Шляхи покращення формування і використання коштів спеціального фонду військової частини

 

Для врахування інфляції я пропоную вдосконалити розрахунок річної амортизації та закласти інфляцію в розрахунок вартості, що амортизується.

Це дасть змогу частково попередити втрати, які може понести військова частина від зниження купівельної спроможності національної валюти.

 

В=П-Л+

В-вартість що амортизується

П-первісна вартість

Л-ліквідаційна вартість

І-індекс інфляції за останній рік

К-кількість місяців які автомобіль перебуває в експлуатації за відповідний рік

Тоді остаточна формула для розрахунку річної амортизації буде мати вигляд:

Ар =

Наведемо приклад розрахунку річної амортизації автомобільного транспорту за діючою формулою:

1.Ар= =

 

За запропонованою формулою з врахуванням інфляції:

2.Ар = =

 

Сумарний знос основних засобів буде дорівнювати сумі амортизації об’єкта за строк його корисного використання та буде відповідно складати більшу величину ніж раніше. Такий розрахунок також дасть нам можливість врахувати ліквідаційну вартість.

Це дасть змогу здійснювати чітке нарахування зносу з урахуванням інфляції. Адже виникла така ситуація, що під час планування надходжень за спеціальним фондом нам необхідно чітко закласти можливу інфляцію, передбачити відповідну кількість надходжень для того щоб врахувати амортизацію автотранспортного засобу. Нарахування амортизації на основні засоби здійснюється щоквартально шляхом ділення річної суми амортизації на 4. Але проблема в тому, що немає різниці в нарахуванні зносу на автомобіль що активно використовувався на протязі року для надання послуг і на автомобіль який перебував на протязі року в парку військової частини та був використаний декілька разів за рік відповідно до штатного призначення, тому що він не перебував на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнання або консервації, а знаходився в експлуатації, тобто відбувалося нарахування строку його корисного використання. Слід зазначити, що використання АТ у ЗСУ в мирний час здійснюється тільки за штатним призначенням та з дотриманням установлених технічних норм і правил в межах річних норм витрати моторесурсів. Ці норми визначаються “Керівництвом щодо визначення річних норм витрати моторесурсів автомобільної техніки у ЗС України на мирний час”, введеного в дію наказом МО України від 01.11 02 р. №310. В обох випадках буде строк корисного використання буде 7 або 10років в залежності від типу автомобіля та об’єму двигуна. Таке використання автомобілів не є рівноцінним. Безумовно, знос на автотранспортний засіб, який було використано для надання послуг відшкодовується у вигляді амортизації, але коштів які ми отримує частіше за все просто не вистачає на ремонт. Складається ситуації, коли на фактично виснажену техніку нарахований такий самий відсоток зносу як і на ту, що практично не перебувала в експлуатації. Це є проблемою обліку зносу, саме то буде доцільно підраховувати що з урахуванням фактично використаного обсягу моторесурсу. Слід звернути увагу на розрахунок надання послуг та розглянути це на прикладі послуг з перевезення; Порядок надання послуг з перевезення регламентується НМОУ №322 від 10.06.2011 «Про затвердження Інструкції про організацію та планування перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у Збройних Силах України». Відповідно до НМОУ №437 від 01.09.2009 року «Про затвердження методики розрахунку визначення вартості надання послуг автомобільним транспортом військових частин, закладів та організацій ЗСУ, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України» розрахунок вартості надання послуг автомобільним транспортом здійснюється за формулою:

S=Saт+Sч, де:

Saт-вартість використання автомобільного транспорту під час надання транспортних послуг (грн.).

Sч-вартість часу використання автомобільного транспорту під час надання транспортних послуг.

Порядок визначення вартості використання автомобільного транспорту відповідно до відстані пробігу під час надання транспортних послуг:

Saт=S1км*Ln+Цм, де:

S1км - собівартість виконання 1 км пробігу

Ln - пробіг, який здійснить автомобіль під час надання транспортних послуг (км), він складається з суми відстаней, на яку надаються транспортні послуги та зворотнього напрямку;

Цм -ціна витраченого моторного масла(грн.), яка визначається відповідно до загальної кількості витраченого пального, згідно з нормами, встановленими ЗСУ.

