Особливості бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду у Збройних силах України в особливий період

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказами Міністра оборони України, Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державної казначейської служби України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державної казначейської служби України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ. Бухгалтерський облік є тією системою узагальнення господарської діяльності, котра в подальшому допоможе достовірно проаналізувати таку діяльність, прийняти правильне управлінське рішення і своєчасно виявити допущені помилки. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (військовою частиною). Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, котра зібрана, систематизована за єдиною методикою, може бути корисною для подальшого розвитку на даному підприємстві (військовій частині), у відповідній галузі, в цілому по країні та, навіть, за її межами. Доказом цього може слугувати той факт, що ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПСБО), які розробляються і вдосконалюються з урахуванням вимог міжнародних стандартів та особливостей системи обліку, що склалася в Україні відповідно до Наказу Державного казначейства України від 27.07.2000 року №68 «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». На сьогодні Міністерством фінансів України запроваджено 31 ПСБО, норми яких охоплюють практично всі основні ділянки обліку (Додаток Д). З 1 січня 2013 року було заплановано ввести нові стандарти бухгалтерського обліку проте Кабінет Міністрів України постановою від 09.01.2013 р. № 11 вніс зміни у свої постанови «Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки» від 16.01.2007 р. № 34 і «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» від 26.01.2011 р. № 59. Так, з заходів з модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки, затверджених постановою № 34, виключені пп. 6 і 12, які передбачали застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та національних положень (стандартів) фінансової звітності в державному секторі з 2013 року. Також постанову № 34 доповнено новим додатком 2, в якому перераховані заходи щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі на період до 2015 року. Введення в дію пп. 1 і 3 п. 7 і п.п. 4 п. 11 постанови № 59 перенесено на 01.01.2015 р.

З введенням в дію Наказу Мінстерства оборони України від 19.12.2014 № 905 «Про затвердження Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України» який набирає чинності з 01.01.2015 року, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 21 червня 2007 року № 363 “Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України” (зі змінами). Також, згідно Наказу Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року N 1202 відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 N 34 затверджено національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", 122 "Нематеріальні активи" та 123 "Запаси", схвалені Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, скасовано наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2009 N 1396 "Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2009 за N 1239/17255. Відповідно до наказу Мінфіну від 17.12.2012 р. № 1343 НП(С)БО в державному секторі набирають чинності з 01.01.2015 р.
Крім НП(С)БО 101, 102, 103, 105, 124, 126, 129, 131, 134, 135 та р. III НП(С)БО 130, які набирають чинності з 01.01.2016 р. (наказ Мінфіну від 25.11.2014 р. № 1163).

Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. При цьому, необхідно наголосити, що розпорядники бюджетних коштів, в особі керівників бюджетних установ, несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку. З огляду на активне включення бюджетних установ у «господарську» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку. На спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ до яких відносяться і військові частини в органах Державної казначейської служби України зараховуються кошти, що надходять на ім'я цих установ. Ці кошти можуть надходити як від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, так і від вищестоящих та підлеглих установ на утримання і виконання доручень. Відправник коштів у розрахункових документах (платіжних дорученнях, квитанціях тощо) в призначенні платежу вказує номер спеціального реєстраційного рахунку, на який повинні бути зараховані кошти, і перераховує їх на спеціальний рахунок органу Державної казначейської служби України, відкритий за певним видом спеціальних коштів. Органи казначейства, в свою чергу, зараховують кошти на спеціальні реєстраційні рахунки установи за видами коштів. Обсяги надходжень до спецфонду кошторису визначаються на основі розрахунків окремо за кожним джерелом надходжень. Утім обчислення роблять, як правило, лише для першої групи власних надходжень, та й то не для всіх. Наприклад надходження від реалізації майна не завжди можна прогнозувати. Часто наперед ми не можемо знати, яке майно будемо списувати й які матеріальні цінності реалізуватимемо, а також які суми відшкодують винні особи.

Організація обліку власних доходів бюджетних установ, що має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

-розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджетних установ;

-організація планування доходів спеціального фонду;

-організація обліку надходження доходів;

-організація облікових номенклатур;

-організація носіїв облікової інформації.

Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:

-доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи, продукцію;

-інші доходи бюджетних установ.

Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:

-доходи, отримані від надання функціонально-основних послуг бюджетних установ;

-доходи, отримані від господарської чи господарсько-вироб­ничої діяльності;

-доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;

-доходи від реалізації майна.

