Міністерство фінансів України

Міністерство фінансів України

			Дніпропетровська державна фінансова академія

 

 

ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Опорний конспект лекцій

 

 

Дніпропетровськ – 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

ЕкономІчний факультет

КАФЕДРА економіки підприємств

 

 

ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

для студентів всіх форм навчання,

які навчаються

в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямами підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,

6.030508 «Фінанси і кредит»

 

Дніпропетровськ 2012

 

ББК 65.291.592

М69

 

Михальчук Л.В.

 

Основи підприємницької діяльності: опорний конспект лекцій для студентів всіх форм навчання, які навчаються в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами підготовки 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,6.030508 «Фінанси і кредит». – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012. – 101 с.

Опорний конспект лекцій призначений для студентів вищих навчальних закладів всіх форм навчання, може бути використаний викладачами для підготовки лекцій з дисципліни "Основи підприємницької діяльності".

 

Автор (укладач):	Л.В. Михальчук	-	доцент кафедри економіки підприємств Дніпропетровської державної фінансової академії
Рецензенти:	М.О. Бородін	-	к.т.н., доцент кафедри обліку, економіки і управління персоналом підприємства, ДВНЗ Придніпровської державної академії будівництва та архітектури
	О.Б. Ватченко	-	к.е.н., професор кафедри економіки підприємств Дніпропетровської державної фінансової академії
Відповідальний за випуск:	І.Д. Падерін	-	д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки підприємств Дніпропетровської державної фінансової академії

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради економічного факультету

Протокол №1 від 30.08. 2012 р.

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економіки підприємств

Протокол №11 від 11.06.2012 р.

ЗМІСТ

 

Передмова
Тематичний план з дисципліни «Основи підприємницької діяльності»
Модуль І. Основи підприємницької діяльності
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи регулювання підприємництва
Тема 1. Основи підприємництва в ринкових умовах
Тема 2. Державне регулювання підприємництва
Тема 3. Види підприємницької діяльності
Тема 4. Організаційно-правові форми підприємництва
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Тема 5. Коопераційні зв’язки суб’єктів підприємництва
Тема 6. Інформаційне забезпечення підприємництва
Тема 7. Організація бізнесу та заснування власної фірми
Тема 8. Маркетинг у підприємницької діяльності
Тема 9. Формування та ефективність використання виробничого потенціалу
Тема 10. Економічне регулювання підприємницької діяльності
Тема 11. Фінансово-економічні результати підприємницької діяльності
Список використаної літератури

 

ПЕРЕДМОВА

 

Основи підприємницької діяльності – це самостійна наукова дисципліна, опанування якої пов’язане з вивченням особливостей підприємницької діяльності в Україні, організації, створення і розвитку малого бізнесу в сучасних умовах.

Виділення підприємницької діяльності в окремий напрямок дослідження є закономірним наслідком поглиблення уваги щодо розвитку малого та середнього бізнесу в сучасних економічних умовах України.

Практичне значення становлення і розвитку виробничого та комерційного підприємництва дуже велике, тому що головна роль підприємницької діяльності полягає у формуванні нових робочих місць, підвищенні якості життя громадян країни, збільшенні ВВП в державі тощо.

Водночас дослідження становлення та розвитку підприємницької діяльності в країні мають об’єктивні підстави і дозволяють прискорити процеси формування середнього класу в Україні.

Основним видом аудиторних занять з дисципліни " Основи підприємницької діяльності " є лекції.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, вона покликана формувати у студентів основи знань з відповідної наукової галузі, а також визначити напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „ Основи підприємницької діяльності ”, а також зв’язок з іншими дисциплінами.

Основний зміст лекційного матеріалу викладено в опорному конспекті лекцій, який охоплює ключові питання тем, передбачених програмою навчальної дисципліни.

Основні поняття подані у вигляді схем та таблиць. що є необхідною умовою сучасного навчання, сприяючи оптимізації навчальної діяльності студентів.