Порядок визначення собівартості виконання 1 км пробігу (S1км) визначається за формулою S1км=Цп+Ам, де:

Цп-вартість пального на 1 км пробігу (грн./км)

Ам-вартість амортизації автомобільного транспорту на 1 км пробігу (грн/км).

Вартість пального на 1 км пробігу (Цп) визнчається за формулою

Цп=0,01*Нп*Ц1лп, де:

Нп - норма витрати пального на 100 к(л/км).

Ц1лп - ціна 1л пального (грн./л).

Вартість амортизації на 1 км пробігу, під час надання послуг визначається:

Ам=Пв/Lp*Кто, де:

Пв-первісна вартість автомобільного транспорту

Lp- норма напрацювання автомобілів до списання (км)

Кто - коефіцієнт технічного обслуговування,який передбачає затрати на ремонт, технічне обслуговування та утримання автомобільного транспорту. У цій методиці Кто враховується як постійна величина для всіх марок автомобільного транспорту, який дорівнює 1,45.

Саме з цього й починається проблематика планування. Даний коефіцієнт дає нам змогу врахувати лише той знос який нараховується на автотранспортний засіб лише під час надання послуг, що є недостатнім для повного його обслуговування. Решта зносу нараховується на Міністерство оборони України, яке в свою чергу не виділяє кошти на поточний ремонт автомобілів та не оновлює техніку. Такий підхід до надання послуг та обслуговування техніки з рештою привів Збройні Сили України до повного занепаду, виникла ситуація, що практично немає автотранспортних засобів які можуть працювати, тому що стара техніка належним чином не ремонтується, а нова не закупається. Знизився рівень бойової готовності військ і в наслідок цього ЗСУ не можуть гідно виконувати своє основне завдання-захист територіальної цілісності та недоторканості України. Постає питання доцільності утримання такої кількості збройних сил. Для того щоб уникнути повного зносу автомобільної техніки та акумулювати кошти на її обслуговування начальники фінансово-економічних органів під час планування завищують вартість надання послуг та обсяги запланованих надходжень, тому що допомоги немає звідки чекати. Але така самовільна діяльність є незаконною та корупційною.

Отже, сучасний стан нормативно-правової бази змушує начальника фінансово-економічного органу до незаконної діяльності або фактичних кроків до остаточного знищення ЗСУ.

Для виходу з цієї проблеми варто виділити три основні напрямки:

1)Враховувати інфляцію та загальну амортизацію в вартість послуг що надається і тільки після цього приймати рішення щодо доцільності надання послуги

2)Розраховувати середньо ринкову ціну на певний вид послуг, і якщо різниця між отриманими надходженнями і собівартістю дасть нам змогу покрити видатки на 100% амортизацію то надавати послуги;

3)Законсервувати засоби в тому стані в якому вони знаходяться зараз щоб запобігти їх остаточному зносу та залишити до кращих часів.

В разі неможливості дій у за першим та другим напрямками, слід обов’язково застосувати третій. В ситуації яка склалася на даний момент в нашій державі, досить часто виникає питання доцільності надання послуг, тому що в умовах часткової мобілізації усім Збройним Силам слід перебувати напоготові, а діяльність не пов`язана з бойовою підготовкою лише знижує боєздатність. Тому, буде суттєвим тимчасове припинення надання послуг у зв`язку з відповідним станом бойової готовності, а відповідні необоротні активи поставити на відповідальне зберігання. Можливо в деяких частинах слід продовжити здійснення господарської діяльності, це часткові випадки розібратися з якими ми змогли б саме за допомогою оперативного планування.

У цьому ж розрахунку вартості надання транспортних послуг цікавим питання є розрахунок вартості пального. Визначення вартості пального є обов’язковою складовою під час підрахунку вартості навчання студентів за програмою офіцерів запасу, адже туди входить польовий вихід, видатки на перевезення особового складу до місця проходження польового виходу, куди і враховується вартість пального. На момент здійснення планування в розрахунок закладається та вартість пального яка була встановлена в державі саме в той час, але на момент надання послуги вартість пального може збільшитись за рахунок інфляції, політичних та макроекономічних чинників. Але вартість навчання в процесі змінювати заборонено. Не зрозуміло як врахувати майбутню вартість пального при плануванні. Так, необхідно дозволити вносити зміни в сумарну вартість навчання студентів за програмою офіцерів запасу. В цьому немає нічого надзвичайного, наприклад банківські установи зберігають за собою право змінювати відсотки за наданими кредитами відповідно до економічної ситуації.