Група інших доходів бюджетних установ містить:

-благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;

-інші власні доходи бюджетних установ.

Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробни­чої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.

Для розрахунків надходжень від платних послуг беруть такі показники:

-обсяги надання тих чи інших платних послуг у кількісному виразі;

--площу приміщень, вартість обладнання, що здають в оренду;

-кількість місць в гуртожитках;

-розмір плати з розрахунку на одиницю, установлений законодавством;

-інші розрахункові показники.

Органи Державної казначейської служби України для відображення операцій із спеціальними коштами ведуть одну особову картку з обліку спеціальних коштів, в якій облік ведеться без розподілу на види спеціальних коштів (орендна плата, платне навчання тощо) та коди функціональної класифікації видатків. При відкритті особової картки для обліку спеціальних коштів орган Державної казначейської служби України вводить вхідні дані про надходження і касові видатки зі спеціальних коштів з початку року, з форми N 4 "Звіт про виконання кошторису установи зі спеціальних коштів", що подається у складі документів для відкриття спеціальних реєстраційних рахунків. Картка ведеться наростаючим підсумком з початку року. Залишки та доходи зі спеціальних коштів не розподіляються за кодами економічної класифікації видатків. Установами та організаціями самостійно ведеться аналітичний облік доходів і видатків із спеціальних коштів, в розрізі їхніх видів і кодів функціональної класифікації видатків.

Водночас, у зв’язку з тим, що обслуговування розпорядників коштів органами Казначейства України на території Автономної Республіки Крим не здійснюється, на сьогодні залишаються неврегульованими питання, які потребують вирішення на рівні Державної казначейської служби, зокрема щодо завершення розпорядниками коштів всіх операцій з бюджетними коштами, а також складання та подання фінансової та бюджетної звітності.

Так, розпорядники коштів не мають можливості:

-забезпечити закриття реєстраційних рахунків відповідно до вимог нормативно-правових актів і перерахувати забезпечувальним фінансовим органам залишки коштів спеціального фонду;

-здійснити передачу надходжень і касових видатків за спеціальним фондом, у тому числі власних надходжень, в зв’язку із виключенням із мережі розпорядників коштів;

-отримати остаточні виписки із рахунків в органах Казначейства та завізувати форми фінансової та бюджетної звітності.

Крім цього, потребує роз’яснення порядок відображення б звітності інформації про фактичні видатки, оскільки розпорядники коштів, яким передаватимуться асигнування та касові видатки, документального підтвердження операцій щодо здійснення фактичних видатків не мають.

Якщо говорити про готівку, то всі суми коштів, що надходять готівкою в касу установ, повинні бути внесені на спеціальний реєстраційний рахунок за відповідним видом коштів, із зарахуванням їх на спеціальний реєстраційний рахунок цієї установи. Використання коштів без попереднього зарахування їх на спеціальні реєстраційні рахунки забороняється. Органи Державної казначейської служби України несуть відповідальність тільки за цільовим направленням коштів, згідно з поданими документами, що є підставою для здійснення операцій. Відповідальність за нецільове та неефективне витрачання позабюджетних коштів несуть їх розпорядники. Про всі проведені операції органи Державного казначейства України надають виписки зі спеціальних реєстраційних рахунків, з доданням розрахункових документів, з відбитком штампа казначея.

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено рахунки і субрахунки класу 7 «Доходи». Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду».

На субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» обліковуються надходження, отримані військовими частинами від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна військових частин; кошти, отримані військовими частинами від реалізації майна. Реалізація майна здебільшого можлива при двох найпоширеніших варіантах:

реалізація майна, яке не використовується, морально застаріло, не підлягає відновленню;

реалізація відходів, отриманих під час ліквідації об’єкта;

У першому випадку військова частина отримує дозвіл на продаж, укладає договір (для основних засобів – на конкурсних засадах), нараховуємо доходи від реалізації, отримуємо кошти й передаємо продані матеріальні цінності покупцеві. Вибуття реалізованих необоротних активів фіксуються у меморіальному ордері №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» (форма № 438 (бюджет)). Номери інвентарних об’єктів необоротних активів, що вибули, не присвоюються іншим об’єктам, які надійшли до установи, впродовж трьох років.

