ТОП 10:

I. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ



Практичне заняття (4 години).

Заняття 1.

1. Поняття та види слідчих (розшукових) дій.

2. Процесуальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.

3. Допит. Проведення допиту в режимі відео-конференції.

4. Пред’явлення для впізнання: поняття, різновиди.

Заняття 2.

1. Обшук.

2. Огляд. Ексгумація трупа.

3. Слідчий експеримент.

4. Освідування особи.

5. Призначення експертизи.

Теми рефератів для розгляду на практичному занятті.

1. Характеристика слідчих дій, в яких бере участь спеціаліст.

2. Проблема застосування примусу під час проведення слідчих (розшукових) дій та права людини.

ІІ. ЗАДАЧІ

Ш. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (6 годин).

1. Особливості допиту свідка та потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.

2. Проведення допиту, впізнання у режимі відео конференції під час досудового розслідування.

3. Проникнення до житла чи іншого володіння особи.

4. Отримання зразків для проведення експертизи.

5. Оформить протокол допиту підозрюваного.

6. Оформить протокол допиту свідка.

7. Оформить протокол допиту потерпілого.

8. Оформить протокол пред’явлення речей для впізнання.

9. Оформить клопотання про залучення експерта під час досудового розслідування.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Згідно КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Значення слідчих дій полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів і звідси - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань.

Закон передбачає проведення таких слідчих дій: а) допит, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (статті 224-226 КПК); б) пред'явлення для впізнання: особи (ст. 228), речей (ст. 229 КПК), трупа (230 КПК); в) обшук (статті 233-236 КПК); г) огляд: місцевості, приміщень, речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК); д) слідчий експеримент (ст. 240 КПК); е) освідування особи (ст. 241 КПК); є) залучення експерта та проведення експертизи (статті 242-243 КПК).

Кримінально-процесуальний закон не містить чітких вказівок відносно часу провадження слідчих (розшукових) дій, оскільки це залежить від внутрішнього переконання слідчого чи прокурора та слідчої тактики. Він містить тільки одну заборону щодо часу їх проведення - не допускається проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час з 22 до 6 години, за винятком невідкладних випадків.

Під невідкладними випадками розуміють ситуації, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Неможливість відкласти проведення слідчої (розшукової) дії до закінчення нічного часу визначається слідчим у кожному випадку окремо залежно від конкретних обставин кримінального провадження. Обґрунтування проведення слідчої (розшукової) дії у нічній час обов'язково повинно бути зазначене у протоколі відповідної слідчої дії.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту або потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, або її захисника чи представника. Виключенням є випадки, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб в якості понятих для провадження таких слідчих дій, як пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

 

Джерела, рекомендовані до заняття:

 

Нормативні акти

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х. : Одіссей, 2012. – 360 с.

3. Закон України від 25.02.1994р. „Про судову експертизу”// Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 15. – Ст. 56.

Спеціальна література

 

4. Молдован А.В., Мельник С.М. Кримінальний процес України: Навч. посібник / А.В. Молдован, С.М. Мельник. – К.: Центр учбової літератури, 2013.- 368 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.

6. Лупинская П.А. Производство экспертизы в уголовном процессе.- М.: Юрид. лит.,1982.- 129 с.

7. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. –М., 1981. – 234 с.

ТЕМА 12. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ.

 

Лекція (2 години).

 

Поняття, види та основні риси негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави та процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб’єкти, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Використання конфіденційного співробітника.

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Характеристика окремих негласних слідчих (розшукових) дій.

 

I. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Практичне заняття (2 години).

1. Поняття та види негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії.

3. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані з втручанням у приватне спілкування.

4. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій.

5. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Теми рефератів для розгляду на практичному занятті.

1. Аудіо-, відеоконтроль особи: поняття та процесуальний порядок провадження.

2. Накладення арешту на кореспонденцію. Огляд і виїмка кореспонденції.

3. Заходи захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем.

 

ІІ. ЗАДАЧІ

Ш. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (6 годин)

1. Проведення негласних слідчих (розшукових) дії до постановлення ухвали слідчого судді.

2. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях або передання інформації.

3. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів.

4. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

5. Оформить клопотання про дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію.

6. Оформить клопотання про дозвіл на зняття інформації з електронних інформаційних систем.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Негласні слідчі (розшукові) дії здійснюються з метою пошуку та фіксації фактичних даних, що підлягають використанню у доказуванні на досудових та судових стадіях кримінального провадження, проведення цих дій забезпечує розшук в інтересах кримінального судочинства осіб, що безвісно зникли, або переховуються від органів досудового розслідування та суду, або ухиляються від відбування кримінального покарання; розшук предметів, документів, що можуть використовуватись у кримінальному провадженні як докази.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:

- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

- керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

- начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за забезпеченням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

- Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

- слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 КПК.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.172.213 (0.006 с.)