З метою більш ефективного використання коштів спеціального фонду по видаткам, доцільно було б здійснювати планування за надходженнями до спеціального фонду на основі гарантованих показників фактичних надходжень не включаючи показники додаткових надходжень, так як це відбувається при плануванні фонду оплати праці. Мається на увазі, що за необхідності слід проводити уточнення обсягів надходжень до спеціального фонду до третього листопада разом з плануванням за загальним фондом на наступний бюджетний рік. Введення оперативного планування, тобто звітування за надходженнями до спеціального фонду раз в місяць або раз в квартал в залежності від фактичної ситуації яка виникає дасть можливість більш якісно та зважено приймати рішення начальникам фінансово-економічних органів з приводу доцільності надання певного виду послуг або здійснення відповідної господарської діяльності. На законодавчому рівні необхідно закріпити гнучку систему внесення змін до кошторисів, що дозволить начальникам фінансово-економічних органів військових частин здійснювати оперативне планування, тобто звітувати до ЗФО про виконання надходжень за спеціальним фондом за минулий звітній період та з погодження відповідних начальників корегувати здійснення господарської діяльності. Також це буде досить корисно в розрізі обліку та підрахунку вартості надходжень у натуральній формі. Ці надходження практично неможливо передбачити, а тому й запланувати в кошторисі. Для вирішення цього питання варто задуматись над тим щоб обліковувати ці кошти на позабалансових рахунках, наприклад на 02. Щоб вони знаходились на відповідальному зберіганні і враховувались під час планування на наступний бюджетний рік. Наприклад надходження в натуральній формі які нещодавно були отримані від населення яке виявило бажання підтримати Збройні сили України, не завжди вдається ставити на баланс. Порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій пов`язаних з надходженнями у натуральній формі визначений частиною 10 НМФУ №1407 від 2012 року. Здійснення мінімально-оптимального, оперативного планування забезпечить військовій частині ряд переваг та підвищить ефективність здійснення нею господарської діяльності.

Це дасть змогу забезпечити досягнення точки беззбитковості, що є досить необхідним для бюджетних установ і військових частин зокрема в умовах нестабільної економічної ситуації та стані перехідної економіки. Військова частина повністю уникне можливих збитків. В кошторисі буде закладений мінімальний обсяг надходжень які військова частина зобов`язана отримати у відповідності до укладених договорів та з урахуванням результатів отримання надходжень минулих років.

Разом з цим здійснення планування таким чином, сприятиме раціональному розподілу додаткових надходжень до спеціального фонду, тобто коштів отриманих від здійснення господарської діяльності та надання послуг отриманих поверх коштів, які складають собівартість їх надання. Це забезпечить виконання планових обсягів надходжень і виконання річного бюджету за спеціальним фондом як в Міністерстві Оборони так і в усій державі в цілому. Під час планування ми будемо розраховувати реальні можливості військової частини. Буде усунуто ряд проблем, що виникають з року в рік та супроводжують спеціальний фонд від стадії планування до використання.

Як вже було зазначено раніше, НМОУ №689 від 10.10.2013 передбачає - 50% коштів отриманих військовою частиною від здійснення господарської діяльності та надання послуг за вирахуванням собівартості надання послуг, повинні бути перераховані до забезпечуючого фінансового органу. Спланувати обсяги цих коштів можна за показниками минулих років з урахуванням вже наявних заказів та ліцензійного обсягу, вимог до планування по службах.

Практика дослідження проблемних питань які виникають під час планування обсягів коштів які військова частина планує отримати від надання послуг свідчить, що не рідко виникають проблеми у начальника фінансово-економічної служби військової частини з начальниками служб, адже на практиці досить часто виникають випадки коли начальники відповідних служб не достатньо кваліфіковані у питаннях що стосується обсягів планування за своєю службою та відповідних розрахунків. Саме тому доцільно приділити особливу увагу цьому питанню під час навчання даних спеціалістів за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. Це досить важливе питання тому що не кваліфікованість начальників служб не дає змогу начальнику фінансово-економічної служби якісно виконати бюджетне планування та досить часто змушує його виконувати роботу за інших. Відомо й те що начальник фінансового органу зобов`язаний проводити відповідні заняття з підлеглими та іншим особовим складом щодо інформування та доведення основних питань які стосуються безпосередньо службової діяльності та професійної діяльності вищезазначених разом з доведенням нових законодавчих актів. Начальникам фінансових органів слід звернути і на це увагу, тому що це може звільнити їх від додаткових навантажень та спростити роботу.