Опорний конспект лекцій призначено для студентів денного, заочного факультетів, студентів – екстернів та слухачів ФПО, які вивчають дисципліну "Основи підприємницької діяльності ".

МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи регулювання підприємництва

ТЕМА 1. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ

План

 

1. Об’єктивні засади підприємництва.

2. Підприємницька діяльність: сутність, функції, принципи та передумови.

3. Суб’єкти підприємницької діяльності.

4. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності (порядок ліцензування), припинення підприємницької діяльності.

5. Функції та правовий статус підприємця. Права, обов’язки та відповідальність підприємця.

6. Організаційна структура управління виробництвом.

Питання для самоконтролю

1. Обґрунтуйте сутність, функції, принципи та передумови підприємницької діяльності.

2. Охарактеризуйте основні напрями обмеження у здійсненні підприємницької діяльності (порядок ліцензування), припинення підприємницької діяльності.

3. Охарактеризуйте права, обов’язки та відповідальність підприємця

4. Покажіть складові організаційної структури управління виробництвом.

5. Обґрунтуйте у чому полягає сутність стилю роботи й управління підприємця.

6. Обґрунтуйте потребу у фінансових коштах та її розрахунок.

7. Покажіть роль виробничого підприємництва у розвитку економіки України.

8. Покажіть відмінні риси товарної та фондової біржі.

9. Охарактеризуйте фінансове підприємництво, покажіть в ньому роль комерційних банків.

10. Назвіть основні ризик підприємницької діяльності, та напрями їх уникнення.

11. Яка основна мета і функції підприємництва?

12. Що є економічною основою підприємницької діяльності?

13. Хто такий підприємець і чому підприємець є ключовою постаттю (фігурою) ринкової економіки?

14. Який зміст основних функцій підприємця?

15. Що таке підприємницький дохід? З яких частин він складається?

16. У чому економічний зміст нормального (звичайного) прибутку і яка сутність економічного прибутку (надприбутку)?

17. Які найважливіші характерні риси є притаманними сучасному підприємцю?

18. Що таке правовий статус підприємця? У чому полягають права, обов’язки і відповідальність підприємця?

19. Які умови необхідно створювати для формування нової генерації підприємців?

20. У чому полягають творчі засади в діяльності підприємця?

21. Чому економічна свобода є основною передумовою розвитку підприємництва?

22. Що означає економічна свобода на практиці?

23. Які основні складові свободи господарської діяльності?

24. У чому полягає суть економічної самостійності, економічної відповідальності та економічної рівноправності підприємців?

25. Які головні рушійні сили підприємництва?

26. Що таке економічний інтерес?

27. У чому полягає сутність економічної конкуренції?

28. На підставі яких основних принципів здійснюється підприємницька діяльність?

29. Які передумови необхідні для становлення та розвитку підприємництва?

План

1. Правова база створення та розвитку підприємницької діяльності в Україні.

2. Сутність та методи, функції, органи державного регулювання підприємництва.

3. Механізм державного регулювання підприємництва. Чинники, що впливають на суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Державна підтримка та сприяння розвитку підприємництва та підприємницької діяльності.

5. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності

 

Питання до самоконтролю

1. Обґрунтуйте об’єктивні засади державного регулювання підприємництва.

2. Покажіть складові механізму державного регулювання та підтримки підприємництва.

3. Назвіть та головні завдання Програми державної підтримки підприємництва та надайте їх зміст.

4. Охарактеризуйте основні напрями державної підтримки підприємництва в Україні.

5. Обґрунтуйте у чому полягає сутність державної політики підтримки підприємництва?

6. Охарактеризуйте основні етапи формування державної політики підтримки підприємництва в Україні.

7. Покажіть проблеми та перспективи державної підтримки підприємництва в Україні.

8. Проаналізуйте економічні гарантії державної підтримки підприємництва в Україні.