У другому випадку, коли реалізують матеріальні цінності, отримані в результаті ліквідації спочатку їх оцінюють на підставі акта оцінки постійно діючої комісії військової частини. Найменування та вартість отриманих матеріальних цінностей зазначають у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 (бюджет)). Далі оприбутковують їх надходження через меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» (форма № 408 (бюджет)). Нараховують доходи від реалізації майна в меморіальному ордері № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» (форма № 409 (бюджет)). Безпосередньо надходження коштів від реалізації майна показують у меморіальному ордері №3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України»

На субрахунку 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» обліковуються надходження військових частин для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.

Субрахунок 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду» призначений для обліку надходжень військових частин, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету, для здійснення виплат згідно з кошторисом.

Реалізація готових виробів і продукції виробничих (навчальних) майстерень, підсобних, сільських та навчально-дослідних господарств, друкованої продукції, а також реалізація науково-дослідних робіт за договорами з військовими частинами обліковується на рахунку 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт».

На субрахунку 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами» записується вартість виконаних і зданих науково-дослідних і конструкторських робіт замовниками за договорами. За кредитом субрахунку 723 записується вартість виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і переданих замовникам рахунків до оплати за вартістю, вказаною в угоді. За дебетом субрахунку 723 обліковується фактична вартість виконаних і зданих замовникам робіт.

Результати реалізації після закінчення року відносяться на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів».

Субрахунок 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунку 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послугу не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду [23].

Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису - спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю згідно із затвердженим галузевим переліком.

Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, необхідно заздалегідь сформувати систему показників, застосовуваних у розрахунках.

Стосовно зазначених видів доходів можна виокремити такі показники:

за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ - кількість студентів, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі, кількість хворих, яким буде надано медично-лікувальну допомогу за власні кошти, кількість пацієнтів, яким буде надано медично-діагностичну допомогу за власні кошти, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо, а також розмір плати за перелічені послуги;

за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності - кількість місць у гуртожитках та відомчих квартирах і плата за проживання в них, кількість працівників, які харчуватимуться в установі, та вартість харчування;

за доходами в частині оренди приміщень бюджетних установ - площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати;

за доходами від реалізації майна - кількість запланованих до реалізації об’єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.

Крім розрахункових показників об’єктом планування щодо власних доходів установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів більшість власних доходів прогнозується до надходження у середині І та ІІІ кварталів; для закладів охорони здоров’я лікувально-профілактичного характеру – у зимовий, осінній, весняний періоди; санаторно-курортного типу - переважно в літній період тощо.

Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з відпрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення [10].

Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.

Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо. Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами - договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.

Передбачений порядок організація облікових номенклатур за напрямком «Облік власних доходів», при цьому серед переліку облікових номенклатур відповідно до видів власних доходів виокремлюють:

нарахована плата за навчання, за надання медичних послуг;

нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;

нарахована плата за роботу транспорту;

нарахована плата за користування гуртожитком;

нарахована плата за харчування;

здано виконані НДР;

Організація носіїв облікової інформації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку належать договори на надання послуг медичного характеру, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання НДР, акти на прийняття (здачу) виконаних НДР, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги у формі майна.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 22.06.2012 року № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними військовим частинам відкривають спеціальні реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державної казначейської служби.

Для обліку операцій на спеціальних реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються деякі активні субрахунки 3 класу «Кошти, рахунки та інші активи».

На субрахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» на підставі виписок Державного казначейства обліковуються кошти, які отримують військові частини від господарської чи виробничої діяльності, плата за оренду майна військових частин, кошти, які отримуються військовими частинами від реалізації майна.

На субрахунку 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» обліковуються кошти, які надійшли на ім’я військової частини на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують військові частини.

На субрахунку 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» обліковується рух депозитних коштів військових частин, які надійшли в тимчасове розпорядження і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

На субрахунку 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду» обліковуються кошти спеціального фонду в частині інших надходжень військової частини [23].

Зі спеціальних реєстраційних рахунків військових частин можуть провадитися перерахування коштів на рахунки вищих і підвідомчих військових частин. Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначено субрахунок 684 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом», який за своєю побудовою є аналогічним субрахунку 683 «Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом». Субрахунок 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо [40].

Залишок коштів спеціального фонду на кінець року використовуються за цільовим призначенням у наступному бюджетному році.

Витрачання коштів спеціального фонду бюджету провадиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуваннях внесених до них змін.

Із коштів спеціального фонду, не вказаних у кошторисі, видатки проводити не дозволяється [23].