У підсумку, варто зазначити що доцільно було б надати військовим частинам можливість самостійно розпоряджатися коштами які вона отримують як плату за послуги, під високоякісним контролем з боку ЗФО, це б дало змогу попередити корупційну діяльність, невиконання планових обсягів надходжень, занепаду ЗСУ та забезпечити високу ефективності використання цих коштів з метою підтримання належного рівня бойової готовності як кожної окремої військової частини, так і всіх ЗСУ в цілому. За для цього слід удосконалити законодавчу базу яка регулює питання планування, використання та обліку коштів спеціального фонду військової частини, запровадити автоматизовані системи для ефективного обліку коштів, внести необхідні зміни до розрахунків вартості надання послуг військовою частиною.

 

ВИСНОВКИ

В процесі формування висновків необхідно зазначити, що Україна як і будь-яка інша незалежна держава потребує захисту свого суверенітету, своїх кордонів, забезпечення економічної та інформаційної безпеки. Саме з такою метою створені Збройні Сили України. Проте, за відсутності належного фінансування вітчизняної армії, всі її функції нівелюються. Тому, для оптимального забезпечення оборонних витрат нашої держави поруч з коштами загального фонду в фінансовій системі Збройних Сил обертаються кошти, котрі військова частина мобілізувала самостійно, тобто кошти спеціального фонду.

В першому розділі висвітлюються питання історичного та нормативно-правового характеру виникнення та функціонування спеціального фонду. Стало відомо, що розподіл Державного бюджету України на загальний та спеціальний фонди, спричинений скрутним економічним становищем в країні та необхідністю здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету. Відтоді формування спеціального фонду займає вагоме місце у функціонуванні бюджетних установ, і зокрема, у життєдіяльності військових частин. Особлива увага приділена процесу законодавчого закріплення спеціального фонду. Також передбачений особливий механізм реєстрації військових формувань як суб’єктів господарювання, порядок планування коштів спеціального фонду та інші особливості господарської діяльності військових частин, наприклад, наявність у військах господарсько-договірних відносин. Представлена сучасна нормативно-правова база, що регулює ряд питань пов`язаних зі спеціальним фондом. Значення коштів спеціального фонду для Збройних Сил України важко переоцінити. Хоча процес формування спеціального фонду передбачає здійснення не властивої для армії діяльності, в економічній ситуації, що склалася, розумне, збалансоване господарювання військових частин та пошук нових джерел надходжень власних коштів є одним з можливих варіантів забезпечення потреб Збройних Сил України в повному обсязі.

В другому розділі особлива увага була звернута на дослідження безпосередньо самого процесу здійснення бюджетного планування за спеціальним фондом, яке дає змогу зрозуміти що існує ряд проблем з котрими постійно стикаються начальники-фінансово економічної служби під час здійснення цього процесу, ці проблеми підлягають вирішенню. Передбачено конкретні напрями використання коштів спеціального фонду, в більшій кількості випадків ці кошти витрачаються на будівництво житла для військовослужбовців. Крім цього постійне недоотримання запланованих коштів до спеціального фонду, залишає певні потреби Збройних Сил без потрібного фінансування на протязі кількох років підряд.

В третьому розділі на відповідних прикладах були розглянуті конкретні актуальні питання щодо планування коштів спеціального фонду та запропоновані шляхи їх вирішення. Розглянуто практичні проблеми з якими постійно стикаються начальники фінансово-економічних органів.