9. Охарактеризуйте державні та міжнародні організації підтримки малого бізнесу України.

10. Охарактеризуйте донорські організації підтримки малого бізнесу України.

План

1. Підприємницька діяльність, її класифікація (за призначенням, за формами власності, за кількістю власників).

2. Виробниче підприємництво, його склад, чинники, що забезпечують виробництво.

3. Комерційне підприємництво, його складові.

4. Фінансове підприємництво.

 

1. Підприємницька діяльність, її класифікація (за призначенням, за формами власності, за кількістю власників)

 

Вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

У правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності. Класифікація видів підприємницької діяльності наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Класифікація підприємницької діяльності.

 

З метою забезпечення системи державного управління народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації.

У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).

Виробниче підприємництво є найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам.

 

Го Рс

М М

Гм Гт

Го Оз

Рис. 3.2. Принципова схема виробничого підприємництва.

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (рис. 3.3).

 

Т Т

 

Гф Гф

 

 

Рис. 3.3. Принципова схема комерційного підприємництва.

 

Господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність виступає як внутрішня торгівля або зовнішня торгівля.

Товарна біржа є юридичною особою, особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Гс Гс

Гф Гт

Рис. 3.4. Принципова схема фінансово – кредитного підприємництва.

Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані – ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові).

Факторинг - фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу.

Фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі, набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Страхування – це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

2. Обґрунтуйте роль виробничої сфери діяльності підприємства.

3. Покажіть значення юридичних актів, що слугують базою функціонування підприємства.

4. Продемонструйте тенденції розвитку виробничого підприємства в Україні.

5. Продемонструйте тенденції розвитку комерційного підприємства в Україні.

6. Продемонструйте тенденції розвитку фінансово – кредитного підприємництва в Україні.

7. Обґрунтуйте переваги та недоліки у діяльності виробничого підприємства.

8. Що необхідно зробити в економіці, щоб Україна стала заможною державою, яку б визнавало все світове співтовариство?

 

Тема 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

План

1. Організаційна одиниця підприємництва

2. Загальна характеристика суті й видів господарських товариств.

3. Економічна суть орендних підприємств та лізингу як форми оренди.

4. Особливості створення та діяльності малих підприємств з іноземним капіталом.

 

Рис. 4.4. Переваги та недоліки корпорації

 

Підприємство, створене відповідно до вимог Господарського Кодексу України, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.

Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.

Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.

Іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України:

- юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України;

- іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;

- міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші держави;

- інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.

Види іноземних інвестицій:

Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України, будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; інших цінностей (майна), які відповідно до закону визнаються іноземними інвестиціями.

Заборона або обмеження будь-яких видів іноземних інвестицій може здійснюватися виключно законом.

Форми здійснення іноземних інвестицій:

Іноземні інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій, зазначені у статті 391 Господарського Кодексу, в таких формах:

- участь у господарських організаціях, що створюються разом з вітчизняними юридичними особами чи громадянами, або придбання частки в діючих господарських організаціях;

- створення іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств;

- придбання безпосередньо нерухомого або рухомого майна, що не заборонено законами України, або придбання акцій чи інших цінних паперів;

- придбання самостійно або за участі громадян чи вітчизняних

- юридичних осіб прав користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- господарська діяльність на основі угод про розподіл продукції;

- придбання інших майнових прав;

- в інших формах, не заборонених законом.

Заборона або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може провадитися лише законом.

Відносини, що виникають у зв'язку з придбанням іноземним інвестором майнових прав на землю та інші природні ресурси в Україні, регулюються відповідно земельним та іншим законодавством України.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України.

Правовий режим іноземних інвестицій:

На території України щодо іноземних інвестицій встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за винятками, передбаченими цим Кодексом, іншими законами і чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Відносини щодо оподаткування іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями регулюються податковим законодавством України.

У державних програмах залучення іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки та соціальну сферу може бути передбачено встановлення додаткових пільг для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у цих сферах.