Аналітичний облік отриманих бюджетних асигнувань та доходів за спеціальними коштами (крім капітальних вкладень) ведеться в книзі (картці) аналітичного обліку отриманих асигнувань та в картці (книзі) аналітичного обліку касових видатків за кодами програмної та бюджетної класифікації, статтями кошторису Міністерства оборони України та видами спеціальних коштів, а у військових частинах,до яких зараховані на фінансове забезпечення інші військові частини, - за кожною військовою частиною, що обслуговується.

Для синтетичного обліку руху коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» (установ банків) – форма № 382 (бюджет) і форма № 382 авт (бюджет). Ордер використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок військової частини доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількох спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих для військової частини,накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформлюються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Записи операцій у накопичувальній відомості здійснюються на підставі щоденних виписок зі спеціальних реєстраційних рахунків із доданими до них підтвердними документами.

Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-Головна». У разі автоматизованого ведення обліку використовується форма № 382 (бюджет - авто). Меморіальний ордер № 3 підписується виконавцем та особою, що його перевірила, а також начальником фінансово-економічного органу.

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду призначений меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» форма № 409 (бюджет). На кожний вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2 тощо. У кінці місяця підбиваються усі підсумки. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-Головна». У разі автоматизованого ведення обліку використовується форма № 409 (бюджет - авто). Меморіальний ордер № 14 підписується виконавцем та особою, що перевірила ордер, та начальником фінансово-економічного органу.

На підставі відомостей ф. № 327 складається «Зведення відомостей за розрахунки з батьками за утримання дітей» за субрахунком 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» ф. № 406 (меморіальний ордер № 15). Усі записи в ордері здійснюються окремо щодо кожної установи, що обслуговується.

В процесі господарської діяльності, котра є першопричиною формування доходів спеціального фонду також виникає необхідність застосування розрахункових ордерів, ними є меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» та меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

Отже, облікові регістри (реєстри), де фіксується інформація щодо власних доходів бюджетних установ, такі:

меморіальний ордер № 3 - накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України;

меморіальний ордер № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;

меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;

меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ;

Спеціальний фонд займає важливу роль в процесі фінансування Збройних Сил, вже на протязі декількох років є невід’ємною складовою оборонного бюджету як на теренах нашої держави, так і закордоном. З кожним роком все більше рис притаманних господарюючим суб’єктам стають характерними і для військових частин. На перший погляд, заняття невластивою для армії діяльністю є суцільним негативом. Проте, коли в умовах скрутного економічного становища іншого виходу немає, ситуацію, що склалася, варто максимально прилаштувати до особливостей вітчизняної економіки та армії і використовувати її можливості на благо Збройних Сил і держави в цілому. До того ж, існують вдалі приклади таких реформ. Зміни в армії КНР на користь збільшення спецфонду в бюджеті збройних сил почалися як раз з моменту констатації факту неспроможності Народно-Визвольної Армії Китаю успішно вести бойові дії (провал операції у В’єтнамі). Від тоді НВАК щороку спрямовує значні кошти на закупівлю озброєння, військової техніки та навчань військовослужбовців військової справи. Польща слідувала прикладу КНР і вже на даний момент має бажаний структурний розподіл витратних частин бюджету війська. У разі займання спецфондом вагомих позицій, необхідно приділяти велику увагу і бухгалтерському обліку власних надходжень військової частини, котрий загальноприйнятим в усьому цивілізованому світі механізмом узагальнення і відображення господарської інформації для подальшого її аналізу і прийняття правильних управлінських, господарських рішень. Напрямки удосконалення системи формування та шляхи підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду військової частини пропонуємо розглянути в наступному розділі.

Аналіз пропозицій та звернень щодо внесення змін до кошторисів за спеціальним фондом свідчить про наявність проблемних питань в обліку та використанні коштів і майна, отриманих від юридичних та фізичних осіб як допомога Збройним Силам.

Порядок обліку та використання благодійної допомоги, у тому числі в натуральній формі, визначений Положенням про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони (наказ Міністерства оборони України від 10.10.13 № 689).

Зокрема визначено, що:

І. У разі отримання благодійної допомоги в натуральній формі зазначені операції здійснюються в межах затверджених кошторисів за спеціальним фондом та відображаються в бухгалтерському обліку, а саме:

1. Безоплатно отримане майно приймається комісією, створеною наказом командира військової частини (керівника установи).