Спеціальний фонд, безумовно, є невід`ємною складовою частиною коштів, що отримує військова частина для забезпечення своєї повсякденної діяльності та підтримання бойової та мобілізаційної готовності. Але, на данному етапі отримання надходжень до спеціального фонду відбуваються більшою мірою за рахунок надання послуг з використанням виснаженої техніки та обладнання, що веде до прямої загибелі збройних сил. Всіма силами необхідно зупинити цей процес, але щоб не відмовлятися від господарської діяльності, слід внести зміни до застарілою нормативно-правової бази, що дозволить врегулювати питання недоотримання запланованих обсягів надходжень, проблем здійснення бюджетного планування за спеціальним фондом, неактуальної законодавчої бази яка сама собі суперечить та змушує посадових осіб йти на вимушені порушення. За умов недофінансування потреб Збройних Сил України, ведення господарської діяльності військовими частинами є об’єктивно умовою, для залучення додаткових коштів, проте така діяльність не повинна впливати на рівень бойової готовності та бути економічно обґрунтованою та ефективною.

Кошти, одержані від господарської діяльності та наданих послуг необхідно повністю акумулювати на рахунках військової частини і спрямовувати, в першу чергу, на фінансове забезпечення проведення реформування, оновлення озброєння, покращення фінансового забезпечення особового складу який безпосередньо задіяний в такій діяльності, що дасть можливість підвищити рівень грошового забезпечення та заробітної плати, зміцнить рівень боєготовності та боєздатності військ. В контексті ситуації яка склалася в Україні в 2015 році потреби ЗСУ будут забезпечені в досить істотному обсязі, значно збільшилось співвідношення розмірів загального і спеціального фондів в коштах виділених на оборону в цьому році. Загальний фонд став займати більшу частину тому що уряд зміг виділити кошти на оборону, в той момент коли це стало першочерговою метою усієї держави

Особливу увагу необхідно приділити модернізації процесу розрахунків вартості надання послуг, для того щоб вона відповідала реальним затратам та враховувала потреби військової частини. За рахунок цього буде підвищена ефективність використання обладнання і військової техніки та збільшені обсяги надходжень до спеціального фонду. Це в значній мірі забезпечить потребу Збройних Сил України в коштах.

Отже, напрямками, котрі потребують удосконалення в процесі формування надходжень спеціального фонду є:

планування спеціального фонду, що відбувається зарано та відокремлено від загального фонду;

вимушене завищення начальниками служб та начальниками фінансово-економічних органів обсягу запланованих надходжень

недосконала система нарахування зносу та амортизації на необоротні активи

недосконалість нормативно-правової бази, яка регламентує механізм підрахунку амортизації необоротних активів

використання коштів спеціального фонду за нераціональними напрямками

.Для підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду військової частини варто:

- Чітко визначити методи оцінки та підрахунку собівартості надання послуг начальниками служб, відповідно до середньозваженої ситуації на певному ринку послуг. За необхідності проводити маркетингові дослідження. Це дасть змогу військовій частині уникнути роботи в мінус та забезпечити собі відповідний дохід.

- Вдосконалити систему контролю за підрахунком вартості послуг яку здійснюють начальники служб та забезпечити їх можливістю здобути відповідні навички здійснення процесу фінансового планування

- Розробити сучасні актуальні нормативно-правові документи які дадуть змогу військовим частинам в повному обсязі реалізовувати свій економічний потенціал та отримувати відповідну винагороду

- Звести до мінімуму вплив людського фактору під час проведення розрахунків

- Запровадити автоматизовану систему фінансового планування що дасть змогу забезпечити чітке виконання кошторису за спеціальним фондом.

 

Роботу виконав курсант 521-е навч. групи

солдат О.І.Глушков

«__» лютого 2015 року

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Конституція України Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

2.Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

3.Закон України про Державний бюджет на 2012 рік.

4.Закон України про Державний бюджет на 2013 рік.

5.Закон України про Державний бюджет на 2014 рік.

6.Закон України про Державний бюджет на 2015 рік

7.Закон України Про господарську діяльність ЗСУ.

8.Закон України „Про організацію оборонного планування” від 18.11.04р № 2198.

9.Закон України від 06.12.1991р. №1932-ХІІ «Про оборону України».

10.Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

11.Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.00р. №749 «Про затвердження Порядку реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності.

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2000 р. N 1171 «Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил».

13.ПКМУ №222 від 2.07.2014 що затверджує порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави (Збройних Сил) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності і функціонування Збройних Сил.

14.Наказ Міністра оборони України від 16 червня 2006 року № 356 "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України" (зі змінами).