Законом може бути обмежено або заборонено діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях народного господарства або в межах окремих територій України виходячи з інтересів національної безпеки України.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування. Відмову у державній реєстрації іноземних інвестицій може бути оскаржено у судовому порядку.

Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Кодексом та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями.

Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні

На території України можуть створюватися і діяти суб'єкти господарювання з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у формах підприємства з іноземними інвестиціями (стаття 116 цього Кодексу), іноземного підприємства (стаття 117 цього Кодексу), філії або представництва іноземної юридичної особи, інших формах, не заборонених законом.

Порядок утворення підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств регулюється цим Кодексом, іншими законами, прийнятими відповідно до нього. Особливості створення банківських, страхових та інших фінансових установ за участі іноземного інвестора визначаються відповідними законами.

З метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів:

- застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства про іноземні інвестиції;

- гарантії щодо примусового вилучення, а також від незаконних дій органів влади та їх посадових осіб;

- компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам;

- гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;

- гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій;

- інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності.

У разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.

Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

Органи державної влади та їх посадові особи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, крім випадків здійснення рятувальних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути здійснена лише на підставі рішення органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України, і в порядку, встановленому законом.

Іноземні інвестори мають право вимагати відшкодування збитків, завданих їм незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Збитки іноземних інвесторів повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами або на основі обґрунтованих оцінок, підтверджених незалежним аудитором (аудиторською організацією).

Компенсація, яка виплачується іноземному інвестору в порядку відшкодування збитків, повинна бути адекватною, ефективною та визначеною на момент виконання рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації за цим рішенням має бути негайно виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до валютного законодавства. Законом може бути передбачено нарахування відсотків на суму компенсації.

Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється в порядку, встановленому законом.

Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій:

Іноземним інвесторам після сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів) гарантується безперешкодний негайний переказ за кордон їхніх доходів, прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах від здійснення інвестицій.

Порядок переказу за кордон зазначених коштів встановлюється Національним банком України. Доход іноземного інвестора або інші кошти, одержані в Україні у гривнях або іноземній валюті від здійснення інвестицій, можуть реінвестуватися в Україні в порядку, встановленому законодавством.

У разі припинення інвестиційної діяльності на території України іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій не пізніше шести місяців після припинення цієї діяльності, а також доходів за цими інвестиціями у грошовій або товарній формі, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.

Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються Господарським Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

2. Обґрунтуйте роль підприємства як первинної ланки виробничої сфери і юридичної особи

3. Покажіть значення юридичних актів, що слугують базою функціонування підприємства.

4. Продемонструйте тенденції структури видів підприємств за формою власності в Україні.

5. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є одноосібним власником. Опишіть її переваги та недоліки.

6. Наведіть приклад АТ. Які воно має переваги та недоліки? Порівняйте його з іншим видом підприємства.

7. Що необхідно зробити в економіці, щоб Україна стала заможною державою, яку б визнавало все світове співтовариство?

8. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є товариством з обмеженою відповідальністю. Опишіть її переваги та недоліки.

9. Охарактеризуйте мотивацію створення підприємства з іноземним капіталом.

10. Розкажіть про процедуру створення та механізм функціонування фірми з іноземними інвестиціями.

11. Обґрунтуйте, які іноземні інвестиції найбільш вигідні для України: прямі чи портфельні.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

План

1. Об’єктивна необхідність коопераційних зв’язків суб’єктів підприємництва.

2. Форми коопераційних зв’язків суб’єктів підприємництва

Питання до самоконтролю

1. У чому полягає об’єктивна необхідність та сутність коопераційних зв’язків різних за розмірами підприємств?

2. Які існують форми коопераційних зв’язків підприємств?

3. У чому полягають особливості коопераційних зв’язків підприємств у перехідної економіці?

4. Обґрунтуйте чому франчайзинг є формою виробничо-збутової кооперації.

