторин, конкурсів, загадок, вікторинами “Відгадай зашифровані рослини і тварини”, вікторинами на краще знання водних та наземних представників тваринного світу, конкурс на краще знання пісень про рослини (квіти) і тварини), які забезпечували формування краєзнавчих понять, виробленню умінь і навичок учнів. Важливою педагогічною умовою формування краєзнавчих уявлень є стимулювання природоохоронної діяльності: відзначення учнів-переможців, учнів, які проявили повніші краєзнавчі знання, грамотами, сувенірами тощо.

Поняття мають певні характеристики - зміст, об’єм, динамічність. За змістом природничі поняття класифікуються на геологічні, фізичні, географічні, біологічні, сільськогосподарські, екологічні.

Розвиток понять – це довготривалий процес набуття знань, в якому важливе значення мають питання та завдання, які передбачають установлення логічних зв’язків між окремими поняттями, які необхідно засвоїти.

Процес пізнавальної діяльності починається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Всі відчуття синтезуються в цілісний образ, який має свою структуру. Такий образ виникає та існує тільки при наявності об’єкта. Однак він може згадуватися і відтворюватися в пам’яті, якщо буде сформоване уявлення про нього. Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Уявлення бувають одиничними і загальними. Уявлення служать перехідною ланкою до вищої форми пізнання – абстрактного мислення, яка оперує системою понять, що є його результатом. Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виділяють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. За змістом – прості і складні, за обсягом – одиничні і загальні.

Курс природознавства передбачає формування первісних понять, які вперше вводять учнів до розуміння закономірностей навколишнього світу. При цьому використовується чуттєвий досвід школярів. Спостереження та практична робота дозволяють сформувати уявлення, які стають основою формування первісних наукових понять, простих за змістом, які потім об’єднуються в складні та більш змістовні за обсягом.

Умови формування природознавчих уявлень в учнів початкових класів:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак властивостей природничих об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення про розв’язання задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

Література основна.

1. Байбара Т.М. Методика навчання в початкових класах. Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

2. Байбара Т.М. Природознавство в 3(2) класі. Посіб. для вчителя. – К.: Освіта, 2001. – 224 с.