15.Наказ Міністра оборони України від 10.10.2013 № 689 «Про затвердження Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України».

16.Наказ Міністра оборони України від 12.11.10 №590 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України».

17.Наказ Міністра оборони України від 12.11.07. №635 «Про ведення реєстру військових частин як суб'єктів господарської діяльності.

18.Наказ Міністра оборони України від 14.04.2014 року № 240 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2014 рік".

19.Наказ Міністра оборони України від 21.06.07 №363 «Положення з бухгалтерського обліку в ЗСУ».

20. Наказ Міністра оборони України від 10.06.2011 №322 «Про затвердження інструкції про організацію та планування перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом у Збройних Силах України».

21.Наказ Міністерства оборони України від 19.12.2014 № 905 «Про затвердження Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України»

22.Наказ Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами».

23.Наказ Міністерства фінансів України від 26.06.2013р. №611 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ.

24.Наказу Міністерства Фінансів від 17.12.2012 р. № 1343 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України».

25.Наказ Міністерства фінансів України від 24.01.2012 N 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів».

26.Наказ міністерства фінансів №372 від 02.04.2014 року «Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ».

27.Наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.12.2013 № 855 «Про затвердження Положення про порядок акумулювання, перерозподіл та використання коштів спеціального фонду від власних надходжень Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів»

28.Наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2014 № 1163 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

29.Наказ Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202 «Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі».

30.Наказ Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 «Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору».

31.Звіт ДКСУ про виконання показників розподілу видатків Державного бюджету України 23.08.13 http://www.treasury.gov.ua/

32.Звіт ДКСУ про повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України 23.08.13 http://www.treasury.gov.ua/

33.Виконання Міністерством оборони України Державного бюджету України на 2012 рік.

34.Виконання Міністерством оборони України Державного бюджету України на 2011 рік.

35.Виконання Міністерством оборони України Державного бюджету України на 2010 рік.

36.Висновки Рахункової Палати України щодо виконання державного бюджету України за 2012 рік

37.Висновки Рахункової Палати України щодо виконання державного бюджету України за перше півріччя 2013 року.

38.Висновки Рахункової палати за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік”

39.В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик Державні фінанси. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероб.\ За заг. Ред.. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2004. – 268с.

40.«Олександр Черпіцький: продажа надлишкового майна не буде загрожувати обороноздатності держави» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.from-ua.com

41.Біла книга 2012.

42.Біла книга 2013.

43.Довідник з питань організації фінансово-господарської діяльності відповідальними виконавцями бюджетних програм в структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

44. Навчальний посібник «Фінансове забезпечення військової частини» Київ 2007.

45.Навчальний посібник «Організація автомобільного забезпечення військових частин» Київ 2009.

46.Military Education Research Library Network – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.merln.ndu.edu.

47.Офіційний сайт Верховної Ради України– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

48.Офіційний сайт Міністерства фінансів України– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua.

49.Офіційний сайт Міністерства оборони України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mil.gov.ua.

50.Александров, В.Т. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах [Teкст]: навч. посібник / В.Т. Александров. – Електрон. текстові дані – К.: АВТ лтд, 2004. – 387 с.

51.ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [Електронний ресурс] // Система стандартов безопасности труда. – Режим доступу: http://document.org.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету

52.ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://normativ.com.ua.

53.Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі: розпорядження КМУ від 14.09.2002 р. № 538-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/538-2002-%D1%80. – Законодавство України.

54.Лемішовський В.І. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування [Teкст]: навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка»; ред. В.І. Лемішовський. – 3-е вид,, доп. і перероб. – Львів: Інтелект-Захід, 2008. – 1120 с.

55.НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833. Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.u. Назва з домашньої сторінки Інтернету.

56.Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі: наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=8302. – Законодавство України.

57.Свірко, С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах [Текс]: навчальний посібник / С. В. Свірко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – К. –: КНЕУ, 2006. – 380 с. – ISBN 966-574-534-4

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Динаміка індексу інфляції в Україні з 2005 по 2015 рік

 

 

 

ДОДАТОК Б

Фінансування Збройних Сил у 2013 році

 

ДОДАТОК В

Вплив спеціального фонду на наповнення кошторису ЗСУ в 2013 році

Вплив спеціального фонду на наповнення кошторису ЗСУ в 2014 році

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Ж