Комісією складається акт у двох примірниках: один – для сторони, яка передає майно, другий – для військової частини (установи). В акті обов’язково зазначаються дата і місце його складання, найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей.

Крім підписів членів комісії, акт повинен містити розписку матеріально відповідальної особи про прийняття цінностей на відповідальне зберігання. Акт затверджується командиром військової частини (керівником установи).

Після оформлення акт разом з наявними первинними документами (накладні, рахунки-фактури тощо) та технічною документацією передається до фінансового органу військової частини (установи).

Командири військових частин, які не є розпорядниками бюджетних коштів, забезпечують своєчасне надання актів розпорядникам бюджетних коштів, до яких вони зараховані на фінансове забезпечення.

Для внесення змін до кошторису військовою частиною в одноденний термін подаються забезпечувальному фінансовому органу та відповідальному виконавцю бюджетної підпрограми з супровідним листом:

заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс);

довідка про підтвердження надходжень до спеціального фонду;

детальний розрахунок потреби в коштах за бюджетної підпрограмою (форма 1/ФС).

заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс) за кодом надходжень спеціального фонду 250201 “Благодійні внески, гранти та дарунки”;

копії актів (наявних первинних документів).

При цьому необхідно забезпечити виконання вимог п. 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228 (з урахування змін) у частині виділення додаткових призначень лише в разі якщо фактичний обсяг надходжень (з урахуванням залишку на початок року) більший, ніж затверджені кошторисні призначення. Уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати уточненому обсягу доходів та залишків коштів на початок року

Відповідно до ПКМУ №222 від 02.07.2014 що затверджує порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави (Збройних Сил) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності і функціонування Збройних Сил- благодійні пожертви Міноборони та/або військові частини, заклади та установи спрямовують відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку кошторисів на здійснення заходів щодо забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил.

У разі коли благодійні пожертви отримано для виконання цільових заходів, такі кошти використовуються Міноборони та/або військовими частинами, закладами та установами на виконання зазначених цільових заходів відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку кошторисів.

У разі надходження благодійних пожертв на валютні рахунки Міноборони в уповноваженій банківській установі такі кошти підлягають продажу з подальшим зарахуванням отриманого гривневого еквіваленту на спеціальні реєстраційні рахунки Міноборони.

Благодійні організації, що отримують благодійні пожертви на власні рахунки від іноземних фізичних та юридичних осіб для виконання умов угоди, укладеної з Міноборони, перераховують їх у 10-денний строк на рахунки Міноборони (на валютні або спеціальні реєстраційні рахунки).

Благодійні організації перераховують благодійні пожертви на валютні рахунки Міноборони за відсутності у них можливості здійснити конвертацію таких коштів та перерахувати гривневий еквівалент на спеціальні реєстраційні рахунки Міноборони.

Розподіл благодійних пожертв, що зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки Міноборони для фінансового забезпечення потреб Збройних Сил за відповідними напрямами використання, затверджується Міністром оборони або уповноваженою ним посадовою особою.(додаток Ж)

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПЛАНУВАННІ І ВИКОРИСТАННІ КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

3.1.Проблемні питання формування,використання та обліку коштів спеціального фонду військової частини

В контексті останніх подій що відбуваються вУкраїні, гостро постало питання забезпечення Збройних Сил України. На протязі багатьох років кошти спеціального фонду складали істотну частину загальних обсягів фінансування. Але, саме зараз, за умов проведення антитерористичної операції на сході нашої держави, мобілізовуються значні військові ресурси, що стає додатковим навантаженням на економіку. ЗСУ спрямували всі свої зусилля на виконання свого основного завдання-забезпечення територіальної цілісності і суверенітету держави. Внаслідок цього були переорієнтовані основні напрямки фінансування в державі за для повноцінного забезпечення потреб оборонних відомств. В даний час, як ніколи, нашій країні необхідні сильні та боєздатні військові формування. В такій ситуації, стає недоцільним виконання ЗСУ будь-яких завдань не пов’язаних з підвищенням рівня бойової готовності. Саме тому, на час проведення антитерористичної операції слід призупинити здійснення господарської діяльності військовими частинами та зосередитись на виконанні своїх бойових завдань. Але не дивлячись на це, на нашу думку було б доцільно розглянути ряд питань які виникають в процесі здійснення господарської діяльності військовими частинами в умовах мирного часу за для підвищення ефективності цих процесів шляхом проведення майбутнього перегляду та реорганізації самого підходу до цього питання в цілому.