Методи розрахунку головних валів

 

Розрахунок міцності головного вала кривошипного преса являє собою складну задачу. Опори валів кривошипних пресів, не будучи абсолютно жорсткими, перетерплюють пружні деформації в залежності від діючих на вал навантаження і властивостей опори. Ці обставина в сполученні з тим, що проліт опор порівняльний з діаметром і довжиною цапфи, вносить значні зміни в розподіл сил. З цієї причини силовий розрахунок валів без обліку пружності опор не має достатньої точності.

О. Ф. Ністратовим розроблена методика розрахунку валів кривошипних пресів, яка враховує пружну взаємодію вала з опорами. Однак, з огляду на її громіздкість вона може бути рекомендована до розрахунку валів тільки оригінальних і унікальних пресів. Численні спроби спростити цю методику зводилися до представлення вала як балки на шарнірах і варіацією точки додатка реакцій у корінних опорах з метою збігу числових значень максимальних напруг з напругами за методикою О. Ф. Ністратова.

Для розрахунку двохопорних валів рекомендується застосовувати наближені формули, що не враховують пружність опор, прий­маючи, що для колінчатих валів реакція розташовується на відстані l_О/8 від кінця опори, зверненого до шатуна, а для ексцентрикових валів – на відстані l_О/3– l_О/4, де l_О – довжина опор. При цьому передбачається, що навантаження прикладаються зосередженими, а точки додатка рівнодіючих розташовані на одній горизонталі. Зазори в підшипниках дозволяють валу вільно згинатися.

Зміна навантаження на головному валу преса відбувається з періодичним зростанням сили і моменту, що крутить, від нуля до максимуму і наступним спадом знову до нуля. При багаторазовому повторенні операцій у часі подібний характер роботи приводить до пульсації внутрішні сили напруг у металі вала. З огляду на цю обставину і фактів втомного руйнування, розрахунок головних валів кривошипних пресів варто проводити на втомну міцність при пульсуючому циклі навантаження.

У загальному випадку в перетинах головного валу діють три силових параметри: згинаючі і крутильні моменти, поперечні сили, що перерізують. Перший з цих факторів викликає в металі нормальні напруги, другий і третій – дотичні напруження.

У загальному випадку зусилля, припустиме на повзуні по міцності головного вала, виходячи з обмеження коефіцієнта запасу міцності n при пульсуючому циклі навантаження, визначається по формулі

, (5.51)

де d _О – діаметр розрахункового перетину;

n – коефіцієнт запасу міцності;

k _э – коефіцієнт еквівалентного навантаження;

σ _-1и – границя витривалості при симетричному циклі;

U_и, U_k, U_Q – відповідно, приведене плече згинаючого моменту, приведене плече моменту, що крутить, і коефіцієнт поперечних сил;

Ф_σ, Ф_τ – коефіцієнти, що характеризують механічні влас­тивості матеріалу вала по нормальних і дотичних напруженнях.

Значення коефіцієнтів U_и, U_k, і U_Q залежать від конструкції головного вала і схеми привода ГВМу. Для коротко ходових пресів (S_max < d_О) можна зневажати дією поперечних сил (U_Q = 0) у визначених перетинах вала. З іншого боку, для пресів з великим ходом (S_max > d_О), коли відносно зростає крутильний момент, можна зне­важати дією згинаючих сил (U_и=0).

Унаслідок того, що моменти, що крутить і згинають є перемінними і залежать від кута повороту вала, припустиме зусилля на повзуні є перемінним у залежності від положення вала.

Наприклад, для перетину BB одно кривошипного преса з маховиком на головному валу (рис. 5.15):

U_и = l _О/16, U_k = m _k, U_Q = 0,5.

Розрахункова формула для визначення припустимого зусилля по міцності вала в перетині ВВ зазначеного преса

. (5.52)

З формули (5.52) випливає, що основними напрямками зміни міцності вала є зміна розрахункового діаметра (d_О) і зміна матеріалу вала (σ_-1и).