5. Охарактеризуйте лізинг, його види в сучасних умовах розвитку економіки України.

6. Обґрунтуйте, чому реалізація специфічних переваг франчайзингу є основою підвищення життєздатності всіх суб’єктів підприємництва.

7. Чому завдяки винятковій ринковій мобільності франчайзинг доводить свою ефективність та життєздатність?

8. Охарактеризуйте які існують форми інноваційно-функціональних коопераційних зв’язків підприємств.

9. Поясніть основні причини нерозвинених інноваційно-функціональних коопераційних зв’язків підприємств в Україні.

10. Охарактеризуйте венчурне фінансування в Україні.

11. Використайте світовий досвід щодо венчурного фінансування.

12. Обґрунтуйте недостатність та обмеженість розвитку венчурного фінансування в Україні.

13. Висвітліть проблеми та перспективи розвитку венчурних фірм України.

14. Покажіть, які основні функцій виконує бізнес-інкубатор.

15. Обґрунтуйте, як залежать форми коопераційних зв’язків підприємств від функціональних сфер їх інтеграції.

План

1. Вихідна інформація, її склад та зміст.

2. Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку.

Питання до самоконтролю

1. охарактеризуйте види інформації і наведіть її характеристику.

2. розкрийте сутність вихідної інформації, її склад та зміст.

3. розкрийте сутність інформації про ринкову кон’юнктуру при створенні та розвитку фірми.

4. розкрийте сутність інформації про організаційно-правовий і техніко-економічний стан фірми.

5. Проаналізуйте вимоги до управлінської інформації.

6. Охарактеризуйте роль бухгалтерського обліку у формуванні інформації підприємства.

7. наведіть порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку.

План

1. Засновницькі документи та їх підготовка.

2. Статутний фонд та його формування.

3. Бізнес-планування у підприємницької діяльності.

 

1. Засновницькі документи:

Статут підприємства — це офіційно зареєстрований документ, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства та розподілу прибутку, порядок реорганізації та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи.

Засновницький договір - це угода (договір), яки укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом.

Питання до самоконтролю

1. Що таке засновницькі документи?

2. Який основний зміст та структура статуту підприємства (фірми)?

3. Що таке установчий договір? Яка його структура?

4. Що передбачає процес укладання засновницьких документів?

5. Що таке статутний фонд?

6. Як утворюється та використовується статутний фонд?

7. Який мінімальний обсяг становить статутний фонд?

8. Які можуть утворюватися фонди, крім статутного?

9. Де і як здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?

10. Які документи необхідні для державної реєстрації юридичної особи?

11. Які документи необхідні для державної реєстрації громадян, які мають здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи?

12. Протягом якого терміну здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?

13. Яка плата (реєстраційний збір) справляється за державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єктів підприємницької діяльності?

14. Що є підставою для відкриття рахунків фірми у банках?

План

1.1.Маркетинг в системі організації та управління діяльністю малого підприємства.

1.2.Сутність менеджменту та його роль у розвитку підприємництва.

1.3. План маркетингової роботи малого підприємства.

В умовах товарно-ринкової економіки все, що виробляється, призначається не для задоволення відповідних потреб учасників виробничого процесу, а для обміну, продажу, задоволення потреб інших суб'єктів економіки. У результаті стає важливим:

- виготовлення "правильних" товарів;

- уміння "правильно" продавати "правильні" товари.

"Правильними" виявляться ті товари, які будуть користуватися попитом у споживачів.

Далі слід визначити, що маркетинг — це спосіб впливу на поведінку споживача в інтересах суб'єкта пропозиції товару. Але, з іншого боку, маркетинг — це і вивчення виробником споживацьких переваг, це усвідомлення впливу споживача на умови і результати діяльності компанії, її внутрішні управлінські рішення.

Підприємницька діяльність — це поєднання загального (типового) й індивідуального але без надання